Телевізи́р (телевізір) — комплекс пристроїв, що дозволяють здійснювати контроль якості відзнятого фільму за допомогою відеозапису (відеоконтроль) безпосередньо на знімальному майданчику, не чекаючи кіноплівки. Крім того, телевізир слугує допоміжним електронним видошукачем, який може використовуватися під час зйомки паралельно з оптичним візиром.
Застосування
Сучасні професійні кінознімальні апарати мають вбудовау телевізійну камеру, що формує телевізійний відеосигнал, що виводиться на відеомагнітофоні та моніторі. Таким чином, вся може бачити на моніторі зображення, що знімається безпосередньо кінокамерою. Після зйомки чергового дубля група може переглянути готовий епізод, щоб відразу ж перезняти його у разі невдачі. Це дозволяє істотно економити бюджет, оскільки помилки виявляються відразу, і не потрібна повторна підготовка костюмів, гриму, декорацій і встановлення освітлення. Поява телевізира і панорамних головок з електроприводом зробила можливим дистанційне керування кінокамерою у важкодоступних місцях. Тому телевізир незамінний у випадках, коли використання звичайного візира неможливо, наприклад, при зйомці з легкого , де кінооператор не може перебувати разом з камерою, або при використанні систем стабілізації типу «Стэдікам». Крім того, телевізир використовується при зйомці у важкодоступних або небезпечних місцях, а також під водою[3].
Найбільш ефективно використання телевізира при багатокамерних зйомках[4]. Для зйомки художніх і телефільмів багатокамерним способом створювалися спеціальні кінотелевізійні комплекси, що складаються з синхронних кінознімальних апаратів з телевізирами, підключеними до замкнутої телевізійної системі, що дозволяє централізовано контролювати зображення всіх камер і здійснювати їх пуск і зупинку з режисерського пульта. Найбільш відомими кинотелевізійними комплексами стали «Система-35» фірми «Мітчелл» (англ. Mitchell) та «Електронік Кам» (англ. Electronicam) фірми Arri[5], остання з яких розроблялася як альтернатива . В СРСР телевізир був вперше використаний під час зйомок фільму «Біле сонце пустелі». Модернізований кінознімальний апарат «» з вбудованою передавальною камерою працював в парі зі стаціонарним відеомагнітофоном КМЗІ-6, дозволяючи переглядати чорно-біле зображення відразу після зйомки кожного дубля[1].
У 1976 році був розроблений радянський кінотелевізійний комплекс «Ізофон-II», до складу якого входили два кінознімальних апарату «3КСР-Т» з телевізирами «Philips LDH-26», два відеомагнітофон «Sony VO-2860» формату і магнітофон «Ритм-320» з вузькою магнітною стрічкою завширшки 6,25 мм для синхронного запису фонограми. Комплекс використовувався для зйомки фільмів «Народжена революцією» та «».
Різновиди телевізирів
Телевізири, що застосовуються в кінематографі, діляться на дві групи: візири з просторовим паралаксом і безпаралаксові. Перший тип, що складається з портативної телекамери, укріпленої на корпусі кінознімального апарату паралельно знімальному об'єктиву, в даний час майже не застосовується, оскільки володіє значною похибкою визначення між границею кадру і паралаксу. Більшість сучасних телевізирів без паралаксу пов'язані з візиром кінознімального апарату, забезпечуючи точну передачу кордонів знятого кадру і глибини різко зображуваного простору.
Зображення для передавальної камери відбирається за допомогою світлодільної призми, вбудованої в тракт спряженого візира. При цьому яскравість зображення в лупі знижується, але залишається прийнятною для повноцінної роботи. З вітчизняних кінознімальних апаратів телевізири могли мати моделі 9КСН, «Славутич», «Союз» УС-3 та інші. Більшість сучасних кінознімальних апаратів мають вбудовані безпаралаксні телевізири, що мають компактну конструкцію.
Перші телевізири дозволяли отримувати тільки чорно-біле зображення, яке вважалося достатнім для контролю основних параметрів зображення. Крім того, існували телевізійні технології, які вимагали трьох передавальних трубок і складну кольоро видільну систему, що призвело б до неприйнятного ускладнення кінознімальних апаратів. Кольоровий телевізир вперше з'явився в 1985 році, коли на виставці «Телекінорадіотехніка-85» фірма Arri продемонструвала першу кінокамеру, яка формує на ТВ-вихід кольоровий відеосигнал. В даний час всі існуючі телевізири дозволяють отримувати кольорове зображення за допомогою матриць напівпровідникових з масивом кольорових кольоро видільних світлофільтрів.
Див. також
Примітки
- (Техніка кіно і телебачення, 1974), с. 16.
- Дмитро Масуренков Кінематограф.
- (Конопльов, 1975), с. 175.
- Техника кино и телевидения, 1982.
- Гордийчук, 1979.
- (Гордійчук, 1979), с. 195.
- Киносъёмочная техника, 1988.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Televizi r televizir kompleks pristroyiv sho dozvolyayut zdijsnyuvati kontrol yakosti vidznyatogo filmu za dopomogoyu videozapisu videokontrol bezposeredno na znimalnomu majdanchiku ne chekayuchi kinoplivki Krim togo televizir sluguye dopomizhnim elektronnim vidoshukachem yakij mozhe vikoristovuvatisya pid chas zjomki paralelno z optichnim vizirom Znimalna grupa u monitoriv videokontrolyuZastosuvannyaSuchasni profesijni kinoznimalni aparati mayut vbudovau televizijnu kameru sho formuye televizijnij videosignal sho vivoditsya na videomagnitofoni ta monitori Takim chinom vsya mozhe bachiti na monitori zobrazhennya sho znimayetsya bezposeredno kinokameroyu Pislya zjomki chergovogo dublya grupa mozhe pereglyanuti gotovij epizod shob vidrazu zh pereznyati jogo u razi nevdachi Ce dozvolyaye istotno ekonomiti byudzhet oskilki pomilki viyavlyayutsya vidrazu i ne potribna povtorna pidgotovka kostyumiv grimu dekoracij i vstanovlennya osvitlennya Poyava televizira i panoramnih golovok z elektroprivodom zrobila mozhlivim distancijne keruvannya kinokameroyu u vazhkodostupnih miscyah Tomu televizir nezaminnij u vipadkah koli vikoristannya zvichajnogo vizira nemozhlivo napriklad pri zjomci z legkogo de kinooperator ne mozhe perebuvati razom z kameroyu abo pri vikoristanni sistem stabilizaciyi tipu Stedikam Krim togo televizir vikoristovuyetsya pri zjomci u vazhkodostupnih abo nebezpechnih miscyah a takozh pid vodoyu 3 Najbilsh efektivno vikoristannya televizira pri bagatokamernih zjomkah 4 Dlya zjomki hudozhnih i telefilmiv bagatokamernim sposobom stvoryuvalisya specialni kinotelevizijni kompleksi sho skladayutsya z sinhronnih kinoznimalnih aparativ z televizirami pidklyuchenimi do zamknutoyi televizijnoyi sistemi sho dozvolyaye centralizovano kontrolyuvati zobrazhennya vsih kamer i zdijsnyuvati yih pusk i zupinku z rezhiserskogo pulta Najbilsh vidomimi kinotelevizijnimi kompleksami stali Sistema 35 firmi Mitchell angl Mitchell ta Elektronik Kam angl Electronicam firmi Arri 5 ostannya z yakih rozroblyalasya yak alternativa V SRSR televizir buv vpershe vikoristanij pid chas zjomok filmu Bile sonce pusteli Modernizovanij kinoznimalnij aparat z vbudovanoyu peredavalnoyu kameroyu pracyuvav v pari zi stacionarnim videomagnitofonom KMZI 6 dozvolyayuchi pereglyadati chorno bile zobrazhennya vidrazu pislya zjomki kozhnogo dublya 1 U 1976 roci buv rozroblenij radyanskij kinotelevizijnij kompleks Izofon II do skladu yakogo vhodili dva kinoznimalnih aparatu 3KSR T z televizirami Philips LDH 26 dva videomagnitofon Sony VO 2860 formatu i magnitofon Ritm 320 z vuzkoyu magnitnoyu strichkoyu zavshirshki 6 25 mm dlya sinhronnogo zapisu fonogrami Kompleks vikoristovuvavsya dlya zjomki filmiv Narodzhena revolyuciyeyu ta Riznovidi televizirivTeleviziri sho zastosovuyutsya v kinematografi dilyatsya na dvi grupi viziri z prostorovim paralaksom i bezparalaksovi Pershij tip sho skladayetsya z portativnoyi telekameri ukriplenoyi na korpusi kinoznimalnogo aparatu paralelno znimalnomu ob yektivu v danij chas majzhe ne zastosovuyetsya oskilki volodiye znachnoyu pohibkoyu viznachennya mizh graniceyu kadru i paralaksu Bilshist suchasnih televiziriv bez paralaksu pov yazani z vizirom kinoznimalnogo aparatu zabezpechuyuchi tochnu peredachu kordoniv znyatogo kadru i glibini rizko zobrazhuvanogo prostoru Zobrazhennya dlya peredavalnoyi kameri vidbirayetsya za dopomogoyu svitlodilnoyi prizmi vbudovanoyi v trakt spryazhenogo vizira Pri comu yaskravist zobrazhennya v lupi znizhuyetsya ale zalishayetsya prijnyatnoyu dlya povnocinnoyi roboti Z vitchiznyanih kinoznimalnih aparativ televiziri mogli mati modeli 9KSN Slavutich Soyuz US 3 ta inshi Bilshist suchasnih kinoznimalnih aparativ mayut vbudovani bezparalaksni televiziri sho mayut kompaktnu konstrukciyu Pershi televiziri dozvolyali otrimuvati tilki chorno bile zobrazhennya yake vvazhalosya dostatnim dlya kontrolyu osnovnih parametriv zobrazhennya Krim togo isnuvali televizijni tehnologiyi yaki vimagali troh peredavalnih trubok i skladnu koloro vidilnu sistemu sho prizvelo b do neprijnyatnogo uskladnennya kinoznimalnih aparativ Kolorovij televizir vpershe z yavivsya v 1985 roci koli na vistavci Telekinoradiotehnika 85 firma Arri prodemonstruvala pershu kinokameru yaka formuye na TV vihid kolorovij videosignal V danij chas vsi isnuyuchi televiziri dozvolyayut otrimuvati kolorove zobrazhennya za dopomogoyu matric napivprovidnikovih z masivom kolorovih koloro vidilnih svitlofiltriv Div takozhElektronnij vidoshukachPrimitkiTehnika kino i telebachennya 1974 s 16 Dmitro Masurenkov Kinematograf Konoplov 1975 s 175 Tehnika kino i televideniya 1982 Gordijchuk 1979 Gordijchuk 1979 s 195 Kinosyomochnaya tehnika 1988