Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Техногенна катастрофа (англ. Industrial disaster) — катастрофа з тяжкими наслідками для довкілля і людини, викликана частковим або повним виходом з ладу або руйнуванням технічних засобів.
Причини
Причинами техногенних катастроф (авіаційних, залізничних, морських та річкових катастроф, вибухів, пожеж та аварій на техногенних виробництвах) є:
- природні чинники: непогода, аномальна температура, землетруси, повені, пожежі тощо;
- антропогенні чинники: помилки проектування, порушення правил обслуговування та експлуатації транспортних засобів та об'єктів техногенних виробництв, терористичні акти.
Найбільшою техногенною катастрофою за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) вважається викид 40 т при вибуху на хімічному заводі в м. Бхопал (Індія, 1984), в якій постраждало близько 100 тис. людей.
Залежно від наслідків, техногенні катастрофи можуть переростати в екологічні або гуманітарні катастрофи.
Значні техногенні катастрофи в Україні
Значні техногенні катастрофи у світі
- 1902 рік. Соляний рудник Кунігунда (Закарпаття) раптово просів на 20 метрів. Згодом улоговину заповнила солона вода, утворилося озеро Кунігунда — аналог Мертвого Моря, а на дні зібрався товстий шар аспідно-чорної лікувальної грязі.
- 1903
- 1908 рік. Свердловина Ойл Сіті (Західна Україна) з глибини 1015 м викидала на добу 3000 т нафти, засмічуючи прилеглу місцевість; це була катастрофа світового масштабу, ускладнена попаданням нафти в річку Дністер і грандіозною пожежею.
- 1925—1977 роки. Видобуток газу і нафти в штаті Каліфорнія (США) привели до зниження рівня підземних вод на десятки метрів (максимальна до 153 м) і, як наслідок, до опускання земної поверхні на 9 м.
- 1929 рік. Вибух газу в долині річки Морени на території Румунії, який горів більше півтора року.
- 1962 рік. Провал бурового інструменту на Качанівському нафтовому родовищі ДДЗ, запалав газовий фонтан.
- 1963 рік. Вибух газу в процесі розвідки Кегичівського газового родовища (ДДЗ).
- 1967 рік. Біля берегів Західної Європи зазнав аварії супертанкер «Торрі Каньйон», в море потрапило 120 тис.т нафти. Величезна нафтова пляма спотворила прибережні води і береги Франції і Англії. Загинуло 50 тис. водоплавних птахів, тобто 90 % морських птахів цих районів.
- 1971 рік. Провал бурової вишки поблизу Дарвазе (Туркменістан) і загорання газу, який продовжує горіти до сих пір.
У листопаді 1971 року в порту Клайпеда стався розлив більше 16 тис. т мазуту з танкера «Глобе Асімі», що негативно позначилося на екосистемі Балтійського моря.
- 1972 рік. Вибух вуглеводневої суміші в Бориславі, який призвів до людських жертв.
- 1976 рік. В межах великого газового родовища Газлі (Узбекистан) в результаті інтенсивних бурових робіт було спровоковано землетрус силою до 9-10 балів.
- 1978 рік. Неподалік від французького порту Бордо затонув супертаркет «Амоко Кадіс», пролилося 230 тис. сирої нафти, утворивши на поверхні води найбільшу нафтову пляму в історії судноплавства.
- 1979 рік. Сумний рекорд по забрудненню морських вод належить нафтовій свердловині «Іксток-1» (Мексика), пробуреної біля берегів півострова Юкатан в Мексиканській затоці. Аварія трапилася в червні, і щодня в акваторію виливалося більше 4 тис. т нафти. Свердловина фонтанувала більше місяця, виплеснувши з надр майже 0,3 млн т нафти. Ліквідація фонтана обійшлася в 131,6 млн доларів США.
- 1979 рік. Велика аварія при зіткненні танкерів «Етдентік Емпресс» і «Іджен Кептен» в Карибському затоці недалеко від Тринідаду. У море вилилося 300 тис. т нафти.
- 1980 рік. Набула чинності Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненню моря нафтою, яка передбачає повну заборону зливу таких вод і нафтових залишків з танкерів по всій акваторії Світового океану.
- 1981 рік. Листопадовий шторм викинув на хвилеріз порту Клайпеда грецький танкер «Глобус Асіні». З пробоїни в море витекло 10 тис. т нафти.
- 1983 рік. Недалеко від Атлантичного узбережжя загорівся і затонув танкер «Кастіло де Бельвер», в океані виявилося 250 тис. т нафти.
- 1985—2000 роки. У процесі видобутку вуглеводнів у Росії було зафіксовано понад 130 відкритих фонтанів, які призвели до тяжких наслідків; в 55 випадках при цьому вибухи супроводжувалися пожежами.
- 1991 рік. Під час війни в Перській затоці було , в результаті чого щодня згоряло близько 1 млн т нафти, забруднюючи повітря на багато сотень кілометрів від Кувейту.
- Катастрофа на нафтопереробній платформі «Петробрайс» у Бразилії, липень 2000
- Вибух на хімічному комбінаті AZF у Тулузі, 21 вересня 2001
- 2003 рік. У Тегерані Прикаспійські країни підписали Конвенцію із захисту морського середовища Каспійського моря, метою якої є захист морського середовища від забруднення, а також збереження, відновлення, стійке і раціональне використання біологічних ресурсів акваторії.
- 2007—2012 роки. На газопроводах Росії відбулося більше десятка проривів газопроводів, що супроводжувалися вибухами.
- 2010 рік. Вибух і пожежа на нафтовій свердловині в Мексиканській затоці, що супроводжувався розливом нафти, який відносять до числа найбільших техногенних екологічних катастроф нашого часу.
- 2010—2015 роки — ряд техногенних катастроф на Солотвинському родовищі камʼяної солі. 22 грудня 2010 року на території шахтних виробіток ДП «Солотвинський солерудник» внаслідок активізації карстових явищ стався провал 3000 м³ ґрунту. У січні 2011 року в Солотвині стався новий провал на території шахти № 8, який зруйнував електропідстанцію та компресорну станцію ДП «Солотвинський солерудник». У зону небезпеки потрапили житлові будинки, системи життєзабезпечення населення та об'єкти інфраструктури. 16 квітня 2015 року стався ще один обвал ґрунту біля Солотвинського водоканалу, що на вул. Возз'єднання. Розміри — 60×50 м, глибина — бл. 45 м, загальний обсяг провалля — близько 100 кубічних метрів. Дану подію пов'язують із роботою солерудника. Новоутворене карстове провалля з гострими краями, свідчить про продовження просідання ґрунту.
Див. також
Примітки
- Одна з найбільших пожеж на нафтопромислах, сталася у 1903 р. у , коли полум'я п'яти найбільших свердловин сягало висоти 100 м. Пожежа знищила понад 820 тис. т нафти, що спричинило кризові явища в галузі
Посилання
- Техногенні аварії та катастрофи
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tehnogenna katastrofa angl Industrial disaster katastrofa z tyazhkimi naslidkami dlya dovkillya i lyudini viklikana chastkovim abo povnim vihodom z ladu abo rujnuvannyam tehnichnih zasobiv Rujnuvannya na Chornobilskij AESPrichiniPrichinami tehnogennih katastrof aviacijnih zaliznichnih morskih ta richkovih katastrof vibuhiv pozhezh ta avarij na tehnogennih virobnictvah ye prirodni chinniki nepogoda anomalna temperatura zemletrusi poveni pozhezhi tosho antropogenni chinniki pomilki proektuvannya porushennya pravil obslugovuvannya ta ekspluataciyi transportnih zasobiv ta ob yektiv tehnogennih virobnictv teroristichni akti Najbilshoyu tehnogennoyu katastrofoyu za kriteriyami Vsesvitnoyi organizaciyi ohoroni zdorov ya VOOZ vvazhayetsya vikid 40 t pri vibuhu na himichnomu zavodi v m Bhopal Indiya 1984 v yakij postrazhdalo blizko 100 tis lyudej Zalezhno vid naslidkiv tehnogenni katastrofi mozhut pererostati v ekologichni abo gumanitarni katastrofi Znachni tehnogenni katastrofi v UkrayiniKurenivska tragediya 1961 Avariya na Chornobilskij AES 1986 Pidriv Kahovskoyi GES 2023 Znachni tehnogenni katastrofi u sviti1902 rik Solyanij rudnik Kunigunda Zakarpattya raptovo prosiv na 20 metriv Zgodom ulogovinu zapovnila solona voda utvorilosya ozero Kunigunda analog Mertvogo Morya a na dni zibravsya tovstij shar aspidno chornoyi likuvalnoyi gryazi 1903 1908 rik Sverdlovina Ojl Siti Zahidna Ukrayina z glibini 1015 m vikidala na dobu 3000 t nafti zasmichuyuchi prileglu miscevist ce bula katastrofa svitovogo masshtabu uskladnena popadannyam nafti v richku Dnister i grandioznoyu pozhezheyu 1925 1977 roki Vidobutok gazu i nafti v shtati Kaliforniya SShA priveli do znizhennya rivnya pidzemnih vod na desyatki metriv maksimalna do 153 m i yak naslidok do opuskannya zemnoyi poverhni na 9 m 1929 rik Vibuh gazu v dolini richki Moreni na teritoriyi Rumuniyi yakij goriv bilshe pivtora roku 1962 rik Proval burovogo instrumentu na Kachanivskomu naftovomu rodovishi DDZ zapalav gazovij fontan 1963 rik Vibuh gazu v procesi rozvidki Kegichivskogo gazovogo rodovisha DDZ 1967 rik Bilya beregiv Zahidnoyi Yevropi zaznav avariyi supertanker Torri Kanjon v more potrapilo 120 tis t nafti Velichezna naftova plyama spotvorila priberezhni vodi i beregi Franciyi i Angliyi Zaginulo 50 tis vodoplavnih ptahiv tobto 90 morskih ptahiv cih rajoniv 1971 rik Proval burovoyi vishki poblizu Darvaze Turkmenistan i zagorannya gazu yakij prodovzhuye goriti do sih pir U listopadi 1971 roku v portu Klajpeda stavsya rozliv bilshe 16 tis t mazutu z tankera Globe Asimi sho negativno poznachilosya na ekosistemi Baltijskogo morya 1972 rik Vibuh vuglevodnevoyi sumishi v Borislavi yakij prizviv do lyudskih zhertv 1976 rik V mezhah velikogo gazovogo rodovisha Gazli Uzbekistan v rezultati intensivnih burovih robit bulo sprovokovano zemletrus siloyu do 9 10 baliv 1978 rik Nepodalik vid francuzkogo portu Bordo zatonuv supertarket Amoko Kadis prolilosya 230 tis siroyi nafti utvorivshi na poverhni vodi najbilshu naftovu plyamu v istoriyi sudnoplavstva 1979 rik Sumnij rekord po zabrudnennyu morskih vod nalezhit naftovij sverdlovini Ikstok 1 Meksika proburenoyi bilya beregiv pivostrova Yukatan v Meksikanskij zatoci Avariya trapilasya v chervni i shodnya v akvatoriyu vilivalosya bilshe 4 tis t nafti Sverdlovina fontanuvala bilshe misyacya viplesnuvshi z nadr majzhe 0 3 mln t nafti Likvidaciya fontana obijshlasya v 131 6 mln dolariv SShA 1979 rik Velika avariya pri zitknenni tankeriv Etdentik Empress i Idzhen Kepten v Karibskomu zatoci nedaleko vid Trinidadu U more vililosya 300 tis t nafti 1980 rik Nabula chinnosti Mizhnarodna konvenciya po zapobigannyu zabrudnennyu morya naftoyu yaka peredbachaye povnu zaboronu zlivu takih vod i naftovih zalishkiv z tankeriv po vsij akvatoriyi Svitovogo okeanu 1981 rik Listopadovij shtorm vikinuv na hvileriz portu Klajpeda greckij tanker Globus Asini Z proboyini v more viteklo 10 tis t nafti 1983 rik Nedaleko vid Atlantichnogo uzberezhzhya zagorivsya i zatonuv tanker Kastilo de Belver v okeani viyavilosya 250 tis t nafti 1985 2000 roki U procesi vidobutku vuglevodniv u Rosiyi bulo zafiksovano ponad 130 vidkritih fontaniv yaki prizveli do tyazhkih naslidkiv v 55 vipadkah pri comu vibuhi suprovodzhuvalisya pozhezhami 1991 rik Pid chas vijni v Perskij zatoci bulo v rezultati chogo shodnya zgoryalo blizko 1 mln t nafti zabrudnyuyuchi povitrya na bagato soten kilometriv vid Kuvejtu Katastrofa na naftopererobnij platformi Petrobrajs u Braziliyi lipen 2000 Vibuh na himichnomu kombinati AZF u Tuluzi 21 veresnya 2001 2003 rik U Tegerani Prikaspijski krayini pidpisali Konvenciyu iz zahistu morskogo seredovisha Kaspijskogo morya metoyu yakoyi ye zahist morskogo seredovisha vid zabrudnennya a takozh zberezhennya vidnovlennya stijke i racionalne vikoristannya biologichnih resursiv akvatoriyi 2007 2012 roki Na gazoprovodah Rosiyi vidbulosya bilshe desyatka proriviv gazoprovodiv sho suprovodzhuvalisya vibuhami 2010 rik Vibuh i pozhezha na naftovij sverdlovini v Meksikanskij zatoci sho suprovodzhuvavsya rozlivom nafti yakij vidnosyat do chisla najbilshih tehnogennih ekologichnih katastrof nashogo chasu 2010 2015 roki ryad tehnogennih katastrof na Solotvinskomu rodovishi kamʼyanoyi soli 22 grudnya 2010 roku na teritoriyi shahtnih virobitok DP Solotvinskij solerudnik vnaslidok aktivizaciyi karstovih yavish stavsya proval 3000 m gruntu U sichni 2011 roku v Solotvini stavsya novij proval na teritoriyi shahti 8 yakij zrujnuvav elektropidstanciyu ta kompresornu stanciyu DP Solotvinskij solerudnik U zonu nebezpeki potrapili zhitlovi budinki sistemi zhittyezabezpechennya naselennya ta ob yekti infrastrukturi 16 kvitnya 2015 roku stavsya she odin obval gruntu bilya Solotvinskogo vodokanalu sho na vul Vozz yednannya Rozmiri 60 50 m glibina bl 45 m zagalnij obsyag provallya blizko 100 kubichnih metriv Danu podiyu pov yazuyut iz robotoyu solerudnika Novoutvorene karstove provallya z gostrimi krayami svidchit pro prodovzhennya prosidannya gruntu Div takozhTehnogenna bezpeka Civilnij zahist Spiski katastrof Pozhezhi ta fontani na naftovih i gazovih sverdlovinahPrimitkiOdna z najbilshih pozhezh na naftopromislah stalasya u 1903 r u koli polum ya p yati najbilshih sverdlovin syagalo visoti 100 m Pozhezha znishila ponad 820 tis t nafti sho sprichinilo krizovi yavisha v galuziPosilannyaTehnogenni avariyi ta katastrofi