Теодор Сведберг (швед. The Svedberg; 30 серпня 1884, [sv], комуна Євле, лен Євлеборґ, Швеція — 25 лютого 1971, Коппарберг, комуна Юснарсберг, лен Еребру, Швеція) — шведський фізико-хімік, член Шведської королівської АН.
Теодор Сведберг | |
---|---|
швед. Theodor Svedberg (The Svedberg) | |
Народився | 30 серпня 1884[1][2][…] d, Швеція |
Помер | 25 лютого 1971[1][4][…](86 років) Еребру |
Місце проживання | Швеція |
Країна | Швеція |
Національність | Швед |
Діяльність | хімік, викладач університету, митець |
Alma mater | Уппсальський університет |
Галузь | біохімія |
Заклад | Уппсальський університет |
Вчене звання | Професор |
Науковий ступінь | PhD |
Науковий керівник | d[5] і d[6] |
Відомі учні | Арне Тіселіус |
Аспіранти, докторанти | Арне Тіселіус |
Членство | Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Академія наук СРСР d Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Американське філософське товариство[7] Національна академія наук США Q125750015? |
У шлюбі з | Андреєн Елленор-Андреа |
Діти | d d |
Нагороди | |
Теодор Сведберг у Вікісховищі |
Біографія
Шведський хімік Теодор Сведберг народився в маєтку Флеранг, неподалік від м. Євле. Він був єдиною дитиною Еліаса Сведберга, інженера та керуючого Місцевим чавуноливарний заводом, і Аугусти (Алстермарк) Сведберг. Батько хлопчика часто здійснював з ним тривалі заміські прогулянки, виховуючи у нього інтерес до природи. Він також дозволяв юному Сведбергу ставити досліди в маленькій лабораторії чавуноливарного заводу.
Навчаючись у Каролінській школі в Еребру, Сведберг особливо захопився фізикою, хімією та біологією. Попри те, що його найбільше цікавила ботаніка, він вирішив стати хіміком, оскільки вважав, що це дозволить йому глибше «заглянути» в біологічні процеси. У січні 1904 р. він вступив до Уппсальського університету, а у вересні 1905 року отримав ступінь бакалавра. У тому ж році була опублікована його перша наукова стаття. Сведберг продовжував працювати в Уппсальському університеті, і у 1907 році йому був присуджений докторський ступінь (PhD) за дисертацію присвячену колоїдним системам.
У 1912 р. Сведберг став першим в Уппсальському університеті викладачем фізичної хімії і залишався на цій посаді протягом 36 років.
У 1949 році, після досягнення пенсійного віку, Сведберг вийшов у відставку. Однак спеціальною постановою йому було дозволено зберегти за собою посаду директора незадовго до цього створеного при Уппсальському університеті Інституту ядерної хімії Густава Вернера, де завдяки головним чином його зусиллям був встановлений синхроциклотрон.
Сведберг був людиною живого розуму і різноманітних інтересів. Прекрасний фотограф-любитель, він серйозно вивчав процес фотографування. У 20-х роках 20 століття, застосовуючи різну довжину хвилі при фотографуванні «Codex Argenteus», готської Біблії 500 р. н. е., він виявив, що ультрафіолетові промені роблять видимим той погано помітний склад, яким вона написана. Сведберг глибоко цікавився ботанікою і був володарем однієї з найкращих у Швеції ботанічних колекцій.
Родина
Одружений він був чотири рази: на Андреа Андрієм (1909), Джейн Фродо (1916), Інгрід Бломквіст (1938) та Маргіт Халле (1948). У нього було шість синів і шість дочок.
Нагороди
У 1926 р. Сведбергу була присуджена Нобелівська премія з хімії «за роботи в області дисперсних систем». У своїй вступній промові від імені Шведської королівської академії наук X.Г. Седербаум сказав: «Рух частинок, зважених у рідині … наочно свідчить про реальне існування молекул, а отже, і атомів — факт тим більше знаменний, що ще зовсім недавно впливова школа вчених оголосила ці матеріальні частки плодом уяви». У своїй Нобелівській лекції, яку він прочитав у наступному році Сведберг, зробивши огляд технічних і теоретичних проблем, пов'язаних з його роботою, описав велике потенційне значення, яке, на його думку, буде мати ультрацентрифуга для прогресу в багатьох областях, включаючи медицину, фізику, хімію і промисловість.
Сведберг був удостоєний багатьох нагород. У їх числі медаль Берцеліуса Шведської королівської академії наук (1944), медаль Франкліна Франклінського інституту (1949) і медаль Адольфа Густава Уппсальського університету (1964). Він був почесним доктором університетів Гронінгена, Вісконсіна, Уппсали, Гарварда, Оксфорда, Делавера і Парижа, а також членом понад 30 професійних товариств, включаючи Шведську королівську академію наук, Лондонське королівське товариство, американську Національну академію наук і Академію наук СРСР.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Національний музей Швеції — 1792.
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/575982/Theodor-HE-Svedberg
- https://academictree.org/chemistry/peopleinfo.php?pid=73714
- https://academictree.org/chemistry/peopleinfo.php?pid=49860
- NNDB — 2002.
Джерела
- Офіційна сторінка Нобелівської Премії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teodor Svedberg shved The Svedberg 30 serpnya 1884 sv komuna Yevle len Yevleborg Shveciya 25 lyutogo 1971 Kopparberg komuna Yusnarsberg len Erebru Shveciya shvedskij fiziko himik chlen Shvedskoyi korolivskoyi AN Teodor Svedbergshved Theodor Svedberg The Svedberg Narodivsya30 serpnya 1884 1884 08 30 1 2 d ShveciyaPomer25 lyutogo 1971 1971 02 25 1 4 86 rokiv ErebruMisce prozhivannyaShveciyaKrayina ShveciyaNacionalnistShvedDiyalnisthimik vikladach universitetu mitecAlma materUppsalskij universitetGaluzbiohimiyaZakladUppsalskij universitetVchene zvannyaProfesorNaukovij stupinPhDNaukovij kerivnikd 5 i d 6 Vidomi uchniArne TiseliusAspiranti doktorantiArne TiseliusChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR d Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk Amerikanske filosofske tovaristvo 7 Nacionalna akademiya nauk SShA Q125750015 U shlyubi zAndreyen Ellenor AndreaDitid dNagorodid 1926 medal Franklina 1949 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 15 chervnya 1944 d 2 grudnya 1950 Teodor Svedberg u VikishovishiBiografiyaShvedskij himik Teodor Svedberg narodivsya v mayetku Flerang nepodalik vid m Yevle Vin buv yedinoyu ditinoyu Eliasa Svedberga inzhenera ta keruyuchogo Miscevim chavunolivarnij zavodom i Augusti Alstermark Svedberg Batko hlopchika chasto zdijsnyuvav z nim trivali zamiski progulyanki vihovuyuchi u nogo interes do prirodi Vin takozh dozvolyav yunomu Svedbergu staviti doslidi v malenkij laboratoriyi chavunolivarnogo zavodu Navchayuchis u Karolinskij shkoli v Erebru Svedberg osoblivo zahopivsya fizikoyu himiyeyu ta biologiyeyu Popri te sho jogo najbilshe cikavila botanika vin virishiv stati himikom oskilki vvazhav sho ce dozvolit jomu glibshe zaglyanuti v biologichni procesi U sichni 1904 r vin vstupiv do Uppsalskogo universitetu a u veresni 1905 roku otrimav stupin bakalavra U tomu zh roci bula opublikovana jogo persha naukova stattya Svedberg prodovzhuvav pracyuvati v Uppsalskomu universiteti i u 1907 roci jomu buv prisudzhenij doktorskij stupin PhD za disertaciyu prisvyachenu koloyidnim sistemam U 1912 r Svedberg stav pershim v Uppsalskomu universiteti vikladachem fizichnoyi himiyi i zalishavsya na cij posadi protyagom 36 rokiv U 1949 roci pislya dosyagnennya pensijnogo viku Svedberg vijshov u vidstavku Odnak specialnoyu postanovoyu jomu bulo dozvoleno zberegti za soboyu posadu direktora nezadovgo do cogo stvorenogo pri Uppsalskomu universiteti Institutu yadernoyi himiyi Gustava Vernera de zavdyaki golovnim chinom jogo zusillyam buv vstanovlenij sinhrociklotron Svedberg buv lyudinoyu zhivogo rozumu i riznomanitnih interesiv Prekrasnij fotograf lyubitel vin serjozno vivchav proces fotografuvannya U 20 h rokah 20 stolittya zastosovuyuchi riznu dovzhinu hvili pri fotografuvanni Codex Argenteus gotskoyi Bibliyi 500 r n e vin viyaviv sho ultrafioletovi promeni roblyat vidimim toj pogano pomitnij sklad yakim vona napisana Svedberg gliboko cikavivsya botanikoyu i buv volodarem odniyeyi z najkrashih u Shveciyi botanichnih kolekcij RodinaOdruzhenij vin buv chotiri razi na Andrea Andriyem 1909 Dzhejn Frodo 1916 Ingrid Blomkvist 1938 ta Margit Halle 1948 U nogo bulo shist siniv i shist dochok NagorodiU 1926 r Svedbergu bula prisudzhena Nobelivska premiya z himiyi za roboti v oblasti dispersnih sistem U svoyij vstupnij promovi vid imeni Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk X G Sederbaum skazav Ruh chastinok zvazhenih u ridini naochno svidchit pro realne isnuvannya molekul a otzhe i atomiv fakt tim bilshe znamennij sho she zovsim nedavno vplivova shkola vchenih ogolosila ci materialni chastki plodom uyavi U svoyij Nobelivskij lekciyi yaku vin prochitav u nastupnomu roci Svedberg zrobivshi oglyad tehnichnih i teoretichnih problem pov yazanih z jogo robotoyu opisav velike potencijne znachennya yake na jogo dumku bude mati ultracentrifuga dlya progresu v bagatoh oblastyah vklyuchayuchi medicinu fiziku himiyu i promislovist Svedberg buv udostoyenij bagatoh nagorod U yih chisli medal Berceliusa Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk 1944 medal Franklina Franklinskogo institutu 1949 i medal Adolfa Gustava Uppsalskogo universitetu 1964 Vin buv pochesnim doktorom universitetiv Groningena Viskonsina Uppsali Garvarda Oksforda Delavera i Parizha a takozh chlenom ponad 30 profesijnih tovaristv vklyuchayuchi Shvedsku korolivsku akademiyu nauk Londonske korolivske tovaristvo amerikansku Nacionalnu akademiyu nauk i Akademiyu nauk SRSR PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Nacionalnij muzej Shveciyi 1792 d Track Q842858 http www britannica com EBchecked topic 575982 Theodor HE Svedberg https academictree org chemistry peopleinfo php pid 73714 https academictree org chemistry peopleinfo php pid 49860 NNDB 2002 d Track Q1373513DzherelaOficijna storinka Nobelivskoyi Premiyi