Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теково — село в Королівській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
| село Теково | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Берегівський район |
| Громада | Королівська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21020150070056121 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1356 |
| Населення | 1543 |
| Площа | 4.837 км² |
| Густота населення | 319.62 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90343 |
| Телефонний код | +380 03143 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°07′25″ пн. ш. 23°05′57″ сх. д. / 48.12361° пн. ш. 23.09917° сх. д.Координати: 48°07′25″ пн. ш. 23°05′57″ сх. д. / 48.12361° пн. ш. 23.09917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 137 м |
| Найближча залізнична станція | Гудя |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90322, с.Теково, вул..Дружби, 183 |
| Карта | |
  Теково | |
 Теково | |
| Мапа | |
| | |
Розташоване на лівому березі Тиси, в 6 км від Виноградова. На території села знаходиться залізнична станція Гудя на лінії Королево — Дяково. Населення — 1500 осіб.
На території Текова працюють: восьмирічна школа, дитячий садочок, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, торговельний комплекс, магазини, ощадкаса.
Історія
На території Текова виявлені залишки поселення епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. Е..). З території Текового походять випадкові знахідки бронзових знарядь і зброї та мідні римські монети Константина Флавія, Констанція.
Спочатку село було на правому березі Тиси. В 1640-х роках велика повінь опустошила поселення. Побудовану там церкву розібрали і, як говорять народні перекази, на 109-ти парах волів котками перевезли на лівий берег, на який переселився і народ. Так із цієї місцевості стало село.
Цікавим є походження імені Теке. За основу може бути прийнята в турецькій мові «текеу» — козел, або, навіть, в старотурецькій мові — «теко шокол» — людина з рідкими бородою і вусами. Теково — це переклад на українську мову не дослівний, але більш прийнятний до села, ніж до якогось окремого будинку.
Вперше згадується в 1372 році. Утворення села було викликане необхідністю поромної переправи, біля якої невдовзі сформувалося поселення. Згодом воно стало ядром населеного пункту, що отримав назву Текегазо. Майже до середини ХІХ століття не було законодавчих обмежень щодо рибальства. Через Тису можна було поїхати до 1973 р. тільки на паромі, який працював на річці. З 1973 року ввійшов в експлуатацію міст через Тису.
У другій половині ХІІІ століття йшла вперта боротьба за Текегазо між сім'ями Гетені і Текегазі. Половина села в той час була вже у володінні роду Гетені. В 1372 році надор (вища судова особа в тодішній Угорщині) після довгих судових суперечок присудив їм і другу половину села. Зважаючи на те, що Текегазо знаходилося посередині Нялабського володіння і представляло ще більшу цінність через стратегічне розташування на Тисі, сім'я дрібних шляхтичів Гетені не змогла довго утримувати його у своїх руках.
Через декілька десятиліть село отримали воєводи Драг і Янош, що відзначалися зухвалістю. В 1405 році, коли Нялабське володіння передавалося новому володарю Пийтеру Перені, Текегазо було в акті прийому-передачі. Надалі воно не підпорядковувалося нікому іншому. В 1717 році під час татарської навали село втратило 4-х простолюдинів, але житла були суттєво зруйновані.
У березні-квітні 1919 року в селі була встановлена радянська влада.
Згідно з переписом 1921 року, в Текові було 214 будинків, в яких проживало 1048 мешканців, в тому числі 546 чоловіків та 542 жінки. За національністю 2 чехословаки, 477 русинів, 492 угорці, 72 євреї. Були поширені такі віросповідання: 44 римо-католики, 497 греко-католиків, 433 реформати, 74 юдеї.
Є в селі урочища: Старе Село, Нілош, Модьормезив, біля Чоби.
До 1946 року мало назву Текегазо. Село знаходиться на лівому березі Тиси між Королевом і Сасовом, на відстані 6 км від районного центру. Має залізничну станцію. З Виноградовом його сполучає автомобільно-пішохідний міст через Тису. В староугорській мові Теке означало власне ім'я. Ймовірно, так звали одного з перших власників будинку, навколо якого пізніше виросло поселення, назване Текегазо, що на українську мову перекладається як хата, будинок, дім Теке.
В 1925 році за ініціативою Ю. М. Уйфалоші і С. І. Попа створена сільська організація компартії Чехословаччини. Під час окупації села гортіївською Угорщиною тут діяла група підпільників, очолювана Ю. М. Уйфалоші. Деякий час тут переховувався Ф.Патакі, якого місцеві комуністи забезпечили відповідними документами для його перебування в Будапешті. 6 квітня 1944 року підпільників відслідкували та заарештували. 17 червня після жорстоких тортур на околиці Текегази в присутності примусово зібраного населення окупанти розстріляли Уйфалуші Юлія Михайловича, 1900 р.н., Уйфалуші Юлія Юлійовича, 1923 р.н., Панька Михайла Івановича, 1911 р.н., Параску Антона Юрійовича, 1907 р.н., Вайса Менделя Мойсейовича, 1903 р.н.
Крім того, партизани-підпільники Дудаш Степан Павлович, 1905 р.н., загинув у концентраційному таборі в Німеччині, Дубровка Михайло Юрійович, 1908 р.н., і Січ Юрій Васильович, 1894 р.н., загинули в Дахау.
У Другій світовій війні загинуло 7 теківчан, які воювали в рядах угорської армії. 27 жовтня 1944 року режим змінився на сталінський, 13 місцевих жителів було «добровільно мобілізовано» в ряди Червоної Армії, 6 із них загинуло. Восени 1944 року в концентраційні табори забрали 62 чоловіків, в основному угорців, 19 не повернулися додому.
Ще одною особливістю Текова є те, що воно постраждало від двох великих паводків 1998 і 2001 років. Були відбудовані більше 200-х осель, зруйнованих водою. Справжньою окрасою села стали дитсадочок та дев'ятирічна школа і фельдшерсько-акушерський пункт, які, згідно рішення уряду, були побудовані за кошти Донецької області. Сім'ям залізничників, які втратили житло, нові будинки, дуже добротні і красиві, спорудили будівельники Південної залізниці.
Дозволяє вижити і заняття народними промислами, рукоділлям. У селі багато вишивальниць, які у зимовий час відтворюють красу природи і лики святих. Найкращими вишивальницями зарекомендували себе Емма Дудаш, Марія Жупан, Ганна Озоганич, Ганна Кочерган, Ганна Криванич, Ганна Шуба.
Донедавна майже у кожній хаті стояли кросна — жінки ткали покрівці (доріжки). Є й такі, що в'яжуть спицями та крючком. Молодь облюбувала виготовлення виробів із бісеру.
Найбільш поширені прізвища у Текові: Параска, Панько, Ковчі, Гейруш, Олаг, Попович.
Релігія
В Текові жила досить велика група етнічних євреїв. Про це свідчать переписи населення. Вперше євреї фігурують в Текегазі в 1840-му році в кількості 10 осіб, в 1880 році їх уже 86, через 30-ть років — 107, в 1921 році — 74, в 1930 — 55. За результатами останнього перепису населення перед депортацією в 1941 році, їх було лише 39 осіб. Зі згадок людей старшого покоління відомо, що вони мали свій молитовний будинок (синагогу). Розташовувалась вона по вул. Партизанській (стара назва Вошутутцо або Боснія). Споруду синагоги викупив Павло Уйфолуші, який розібрав її, а будматеріали використав для будівництва своєї хати на іншому будмайданчику. Особливо славну історію має реформатська громада села. В 1667 році розпочали будівництво кам'яної мурованої церкви на 400 місць, навіть не здогадуючись скільки лихих годин чекає на неї в радянські часи. 14 січня 1962 року храм закрили. Директор школи хотів використати його під спортзал. Вірники просто не віддали йому ключів.
Особливо славну історію має реформатська громада села. В 1667 році розпочали будівництво кам'яної мурованої церкви на 400 місць, навіть не здогадуючись скільки лихих годин чекає на неї в радянські часи. 14 січня 1962 року храм закрили. Директор школи хотів використати його під спортзал. Вірники просто не віддали йому ключів.
В громади не було пастора протягом 22-х років, але вірники щонеділі збиралися в храмі молитися і співати хвалу Богу. Їх кожного разу штрафували на 50 карбованців, а в той час це були немалі гроші. Але це не зупинило вірників. Диригували співом Андрій Олаг і Йосип Ковчі. Чоловіки більше боялися, тому дзвонили, закликаючи до богослужінь, жінки. Багато людей, взагалі, боялися відвідувати церкву, тому йшли в Королево або Гудю.
В 1983 році церкву повністю забрали від громади, винесли і поламали, спалили все церковне дерев'яне начиння, зробивши в ній ритуальний похоронний зал. Правда, звідти похоронили лише двох одиноких людей, які не мали нікого з рідні. Вірники інших конфесій також саботували використання церкви, як намітила влада. Члени громади ходили молитися в навколишні села.
В липні 1989 року церкву повернули громаді. Люди з ентузіазмом взялися за відновлення храму. Все було готове в рекордні строки і вже 6 серпня 1989 року церкву знову освятили. А вже 6 листопада 1998 року Тиса вийшла з берегів і через лічені хвилини затопила село і церкву в тому числі. Вода в ній піднялася майже на півметра. Люди, незважаючи на біду вдома, кинулися рятувати храм. Вдалося винести престол, гармонію, орган, передні ряди сидінь. Зразу після повені підняли рівень підлоги на 30 см, стіни перебілили, вкрили ламберією. Покрівлю практично всю перекрили, поміняли і деякі балки. Служить тут тепер пастор Бейла Пелешкей. Церква св. Петра і Павла. 1870.
храм св. Петра і Павла. 1870.
У 1751 р., за пароха Михайла Остапа згадують дерев'яну церкву св. арх. Михайла з одним дзвоном, вкриту соломою, в поганому стані, забезпечену сяк-так образами, крім великого вівтаря. Першим священиком, який служив в селі і якого вдалося встановити, був e 1668 році Плав'янський Степан.
У 1775 р. будують нову дерев'яну церкву «із найсильніших брусів», вежа якої ще не добудована. Ця церква стояла до спорудження мурованого храму.
Ще в 1797 р. державна комісія вирішила, що в Текові треба збудувати цегляну церкву, а дерев'яну перенести до Гуді.
У 1893 р. з цісарської скарбниці виділили 100 форинтів на ремонт церкви, проведений зусиллями священика Андрія Медвецького. На західній фресці склепіння зберігся підпис угорською «festett Adam Gyula 1917» — малював Юлій Адам 1917.
Греко-католицьку дерев'яну церкву вирішили перемістити без того, щоб її розбирати на частини. Про це ми дізналися офіційно з шематизму Мукачівської греко-католицької єпархії за 1864 рік. В ньому підтверджується, що церква була переміщена 11 січня 1841 року за допомогою 104 пар запряжених волів та коней, яких позбирали із сусідніх навколишніх сіл. Керував цією складною транспортною операцією, яку важко було б здійснити і в наш високомеханізований вік, Іван Липчей. Для пересування споруди використовувалися 6 велетенських стовбурів сосен, які служили котками на снігу та замерзлій поверхні Тиси.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1607 осіб, з яких 744 чоловіки та 863 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1533 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 72,64 % |
| угорська | 26,65 % |
| російська | 0,58 % |
| білоруська | 0,06 % |
| молдовська | 0,06 % |
Відомі люди
Родився 15.02.1863 — Буковський Дьордь, лікар — перший угорський фахівець з дезінфекції. Будучи піонером бактеріологічних та гігієнічних досліджень в Угорщині, він досяг принципово нових результатів в організації угорського громадського здоров'я та епідеміологічних досліджень. На основі закордонного досвіду він створив перший угорський інститут дезінфекції в Будапешті (відомий як Центральний інститут дезінфекції столиці Будапешта, 1892 р.).
Його ім'я пов'язане з розробкою правил роботи першого угорського інституту дезінфекції, визначенням його завдань та організацією системи епідеміологічної лікарні. Він розробив і організував охорону здоров'я. і під його керівництвом підготували сотні дезінфікуючих засобів, які відіграли значну роль у викоріненні епідемій у багатьох частинах країни.
Шуба Антон Михайлович — поет,
Туристичні місця
- храм св. Петра і Павла. 1870.
- Поблизу Текова розташований флористичний заповідник Чорна гора, площею 780 га. Тут ростуть: ковила прекрасний, шафран Банатський, липа повстяна, клокіча периста, кизил дикий. З тваринного світу в заповіднику водяться дикий кабан, лисиця, борсук, сарна, фазан та інші.
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tekovo selo v Korolivskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Tekovo Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Korolivska gromada Kod KATOTTG UA21020150070056121 Osnovni dani Zasnovane 1356 Naselennya 1543 Plosha 4 837 km Gustota naselennya 319 62 osib km Poshtovij indeks 90343 Telefonnij kod 380 03143 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 07 25 pn sh 23 05 57 sh d 48 12361 pn sh 23 09917 sh d 48 12361 23 09917 Koordinati 48 07 25 pn sh 23 05 57 sh d 48 12361 pn sh 23 09917 sh d 48 12361 23 09917 Serednya visota nad rivnem morya 137 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Gudya Misceva vlada Adresa radi 90322 s Tekovo vul Druzhbi 183 Karta Tekovo Tekovo Mapa Tekovo u Vikishovishi Roztashovane na livomu berezi Tisi v 6 km vid Vinogradova Na teritoriyi sela znahoditsya zaliznichna stanciya Gudya na liniyi Korolevo Dyakovo Naselennya 1500 osib Na teritoriyi Tekova pracyuyut vosmirichna shkola dityachij sadochok budinok kulturi biblioteka feldshersko akusherskij punkt viddilennya zv yazku torgovelnij kompleks magazini oshadkasa IstoriyaNa teritoriyi Tekova viyavleni zalishki poselennya epohi piznoyi bronzi kinec II tisyacholittya do n E Z teritoriyi Tekovogo pohodyat vipadkovi znahidki bronzovih znaryad i zbroyi ta midni rimski moneti Konstantina Flaviya Konstanciya Spochatku selo bulo na pravomu berezi Tisi V 1640 h rokah velika povin opustoshila poselennya Pobudovanu tam cerkvu rozibrali i yak govoryat narodni perekazi na 109 ti parah voliv kotkami perevezli na livij bereg na yakij pereselivsya i narod Tak iz ciyeyi miscevosti stalo selo Cikavim ye pohodzhennya imeni Teke Za osnovu mozhe buti prijnyata v tureckij movi tekeu kozel abo navit v starotureckij movi teko shokol lyudina z ridkimi borodoyu i vusami Tekovo ce pereklad na ukrayinsku movu ne doslivnij ale bilsh prijnyatnij do sela nizh do yakogos okremogo budinku Vpershe zgaduyetsya v 1372 roci Utvorennya sela bulo viklikane neobhidnistyu poromnoyi perepravi bilya yakoyi nevdovzi sformuvalosya poselennya Zgodom vono stalo yadrom naselenogo punktu sho otrimav nazvu Tekegazo Majzhe do seredini HIH stolittya ne bulo zakonodavchih obmezhen shodo ribalstva Cherez Tisu mozhna bulo poyihati do 1973 r tilki na paromi yakij pracyuvav na richci Z 1973 roku vvijshov v ekspluataciyu mist cherez Tisu U drugij polovini HIII stolittya jshla vperta borotba za Tekegazo mizh sim yami Geteni i Tekegazi Polovina sela v toj chas bula vzhe u volodinni rodu Geteni V 1372 roci nador visha sudova osoba v todishnij Ugorshini pislya dovgih sudovih superechok prisudiv yim i drugu polovinu sela Zvazhayuchi na te sho Tekegazo znahodilosya poseredini Nyalabskogo volodinnya i predstavlyalo she bilshu cinnist cherez strategichne roztashuvannya na Tisi sim ya dribnih shlyahtichiv Geteni ne zmogla dovgo utrimuvati jogo u svoyih rukah Cherez dekilka desyatilit selo otrimali voyevodi Drag i Yanosh sho vidznachalisya zuhvalistyu V 1405 roci koli Nyalabske volodinnya peredavalosya novomu volodaryu Pijteru Pereni Tekegazo bulo v akti prijomu peredachi Nadali vono ne pidporyadkovuvalosya nikomu inshomu V 1717 roci pid chas tatarskoyi navali selo vtratilo 4 h prostolyudiniv ale zhitla buli suttyevo zrujnovani U berezni kvitni 1919 roku v seli bula vstanovlena radyanska vlada Zgidno z perepisom 1921 roku v Tekovi bulo 214 budinkiv v yakih prozhivalo 1048 meshkanciv v tomu chisli 546 cholovikiv ta 542 zhinki Za nacionalnistyu 2 chehoslovaki 477 rusiniv 492 ugorci 72 yevreyi Buli poshireni taki virospovidannya 44 rimo katoliki 497 greko katolikiv 433 reformati 74 yudeyi Ye v seli urochisha Stare Selo Nilosh Modormeziv bilya Chobi Do 1946 roku malo nazvu Tekegazo Selo znahoditsya na livomu berezi Tisi mizh Korolevom i Sasovom na vidstani 6 km vid rajonnogo centru Maye zaliznichnu stanciyu Z Vinogradovom jogo spoluchaye avtomobilno pishohidnij mist cherez Tisu V starougorskij movi Teke oznachalo vlasne im ya Jmovirno tak zvali odnogo z pershih vlasnikiv budinku navkolo yakogo piznishe viroslo poselennya nazvane Tekegazo sho na ukrayinsku movu perekladayetsya yak hata budinok dim Teke V 1925 roci za iniciativoyu Yu M Ujfaloshi i S I Popa stvorena silska organizaciya kompartiyi Chehoslovachchini Pid chas okupaciyi sela gortiyivskoyu Ugorshinoyu tut diyala grupa pidpilnikiv ocholyuvana Yu M Ujfaloshi Deyakij chas tut perehovuvavsya F Pataki yakogo miscevi komunisti zabezpechili vidpovidnimi dokumentami dlya jogo perebuvannya v Budapeshti 6 kvitnya 1944 roku pidpilnikiv vidslidkuvali ta zaareshtuvali 17 chervnya pislya zhorstokih tortur na okolici Tekegazi v prisutnosti primusovo zibranogo naselennya okupanti rozstrilyali Ujfalushi Yuliya Mihajlovicha 1900 r n Ujfalushi Yuliya Yulijovicha 1923 r n Panka Mihajla Ivanovicha 1911 r n Parasku Antona Yurijovicha 1907 r n Vajsa Mendelya Mojsejovicha 1903 r n Krim togo partizani pidpilniki Dudash Stepan Pavlovich 1905 r n zaginuv u koncentracijnomu tabori v Nimechchini Dubrovka Mihajlo Yurijovich 1908 r n i Sich Yurij Vasilovich 1894 r n zaginuli v Dahau U Drugij svitovij vijni zaginulo 7 tekivchan yaki voyuvali v ryadah ugorskoyi armiyi 27 zhovtnya 1944 roku rezhim zminivsya na stalinskij 13 miscevih zhiteliv bulo dobrovilno mobilizovano v ryadi Chervonoyi Armiyi 6 iz nih zaginulo Voseni 1944 roku v koncentracijni tabori zabrali 62 cholovikiv v osnovnomu ugorciv 19 ne povernulisya dodomu She odnoyu osoblivistyu Tekova ye te sho vono postrazhdalo vid dvoh velikih pavodkiv 1998 i 2001 rokiv Buli vidbudovani bilshe 200 h osel zrujnovanih vodoyu Spravzhnoyu okrasoyu sela stali ditsadochok ta dev yatirichna shkola i feldshersko akusherskij punkt yaki zgidno rishennya uryadu buli pobudovani za koshti Doneckoyi oblasti Sim yam zaliznichnikiv yaki vtratili zhitlo novi budinki duzhe dobrotni i krasivi sporudili budivelniki Pivdennoyi zaliznici Dozvolyaye vizhiti i zanyattya narodnimi promislami rukodillyam U seli bagato vishivalnic yaki u zimovij chas vidtvoryuyut krasu prirodi i liki svyatih Najkrashimi vishivalnicyami zarekomenduvali sebe Emma Dudash Mariya Zhupan Ganna Ozoganich Ganna Kochergan Ganna Krivanich Ganna Shuba Donedavna majzhe u kozhnij hati stoyali krosna zhinki tkali pokrivci dorizhki Ye j taki sho v yazhut spicyami ta kryuchkom Molod oblyubuvala vigotovlennya virobiv iz biseru Najbilsh poshireni prizvisha u Tekovi Paraska Panko Kovchi Gejrush Olag Popovich ReligiyaV Tekovi zhila dosit velika grupa etnichnih yevreyiv Pro ce svidchat perepisi naselennya Vpershe yevreyi figuruyut v Tekegazi v 1840 mu roci v kilkosti 10 osib v 1880 roci yih uzhe 86 cherez 30 t rokiv 107 v 1921 roci 74 v 1930 55 Za rezultatami ostannogo perepisu naselennya pered deportaciyeyu v 1941 roci yih bulo lishe 39 osib Zi zgadok lyudej starshogo pokolinnya vidomo sho voni mali svij molitovnij budinok sinagogu Roztashovuvalas vona po vul Partizanskij stara nazva Voshututco abo Bosniya Sporudu sinagogi vikupiv Pavlo Ujfolushi yakij rozibrav yiyi a budmateriali vikoristav dlya budivnictva svoyeyi hati na inshomu budmajdanchiku Osoblivo slavnu istoriyu maye reformatska gromada sela V 1667 roci rozpochali budivnictvo kam yanoyi murovanoyi cerkvi na 400 misc navit ne zdogaduyuchis skilki lihih godin chekaye na neyi v radyanski chasi 14 sichnya 1962 roku hram zakrili Direktor shkoli hotiv vikoristati jogo pid sportzal Virniki prosto ne viddali jomu klyuchiv Osoblivo slavnu istoriyu maye reformatska gromada sela V 1667 roci rozpochali budivnictvo kam yanoyi murovanoyi cerkvi na 400 misc navit ne zdogaduyuchis skilki lihih godin chekaye na neyi v radyanski chasi 14 sichnya 1962 roku hram zakrili Direktor shkoli hotiv vikoristati jogo pid sportzal Virniki prosto ne viddali jomu klyuchiv V gromadi ne bulo pastora protyagom 22 h rokiv ale virniki shonedili zbiralisya v hrami molitisya i spivati hvalu Bogu Yih kozhnogo razu shtrafuvali na 50 karbovanciv a v toj chas ce buli nemali groshi Ale ce ne zupinilo virnikiv Diriguvali spivom Andrij Olag i Josip Kovchi Choloviki bilshe boyalisya tomu dzvonili zaklikayuchi do bogosluzhin zhinki Bagato lyudej vzagali boyalisya vidviduvati cerkvu tomu jshli v Korolevo abo Gudyu V 1983 roci cerkvu povnistyu zabrali vid gromadi vinesli i polamali spalili vse cerkovne derev yane nachinnya zrobivshi v nij ritualnij pohoronnij zal Pravda zvidti pohoronili lishe dvoh odinokih lyudej yaki ne mali nikogo z ridni Virniki inshih konfesij takozh sabotuvali vikoristannya cerkvi yak namitila vlada Chleni gromadi hodili molitisya v navkolishni sela V lipni 1989 roku cerkvu povernuli gromadi Lyudi z entuziazmom vzyalisya za vidnovlennya hramu Vse bulo gotove v rekordni stroki i vzhe 6 serpnya 1989 roku cerkvu znovu osvyatili A vzhe 6 listopada 1998 roku Tisa vijshla z beregiv i cherez licheni hvilini zatopila selo i cerkvu v tomu chisli Voda v nij pidnyalasya majzhe na pivmetra Lyudi nezvazhayuchi na bidu vdoma kinulisya ryatuvati hram Vdalosya vinesti prestol garmoniyu organ peredni ryadi sidin Zrazu pislya poveni pidnyali riven pidlogi na 30 sm stini perebilili vkrili lamberiyeyu Pokrivlyu praktichno vsyu perekrili pominyali i deyaki balki Sluzhit tut teper pastor Bejla Peleshkej Cerkva sv Petra i Pavla 1870 hram sv Petra i Pavla 1870 U 1751 r za paroha Mihajla Ostapa zgaduyut derev yanu cerkvu sv arh Mihajla z odnim dzvonom vkritu solomoyu v poganomu stani zabezpechenu syak tak obrazami krim velikogo vivtarya Pershim svyashenikom yakij sluzhiv v seli i yakogo vdalosya vstanoviti buv e 1668 roci Plav yanskij Stepan U 1775 r buduyut novu derev yanu cerkvu iz najsilnishih brusiv vezha yakoyi she ne dobudovana Cya cerkva stoyala do sporudzhennya murovanogo hramu She v 1797 r derzhavna komisiya virishila sho v Tekovi treba zbuduvati ceglyanu cerkvu a derev yanu perenesti do Gudi U 1893 r z cisarskoyi skarbnici vidilili 100 forintiv na remont cerkvi provedenij zusillyami svyashenika Andriya Medveckogo Na zahidnij fresci sklepinnya zberigsya pidpis ugorskoyu festett Adam Gyula 1917 malyuvav Yulij Adam 1917 Greko katolicku derev yanu cerkvu virishili peremistiti bez togo shob yiyi rozbirati na chastini Pro ce mi diznalisya oficijno z shematizmu Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi za 1864 rik V nomu pidtverdzhuyetsya sho cerkva bula peremishena 11 sichnya 1841 roku za dopomogoyu 104 par zapryazhenih voliv ta konej yakih pozbirali iz susidnih navkolishnih sil Keruvav ciyeyu skladnoyu transportnoyu operaciyeyu yaku vazhko bulo b zdijsniti i v nash visokomehanizovanij vik Ivan Lipchej Dlya peresuvannya sporudi vikoristovuvalisya 6 veletenskih stovburiv sosen yaki sluzhili kotkami na snigu ta zamerzlij poverhni Tisi NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1607 osib z yakih 744 choloviki ta 863 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1533 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 72 64 ugorska 26 65 rosijska 0 58 biloruska 0 06 moldovska 0 06 Vidomi lyudiRodivsya 15 02 1863 Bukovskij Dord likar pershij ugorskij fahivec z dezinfekciyi Buduchi pionerom bakteriologichnih ta gigiyenichnih doslidzhen v Ugorshini vin dosyag principovo novih rezultativ v organizaciyi ugorskogo gromadskogo zdorov ya ta epidemiologichnih doslidzhen Na osnovi zakordonnogo dosvidu vin stvoriv pershij ugorskij institut dezinfekciyi v Budapeshti vidomij yak Centralnij institut dezinfekciyi stolici Budapeshta 1892 r Jogo im ya pov yazane z rozrobkoyu pravil roboti pershogo ugorskogo institutu dezinfekciyi viznachennyam jogo zavdan ta organizaciyeyu sistemi epidemiologichnoyi likarni Vin rozrobiv i organizuvav ohoronu zdorov ya i pid jogo kerivnictvom pidgotuvali sotni dezinfikuyuchih zasobiv yaki vidigrali znachnu rol u vikorinenni epidemij u bagatoh chastinah krayini Shuba Anton Mihajlovich poet Turistichni miscya hram sv Petra i Pavla 1870 Poblizu Tekova roztashovanij floristichnij zapovidnik Chorna gora plosheyu 780 ga Tut rostut kovila prekrasnij shafran Banatskij lipa povstyana klokicha perista kizil dikij Z tvarinnogo svitu v zapovidniku vodyatsya dikij kaban lisicya borsuk sarna fazan ta inshi Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi