Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Театр де ля Віль (фр. Théâtre de la Ville) — французький театр танцю, один з найпрестижніших театрів Франції.
| Театр де ля Віль фр. Théâtre de la Ville - Sarah Bernhardt | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 48°51′26″ пн. ш. 2°20′53″ сх. д. / 48.8572222222499946° пн. ш. 2.34805555558333356° сх. д.Координати: 48°51′26″ пн. ш. 2°20′53″ сх. д. / 48.8572222222499946° пн. ш. 2.34805555558333356° сх. д. | ||||
| Країна |  Франція[1] | |||
| Місто | ||||
| Адреса | d (15) | |||
| Архітектор | Габріель Жан-Антуан Давід | |||
| Власник | d[1] | |||
| Місткість | 1 | |||
| Тип | театр[1], d | |||
| Статус спадщини | d[1] | |||
| Відкрито | 1862 | |||
| Оф. відкриття | 30 жовтня 1862[2] | |||
| Колишні назви | Театр Націй, Театр Сари Бернар | |||
| theatredelaville-paris.com | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| EUTA theatre ID | 1180 | |||
| 20044892 | ||||
| | ||||
 Театр де ля Віль у Вікісховищі | ||||
Історія театру
Театр де ля Віль був зведений у 1862 р. за проектом видатного французького архітектора Габріеля Жан-Антуана Давіда для Жоржа Османа, відомого як барон Осман. Театр був побудований прямо навпроти театру Шатле на однойменній площі в самому серці Парижа. У 1871 році, коли Париж був оточений німцями під час Франко-прусської війни, Театр був зруйнований. Але вже через три роки — відновлений. У різні роки Театр змінював свої назви. У 1898 році він дістав назву «Театру націй». У 1949 році театр назвали на честь Сари Бернар, яка віддано працювала в ньому. У 1968 р. театр відмовився від звичних театральних постановок і звернувся до хореографії, таким чином втративши ім'я Сари Бернар.
У 1990-х рр.. популярність завоювала нова школа французького танцю, представники якої (Philippe Decouflé), (Jean-Claude Gallota), (Régine Chopinot) підкорили публіку, зачарувавши оригінальним гумором, непередбачуваною пластикою і незвичайними образами. Тоді ж, завдяки співпраці з бельгійськими, англійськими і голландськими хореографами і німецькою трупою сучасного танцю (Pina Bausch), Театр де ля Віль здобув велику популярність у Європі. Своїм успіхом театр багато в чому зобов'язаний виставі «Дама з Вупперталя», прем'єра якої проходили виключно тут, на сцені Театру де ля Віль, яка зачаровує своїми технічними можливостями.
Незвичайний стиль Піни Бош, сексуальний і фантастичний, вона використовує оригінальну мову жестів, поєднуючи буденну легкість з серйозністю кінохроніки.
Під керівництвом (Jean Mercure), який змінив у 1985 р. (Gérard Violette) танець зайняв центральне місце в репертуарі театру. Відомі американські танцівники (Alwin Nikolaïs), Мерс Каннінгем (Merce Cunningham), (Carolyn Carlson), (Trisha Brown) та інші привнесли сюди вільний дух хепенінгу. Він збагатив і розширив репертуар театру. Трупа збільшилася до дев'яносто чоловік, а бюджет становив 66 мільйонів франків.
Театр де ля Віль виховує, а часом навіть ставить публіку у незручне становище, пропонуючи надто авангардні, провокаційні постановки. У цьому респектабельному будинку не завжди все проходить гладко: іноді шоковані глядачі освистують спектакль або просто залишають зал. Але частіше у справу вступає особлива магія місця, і тоді всі 987 чоловік, які сидять на сходах амфітеатру, одночасно затримують дихання.
В останні десятиліття Театр де ля Віль остаточно утвердився як символ Франції. Сьогодні хореографи всього світу вважають за честь отримати запрошення і виступити у театрі, як, наприклад, австралієць (Garry Stewart), в'єтнамка (Ea Sola), індієць (Akram Khan) або тандем (Salia Ni Seydou) з Буркіна-Фасо.
За 30 років Театр де ля Віль зумів добитися поставленої мети — стати паризьким храмом танцю, зберігши при цьому дух новаторства.
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- Wild N. Dictionnaire des théâtres parisiens au XIXe siècle — 1 — 1989. — С. 238. —
- Sur les traces de Sarah Bernhardt dans À Paris nº 30 printemps 2009, p.35
- Baptisé simplement " théâtre de la Ville " depuis son ouverture en 1968, le nom de Sarah Bernhardt figure à nouveau depuis peu sur la façade.
Література
- Jean Mercure, un théâtre de la ville par Paul-Louis Mignon, éditions Paris Bibliothèque, 2002.
- Théâtre de la Ville de Paris par Valentin Dufour et Gabriel Michel de La Rochemaillet, éditions Bibliobazaar, 2008.
Посилання
- Офіційний сайт Театру де ля Віль [ 3 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teatr de lya Vil fr Theatre de la Ville francuzkij teatr tancyu odin z najprestizhnishih teatriv Franciyi Teatr de lya Vil fr Theatre de la Ville Sarah Bernhardt 48 51 26 pn sh 2 20 53 sh d 48 8572222222499946 pn sh 2 34805555558333356 sh d 48 8572222222499946 2 34805555558333356 Koordinati 48 51 26 pn sh 2 20 53 sh d 48 8572222222499946 pn sh 2 34805555558333356 sh d 48 8572222222499946 2 34805555558333356 Krayina Franciya 1 Misto ParizhAdresa d 15 Arhitektor Gabriel Zhan Antuan DavidVlasnik d 1 Mistkist 1Tip teatr 1 dStatus spadshini d 1 Vidkrito 1862Of vidkrittya 30 zhovtnya 1862 2 Kolishni nazvi Teatr Nacij Teatr Sari Bernartheatredelaville paris comIdentifikatori i posilannyaEUTA theatre ID 118020044892 Teatr de lya Vil u VikishovishiIstoriya teatruSara Bernar Teatr de lya Vil buv zvedenij u 1862 r za proektom vidatnogo francuzkogo arhitektora Gabrielya Zhan Antuana Davida dlya Zhorzha Osmana vidomogo yak baron Osman Teatr buv pobudovanij pryamo navproti teatru Shatle na odnojmennij ploshi v samomu serci Parizha U 1871 roci koli Parizh buv otochenij nimcyami pid chas Franko prusskoyi vijni Teatr buv zrujnovanij Ale vzhe cherez tri roki vidnovlenij U rizni roki Teatr zminyuvav svoyi nazvi U 1898 roci vin distav nazvu Teatru nacij U 1949 roci teatr nazvali na chest Sari Bernar yaka viddano pracyuvala v nomu U 1968 r teatr vidmovivsya vid zvichnih teatralnih postanovok i zvernuvsya do horeografiyi takim chinom vtrativshi im ya Sari Bernar Parizkij Teatr Nacij 1900 r U 1990 h rr populyarnist zavoyuvala nova shkola francuzkogo tancyu predstavniki yakoyi Philippe Decoufle Jean Claude Gallota Regine Chopinot pidkorili publiku zacharuvavshi originalnim gumorom neperedbachuvanoyu plastikoyu i nezvichajnimi obrazami Todi zh zavdyaki spivpraci z belgijskimi anglijskimi i gollandskimi horeografami i nimeckoyu trupoyu suchasnogo tancyu Pina Bausch Teatr de lya Vil zdobuv veliku populyarnist u Yevropi Svoyim uspihom teatr bagato v chomu zobov yazanij vistavi Dama z Vuppertalya prem yera yakoyi prohodili viklyuchno tut na sceni Teatru de lya Vil yaka zacharovuye svoyimi tehnichnimi mozhlivostyami Nezvichajnij stil Pini Bosh seksualnij i fantastichnij vona vikoristovuye originalnu movu zhestiv poyednuyuchi budennu legkist z serjoznistyu kinohroniki Pid kerivnictvom Jean Mercure yakij zminiv u 1985 r Gerard Violette tanec zajnyav centralne misce v repertuari teatru Vidomi amerikanski tancivniki Alwin Nikolais Mers Kanningem Merce Cunningham Carolyn Carlson Trisha Brown ta inshi privnesli syudi vilnij duh hepeningu Vin zbagativ i rozshiriv repertuar teatru Trupa zbilshilasya do dev yanosto cholovik a byudzhet stanoviv 66 miljoniv frankiv Teatr de lya Vil vihovuye a chasom navit stavit publiku u nezruchne stanovishe proponuyuchi nadto avangardni provokacijni postanovki U comu respektabelnomu budinku ne zavzhdi vse prohodit gladko inodi shokovani glyadachi osvistuyut spektakl abo prosto zalishayut zal Ale chastishe u spravu vstupaye osobliva magiya miscya i todi vsi 987 cholovik yaki sidyat na shodah amfiteatru odnochasno zatrimuyut dihannya V ostanni desyatilittya Teatr de lya Vil ostatochno utverdivsya yak simvol Franciyi Sogodni horeografi vsogo svitu vvazhayut za chest otrimati zaproshennya i vistupiti u teatri yak napriklad avstraliyec Garry Stewart v yetnamka Ea Sola indiyec Akram Khan abo tandem Salia Ni Seydou z Burkina Faso Za 30 rokiv Teatr de lya Vil zumiv dobitisya postavlenoyi meti stati parizkim hramom tancyu zberigshi pri comu duh novatorstva Primitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 Wild N Dictionnaire des theatres parisiens au XIXe siecle 1 1989 S 238 ISBN 978 2 905053 80 0 d Track Q55598780d Track Q60774720 Sur les traces de Sarah Bernhardt dans A Paris nº 30 printemps 2009 p 35 Baptise simplement theatre de la Ville depuis son ouverture en 1968 le nom de Sarah Bernhardt figure a nouveau depuis peu sur la facade LiteraturaJean Mercure un theatre de la ville par Paul Louis Mignon editions Paris Bibliotheque 2002 Theatre de la Ville de Paris par Valentin Dufour et Gabriel Michel de La Rochemaillet editions Bibliobazaar 2008 PosilannyaOficijnij sajt Teatru de lya Vil 3 grudnya 2011 u Wayback Machine