Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тере бля село в Буштинській селищній громаді Тячівського району Закарпатської області України село ТеребляКраїна Україна

Теребля (Тячівський район)

Теребля (Тячівський район)

Тере́бля — село в Буштинській селищній громаді Тячівського району Закарпатської області України.

село Теребля
image
Країна image Україна
Область Закарпатська область
Район Тячівський район
Громада Буштинська селищна громада
Основні дані
Засноване 1389
Населення 5100
Площа 33 км²
Поштовий індекс 90550
Телефонний код +380 313465
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		267 м
Місцева влада
Адреса ради 90550, с.Теребля, вул. Центральна, 100
Карта
image
image
Теребля
image
image
Теребля
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Теребля.

Село розташоване на правому боці березі річки Теребля за 18 км на північ від райцентру Тячів і за 10 км від залізничної станції Буштино. Через село проходить шосейна дорога Буштино-Синевир. Населення 5100 осіб[].

Історія

Вперше село Теребля згадується в письмових пам'ятках 1389 року. Перша згадка 1389: Talabor, інші згадки Thalabur, 1510: Thalaborfalva, 1648: Thalaborfalua, 1725: Talaborfalva, 1773: Talaborfalva, Tereblo, Tereblva, 1808: Talaborfalva, Terebla, 1828: Talaborfalva, Telebre, 1838: Talaborfalva, 1851: Talaborfalva, 1877: Talaborfalva, Tereblya, 1913: Talaborfalva, 1925: Terebla, Tereblja, 1944: Talaborfalu, Теребля, 1983: Теребля.

Існує декілька легенд про виникнення села. За однією з них назва села походить від назви річки Теребля. За іншою легендою назва села походить від прізвища перших людей Теребел, які поселилися разом з іншими на березі річки. Поступово з роками населення збільшувалося, розселялося все далі і далі від річки і поселення перетворилося в селище. Одна з частин села називається Селищем. Та частина села, де люди оселилися і жили найдавніше називається Старе село (Староселиця — від річки до центру села), а те місце, де оселилися люди пізніше, називається Нове село (Новоселиця — від центру села і до озер).

В роки середньовіччя село, як і весь теперішній Тячівський район належало до Угорщини, а селяни працювали на угорських феодалів. Вони брали участь у повстанні селян під керівництвом Дєрдя Дожі. Повстання було придушено королівськими військами, а селян змусили сплачувати данину. Всі землі і навколишні села підкорялися королівському Хустському замку, в якому було розміщено військо угорських королів. Селяни всіх навколишніх сіл змушені були своїми тягловими силами завозити більшу частину урожаю в замок для харчування війська. Солдати забирали зерно, худобу, сіно, одяг та ін. Кравці і шевці всієї округи змушені були безкоштовно працювати на військо.

На початку XVIII ст. тереблянці разом з іншими навколишніми селами брали участь у національно-визвольній війні угорського народу проти королівської династії Габсбургів. В економічному відношенні життя тереблянців було тяжким, як і в навколишніх селах. Основним заняттям населення було сільське господарство. Система обробітку була двопільною. Із зернових культур селяни здебільшого вирощували жито, кукурудзу, овес, ячмінь. Господарства тереблянців часто терпіли від повеней і посух, коли врожаї були дуже низькими і приводили до тяжкого життя. Так було, наприклад у 1787 році коли відбулися посухи в усьому районі. У селі крім сільськогосподарських селян, що працювали на полях, жили бокораші, які сплавляли ліс по річці Тереблі, візники, які возили у замок, кравці, шевці, гончарі, про що свідчать експонати сільського музею. Шили народний одяг із домотканого полотна, взувалися у постоли. Більша частина населення бідувала. Так, дроворуб, який продав дрова за денний заробіток міг купити 0,91 кг хліба, або пів фунта топленого масла, а жнець — 1,36 кг проса, 0,45 кг сала.

Важкий соціальний гніт, недоїдання і відсутність охорони здоров'я викликали часті і важкі захворювання на холеру та інші хвороби. В ті роки і зародилося свято — Корела у Дулові, яке відмічають і зараз. Гинули люди від хвороби і в Тереблі. Теребля, як і інші користувалися правом самоврядування. Сільський староста, якого обирали із заможних людей — ґазд — мав свою печатку із зображенням орла, вирішував різні питання тереблян самостійно або разом із судом. Суд захищав інтереси багатих і церкви.

Тереблянська сіль

27 липня 2023 року, під час розробки Тереблянського соляного родовища було видобуто першу сіль. Після геологічних досліджень у даному регіоні було виявлено соляний пласт, котрий починається із 35 до 500 метрів. Родовище зможе забезпечити 100 % потреб держави в технічній солі, зокрема під час зими. На сьогодні вони оцінюються в приблизно 450 тис. тонн на сезон. У перспективі родовище зможе забезпечити 100 % потреб України.

На західній околиці села Теребля розташоване озеро Солоне — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення. Точніше, водойма об'єднує п'ять невеликих озер загальною площею майже 4 га. Раніше у цій місцині були соляні копальні. Адже під усім селом тягнеться великий пласт кам'яної солі. Є місця, де можна розкопати сіль навіть на глибині 16 метрів.

За легендою, у середні віки сіль у Тереблі видобували поселенці сучасного Буштина та в'язні Хустського замку. Саме через цю місцевість, у напрямку села Олександрівки (Шандрова), пролягала соляна дорога до фортеці.

Праця солекопів була дуже важкою. До середини XIV ст. «біле золото» видобували з ям глибиною близько 25-30 метрів, в яких будувались своєрідні сходинки по схилу. Згодом німецькі колоністи внесли ряд вдосконалень у цей процес: у XV ст. були споруджені конусні ями глибиною до 150-200 метрів. Шахтарі спускалися вниз по драбинах, зроблених з мотузків. Раніше сіль виносили з ям на руках, а тепер почали пакувати в кошики і витягали мотузками наверх. Для відведення підґрунтових вод виготовляли мішки зі шкіри буйвола. Наповнивши мішки водою, солекопи піднімали їх нагору. Наприкінці XVIII ст. у соляній промисловості працювали німецькі та угорські робітники, але всі допоміжні роботи виконували місцеві русини.

Закрили шахти, імовірно, на початку ХІХ ст. – не тому, що вони були малопродуктивні, а через те, що весняні і осінні води часто підтоплювали копальні. Для відкачування води потрібні були додаткові затрати, на що держава не хотіла витрачати кошти, водойма належить до карстових і стратифікованих (розділених на шари) водойм. Цікаво, що у придонній частині концентрація солі у воді сягає 300 г/літр, а зверху – лише 1 грам на літр, тому на поверхні водиться прісноводна риба. Та оскільки озеро Солоне належить до природно-заповідного фонду Закарпаття, риболовля тут заборонена, про що попереджають таблички довкола водойми.

Про наявність безмежних соляних багатств свідчать і бурові розвідки, що проводилися в 50-х роках ХХ ст. не тільки навколо села, а й на території присадибних ділянок у самому центрі. Тоді буровики всюди шукали нафту, а знаходили сіль, мінеральні та термальні води. Тепер тут зробили ванни для лікування опорно-рухового апарату, радикуліту та шкірних захворювань.Теребля славиться також і своїми унікальними термальними водами. Це – комора мінералів і йоду, має великий вміст солі. Вода на поверхні прогрівається до 89 градусів.

Присілки

  • Вишній Росіл, колишнє село в Закарпатській області, об'єднане з селом Теребля рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967;
  • Нижній Росіл, колишнє село в Закарпатській області, об'єднане з селом Теребля рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967, (перша згадка у ХІХ ст.).

Релігійні споруди

храм Преображення Господнього і монастир. 1937

Ініціатором спорудження монастиря в урочищі Ботинське або Тяпіш, що за два кілометри від Тереблі, був ігумен Иов (Войтишин). Юрій Попович віддав під монастир 1 га своєї землі, а в 1923 році подарував монастиреві свій будинок, який перенесли до каплички. Згодом почали будувати корпус на 8 келій.

У 1930 році ігуменом став о. Веніамин (Керечанин), який збудував домову церкву на честь Благовіщення божої матері. Незабаром почали будувати муровану хрещату п’ятивежову церкву Преображення Господнього (фундамент освятили на Св. Трійцю 1937 p.), яку було закінчено в 1937 p., а освятив її єпископ Володимир у 1939 р.

У радянський період до о. Веніамина спочатку поставилися прихильно, бо він був переслідуваний угорською владою, але згодом на нього сфабрикували справу, звинувативши у спекуляції свічками, і ув'язнили в 1953 р. майже на один рік. В той час монастир закрили і він почав занепадати.

На початку 1970-х років при сприянні тогочасного сільського голови монастир зруйнували. Вцілів лише дерев’яний будиночок келій, в якому нині влаштували капличку.

Після звільнення о. Веніамин, що мав величезний авторитет серед людей і славу цілителя, до кінця життя служив у сільській церкві. Церква Преображення Господнього. 1930

храм Преображення Господнього. 1930

У 1929 році, на старому кладовищі було освячено фундамент під спорудження дерев'яної церкви. Майстрами були: Михайло Груля, Михайло Іванович Куцина, Іван Левко, Іван Гук, Іван Несух, Михайло Чопик, Михайло Салейчук та ще багато інших місцевих хороших майстрів своєї справи. Освячення церкви провів ієромонах Веніамін (Керечанин) з монахами місцевого монастиря на свято Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа 1931 року. Іконостас перенесли з монастиря, що діяв на околиці Тереблі, але був зруйнований за радянської влади на початку 1970-х років, а в монастир іконостас передали із закритої греко-католицької церкви у Прибор-жавському. За розповіддю Івана Степановича Коршинського, дияконські двері з вирізаним написом – ІОАН САБАДОШЪ ВЪ СЛАВУ БОЖІЮ ПОСТАВИЛЪ CIA ДВЕРИ ДЕКЕМБРА ГОДА 1921 – передали разом з іконостасом. Церква св. Миколи Чудотворця. 1813

храм св. Миколи Чудотворця. 1813

У 1751 році, в селі була дерев'яна церква св. Миколи з вежею, з двома дзвонами, прикрашена всіма образами, а Апостоли були намальовані на полотні.

У 1801 році, оскільки церква стара і мала, пропонується її “із переди побольшати і збудувати с звоницею, із твердого матеріала созданоі от Стефана Корсинського, маляра, як добродітеля с содєйствієм народа. Проект і буджет предлагаються ерару. Потребуется єще на є дні праздничні ризи 100 ринських”.

Очевидно, дерев’яну церкву не переробляли, бо в 1813 році збудовано муровану церкву. Після заборони в 1949 році греко-католицької конфесії, муровану церкву розібрали близько 1973 році (знято з реєстрації діючих церков 1 жовтня 1960 року) і на тім місці споруджено сільраду.

За переказами, під церквою у склепі було поховання монаха.

Туристичні місця

- У бібліотеці реформатського ліцею в Марамороському Сиготі зберігалася рукописна книга XVII – XVIII ст. “Бесіди св. Іоанна Златоустаго”, в якій був запис, що вона належала пароху Тереблі Георгію Петричкові і була придбана 12 серпня 1794 року за 20 сороківців.

- В селі похований невідомий німецький солдат часів Другої Світової війни. На мармуровій плиті викарбувано українською та німецькою мовами: «Тут похований невідомий німецький солдат, часів Другої Світової війни, який загинув біля с. Теребля 26 (27) жовтня 1944 року».

- храм Преображення Господнього і монастир. 1937

- храм св. Миколи Чудотворця. 1813

- храм Преображення Господнього. 1930

- Навколо села розташовані п'ять озер, в яких водиться риба і купаються люди.

- На західній околиці села Теребля розташоване озеро Солоне — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення

- Теребля славиться також і своїми унікальними термальними водами.

- 27 липня 2023 року, під час розробки Тереблянського соляного родовища було видобуто першу сіль

Відомі люди

В 1929 році в селі народився Чопик Володимир Іванович — український учений-ботанік, доктор біологічних наук, професор, академік АН ВШ України.

Примітки

  1. Погода в селі
  2. Першу сіль у Закарпатській області видобули з Тереблянського соляного родовища. 03.08.2023, 11:18
  3. Вистачить на всю Україну: з Тереблянського родовища на Закарпатті видобули першу сіль. // Автор: Юлія Соколова, 03.08.2023, 13:52


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tere blya selo v Bushtinskij selishnij gromadi Tyachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo TereblyaKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Tyachivskij rajonGromada Bushtinska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1389Naselennya 5100Plosha 33 km Poshtovij indeks 90550Telefonnij kod 380 313465Geografichni daniGeografichni koordinati 48 06 41 pn sh 23 35 35 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 267 mMisceva vladaAdresa radi 90550 s Tereblya vul Centralna 100KartaTereblyaTereblyaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tereblya Selo roztashovane na pravomu boci berezi richki Tereblya za 18 km na pivnich vid rajcentru Tyachiv i za 10 km vid zaliznichnoyi stanciyi Bushtino Cherez selo prohodit shosejna doroga Bushtino Sinevir Naselennya 5100 osib dzherelo IstoriyaVpershe selo Tereblya zgaduyetsya v pismovih pam yatkah 1389 roku Persha zgadka 1389 Talabor inshi zgadki Thalabur 1510 Thalaborfalva 1648 Thalaborfalua 1725 Talaborfalva 1773 Talaborfalva Tereblo Tereblva 1808 Talaborfalva Terebla 1828 Talaborfalva Telebre 1838 Talaborfalva 1851 Talaborfalva 1877 Talaborfalva Tereblya 1913 Talaborfalva 1925 Terebla Tereblja 1944 Talaborfalu Tereblya 1983 Tereblya Isnuye dekilka legend pro viniknennya sela Za odniyeyu z nih nazva sela pohodit vid nazvi richki Tereblya Za inshoyu legendoyu nazva sela pohodit vid prizvisha pershih lyudej Terebel yaki poselilisya razom z inshimi na berezi richki Postupovo z rokami naselennya zbilshuvalosya rozselyalosya vse dali i dali vid richki i poselennya peretvorilosya v selishe Odna z chastin sela nazivayetsya Selishem Ta chastina sela de lyudi oselilisya i zhili najdavnishe nazivayetsya Stare selo Staroselicya vid richki do centru sela a te misce de oselilisya lyudi piznishe nazivayetsya Nove selo Novoselicya vid centru sela i do ozer V roki serednovichchya selo yak i ves teperishnij Tyachivskij rajon nalezhalo do Ugorshini a selyani pracyuvali na ugorskih feodaliv Voni brali uchast u povstanni selyan pid kerivnictvom Dyerdya Dozhi Povstannya bulo pridusheno korolivskimi vijskami a selyan zmusili splachuvati daninu Vsi zemli i navkolishni sela pidkoryalisya korolivskomu Hustskomu zamku v yakomu bulo rozmisheno vijsko ugorskih koroliv Selyani vsih navkolishnih sil zmusheni buli svoyimi tyaglovimi silami zavoziti bilshu chastinu urozhayu v zamok dlya harchuvannya vijska Soldati zabirali zerno hudobu sino odyag ta in Kravci i shevci vsiyeyi okrugi zmusheni buli bezkoshtovno pracyuvati na vijsko Na pochatku XVIII st tereblyanci razom z inshimi navkolishnimi selami brali uchast u nacionalno vizvolnij vijni ugorskogo narodu proti korolivskoyi dinastiyi Gabsburgiv V ekonomichnomu vidnoshenni zhittya tereblyanciv bulo tyazhkim yak i v navkolishnih selah Osnovnim zanyattyam naselennya bulo silske gospodarstvo Sistema obrobitku bula dvopilnoyu Iz zernovih kultur selyani zdebilshogo viroshuvali zhito kukurudzu oves yachmin Gospodarstva tereblyanciv chasto terpili vid povenej i posuh koli vrozhayi buli duzhe nizkimi i privodili do tyazhkogo zhittya Tak bulo napriklad u 1787 roci koli vidbulisya posuhi v usomu rajoni U seli krim silskogospodarskih selyan sho pracyuvali na polyah zhili bokorashi yaki splavlyali lis po richci Terebli vizniki yaki vozili u zamok kravci shevci gonchari pro sho svidchat eksponati silskogo muzeyu Shili narodnij odyag iz domotkanogo polotna vzuvalisya u postoli Bilsha chastina naselennya biduvala Tak drovorub yakij prodav drova za dennij zarobitok mig kupiti 0 91 kg hliba abo piv funta toplenogo masla a zhnec 1 36 kg prosa 0 45 kg sala Vazhkij socialnij gnit nedoyidannya i vidsutnist ohoroni zdorov ya viklikali chasti i vazhki zahvoryuvannya na holeru ta inshi hvorobi V ti roki i zarodilosya svyato Korela u Dulovi yake vidmichayut i zaraz Ginuli lyudi vid hvorobi i v Terebli Tereblya yak i inshi koristuvalisya pravom samovryaduvannya Silskij starosta yakogo obirali iz zamozhnih lyudej gazd mav svoyu pechatku iz zobrazhennyam orla virishuvav rizni pitannya tereblyan samostijno abo razom iz sudom Sud zahishav interesi bagatih i cerkvi Tereblyanska sil27 lipnya 2023 roku pid chas rozrobki Tereblyanskogo solyanogo rodovisha bulo vidobuto pershu sil Pislya geologichnih doslidzhen u danomu regioni bulo viyavleno solyanij plast kotrij pochinayetsya iz 35 do 500 metriv Rodovishe zmozhe zabezpechiti 100 potreb derzhavi v tehnichnij soli zokrema pid chas zimi Na sogodni voni ocinyuyutsya v priblizno 450 tis tonn na sezon U perspektivi rodovishe zmozhe zabezpechiti 100 potreb Ukrayini Na zahidnij okolici sela Tereblya roztashovane ozero Solone gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Tochnishe vodojma ob yednuye p yat nevelikih ozer zagalnoyu plosheyu majzhe 4 ga Ranishe u cij miscini buli solyani kopalni Adzhe pid usim selom tyagnetsya velikij plast kam yanoyi soli Ye miscya de mozhna rozkopati sil navit na glibini 16 metriv Za legendoyu u seredni viki sil u Terebli vidobuvali poselenci suchasnogo Bushtina ta v yazni Hustskogo zamku Same cherez cyu miscevist u napryamku sela Oleksandrivki Shandrova prolyagala solyana doroga do forteci Pracya solekopiv bula duzhe vazhkoyu Do seredini XIV st bile zoloto vidobuvali z yam glibinoyu blizko 25 30 metriv v yakih buduvalis svoyeridni shodinki po shilu Zgodom nimecki kolonisti vnesli ryad vdoskonalen u cej proces u XV st buli sporudzheni konusni yami glibinoyu do 150 200 metriv Shahtari spuskalisya vniz po drabinah zroblenih z motuzkiv Ranishe sil vinosili z yam na rukah a teper pochali pakuvati v koshiki i vityagali motuzkami naverh Dlya vidvedennya pidgruntovih vod vigotovlyali mishki zi shkiri bujvola Napovnivshi mishki vodoyu solekopi pidnimali yih nagoru Naprikinci XVIII st u solyanij promislovosti pracyuvali nimecki ta ugorski robitniki ale vsi dopomizhni roboti vikonuvali miscevi rusini Zakrili shahti imovirno na pochatku HIH st ne tomu sho voni buli maloproduktivni a cherez te sho vesnyani i osinni vodi chasto pidtoplyuvali kopalni Dlya vidkachuvannya vodi potribni buli dodatkovi zatrati na sho derzhava ne hotila vitrachati koshti vodojma nalezhit do karstovih i stratifikovanih rozdilenih na shari vodojm Cikavo sho u pridonnij chastini koncentraciya soli u vodi syagaye 300 g litr a zverhu lishe 1 gram na litr tomu na poverhni voditsya prisnovodna riba Ta oskilki ozero Solone nalezhit do prirodno zapovidnogo fondu Zakarpattya ribolovlya tut zaboronena pro sho poperedzhayut tablichki dovkola vodojmi Pro nayavnist bezmezhnih solyanih bagatstv svidchat i burovi rozvidki sho provodilisya v 50 h rokah HH st ne tilki navkolo sela a j na teritoriyi prisadibnih dilyanok u samomu centri Todi buroviki vsyudi shukali naftu a znahodili sil mineralni ta termalni vodi Teper tut zrobili vanni dlya likuvannya oporno ruhovogo aparatu radikulitu ta shkirnih zahvoryuvan Tereblya slavitsya takozh i svoyimi unikalnimi termalnimi vodami Ce komora mineraliv i jodu maye velikij vmist soli Voda na poverhni progrivayetsya do 89 gradusiv PrisilkiVishnij Rosil kolishnye selo v Zakarpatskij oblasti ob yednane z selom Tereblya rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Nizhnij Rosil kolishnye selo v Zakarpatskij oblasti ob yednane z selom Tereblya rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 persha zgadka u HIH st Religijni sporudihram Preobrazhennya Gospodnogo i monastir 1937 Iniciatorom sporudzhennya monastirya v urochishi Botinske abo Tyapish sho za dva kilometri vid Terebli buv igumen Iov Vojtishin Yurij Popovich viddav pid monastir 1 ga svoyeyi zemli a v 1923 roci podaruvav monastirevi svij budinok yakij perenesli do kaplichki Zgodom pochali buduvati korpus na 8 kelij U 1930 roci igumenom stav o Veniamin Kerechanin yakij zbuduvav domovu cerkvu na chest Blagovishennya bozhoyi materi Nezabarom pochali buduvati murovanu hreshatu p yativezhovu cerkvu Preobrazhennya Gospodnogo fundament osvyatili na Sv Trijcyu 1937 p yaku bulo zakincheno v 1937 p a osvyativ yiyi yepiskop Volodimir u 1939 r U radyanskij period do o Veniamina spochatku postavilisya prihilno bo vin buv peresliduvanij ugorskoyu vladoyu ale zgodom na nogo sfabrikuvali spravu zvinuvativshi u spekulyaciyi svichkami i uv yaznili v 1953 r majzhe na odin rik V toj chas monastir zakrili i vin pochav zanepadati Na pochatku 1970 h rokiv pri spriyanni togochasnogo silskogo golovi monastir zrujnuvali Vciliv lishe derev yanij budinochok kelij v yakomu nini vlashtuvali kaplichku Pislya zvilnennya o Veniamin sho mav velicheznij avtoritet sered lyudej i slavu cilitelya do kincya zhittya sluzhiv u silskij cerkvi Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo 1930 hram Preobrazhennya Gospodnogo 1930 U 1929 roci na staromu kladovishi bulo osvyacheno fundament pid sporudzhennya derev yanoyi cerkvi Majstrami buli Mihajlo Grulya Mihajlo Ivanovich Kucina Ivan Levko Ivan Guk Ivan Nesuh Mihajlo Chopik Mihajlo Salejchuk ta she bagato inshih miscevih horoshih majstriv svoyeyi spravi Osvyachennya cerkvi proviv iyeromonah Veniamin Kerechanin z monahami miscevogo monastirya na svyato Voznesinnya Gospoda nashogo Isusa Hrista 1931 roku Ikonostas perenesli z monastirya sho diyav na okolici Terebli ale buv zrujnovanij za radyanskoyi vladi na pochatku 1970 h rokiv a v monastir ikonostas peredali iz zakritoyi greko katolickoyi cerkvi u Pribor zhavskomu Za rozpoviddyu Ivana Stepanovicha Korshinskogo diyakonski dveri z virizanim napisom IOAN SABADOSh V SLAVU BOZhIYu POSTAVIL CIA DVERI DEKEMBRA GODA 1921 peredali razom z ikonostasom Cerkva sv Mikoli Chudotvorcya 1813 hram sv Mikoli Chudotvorcya 1813 U 1751 roci v seli bula derev yana cerkva sv Mikoli z vezheyu z dvoma dzvonami prikrashena vsima obrazami a Apostoli buli namalovani na polotni U 1801 roci oskilki cerkva stara i mala proponuyetsya yiyi iz peredi pobolshati i zbuduvati s zvoniceyu iz tverdogo materiala sozdanoi ot Stefana Korsinskogo malyara yak dobroditelya s sodyejstviyem naroda Proekt i budzhet predlagayutsya eraru Potrebuetsya yeshe na ye dni prazdnichni rizi 100 rinskih Ochevidno derev yanu cerkvu ne pereroblyali bo v 1813 roci zbudovano murovanu cerkvu Pislya zaboroni v 1949 roci greko katolickoyi konfesiyi murovanu cerkvu rozibrali blizko 1973 roci znyato z reyestraciyi diyuchih cerkov 1 zhovtnya 1960 roku i na tim misci sporudzheno silradu Za perekazami pid cerkvoyu u sklepi bulo pohovannya monaha Turistichni miscya U biblioteci reformatskogo liceyu v Maramoroskomu Sigoti zberigalasya rukopisna kniga XVII XVIII st Besidi sv Ioanna Zlatoustago v yakij buv zapis sho vona nalezhala parohu Terebli Georgiyu Petrichkovi i bula pridbana 12 serpnya 1794 roku za 20 sorokivciv V seli pohovanij nevidomij nimeckij soldat chasiv Drugoyi Svitovoyi vijni Na marmurovij pliti vikarbuvano ukrayinskoyu ta nimeckoyu movami Tut pohovanij nevidomij nimeckij soldat chasiv Drugoyi Svitovoyi vijni yakij zaginuv bilya s Tereblya 26 27 zhovtnya 1944 roku hram Preobrazhennya Gospodnogo i monastir 1937 hram sv Mikoli Chudotvorcya 1813 hram Preobrazhennya Gospodnogo 1930 Navkolo sela roztashovani p yat ozer v yakih voditsya riba i kupayutsya lyudi Na zahidnij okolici sela Tereblya roztashovane ozero Solone gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Tereblya slavitsya takozh i svoyimi unikalnimi termalnimi vodami 27 lipnya 2023 roku pid chas rozrobki Tereblyanskogo solyanogo rodovisha bulo vidobuto pershu silVidomi lyudiV 1929 roci v seli narodivsya Chopik Volodimir Ivanovich ukrayinskij uchenij botanik doktor biologichnih nauk profesor akademik AN VSh Ukrayini PrimitkiPogoda v seli Pershu sil u Zakarpatskij oblasti vidobuli z Tereblyanskogo solyanogo rodovisha 03 08 2023 11 18 Vistachit na vsyu Ukrayinu z Tereblyanskogo rodovisha na Zakarpatti vidobuli pershu sil Avtor Yuliya Sokolova 03 08 2023 13 52 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ