Тверда мозкова оболо на лат dura mater рідше meninx fibrosa pachymeninx зовнішня з трьох мозкових оболон товста мембрана

Тверда́ мозкова́ оболо́на (лат. dura mater, рідше meninx fibrosa, pachymeninx) — зовнішня з трьох мозкових оболон, товста мембрана з щільної нерегулярної сполучної тканини, яка оточує головний і спинний мозок. Функціями є захист центральної нервової системи, утримання спинномозкової рідини. Розвивається з клітин нервового гребеня.

Деталі
Мозкові оболони
Тверда оболона виступає в порожнину черепа як серп мозку, намет мозочка та ін.
Попередник	Нервовий гребінь
Ідентифікатори
Латина	Dura mater
MeSH	D004388
TA98	A14.1.01.101 і A14.1.01.002
TA2	5370
FMA	9592
*Анатомічна термінологія* [редагувати у Вікіданих]

Назва

Латинська назва dura mater буквально означає «груба, тверда мати». Вона являє собою кальку араб. أم الدماغ الصفيقة‎, умм аль-дімаг аль-сафіка — «товста мати мозку», «матриця мозку». Варіант pachymeninx має те ж саме значення, він походить від дав.-гр. παχύς («товстий») і μῆνιγξ («мембрана»).

Будова

Тверда оболона мозку складається з двох шарів, листків чи пластинок (lamellae). Зовнішній шар оболони (lamella durae matris externa) в її головній частині являє собою окістя внутрішньої поверхні черепних кісток і називається також ендокраніум. Внутрішній шар (lamella durae matris interna) називається менінгеальним шаром і є твердою оболоною . Частина твердої мозкової оболони, що покриває спинний мозок, відома як чи текальний мішок (saccus duralis, saccus thecalis).

Синуси твердої оболони

Докладніше: Синуси твердої мозкової оболони

Синуси твердої мозкової оболони (sinus durae matris) — канали трикутної форми між її листками в місцях відходження відростків. Стінки синусів туго натягнуті, не мають клапанів, не спадаються, в тому числі і при розрізанні. Синуси містять венозну кров, що відтікає з вен головного мозку, твердої оболони, очниці і черепних кісток. З синусів кров надходить до внутрішніх яремних вен.

Відростки твердої оболони

Відростки твердої оболони (processi durae matris) — виступи твердої мозкової оболони в щілини головного мозку. Виділяють такі відростки:

Серп мозку (falx cerebri) — найбільший з листків, розділяє мозкові півкулі, розташовуючись у . Починається з лобового гребеня лобової кістки і півнячого гребеня і йде до внутрішнього потиличного виступа;
(tentorium cerebelli) — другий за розміром, має форму півмісяця. Відділяє потиличну частку від стовбура й мозочка;
(falx cerebelli) — вертикальний листок. Лежить нижче намету мозочка, розділяючи мозочкові півкулі;
(diaphragma sellae) — найменший з листків, покриває передню частку гіпофіза й турецьке сідло.

Клінічне значення

У 2011 році стало відомо про існування сполучнотканинного мосту між і твердою оболоною головного мозку. З цим анатомічним зв'язком можуть бути пов'язані різноманітні клінічні прояви, такі як головні болі, невралгія трійчастого нерва та інші симптоми, які зачіпають тверду оболону. Аналогічний зв'язок відмічений і в .

Твердооболонно-м'язові і твердооболонно-зв'язкові сполучення у ділянці верхнього шийного відділу хребта й потиличній ділянці можуть пояснити причини і обґрунтовувати ефективність мануальної терапії при їх лікуванні.

Галерея

Тверда оболона на розрізі спинного мозку
Малюнок розрізу верхньої частини черепа, що показує мозкові оболони.
Малюнок поперечного розрізу спинного мозку і його оболон.
Спинний мозок. Мозкові оболони і нервові корінці. Глибокий розтин, вигляд ззаду.
Спинний мозок. Мозкові оболони і нервові корінці. Глибокий розтин, вигляд ззаду.

Примітки

Gray's Anatomy. 2016. с. 287. ISBN .
medterms.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2013. Процитовано 12 серпня 2019.
— ety [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Vinas FC and Pilitsis J. 2004. «Penetrating Head Trauma.» Emedicine.com.
Vinas FC and Pilitsis J. 2004. «Penetrating Head Trauma.» [Архівовано 13 вересня 2005 у Wayback Machine.] Emedicine.com.
Shepherd S. 2004. «Head Trauma.» [Архівовано 26 жовтня 2005 у Wayback Machine.] Emedicine.com.
Frank Scali; Eric S. Marsili; Matt E. Pontell (2011). Anatomical Connection Between the Rectus Capitis Posterior Major and the Dura Mater. Spine. 36: E1612—E1614. doi:10.1097/brs.0b013e31821129df. PMID 21278628.
Hack, GD (1 грудня 1995). Anatomic relation between the rectus capitis posterior minor muscle and the dura mater. Spine. 20: 2484–6. doi:10.1097/00007632-199512000-00003. PMID 8610241.
Gary D. Hack; Peter Ratiu; John P. Kerr; Gwendolyn F. Dunn; Mi Young Toh. Visualization of the Muscle-Dural Bridge in the Visible Human Female Data Set. The Visible Human Project, National Library of Medicine. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 12 серпня 2019.

Посилання

Твёрдая оболочка головного мозга [Архівовано 13 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Сапин М. Р., Брыксина З. Г. — Анатомия человека // Просвещение, 1995 г.

[1] Gray's Anatomy. 2016. с. 287. ISBN .

[Dura_definition-2] terms.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2013. Процитовано 12 серпня 2019.

[3] — ety [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

[4] Vinas FC and Pilitsis J. 2004. «Penetrating Head Trauma.» Emedicine.com.

[5] Vinas FC and Pilitsis J. 2004. «Penetrating Head Trauma.» [Архівовано 13 вересня 2005 у Wayback Machine.] Emedicine.com.

[6] Shepherd S. 2004. «Head Trauma.» [Архівовано 26 жовтня 2005 у Wayback Machine.] Emedicine.com.

[7] Frank Scali; Eric S. Marsili; Matt E. Pontell (2011). Anatomical Connection Between the Rectus Capitis Posterior Major and the Dura Mater. Spine. 36: E1612—E1614. doi:10.1097/brs.0b013e31821129df. PMID 21278628.

[Hack-8] Hack, GD (1 грудня 1995). Anatomic relation between the rectus capitis posterior minor muscle and the dura mater. Spine. 20: 2484–6. doi:10.1097/00007632-199512000-00003. PMID 8610241.

[Hack2-9] Gary D. Hack; Peter Ratiu; John P. Kerr; Gwendolyn F. Dunn; Mi Young Toh. Visualization of the Muscle-Dural Bridge in the Visible Human Female Data Set. The Visible Human Project, National Library of Medicine. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 12 серпня 2019.