Терещенко Олександр Леонтійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Терещенко.

Олекса́ндр Лео́нтійович Тере́щенко — колишній військовослужбовець Збройних сил України (79 оамбр), захисник Донецького аеропорту, Народний Герой України. У березні 2019 — квітні 2021 року — заступник Міністра у справах ветеранів України.

Терещенко Олександр Леонтійович
Старший солдат
Загальна інформація
Псевдо	«Льон»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	79 ОДШБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «Народний Герой України»

Життєпис

Працював відеооператором на ICTV та миколаївської телекомпанії «НІС-ТВ», з дружиною виховував дітей. В часі війни зголосився добровольцем.

При обороні Донецького аеропорту 15 жовтня 2014-го потрапив під черговий обстріл терористів, важкопоранений, ушкоджено праве око. У споруду «Очі», в якій перебував Терещенко з іншими чотирма вояками, влетіла граната, яку Олександр схопив руками й намагався викинути. Граната вибухнула в руках, Терещенко повністю втратив праву руку та кисть лівої.

Після лікування заснував і очолював Миколаївську обласну організацію «Асоціація учасників та інвалідів АТО», працював заступником начальника Академії патрульної поліції з соціально-гуманітарних питань у Києві.

13 березня 2019 — 14 квітня 2021 року — заступник Міністра у справах ветеранів України (6 вересня 2019 — 13 травня 2020 року Міністерство мало назву «у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України»).

Письменницька діяльність

Написав книгу «Життя після 16:30», яку презентував 26 січня 2019 року в Центральній міській бібліотеці імені М. Л. Кропивницького міста Миколаєва. Це документальна повість про перемогу людини над обставинами й над собою. У книжці автор описує період повернення до повноцінного життя після лікування та реабілітації. Олександр Терещенко акцентує увагу не на війні, а саме на внутрішніх проблемах людини, яка звідти повернулася. Повість, написана з гумором і самоіронією, водночас є практичним посібником для всіх, хто опинився в складній життєвій ситуації. Повість вийшла за редакцією миколаївського поета, члена НСПУ Володимира Пучкова у видавництві Ірини Гудим. Ілюстратором видання став миколаївський художник Вадим Пустильник. Книжку видали за підтримки Благодійного фонду «Миколаїв 2000».

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни відзначений:

• орденом «За мужність» III ступеня (4.12.2014);
• почесним знаком недержавного ордена «Народний Герой України» в 2014 р. в рамках загальноміської програми м. Миколаїв «Людина року»;
• званням «Городянин року» в номінації «ЗМІ».

Примітки

1. Александр Курбатов: «У него обожженное взрывом, покрытое свежезапекшейся кровью лицо. Наверное любая мимика болезненна, но он умудряется выглядеть смущенным…» (facebook.com) (рос.)
2. . ГО «Асоціація учасників та інвалідів АТО». 21 січня 2019. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
3. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
4. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
5. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
6. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
7. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 24 травня 2020. Процитовано 17 січня 2022.

Джерела

• Указ Президента України від 4 грудня 2014 року року № 915/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
• http://centersocial.org/pomoshh-dlya-soldata-ato-tereshhenko-a-l-2/ [ 26 травня 2015 у Wayback Machine.]
• http://www.niknews.mk.ua/2014/12/11/nikolaevskij-kiborg-aleksandr-tereschenko-za-oboronu-donetskogo-aeroporta-nagrazhden-ordenom-za-muzhestvo/ [ 26 травня 2015 у Wayback Machine.]