Радіо́н Іва́нович Тимоше́нко (нар. 29 серпня 1960) — український військовослужбовець, генерал-лейтенант Збройних Сил України, заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України (2017-2022). Доктор військових наук (2015), Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки (2020). Заслужений діяч науки і техніки України (2023).
Радіон Тимошенко Тимошенко Радіон Іванович | |
---|---|
Генерал-лейтенант | |
Загальна інформація | |
Народження | 29 серпня 1960 (63 роки) |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Війни / битви | Війна на сході України |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 29 серпня 1960 року. На військовій службі з 1978 року.
Закінчив Сумське вище артилерійське командне училище (1982).
Проходив військову службу у Північній групі військ (1982-1987), Туркестанському військовому окрузі (1987-1991). Навчався у Військовій артилерійській академії (1991-1994).
З 1994 року — в Збройних Силах України. Навчався у Національному університеті оборони України (оперативно-стратегічний факультет) (2004-2005).
У грудні 2011 року отримав чергове військове звання генерал-майора Збройних Сил України
З грудня 2018 року — генерал-лейтенант.
З квітня 2022 року — у відставці.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни відзначений:
- орденом Богдана Хмельницького II ступеня (12.10.2016);
- орденом Богдана Хмельницького III ступеня (4.12.2014);
- орденом Данила Галицького (17.05.2019);
- медаль «За бойові заслуги» (3.03.1987).
Примітки
- Указ Президента України від 5 грудня 2011 року № 1100/2011 «Про присвоєння військових звань»
- Указ Президента України від 5 грудня 2018 року № 409/2018 «Про присвоєння військових звань»
- Указ Президента України від 12 жовтня 2016 року № 442/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника України»
- Указ Президента України від 4 грудня 2014 року № 915/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 17 травня 2019 року № 270/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- Біографія Р. І. Тимошенка на сайті Міністерства Оборони України [ 24 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radio n Iva novich Timoshe nko nar 29 serpnya 1960 ukrayinskij vijskovosluzhbovec general lejtenant Zbrojnih Sil Ukrayini zastupnik nachalnika Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini 2017 2022 Doktor vijskovih nauk 2015 Laureat derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2020 Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 2023 Radion Timoshenko Timoshenko Radion Ivanovich General lejtenantZagalna informaciyaNarodzhennya29 serpnya 1960 1960 08 29 63 roki Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliVijni bitviVijna na shodi UkrayiniNagorodi ta vidznakiOrden Danila GalickogoVidznaka Veteran vijskovoyi sluzhbi Ministerstvo oboroni Ukrayini Medal 10 rokiv Zbrojnim Silam Ukrayini Ministerstvo oboroni Ukrayini Medal 15 rokiv Zbrojnim Silam Ukrayini Ministerstvo oboroni Ukrayini Medal Za bojovi zaslugi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Timoshenko ZhittyepisNarodivsya 29 serpnya 1960 roku Na vijskovij sluzhbi z 1978 roku Zakinchiv Sumske vishe artilerijske komandne uchilishe 1982 Prohodiv vijskovu sluzhbu u Pivnichnij grupi vijsk 1982 1987 Turkestanskomu vijskovomu okruzi 1987 1991 Navchavsya u Vijskovij artilerijskij akademiyi 1991 1994 Z 1994 roku v Zbrojnih Silah Ukrayini Navchavsya u Nacionalnomu universiteti oboroni Ukrayini operativno strategichnij fakultet 2004 2005 U grudni 2011 roku otrimav chergove vijskove zvannya general majora Zbrojnih Sil Ukrayini Z grudnya 2018 roku general lejtenant Z kvitnya 2022 roku u vidstavci NagorodiZa osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij ordenom Bogdana Hmelnickogo II stupenya 12 10 2016 ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya 4 12 2014 ordenom Danila Galickogo 17 05 2019 medal Za bojovi zaslugi 3 03 1987 PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 5 grudnya 2011 roku 1100 2011 Pro prisvoyennya vijskovih zvan Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 5 grudnya 2018 roku 409 2018 Pro prisvoyennya vijskovih zvan Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 12 zhovtnya 2016 roku 442 2016 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi Dnya zahisnika Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 4 grudnya 2014 roku 915 2014 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 17 travnya 2019 roku 270 2019 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini DzherelaBiografiya R I Timoshenka na sajti Ministerstva Oboroni Ukrayini 24 serpnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi