Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тео рія соціа льного конфлі кту це теоретичне обґрунтування конфлікту Передісторія виникнення та генезис теорії соціальн

Теорія соціального конфлікту

Теорія соціального конфлікту

Тео́рія соціа́льного конфлі́кту — це теоретичне обґрунтування конфлікту.

Передісторія виникнення та генезис теорії соціальних конфліктів

Ще задовго до офіційного народження соціології існували теорії, що розглядають суспільство як організований конфлікт або боротьбу між індивідами і соціальними групами, між різними соціальними верствами суспільства, між різними країнами, релігіями, поколіннями, статями тощо. Так відомий англійський філософ Томас Гоббс у своїх поглядах допускає великий елемент конфлікту в усіх соціальних відносинах, він не сумнівається в тому, що «людина людині вовк», а в суспільстві природним станом є «війна всіх проти всіх». Наприкінці XIX століття Герберт Спенсер зробив висновок про те, що суспільство відбирає в процесі природного добору кращих із кращих. Сучасник Спенсера Карл Маркс сформулював інший погляд на цю проблему. Він припустив, що соціальна поведінка може бути найкраще пояснена як процес конфлікту. Маркс зосередив увагу на боротьбі різних класів у суспільстві.

Відмінності в теоріях, висунутих Гоббсом, Спенсером і Марксом, вказують на вирішальний вплив початкових одиниць аналізу на хід дослідження. Тоді як економічні класи насамперед були одиницями аналізу в Маркса, Гоббс і Спенсер приділяли більше уваги відносинам між індивідами і суспільством. Однак конфліктна парадигма не обмежується економічним аналізом. Видатний німецький теоретик Георг Зіммель був, зокрема, зацікавленим у вивченні конфлікту в малих групах. Він зауважував, що конфлікти серед членів однієї тісно пов'язаної групи мають тенденцію бути більш інтенсивними ніж конфлікти серед людей, які не поділяють спільних почуттів належності до однієї групи.

Основні концепції теорії соціального конфлікту

Концепції Л. Козера

  • суспільству притаманна неминуча соціальна нерівність = постійна психологічна незадоволеність його членів = напруженість у відносинах між індивідами і групами (емоційний, психічний розлад) = соціальний конфлікт;
  • соціальний конфлікт як напруженість між тим, що є, і що повинно бути відповідно до уявлень тих чи інших соціальних груп або індивідів;
  • соціальний конфлікт як боротьба за цінності і претензії на певний статус, владу і ресурси, боротьба, в якій цілями супротивників є нейтралізація, нанесення шкоди або знищення суперника.

Конфліктна модель суспільства Р. Дарендорфа

  • постійні соціальні зміни в суспільстві, переживання соціального конфлікту;
  • будь-яке суспільство спирається на примус одних його членів іншими = нерівність соціальних позицій стосовно розподілу влади;
  • різниця в соціальному становищі різних соціальних груп і індивідів викликає взаємні тертя, протиріччя = як наслідок — зміна соціальної структури самого суспільства.

Загальна теорія конфлікту Кеннета Боулдінга

  • всі конфлікти мають спільні зразки розвитку = їх докладне вивчення і аналіз дає можливість створити узагальнену теорію — «загальну теорію конфлікту», яка дозволить суспільству контролювати конфлікти, керувати ними, прогнозувати їх наслідки;
  • Боулдінг стверджує, що конфлікт невіддільний від суспільного життя (в природі людини — прагнення до боротьби із собі подібним);
  • Конфлікт — ситуація, в якій кожна зі сторін прагне зайняти позицію несумісну і протилежну щодо інтересів іншої сторони;
  • 2 аспекти соціального конфлікту: статичний і динамічний. Статичний — аналіз сторін (суб'єктів) конфлікту (особистості, організації, групи) і відносин між ними = класифікація: етнічні, релігійні, професійні. Динамічний — вивчає інтереси сторін як спонукальні сили в конфліктній поведінці людей = визначення динаміки конфлікту = є сукупність відповідних реакцій сторін на зовнішні стимули.

Див. також

Література

  • Marx, Karl. 1971. Preface to A Contribution to the Critique of Political Economy, Tr. S. W. Ryanzanskaya, edited by M. Dobb. London: Lawrence & Whishart.
  • Skocpol, Theda. 1980. States and Social Revolutions: A Comparative Analysis of France, Russia, and China. New York: Cambridge University Press.
  • Wallerstein, Immanuel M. 1974. The Modern World-System: Capitalist Agriculture and the Origins of the European World-Economy in the Sixteenth Century. New York: Academic Press.
  • 1980. The Modern World-System II: Mercantilism and the Consolidation of the European World-Economy, 1600—1750. New York: Academic Press.
  • Marx, K. en F. Engels (1848). Manifest der Kommunistischen Partei. Londen: J.E. Burghard.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Teo riya socia lnogo konfli ktu ce teoretichne obgruntuvannya konfliktu Peredistoriya viniknennya ta genezis teoriyi socialnih konfliktivShe zadovgo do oficijnogo narodzhennya sociologiyi isnuvali teoriyi sho rozglyadayut suspilstvo yak organizovanij konflikt abo borotbu mizh individami i socialnimi grupami mizh riznimi socialnimi verstvami suspilstva mizh riznimi krayinami religiyami pokolinnyami statyami tosho Tak vidomij anglijskij filosof Tomas Gobbs u svoyih poglyadah dopuskaye velikij element konfliktu v usih socialnih vidnosinah vin ne sumnivayetsya v tomu sho lyudina lyudini vovk a v suspilstvi prirodnim stanom ye vijna vsih proti vsih Naprikinci XIX stolittya Gerbert Spenser zrobiv visnovok pro te sho suspilstvo vidbiraye v procesi prirodnogo doboru krashih iz krashih Suchasnik Spensera Karl Marks sformulyuvav inshij poglyad na cyu problemu Vin pripustiv sho socialna povedinka mozhe buti najkrashe poyasnena yak proces konfliktu Marks zoserediv uvagu na borotbi riznih klasiv u suspilstvi Vidminnosti v teoriyah visunutih Gobbsom Spenserom i Marksom vkazuyut na virishalnij vpliv pochatkovih odinic analizu na hid doslidzhennya Todi yak ekonomichni klasi nasampered buli odinicyami analizu v Marksa Gobbs i Spenser pridilyali bilshe uvagi vidnosinam mizh individami i suspilstvom Odnak konfliktna paradigma ne obmezhuyetsya ekonomichnim analizom Vidatnij nimeckij teoretik Georg Zimmel buv zokrema zacikavlenim u vivchenni konfliktu v malih grupah Vin zauvazhuvav sho konflikti sered chleniv odniyeyi tisno pov yazanoyi grupi mayut tendenciyu buti bilsh intensivnimi nizh konflikti sered lyudej yaki ne podilyayut spilnih pochuttiv nalezhnosti do odniyeyi grupi Osnovni koncepciyi teoriyi socialnogo konfliktukoncepciya pozitivno funkcionalnogo konfliktu Lyuyisa Kozera konfliktna model suspilstva Ralfa Darendorfa zagalna teoriya konfliktu Kenneta Bouldinga Koncepciyi L Kozera suspilstvu pritamanna neminucha socialna nerivnist postijna psihologichna nezadovolenist jogo chleniv napruzhenist u vidnosinah mizh individami i grupami emocijnij psihichnij rozlad socialnij konflikt socialnij konflikt yak napruzhenist mizh tim sho ye i sho povinno buti vidpovidno do uyavlen tih chi inshih socialnih grup abo individiv socialnij konflikt yak borotba za cinnosti i pretenziyi na pevnij status vladu i resursi borotba v yakij cilyami suprotivnikiv ye nejtralizaciya nanesennya shkodi abo znishennya supernika Konfliktna model suspilstva R Darendorfa postijni socialni zmini v suspilstvi perezhivannya socialnogo konfliktu bud yake suspilstvo spirayetsya na primus odnih jogo chleniv inshimi nerivnist socialnih pozicij stosovno rozpodilu vladi riznicya v socialnomu stanovishi riznih socialnih grup i individiv viklikaye vzayemni tertya protirichchya yak naslidok zmina socialnoyi strukturi samogo suspilstva Zagalna teoriya konfliktu Kenneta Bouldinga vsi konflikti mayut spilni zrazki rozvitku yih dokladne vivchennya i analiz daye mozhlivist stvoriti uzagalnenu teoriyu zagalnu teoriyu konfliktu yaka dozvolit suspilstvu kontrolyuvati konflikti keruvati nimi prognozuvati yih naslidki Boulding stverdzhuye sho konflikt neviddilnij vid suspilnogo zhittya v prirodi lyudini pragnennya do borotbi iz sobi podibnim Konflikt situaciya v yakij kozhna zi storin pragne zajnyati poziciyu nesumisnu i protilezhnu shodo interesiv inshoyi storoni 2 aspekti socialnogo konfliktu statichnij i dinamichnij Statichnij analiz storin sub yektiv konfliktu osobistosti organizaciyi grupi i vidnosin mizh nimi klasifikaciya etnichni religijni profesijni Dinamichnij vivchaye interesi storin yak sponukalni sili v konfliktnij povedinci lyudej viznachennya dinamiki konfliktu ye sukupnist vidpovidnih reakcij storin na zovnishni stimuli Div takozhKonflikt Socialnij konfliktLiteraturaMarx Karl 1971 Preface to A Contribution to the Critique of Political Economy Tr S W Ryanzanskaya edited by M Dobb London Lawrence amp Whishart Skocpol Theda 1980 States and Social Revolutions A Comparative Analysis of France Russia and China New York Cambridge University Press Wallerstein Immanuel M 1974 The Modern World System Capitalist Agriculture and the Origins of the European World Economy in the Sixteenth Century New York Academic Press 1980 The Modern World System II Mercantilism and the Consolidation of the European World Economy 1600 1750 New York Academic Press Marx K en F Engels 1848 Manifest der Kommunistischen Partei Londen J E Burghard

Дата публікації:
Топ