Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теляко́в Мико́ла Матві́йович (рос. Теляков Николай Матвеевич; 5 травня 1902 — 26 серпня 1950) — радянський військовик часів Другої світової війни, гвардії генерал-лейтенант танкових військ (11.07.1945). Герой Радянського Союзу (11.03.1944).
| Теляков Микола Матвійович | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Теляков Николай Матвеевич | ||||||||||||
 | ||||||||||||
| Народження | 5 травня 1902 Петроград | |||||||||||
| Смерть | 26 серпня 1950 (48 років) Москва | |||||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||||
| Вид збройних сил | Сухопутні війська | |||||||||||
| Рід військ |  танкові війська | |||||||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | |||||||||||
| Роки служби | 1918–1948 | |||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||
| Звання |  Генерал-лейтенант танкових військ | |||||||||||
| Формування | 2-га танкова армія | |||||||||||
| Командування | 3-й танковий корпус | |||||||||||
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
Біографія
Народився 5 травня 1902 року у місті Санкт-Петербург у робочій родині. Росіянин. Член ВКП(б) з 1925 року.
Після закінчення початкової школи працював слюсарем петроградського «Ново-Лестерського» заводу. 5 червня 1917 року вступив до лав Червоної гвардії, брав участь у Жовтневому перевороті.
У лавах РСЧА з жовтня 1918 року. Учасник громадянської війни в Росії. Воював на Південному фронті червоноармійцем, начальником кулеметного розрахунку 13-го стрілецького полку, командиром відділення 80-го окремого батальйону військ ВЧК.
В 1921 році закінчив прискорені курси червоних командирів при Вищій тактико-стрілецькій школі командного складу РСЧА імені ІІІ Комінтерну. З березня 1921 року — командир взводу 16-го залізничного полку військ ОДПУ, з жовтня 1921 року — командир полігонної роти 3-го авіаційного полку.
В 1923 році закінчив 2-і Смоленські командні курси. З жовтня 1923 року — командир взводу окремого кулеметного батальйону в Петрограді, згодом — командир взводу 48-го стрілецького полку 16-ї стрілецької дивізії, командир взводу окремого Куженкінського караульного батальйону.
З грудня 1928 року — начальник господарської команди при Ленінградській піхотній школі імені В. І. Леніна. З грудня 1930 по травень 1931 року — помічник командира роти 30-го Череповецького стрілецького полку 10-ї стрілецької дивізії.
В 1931 році закінчив стрілецько-тактичні курси РСЧА «Постріл» імені Комінтерна й у жовтні того ж року призначений помічником начальника штабу 2-го танкового полку Ленінградського ВО. З березня 1932 року — начальник 6-ї частини штабу 31-ї механізованої бригади. З липня 1934 року — начальник відділення штабу 33-ї механізованої бригади.
У січні 1937 року направлений на навчання на Ленінградські бронетанкові курси РСЧА, по закінченні яких направлений на навчання до Військової академії імені М. В. Фрунзе. В 1939 році закінчив академію й призначений інспектором групи контролю в Україні.
З листопада 1939 року — командир 13-го запасного танкового полку, а з грудня 1939 року — командир 32-го танкового полку 5-ї кавалерійської дивізії Київського ОВО.
Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Командував танковим полком у прикордонних битвах на Південному фронті, брав участь в оборонних боях під Кишиневом, на Дністрі, на Південному Бузі біля Первомайська, поблизу Дніпропетровська.
З жовтня 1941 року — командир 13-го танкового полку 13-ї танкової бригади, учасник Донбаської оборонної операції в жовтні-листопаді 1941 року.
З січня 1942 року — заступник командира 7-ї танкової бригади, з квітня того ж року — командир 107-ї танкової бригади в складі 1-ї гвардійської та 24-ї армій на Брянському, Сталінградському, Донському фронтах. Особливо бригада Телякова відзначилась у Сталінградській битві, по завершенні якої передана до складу 2-ї танкової армії Центрального фронту. Брав участь в Курській битві, Чернігівсько-Прип'ятській операції.
З жовтня 1943 року полковник М. М. Телюков — заступник командира 3-го танкового корпусу 2-ї танкової армії, а в період з 5 листопада по 16 грудня — командир цього корпусу. Учасник Київської та Корсунь-Шевченківської операцій.
18 лютого 1944 року постановою РНК СРСР № 187 присвоєне ваійськове звання «генерал-майор танкових військ».
З березня 1944 року — знову командир 3-го танкового корпусу 2-ї танкової армії на 2-му Українському фронті. Вміло організував бойові дії корпуса в ході Умансько-Ботошанської операції при визволенні міста Умань Черкаської області.
Після переведення корпуса до складу 1-го Білоруського фронту, брав участь в проведенні Білоруської наступальної операції, вдало діючі на магнушевському плацдармі.
З вересня 1944 року — командир 16-го танкового корпуса, перейменованого в листопаді 1944 року на 12-й гвардійський танковий корпус. Брав участь у проведенні Варшавсько-Познанської, Східно-Померанської операції 1-го Білоруського фронту, активно діяв при захопленні польських міст Варшава, Скерневиці, Іновроцлав, Голлнов (Голенюв).
26 квітня 1945 року на підступах до Берліна у четвертий раз був важко поранений, підірвавшись на міні. Перемогу над Німеччиною зустрів у шпиталі.
Постановою РНК СРСР від 11 липня 1945 року № 1683 генерал-майорові танкових військ М. М. Телякову присвоєне військове звання «генерал-лейтенант танкових військ».
Після одужання — на викладацькій роботі. З травня 1946 року — начальник Полтавського танко-технічного училища. З жовтня 1947 року — викладач кафедри бронетанкових військ Академії прикордонних військ НКВС СРСР.
У 1948 році за станом здоров'я вийшов у відставку. Мешкав у Москві. Помер 26 листопада 1950 року. Похований на Новодівочому цвинтарі.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 березня 1944 року за вміле командування танковим корпусом, зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками й виявлені при цьому відвагу та героїзм, гвардії генерал-майорові танкових військ Телякову Миколі Матвійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна й медалі «Золота Зірка» (№ 3554).
Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденамиЧервоного Прапора, орденами Кутузова 1-го ступеня, Суворова 2-го ступеня й медалями.
Пам'ять
Ім'я Героя Радянського Союзу М. М. Телякова носить музей бойової слави 2-ї гвардійської Червонопрапорної танкової армії, створений при середній школі № 324 міста Москва.
У Москві на стіні будинку, в якому мешкав Герой, встановлена меморіальна дошка.
Посилання
- Теляков Микола Матвійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Музей школи № 324 м. Москва (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Telyako v Miko la Matvi jovich ros Telyakov Nikolaj Matveevich 5 travnya 1902 26 serpnya 1950 radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni gvardiyi general lejtenant tankovih vijsk 11 07 1945 Geroj Radyanskogo Soyuzu 11 03 1944 Telyakov Mikola Matvijovichros Telyakov Nikolaj MatveevichNarodzhennya5 travnya 1902 1902 05 05 PetrogradSmert26 serpnya 1950 1950 08 26 48 rokiv MoskvaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silSuhoputni vijskaRid vijsk tankovi vijskaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1918 1948PartiyaKPRSZvannya General lejtenant tankovih vijskFormuvannya2 ga tankova armiyaKomanduvannya3 j tankovij korpusVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za oboronu Stalingrada BiografiyaNarodivsya 5 travnya 1902 roku u misti Sankt Peterburg u robochij rodini Rosiyanin Chlen VKP b z 1925 roku Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli pracyuvav slyusarem petrogradskogo Novo Lesterskogo zavodu 5 chervnya 1917 roku vstupiv do lav Chervonoyi gvardiyi brav uchast u Zhovtnevomu perevoroti U lavah RSChA z zhovtnya 1918 roku Uchasnik gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Voyuvav na Pivdennomu fronti chervonoarmijcem nachalnikom kulemetnogo rozrahunku 13 go strileckogo polku komandirom viddilennya 80 go okremogo bataljonu vijsk VChK V 1921 roci zakinchiv priskoreni kursi chervonih komandiriv pri Vishij taktiko strileckij shkoli komandnogo skladu RSChA imeni III Kominternu Z bereznya 1921 roku komandir vzvodu 16 go zaliznichnogo polku vijsk ODPU z zhovtnya 1921 roku komandir poligonnoyi roti 3 go aviacijnogo polku V 1923 roci zakinchiv 2 i Smolenski komandni kursi Z zhovtnya 1923 roku komandir vzvodu okremogo kulemetnogo bataljonu v Petrogradi zgodom komandir vzvodu 48 go strileckogo polku 16 yi strileckoyi diviziyi komandir vzvodu okremogo Kuzhenkinskogo karaulnogo bataljonu Z grudnya 1928 roku nachalnik gospodarskoyi komandi pri Leningradskij pihotnij shkoli imeni V I Lenina Z grudnya 1930 po traven 1931 roku pomichnik komandira roti 30 go Cherepoveckogo strileckogo polku 10 yi strileckoyi diviziyi V 1931 roci zakinchiv strilecko taktichni kursi RSChA Postril imeni Kominterna j u zhovtni togo zh roku priznachenij pomichnikom nachalnika shtabu 2 go tankovogo polku Leningradskogo VO Z bereznya 1932 roku nachalnik 6 yi chastini shtabu 31 yi mehanizovanoyi brigadi Z lipnya 1934 roku nachalnik viddilennya shtabu 33 yi mehanizovanoyi brigadi U sichni 1937 roku napravlenij na navchannya na Leningradski bronetankovi kursi RSChA po zakinchenni yakih napravlenij na navchannya do Vijskovoyi akademiyi imeni M V Frunze V 1939 roci zakinchiv akademiyu j priznachenij inspektorom grupi kontrolyu v Ukrayini Z listopada 1939 roku komandir 13 go zapasnogo tankovogo polku a z grudnya 1939 roku komandir 32 go tankovogo polku 5 yi kavalerijskoyi diviziyi Kiyivskogo OVO Uchasnik radyansko finskoyi vijni 1939 1940 rokiv Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Komanduvav tankovim polkom u prikordonnih bitvah na Pivdennomu fronti brav uchast v oboronnih boyah pid Kishinevom na Dnistri na Pivdennomu Buzi bilya Pervomajska poblizu Dnipropetrovska Z zhovtnya 1941 roku komandir 13 go tankovogo polku 13 yi tankovoyi brigadi uchasnik Donbaskoyi oboronnoyi operaciyi v zhovtni listopadi 1941 roku Z sichnya 1942 roku zastupnik komandira 7 yi tankovoyi brigadi z kvitnya togo zh roku komandir 107 yi tankovoyi brigadi v skladi 1 yi gvardijskoyi ta 24 yi armij na Bryanskomu Stalingradskomu Donskomu frontah Osoblivo brigada Telyakova vidznachilas u Stalingradskij bitvi po zavershenni yakoyi peredana do skladu 2 yi tankovoyi armiyi Centralnogo frontu Brav uchast v Kurskij bitvi Chernigivsko Prip yatskij operaciyi Z zhovtnya 1943 roku polkovnik M M Telyukov zastupnik komandira 3 go tankovogo korpusu 2 yi tankovoyi armiyi a v period z 5 listopada po 16 grudnya komandir cogo korpusu Uchasnik Kiyivskoyi ta Korsun Shevchenkivskoyi operacij 18 lyutogo 1944 roku postanovoyu RNK SRSR 187 prisvoyene vaijskove zvannya general major tankovih vijsk Z bereznya 1944 roku znovu komandir 3 go tankovogo korpusu 2 yi tankovoyi armiyi na 2 mu Ukrayinskomu fronti Vmilo organizuvav bojovi diyi korpusa v hodi Umansko Botoshanskoyi operaciyi pri vizvolenni mista Uman Cherkaskoyi oblasti Pislya perevedennya korpusa do skladu 1 go Biloruskogo frontu brav uchast v provedenni Biloruskoyi nastupalnoyi operaciyi vdalo diyuchi na magnushevskomu placdarmi Z veresnya 1944 roku komandir 16 go tankovogo korpusa perejmenovanogo v listopadi 1944 roku na 12 j gvardijskij tankovij korpus Brav uchast u provedenni Varshavsko Poznanskoyi Shidno Pomeranskoyi operaciyi 1 go Biloruskogo frontu aktivno diyav pri zahoplenni polskih mist Varshava Skernevici Inovroclav Gollnov Golenyuv 26 kvitnya 1945 roku na pidstupah do Berlina u chetvertij raz buv vazhko poranenij pidirvavshis na mini Peremogu nad Nimechchinoyu zustriv u shpitali Postanovoyu RNK SRSR vid 11 lipnya 1945 roku 1683 general majorovi tankovih vijsk M M Telyakovu prisvoyene vijskove zvannya general lejtenant tankovih vijsk Pislya oduzhannya na vikladackij roboti Z travnya 1946 roku nachalnik Poltavskogo tanko tehnichnogo uchilisha Z zhovtnya 1947 roku vikladach kafedri bronetankovih vijsk Akademiyi prikordonnih vijsk NKVS SRSR U 1948 roci za stanom zdorov ya vijshov u vidstavku Meshkav u Moskvi Pomer 26 listopada 1950 roku Pohovanij na Novodivochomu cvintari NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 11 bereznya 1944 roku za vmile komanduvannya tankovim korpusom zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami j viyavleni pri comu vidvagu ta geroyizm gvardiyi general majorovi tankovih vijsk Telyakovu Mikoli Matvijovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina j medali Zolota Zirka 3554 Nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina troma ordenamiChervonogo Prapora ordenami Kutuzova 1 go stupenya Suvorova 2 go stupenya j medalyami Pam yatIm ya Geroya Radyanskogo Soyuzu M M Telyakova nosit muzej bojovoyi slavi 2 yi gvardijskoyi Chervonoprapornoyi tankovoyi armiyi stvorenij pri serednij shkoli 324 mista Moskva U Moskvi na stini budinku v yakomu meshkav Geroj vstanovlena memorialna doshka PosilannyaTelyakov Mikola Matvijovich Sajt Geroi strany ros Muzej shkoli 324 m Moskva ros