Теплоє́мність електро́нного га́зу — кількість теплоти, яку необхідно надати електронному газу для того, щоб підвищити його температуру на 1 К, набагато менша за величиною при високих температурах, ніж теплоємність кристалічної ґратки.
Мале значення теплоємності електронного газу зумовлене тим, що тільки невелика частина всіх електронів може отримувати енегрію.
Вироджений газ
Для виродженого електронного газу металів теплоємність визначається формулою
- ,
де — ефективна маса електронів, — приведена стала Планка, — стала Больцмана, — енергія Фермі, T — температура.
Теплоємність прямує до нуля при малих температурах, задовільняючи теорему Нернста, і лінійно зростає з температурою. Оскільки теплоємність кристалічної ґратки при низьких температурах пропорційна кубу температури (дивіться закон Дебая), то існує область низьких температур, при яких теплоємність електронів більша за теплоємність ґратки. Однак при температурах, вищих за температуру Дебая, вклад електронної підсистеми в загальну теплоємність твердого тіла не перевищує кількох відсотків. Для цих температур справедливе
- ,
де — теплоємність кристалічної ґратки.
Пояснюється таке співвідношення тим, що вклад у електронну теплоємність вносять лише ті електрони, які мають енергію близьку до енергії Фермі. Електрони з енергіями, набагато нижчими за енергію рівня Фермі, не можуть отримувати тепло, оскільки для збільшення енергії їм потрібно було б перейти на близькі енергетичні рівні всередині зони, а ці рівні зайняті іншими електронами. За принципом Паулі перехід у зайнятий іншим електроном стан неможливий.
Невироджений електронний газ
У власних напівпровідниках електронний чи дірковий газ у, відповідно, зоні провідності чи валентній зоні, невироджений. Електрон чи дірка можуть змінювати свою енергію оскільки їхня концентрація мала в порівнянні з кількістю вільних станів. Проте таких електоронів чи дірок у власному напівпровіднику небагато, тому, хоча вклад кожного з них в теплоємність за законом рівного розподілу дорівнює , ці квазічастинки утворюються лише при переході електрона із валетної зони у зону провідності. Ймовірність такого переходу пропорційна , де — ширина забороненої зони, а μ — хімічний потенціал. При високих температурах . Оскільки вклад електронів і дірок у теплоємність незначна. Її можна оцінити за формулою
Ця стаття не містить . (березень 2011) |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teploye mnist elektro nnogo ga zu kilkist teploti yaku neobhidno nadati elektronnomu gazu dlya togo shob pidvishiti jogo temperaturu na 1 K nabagato mensha za velichinoyu pri visokih temperaturah nizh teployemnist kristalichnoyi gratki Male znachennya teployemnosti elektronnogo gazu zumovlene tim sho tilki nevelika chastina vsih elektroniv mozhe otrimuvati enegriyu Virodzhenij gazDlya virodzhenogo elektronnogo gazu metaliv teployemnist viznachayetsya formuloyu cVe 23m 3 2ℏ3m01 2kB2T displaystyle c V e frac sqrt 2 3 frac m 3 2 hbar 3 mu 0 1 2 k B 2 T de m displaystyle m efektivna masa elektroniv ℏ displaystyle hbar privedena stala Planka kB displaystyle k B stala Bolcmana m0 displaystyle mu 0 energiya Fermi T temperatura Teployemnist pryamuye do nulya pri malih temperaturah zadovilnyayuchi teoremu Nernsta i linijno zrostaye z temperaturoyu Oskilki teployemnist kristalichnoyi gratki pri nizkih temperaturah proporcijna kubu temperaturi divitsya zakon Debaya to isnuye oblast nizkih temperatur pri yakih teployemnist elektroniv bilsha za teployemnist gratki Odnak pri temperaturah vishih za temperaturu Debaya vklad elektronnoyi pidsistemi v zagalnu teployemnist tverdogo tila ne perevishuye kilkoh vidsotkiv Dlya cih temperatur spravedlive cVecVL kbTm0 displaystyle frac c V e c V L approx frac k b T mu 0 de cVL displaystyle c V L teployemnist kristalichnoyi gratki Poyasnyuyetsya take spivvidnoshennya tim sho vklad u elektronnu teployemnist vnosyat lishe ti elektroni yaki mayut energiyu blizku do energiyi Fermi Elektroni z energiyami nabagato nizhchimi za energiyu rivnya Fermi ne mozhut otrimuvati teplo oskilki dlya zbilshennya energiyi yim potribno bulo b perejti na blizki energetichni rivni vseredini zoni a ci rivni zajnyati inshimi elektronami Za principom Pauli perehid u zajnyatij inshim elektronom stan nemozhlivij Nevirodzhenij elektronnij gazU vlasnih napivprovidnikah elektronnij chi dirkovij gaz u vidpovidno zoni providnosti chi valentnij zoni nevirodzhenij Elektron chi dirka mozhut zminyuvati svoyu energiyu oskilki yihnya koncentraciya mala v porivnyanni z kilkistyu vilnih staniv Prote takih elektoroniv chi dirok u vlasnomu napivprovidniku nebagato tomu hocha vklad kozhnogo z nih v teployemnist za zakonom rivnogo rozpodilu dorivnyuye 3kB 2 displaystyle 3k B 2 ci kvazichastinki utvoryuyutsya lishe pri perehodi elektrona iz valetnoyi zoni u zonu providnosti Jmovirnist takogo perehodu proporcijna exp Eg m kBT displaystyle exp E g mu k B T de Eg displaystyle E g shirina zaboronenoyi zoni a m himichnij potencial Pri visokih temperaturah m Eg 2 displaystyle mu approx E g 2 Oskilki Eg kBT displaystyle E g gg k B T vklad elektroniv i dirok u teployemnist neznachna Yiyi mozhna ociniti za formuloyu cVe kBniexp Eg 2kBT 152 3EgkBT 12 EgkBT 2 displaystyle c V e k B n i exp E g 2k B T left frac 15 2 3 frac E g k B T frac 1 2 left frac E g k B T right 2 right Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2011 Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi