Теплицька волость (Гайсинський повіт)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Теплицька волость.

Теплицька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Гайсинського повіту Подільської губернії з центром у містечку Теплик.

Теплицька волость
Центр	Теплик
Площа	23 093 (1885)
Населення	15 394 осіб (1885)
Густота	61 осіб / км²
Наступники	Теплицький район

Станом на 1885 рік складалася з 12 поселень, 13 сільських громад. Населення — 13996 осіб (6747 чоловічої статі та 7249 — жіночої), 1983 дворових господарства.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	11589	8250
Приватної власності	10920	7700
Іншої власності	584	418
Загалом	23093	16368

Основні поселення волості:

• Теплик — колишнє власницьке містечко при річці Самець за 35 верст від повітового міста, 1910 осіб, 313 дворових господарств, православна церква, костел, синагога, 3 єврейських молитовних будинки, школа, поштова станція, 6 постоялих дворів, шинок, 4 постоялих будинки, торгова баня, лавка, пивоварний завод, 2 водяних млини, базари по неділях через 2 тижні.
• Вищий Ташлик — колишнє власницьке село при річці Удич, 1276 осіб, 195 дворових господарства, православна церква, постоялий будинок, кузня, 2 водяних млини.
• Залужжя — колишнє власницьке село при річці Чорна Уманка, 1002 особи, 172 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Кам'янки — колишнє власницьке село при річці Мулька, 638 осіб, 85 дворових господарств, православна церква, школа, 2 водяних млини.
• Комарівка — колишнє власницьке село при струмкові, 767 осіб, 132 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка, базари по неділях через 2 тижні, паровий млин.
• Нижчий Ташлик — колишнє власницьке село при річці Удич, 977 осіб, 146 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, кузня, 2 водяних млини.
• Бджільна — колишнє власницьке село при річці Самець, 1913 осіб, 298 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
• Розкошівка — колишнє власницьке село при річці Дубина, 576 осіб, 96 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, вітряний млин.
• Росоша — колишнє власницьке село при річці Удич, 1285 осіб, 195 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
• Саша — колишнє власницьке село при струмкові, 705 осіб, 105 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, кузня, вітряний млин.
• Стражгород — колишнє власницьке село при струмкові, 785 осіб, 133 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
• Янове  — колишнє власницьке село при річці Зеленеч, 1247 осіб, 175 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)