Терниченко Аристарх

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Терниченко.

Ариста́рх Григо́рович Терниче́нко (15 квітня 1886(1886-04-15), Охтирка, Харківська губернія — 1 лютого 1927(1927-02-01), Київ) — український агроном, економіст і громадський діяч. Брат актора і режисера .

Аристарх Григорович Терниченко
Аристарх Терниченко, 1927 рік
Народився	15 квітня 1886(1886-04-15) Охтирка, Харківська губернія, Російська імперія
Помер	1 лютого 1927(1927-02-01)^[1] (40 років) Київ, Українська СРР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія, СРСР
Діяльність	агроном, політик, економіст
Alma mater	Київський політехнічний інститут (1916)
Галузь	агрономія
Посада	Член Всеросійської ради^[d]

Життєпис

Народився 1886 року в місті Охтирці (тепер Сумської області України).

1916 року закінчив сільськогосподарське відділення Київського політехнічного інституту імператора Олександра II. Ще бувши студентом, почав видавати перший український сільськогосподарський часопис «Рілля» (був його редактором і автором більшості статей); працював у тижневику «Село» (1909⁣-⁣1911), видавав сільськогосподарські брошури, плакати і «Календар-Народник». 1913 року навколо «Ріллі», з метою популяризувати сільськогосподарські знання серед українського селянства, під керівництвом Терниченка утворилося товариство «Український агроном».

У добу УНР працював у державних установах, призначався міністром землеробства. Згодом на адміністративних посадах в земських установах, був головою Київської філії сільськогосподарських наук, Комітету України й редактор його органу «Агроном» (1923⁣-1926), також журналу «Трудове господарство» (1920) і «Село» (1922). З 1922 року — доцент, з 1923 — професор Ветеринарнозоотехнічного і сільськогосподарського інститутів у Києві.

Помер 1927 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 2).

• Могила Аристарха Терниченка

Родина

22 липня 1918 року в Києві одружився з Оленою Іванівною Санковською, 12 квітня 1919 року в них народився син Костянтин.

Праці

Автор праць з різних ділянок агрономічної науки, підручників і численних статей:

• «Курс скотарства» (1918);
• «Курс хліборобства», частини 1-3 (1918-1922);
• «Природні сіножаті, їх поліпшення і культура на Україні» (1923).

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863

Джерела

• Вергунов В. А., Білоцерківська А. С. Терниченко Аристарх Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 66. — .
• Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі.-К.,2008.-С.219.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
• Видатні співвітчизники. Охтирська районна рада
• Луцкевич М. А. Г. Терниченко, як громадянин-кооператор : [некролог] // Нова громада : журнал. — Харків, 1927.  — Кн. 6. — 31 березня. — С. 28.