Тіглатпаласар І або ж Тукульті-апал-Ешарра I (аккад. «Захисти спадкоємця, Ешарра») — цар Ассирії, син Ашшур-реш-іші, правив 39 років в 1114–1076 до н. е.. Останній могутній цар так званого середньоассирійського періоду.
Тукульті-апал-Ешарра I | |
---|---|
Народився | 12 століття до н. е. |
Помер | 1076 до н. е. |
Країна | Ассирія |
Діяльність | король, суверен |
Посада | Цар Ассирії[d] |
Батько | Ашур-реш-іші I |
Діти | Ашшур-бел-кала, Шамші-Адад IV і Ашаред-апал-Екур |
|
Отримав владу у дуже вигідній для країни зовнішньополітичній ситуації — Вавилонія була зайнята навалою південноарамейських племен халдеїв, Хатті вже загинула, Єгипет перебував у занепаді, тож Ассирія залишилася єдиною великою державою усього регіону. Щоправда, цивілізованим країнам загрожували нові племена варварської околиці — мушки, західногрузинські племена, апешлайці (можливо, абхази), арамеї, халдеї та інші. Однак Тукульті-апал-Ешарра не лише відбивав варварські навали, але й швидко перейшов у наступ.
Перший похід
На початку свого правління Тукульті-апал-Ешарра розбив п'ятьох царів мушків, які на чолі двадцятитисячного війська перетнули Тигр і вдерлися в область, що звалася Кадмухе. Шість тисяч мушків здалися в полон і були «зараховані до людей Ассирії», тобто, розселені на ассирійській території. Потім Тукульті-апал-Ешарра завоював кілька невеликих гірських хуритських держав біля витоків Тигру. Спершу виступив супроти самої Кадмухе, яка вчасно не сплатила данину, і завоював її. Жителі Кадмухе втекли до міста Шереш на протилежному боці Тигру, де й закріпилися. Ассирійське військо переправилося через річку і захопило та сплюндрувало це місто, розгромивши військо кадмухійців та їхніх союзників пабхійців. У полон потрапив цар Кадмухе Кілі-Тешуб, його син, онуки, дружини та рідня. Після того ассирійці продовжили наступ, вдершись до країни царя Шаді-Тешуба, сина Хаттухи, і без опору підійшли до столиці — укріпленого міста на горі, що звалося Урахішашу. Шаді-Тешуб вирішив не опиратись і добровільно підкорився Тукульті-апал-Ешаррі, сплативши данину та віддавши синів і родину в заручники. На завершення того походу ассирійський цар підкорив країну Ішдіш.
Другий похід
На другий рік правління Тукульті-апал-Ешарра пішов ще далі, на північний схід в області Алзі й Пурулумзі, які хоч і звуться в аналах «субарійськими» (хуритськими), але насправді вже значною мірою були заселені східними мушками. В тому поході ассирійці зіткнулися з апешлайцями та урумійцями. У своїх написах цар називає їх «непокірними людьми країни Хатті». Їхнє військо налічувало чотири тисячі піших воїнів і 120 колісниць, але вони, злякавшись ассирійців, підкорилися царю й були «зараховані до людей Ассирії». Поки Тукульті-апал-Ешарра був у поході, проти нього повстало Кадмухе, тож йому довелося припинити наступ і повернутись, аби придушити виступ.
Третій похід
На третій рік правління Тукульті-апал-Ешарра пішов у третій похід усе в тому ж напрямку. У битві на горі Азу він розбив військо країни Харіа та союзних їй пабхійців, захопив та сплюндрував 25 головних поселень країни Харіа, а сусідня країна Адауш здалася без бою. Потім у битві на горі Арума ассирійці розгромили війська країн Сірауш та Аммауш, а самі ті країни підкорили. Після них були підкорені та обкладені даниною Ісуа та Даріа.
Того ж року ассирійські війська просунулися до верхів'я Великого Забу та підкорили країни Муратташ і Сарадауш. Потім Тукульті-апал-Ешарра пішов війною на хабхійську країну Суґі. У битві на горі Хіріху ассирійці розбили шеститисячне військо, що складалося з вояків Суґі та загонів її союзників — країн Хіме, Лухи, Арірґі, Аламуни (Еламуні), Тумні та пабхійських племен. Країну Суґі було завойовано та розграбовано. Серед здобичі Тукульті-апал-Ешарра вивіз до Ассирії 25 ідолів місцевих богів.
Четвертий похід
На четвертий рік свого правління Тукульті-апал-Ешарра здійснив похід з метою захоплення важливого торгівельного шляху вздовж Верхнього Євфрату та Чороху, поблизу з яким були розташовані найважливіші того часу копальні міді, срібла та свинцю в регіоні. Тукульті-апал-Ешарра I розбив війська 23 дрібних царів, чиї володіння переважно не вдається локалізувати. Найпівнічнішою з них була Даяені, поряд із сучасним Ерзурумом у верхів'ях Кара-Су, а найближчою до Ассирії була країна Тумме. Серед трофеїв битви ассирійці захопили 120 колісниць. Потім Тукульті-апал-Ешарра переміг «60 царів країн Наїрі» та, переслідуючи їхніх союзників, просунувся далеко на північ, в землі, куди ассирійці не ходили походами ані до нього, ані після. Можливо в тому поході Тукульті-апал-Ешарра вийшов аж до Чорного моря, ймовірно, в районі Батумі, принаймні його написи збереглися на скелі на північ від озера Ван. «Царі» країн Наїрі, що потрапили в полон були змушені присягнути Тукульті-апал-Ешаррі на вірність, після чого їх відпустили, але їхніх синів ассирійський цар забрав заручниками до Ассирії. Лише Сені, царя Даяені, який «не схилився перед Ашшуром», полоненого відвезли в Ассирію, але пізніше також відпустили. Повертаючись із походу Тукульті-апал-Ешарра зібрав данину свинцевою рудою з міста Меліда й узяв звідти заручників.
П'ятий похід
П'ятий похід Тукульті-апал-Ешарра здійснив на захід, в традиційному для ассирійських царів напрямку до Середземного моря. На п'ятий рік правління царя ассирійське військо переправилося через Євфрат біля Каркемишу і вдерлося до Сирії, де підкорило області Нухашше, Ніі, Катну. Після чого ассирійці пройшли через Ліван, де цар наказав рубати кедри для перебудови ашшурського храму Ану та Адада. Потім Тукульті-апал-Ешарра вдерся до Фінікії, де захопив, чи змусив підкоритися Бібл, Сідон, Арвад. В одному з надписів цар повідомляє, що плавав на фінікійському кораблі по Середземному морю і полював на дельфінів. Цей похід справив дуже сильне враження на сусідів — навіть Єгипет після нього прислав Тукульті-апал-Ешаррі багаті подарунки серед яких був крокодил і бегемот. По дорозі назад ассирійці розбили царя «Великої Хатті» Іні-Тешуба. Незважаючи на титул, це був правитель невеликого князівства з центром, ймовірно у Каркемиші, який вважав себе спадкоємцем могутніх хетських владик. Тукульті-апал-Ешарра наклав на Іні-Тешуба данину кедровою деревиною. В кінці походу ассирійці піднялися долиною верхнього Євфрату до Сухму , підкоривши ці землі.
Шостий похід
На шостий рік правління Тукульті-апал-Ешарра повів своє військо в долину Великого Забу (Еламунії). Ассирійці підкорили країну Муцру. На допомогу Муцру прийшли жителі міста Кумме, але Тукульті-апал-Ешарра розбив їх і загнав до міста Арінні, біля підніжжя гори Аіса, яке невдовзі здалося. Потім ассирійці розбили двадцятитисячне військо куманійців у битві на горі Тала, з них дві тисячі потрапили в полон, а інші розбіглися. Ассирійці переслідували їх до кордонів Муцру біля гори Харуса. Потім Тукульті-апал-Ешарра захопив і спалив, оточене трьома мурами з випаленої цегли, місто Ханусу. Потім ассирійці обложили столицю Муцру Кіпшуну. Куманійський цар злякався і підкорився завойовнику. Тукульті-апал-Ешарра наказав знести стіни міста, обклав куманійців більшою за попередню даниною, а триста куманійських вояків з родинами переселив до Ассирії.
Таблички з описом перших п'яти років правління Тукульті-апал-Ешарри було вкладено під кути відбудованого наново храму Ану й Адада, тож ми маємо докладні відомості про початок правління цього царя. За його написом біля витоків Тигру він встиг підкорити 42 країни від моря Мурру до моря Наїрі. Пізніше Тукульті-апал-Ешарра ходив походами і на північ від озера Ван, де залишив напис неподалік від сучасного Малазгерда, де заявляв, що підкорив країни Ніїрі від Харбі і до Чорного моря. Але насправді, про завоювання не йшлося — наприклад ассирійці навіть не пробували закріпитися на землях на захід від Євфрату.
Царю доводилося вже самому відбивати напади ворога — навалу кочівників-арамеїв. Тукульті-апал-Ешарра здійснив не менше 28 походів проти арамеїв, напади яких у ті часи загрожували всім державам Передньої Азії. Бої велися від Рапікума до Каркемиша. Тукульті-апал-Ешарра неодноразово бив арамеїв у степу та переходив на західний берег Євфрату й на час свого царювання захистив від них державу. Однак, попри всі ті перемоги, окремі роди та племена арамеїв проникали до верхнього Межиріччя та поступово займали його пасовища, перерізаючи дороги між Ніневією, Кальху, Ашшуром та іншими великими містами. Після смерті Тукульті-апал-Ешарр арамеї продовжили набіги на Ассирію, що стало причиною її швидкого занепаду.
Наприкінці першого десятиліття ХІ століття до нашої ери Тукульті-апал-Ешарра воював з вавилонським царем Мардук-надін-аххе і здійснив два походи. Метою першого походу було утвердження за Ассирією спірних земель за Тигром між Малим Забом та Діялою. Під час другого Тукульті-апал-Ешарра захопив Дур-Курігальзу, Сіппар і Вавилон, де спалив царський палац. Однак втримати завойоване не зміг, і вже 1089 року до нашої ери вавилоняни вигнали ассирійців зі своєї країни. На десятому році правління Мардук-надін-аххе вавилоняни самі пішли на північ перемістивши кордон аж до Екаллатума, міста на кордоні власне корінної Ассирії. В тому місті вавилоняни захопили ідоли богів, серед яких був і бовван Адада. Повернути статуї зміг лише через чотириста років Сінаххеріб.
Примітки
- В інших джерелах з 1115 до 1077 чи 1076 року, хоч варіант 1115—1076 малодостовірний, оскільки суперечить «Списку ассирійських царів», за яким Тукульті-апал-Ешарра I правив 39 років
- На перший рік правління
- Мова йде певно про племінних вождів.
- Мідний посуд, 120 рабів, худоба.
- Перші, можливо, абхази, а щодо походження других жодних теорій немає.
- Коли згадуються «країни» мова йде, ймовірно, про невеликі князівства чи окремі племена
- Ассирійська Ішуа, хетська Ішува (Ісува), урартська Цупані — країна на лівому березі Євфрату в районі злиття з ним річки Арацані.
- Урартська Діау(е)хі, вона ж грецька країна таохів.
- Можливо це хетська Туманна
- На той час він був зруйнований вже 60 років.
- Розташовувалося на лівому берез Євфрату навпроти сучасного Ерзінджану.
- По ассирійськи звісно, тобто сплюндрував, спалив, вирізав усіх хто не заплатив величезну данину, після чого пішов…
- Можливо, це пізніший Муцацир
- Зараз це село Гефше
- Іноді двічі на рік
- близько 1083 року до нашої ери.
Джерела
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tiglatpalasar I abo zh Tukulti apal Esharra I akkad Zahisti spadkoyemcya Esharra car Assiriyi sin Ashshur resh ishi praviv 39 rokiv v 1114 1076 do n e Ostannij mogutnij car tak zvanogo serednoassirijskogo periodu Tukulti apal Esharra INarodivsya12 stolittya do n e Pomer1076 do n e KrayinaAssiriyaDiyalnistkorol suverenPosadaCar Assiriyi d BatkoAshur resh ishi IDitiAshshur bel kala Shamshi Adad IV i Ashared apal Ekur Mediafajli u Vikishovishi Otrimav vladu u duzhe vigidnij dlya krayini zovnishnopolitichnij situaciyi Vaviloniya bula zajnyata navaloyu pivdennoaramejskih plemen haldeyiv Hatti vzhe zaginula Yegipet perebuvav u zanepadi tozh Assiriya zalishilasya yedinoyu velikoyu derzhavoyu usogo regionu Shopravda civilizovanim krayinam zagrozhuvali novi plemena varvarskoyi okolici mushki zahidnogruzinski plemena apeshlajci mozhlivo abhazi arameyi haldeyi ta inshi Odnak Tukulti apal Esharra ne lishe vidbivav varvarski navali ale j shvidko perejshov u nastup Pershij pohidNa pochatku svogo pravlinnya Tukulti apal Esharra rozbiv p yatoh cariv mushkiv yaki na choli dvadcyatitisyachnogo vijska peretnuli Tigr i vderlisya v oblast sho zvalasya Kadmuhe Shist tisyach mushkiv zdalisya v polon i buli zarahovani do lyudej Assiriyi tobto rozseleni na assirijskij teritoriyi Potim Tukulti apal Esharra zavoyuvav kilka nevelikih girskih huritskih derzhav bilya vitokiv Tigru Spershu vistupiv suproti samoyi Kadmuhe yaka vchasno ne splatila daninu i zavoyuvav yiyi Zhiteli Kadmuhe vtekli do mista Sheresh na protilezhnomu boci Tigru de j zakripilisya Assirijske vijsko perepravilosya cherez richku i zahopilo ta splyundruvalo ce misto rozgromivshi vijsko kadmuhijciv ta yihnih soyuznikiv pabhijciv U polon potrapiv car Kadmuhe Kili Teshub jogo sin onuki druzhini ta ridnya Pislya togo assirijci prodovzhili nastup vdershis do krayini carya Shadi Teshuba sina Hattuhi i bez oporu pidijshli do stolici ukriplenogo mista na gori sho zvalosya Urahishashu Shadi Teshub virishiv ne opiratis i dobrovilno pidkorivsya Tukulti apal Esharri splativshi daninu ta viddavshi siniv i rodinu v zaruchniki Na zavershennya togo pohodu assirijskij car pidkoriv krayinu Ishdish Drugij pohidNa drugij rik pravlinnya Tukulti apal Esharra pishov she dali na pivnichnij shid v oblasti Alzi j Purulumzi yaki hoch i zvutsya v analah subarijskimi huritskimi ale naspravdi vzhe znachnoyu miroyu buli zaseleni shidnimi mushkami V tomu pohodi assirijci zitknulisya z apeshlajcyami ta urumijcyami U svoyih napisah car nazivaye yih nepokirnimi lyudmi krayini Hatti Yihnye vijsko nalichuvalo chotiri tisyachi pishih voyiniv i 120 kolisnic ale voni zlyakavshis assirijciv pidkorilisya caryu j buli zarahovani do lyudej Assiriyi Poki Tukulti apal Esharra buv u pohodi proti nogo povstalo Kadmuhe tozh jomu dovelosya pripiniti nastup i povernutis abi pridushiti vistup Tretij pohidNa tretij rik pravlinnya Tukulti apal Esharra pishov u tretij pohid use v tomu zh napryamku U bitvi na gori Azu vin rozbiv vijsko krayini Haria ta soyuznih yij pabhijciv zahopiv ta splyundruvav 25 golovnih poselen krayini Haria a susidnya krayina Adaush zdalasya bez boyu Potim u bitvi na gori Aruma assirijci rozgromili vijska krayin Siraush ta Ammaush a sami ti krayini pidkorili Pislya nih buli pidkoreni ta obkladeni daninoyu Isua ta Daria Togo zh roku assirijski vijska prosunulisya do verhiv ya Velikogo Zabu ta pidkorili krayini Murattash i Saradaush Potim Tukulti apal Esharra pishov vijnoyu na habhijsku krayinu Sugi U bitvi na gori Hirihu assirijci rozbili shestitisyachne vijsko sho skladalosya z voyakiv Sugi ta zagoniv yiyi soyuznikiv krayin Hime Luhi Arirgi Alamuni Elamuni Tumni ta pabhijskih plemen Krayinu Sugi bulo zavojovano ta rozgrabovano Sered zdobichi Tukulti apal Esharra viviz do Assiriyi 25 idoliv miscevih bogiv Chetvertij pohidNa chetvertij rik svogo pravlinnya Tukulti apal Esharra zdijsniv pohid z metoyu zahoplennya vazhlivogo torgivelnogo shlyahu vzdovzh Verhnogo Yevfratu ta Chorohu poblizu z yakim buli roztashovani najvazhlivishi togo chasu kopalni midi sribla ta svincyu v regioni Tukulti apal Esharra I rozbiv vijska 23 dribnih cariv chiyi volodinnya perevazhno ne vdayetsya lokalizuvati Najpivnichnishoyu z nih bula Dayaeni poryad iz suchasnim Erzurumom u verhiv yah Kara Su a najblizhchoyu do Assiriyi bula krayina Tumme Sered trofeyiv bitvi assirijci zahopili 120 kolisnic Potim Tukulti apal Esharra peremig 60 cariv krayin Nayiri ta peresliduyuchi yihnih soyuznikiv prosunuvsya daleko na pivnich v zemli kudi assirijci ne hodili pohodami ani do nogo ani pislya Mozhlivo v tomu pohodi Tukulti apal Esharra vijshov azh do Chornogo morya jmovirno v rajoni Batumi prinajmni jogo napisi zbereglisya na skeli na pivnich vid ozera Van Cari krayin Nayiri sho potrapili v polon buli zmusheni prisyagnuti Tukulti apal Esharri na virnist pislya chogo yih vidpustili ale yihnih siniv assirijskij car zabrav zaruchnikami do Assiriyi Lishe Seni carya Dayaeni yakij ne shilivsya pered Ashshurom polonenogo vidvezli v Assiriyu ale piznishe takozh vidpustili Povertayuchis iz pohodu Tukulti apal Esharra zibrav daninu svincevoyu rudoyu z mista Melida j uzyav zvidti zaruchnikiv P yatij pohidP yatij pohid Tukulti apal Esharra zdijsniv na zahid v tradicijnomu dlya assirijskih cariv napryamku do Seredzemnogo morya Na p yatij rik pravlinnya carya assirijske vijsko perepravilosya cherez Yevfrat bilya Karkemishu i vderlosya do Siriyi de pidkorilo oblasti Nuhashshe Nii Katnu Pislya chogo assirijci projshli cherez Livan de car nakazav rubati kedri dlya perebudovi ashshurskogo hramu Anu ta Adada Potim Tukulti apal Esharra vdersya do Finikiyi de zahopiv chi zmusiv pidkoritisya Bibl Sidon Arvad V odnomu z nadpisiv car povidomlyaye sho plavav na finikijskomu korabli po Seredzemnomu moryu i polyuvav na delfiniv Cej pohid spraviv duzhe silne vrazhennya na susidiv navit Yegipet pislya nogo prislav Tukulti apal Esharri bagati podarunki sered yakih buv krokodil i begemot Po dorozi nazad assirijci rozbili carya Velikoyi Hatti Ini Teshuba Nezvazhayuchi na titul ce buv pravitel nevelikogo knyazivstva z centrom jmovirno u Karkemishi yakij vvazhav sebe spadkoyemcem mogutnih hetskih vladik Tukulti apal Esharra naklav na Ini Teshuba daninu kedrovoyu derevinoyu V kinci pohodu assirijci pidnyalisya dolinoyu verhnogo Yevfratu do Suhmu pidkorivshi ci zemli Shostij pohidNa shostij rik pravlinnya Tukulti apal Esharra poviv svoye vijsko v dolinu Velikogo Zabu Elamuniyi Assirijci pidkorili krayinu Mucru Na dopomogu Mucru prijshli zhiteli mista Kumme ale Tukulti apal Esharra rozbiv yih i zagnav do mista Arinni bilya pidnizhzhya gori Aisa yake nevdovzi zdalosya Potim assirijci rozbili dvadcyatitisyachne vijsko kumanijciv u bitvi na gori Tala z nih dvi tisyachi potrapili v polon a inshi rozbiglisya Assirijci peresliduvali yih do kordoniv Mucru bilya gori Harusa Potim Tukulti apal Esharra zahopiv i spaliv otochene troma murami z vipalenoyi cegli misto Hanusu Potim assirijci oblozhili stolicyu Mucru Kipshunu Kumanijskij car zlyakavsya i pidkorivsya zavojovniku Tukulti apal Esharra nakazav znesti stini mista obklav kumanijciv bilshoyu za poperednyu daninoyu a trista kumanijskih voyakiv z rodinami pereseliv do Assiriyi Tablichki z opisom pershih p yati rokiv pravlinnya Tukulti apal Esharri bulo vkladeno pid kuti vidbudovanogo nanovo hramu Anu j Adada tozh mi mayemo dokladni vidomosti pro pochatok pravlinnya cogo carya Za jogo napisom bilya vitokiv Tigru vin vstig pidkoriti 42 krayini vid morya Murru do morya Nayiri Piznishe Tukulti apal Esharra hodiv pohodami i na pivnich vid ozera Van de zalishiv napis nepodalik vid suchasnogo Malazgerda de zayavlyav sho pidkoriv krayini Niyiri vid Harbi i do Chornogo morya Ale naspravdi pro zavoyuvannya ne jshlosya napriklad assirijci navit ne probuvali zakripitisya na zemlyah na zahid vid Yevfratu Caryu dovodilosya vzhe samomu vidbivati napadi voroga navalu kochivnikiv arameyiv Tukulti apal Esharra zdijsniv ne menshe 28 pohodiv proti arameyiv napadi yakih u ti chasi zagrozhuvali vsim derzhavam Perednoyi Aziyi Boyi velisya vid Rapikuma do Karkemisha Tukulti apal Esharra neodnorazovo biv arameyiv u stepu ta perehodiv na zahidnij bereg Yevfratu j na chas svogo caryuvannya zahistiv vid nih derzhavu Odnak popri vsi ti peremogi okremi rodi ta plemena arameyiv pronikali do verhnogo Mezhirichchya ta postupovo zajmali jogo pasovisha pererizayuchi dorogi mizh Nineviyeyu Kalhu Ashshurom ta inshimi velikimi mistami Pislya smerti Tukulti apal Esharr arameyi prodovzhili nabigi na Assiriyu sho stalo prichinoyu yiyi shvidkogo zanepadu Naprikinci pershogo desyatilittya HI stolittya do nashoyi eri Tukulti apal Esharra voyuvav z vavilonskim carem Marduk nadin ahhe i zdijsniv dva pohodi Metoyu pershogo pohodu bulo utverdzhennya za Assiriyeyu spirnih zemel za Tigrom mizh Malim Zabom ta Diyaloyu Pid chas drugogo Tukulti apal Esharra zahopiv Dur Kurigalzu Sippar i Vavilon de spaliv carskij palac Odnak vtrimati zavojovane ne zmig i vzhe 1089 roku do nashoyi eri vavilonyani vignali assirijciv zi svoyeyi krayini Na desyatomu roci pravlinnya Marduk nadin ahhe vavilonyani sami pishli na pivnich peremistivshi kordon azh do Ekallatuma mista na kordoni vlasne korinnoyi Assiriyi V tomu misti vavilonyani zahopili idoli bogiv sered yakih buv i bovvan Adada Povernuti statuyi zmig lishe cherez chotirista rokiv Sinahherib PrimitkiV inshih dzherelah z 1115 do 1077 chi 1076 roku hoch variant 1115 1076 malodostovirnij oskilki superechit Spisku assirijskih cariv za yakim Tukulti apal Esharra I praviv 39 rokiv Na pershij rik pravlinnya Mova jde pevno pro pleminnih vozhdiv Midnij posud 120 rabiv hudoba Pershi mozhlivo abhazi a shodo pohodzhennya drugih zhodnih teorij nemaye Koli zgaduyutsya krayini mova jde jmovirno pro neveliki knyazivstva chi okremi plemena Assirijska Ishua hetska Ishuva Isuva urartska Cupani krayina na livomu berezi Yevfratu v rajoni zlittya z nim richki Aracani Urartska Diau e hi vona zh grecka krayina taohiv Mozhlivo ce hetska Tumanna Na toj chas vin buv zrujnovanij vzhe 60 rokiv Roztashovuvalosya na livomu berez Yevfratu navproti suchasnogo Erzindzhanu Po assirijski zvisno tobto splyundruvav spaliv virizav usih hto ne zaplativ velicheznu daninu pislya chogo pishov Mozhlivo ce piznishij Mucacir Zaraz ce selo Gefshe Inodi dvichi na rik blizko 1083 roku do nashoyi eri DzherelaCe nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi