Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національний університет Узбекистану імені Мірзо Улугбека (узб. Mirzo Ulugʻbek nomidagi Oʻzbekiston milliy universiteti, Мирзо Улуғбек номидаги Ўзбекистон миллий университети) — найстаріший вищий навчальний заклад в Узбекистані, перший радянський виш у Середній Азії. Заснований 1918 року.
| Національний університет Узбекистану | |
|---|---|
| УзНУ | |
 | |
| 41°21′03″ пн. ш. 69°12′18″ сх. д. / 41.351111110027773066° пн. ш. 69.20500000002778052° сх. д.Координати: 41°21′03″ пн. ш. 69°12′18″ сх. д. / 41.351111110027773066° пн. ш. 69.20500000002778052° сх. д. | |
| Тип | національний |
| Країна |  Узбекистан |
| Розташування | Ташкент |
| Засновано | 1918 |
| Ректор | |
| Студентів | 11 000[1] |
| Випускники | |
| Сайт | nuu.uz |
 National University of Uzbekistan у Вікісховищі | |
Колишні назви: Туркестанський державний університет (до 1923), Середньоазійський державний університет (до 1960), Ташкентський державний університет (до 2000).
Ректор: доктор технічних наук, професор Авазжон Рахімович Марахімов.
Історія
На початку XX сторіччя джадиди й місцева російська інтелігенція започаткували рух для організації Туркестанського мусульманського народного університету. Для координації дій створено раду зі 45 осіб. Війна заморозила активність створення університету, й, водночас, після революційних подій 1917 року й значних суспільних змін, вирішено навесні 1918 року розпочати навчання.
Мусульманський народний університет був запланований як навчальний заклад, що дає вищу, середню та середню спеціальну освіту. Для здобуття вищої освіти передбачалося 5-річне навчання.
Радянська влада декларувала визнання народного університету, але насправді зовсім по-іншому бачила його діяльність. Восени 1918 року джадиди-засновники вишу стали жертвами комуністичних репресій. 21 квітня було оголошено про створення Туркестанського народного університету (ТНУ), а 14 травня 1918 року опубліковано розпорядження (№ 145) влади Туркестанської автономної республіки, підписане головою Ради народних комісарів Колесовим і комісаром з народної освіти Успенським. Воно інформувало: «… надалі скасовуються всі обмеження та перепони до вступу охочих учитися в тому чи іншому класі будь-якого навчального закладу Туркестанської радянської республіки. […] Школи всіх рангів і відомств відкриті тепер для всіх охочих учитися в них, незалежно від віку, національності, віросповідання і свідоцтв. Єдиною умовою для вступників до будь-якого класу будь-якої школи Туркестанської радянської республіки відтепер є бажання вчитися». Документи про наявність будь-якого освіти не були потрібні навіть під час вступу до університету, не було і вступних іспитів. Першим ректором став Олександр Васильович Попов — педагог, викладач, вихованець Санкт-Петербурзької духовної семінарії, навчався в Санкт-Петербурзькому університеті.
Перші місяці навчання було хаотичним, на лекції записувалися люди, щоб поговорити й провести час, вони дискутували й ходили по авдиторії, заважаючи викладачам. До вищої школи примикали середня та нижча школи, до яких записувалися навіть 7-річні діти: «коли подивишся на авдиторію, мимоволі виникає думка, що вона порожня, бо нема тих, для кого створений університет, немає робітників, службовців, прислуги і т. д., […] дорослих слухачів дуже мало, в деяких групах їх нема зовсім».
З 1919 р. університет перейменовано в Туркестанський державний університет. З 1920 року в структурі університету було 6 факультетів: медичний, фізико-математичний, соціально-економічний, технічний, історико-філологічний і робітничий факультети. Історик Юрій Флигін відзначає, що повноцінне становлення ТНУ як вищого навчального закладу відбулося 1920 року з прибуттям до Ташкента так званих «потягів науки» із кваліфікованими російськими вченими та педагогами. Перший потяг вирушив із Москви до Ташкента в лютому, а прибув аж у квітні 1920 року. У серпні-жовтні 1920 відправлено ще чотири ешелони, які доставили професорів і викладачів, обладнання та бібліотеку. Доставлено лабораторне обладнання, гербарії, колекції карт і понад 50 тисяч томів наукової та навчальної літератури.
1921 року університету передали територію під Туркестанський державний ботанічний сад, до того перебував у підпорядкуванні Туркестанського комітету у справах музеїв і охорони пам'ятників старовини, природи і мистецтва (рос. Туркомстарис).
1921 року вперше відбувся випуск 12 фахівців-медиків, а наступного року кількість випускників медичного факультету досягла 17 осіб.
1923 року відбутися випуски на сільськогосподарському факультеті, на факультеті меліорації, місцевого господарства та юридичному факультеті. Того ж 1923 року закінчену вищу освіту отримали 76 студентів, серед них 25 лікарів, 14 агрономів, 8 інженерів і 32 юриста. Зростала й кількість слухачів: від 153 станом на 1920 рік, до 460 через два роки і 784 студентів 1923 року.
1925 року Рада міжфакультетських установ об'єднувала такі інститути: хімічний, фізичний, чистої та прикладної математики, геологічний, ґрунтознавства та геоботаніки, ботанічний, зоологічний, педагогіки і психології. Крім того, до її складу входили самостійні кабінети — геодезії, землезнавства, фізіології рослин та інші. До 1927/28 навчального року, були організовані нові кабінети — фізіології тварин, мікробіології, генетики і створена самостійна лабораторія спеціальних методів технічного дослідження. Факультети університету настільки розрослися, що з них почали формувати нові окремі вищі навчальні заклади та науково-дослідні установи. Так, у 1929-31 роках університет зазнав докорінної реорганізації: п'ять його факультетів з шести — медичний, східний, сільськогосподарський, факультет радянського господарства і права, інженерно-меліоративний з повним комплектом професорсько-викладацького складу, лабораторіями та обладнанням виділилися в самостійні вищі і вищі технічні навчальні заклади: в 1929 р.- Середньоазійський сільськогосподарський (САСХІ), Ленінабадський плодово-овочевий, Ашхабадский зооветеринарний, Середньоазійський бавовняно-іригаційний, Політехнічний і Середньоазійський геологорозвідувальний (Сагро) інститути. Пізніше від університету відбрунькувалися Таджицький вищий педагогічний інститут, Середньоазійські медичний і плановий інститути (ТАВПІ, САМІ, САПІ).
У 1930-х роках назріла потреба створення історичного факультету, а 1 вересня 1935 року на історичний факультет зараховано перших 75 студентів
1954 року Середньоазійському університету присвоєно ім'я Володимира Леніна. 1960 року перейменований на Ташкентський університет ім. Леніна, 1970 року отримав орден Трудового Червоного Прапора.
Станом на 1980 рік у Ташкентському університеті навчалося 17 тисяч студентів і були такі факультети: фізичний, математичний, прикладної математики і механіки, біолого-ґрунтовий, геологічний, георгафічний, історичний, філософсько-економічний, філологічний, юридичний романо-германської філології, сходознавства, журналістики.
Станом на 1990 рік в університеті працювало 1200 викладачів, станом на 2008 рік — 536 (серед них 126 докторів наук і професорів).
Бібліотека
У Науковій бібліотеці університету (головна бібліотека і бібліотеки факультетів) знаходиться бл. 3 млн одиниць зберігання. Це одна з найстаріших і найбільших бібліотек Узбекистану, створена як книгозбірня Народного університету 1918 року. З 1926 року отримує обов'язковий примірник книг і журналів, надрукованих у Середній Азії, з 1938 року — надрукованих у всьому СРСР. 1969 року бібліотека отримала статус «наукової», а з 1976 року стала науково-методичним центром вишів Узбецької РСР.
Факультети
У складі Національного університет Узбекистану діють такі факультети:
- біологічний
- географічний
- економічний
- журналістики
- зарубіжної філології
- математичний
- узбецької філології
- фізики
- філософії
- хімії
- юридичний
Випускники
Серед випускників:
- Абдураїмов Азамат Берадорович — узбецький футболіст, футзаліст, футбольний тренер та журналіст, випусник факультету журналістики
- — міністр внутрішніх справ Узбекистану (2013—2017)
- — фізикохімік
- — літературознавець
- — молекулярний біолог
- — волейболістка
- — мовознавець
- — метеоролог
- Канаш Сергій Степанович — селекціонер
- Карімова Гульнара Ісламівна — донька Іслама Карімова
- — мовознавець
- — геоботанік
- — археолог
- Слонім Юдиф Мойсеївна — астроном
- Аали Токомбаєв — письменник
- Цукерванік Ісаак Платонович — хімік
- Юлдашев Нігматілла Тулкінович — в.о. президента Узбекистану у вересні 2016 року
- Ющенко Катерина Логвинівна — кібернетик
Примітки
- http://yubiley.nuu.uz/index.php?lk=main&ln=ru
- Бату Джаханов, К 90-летию Ташкентского Государственного университета (fergananews.com, 2008) (рос.)
- Образование национального университета узбекистана. Этапы становления [ 30 листопада 2017 у Wayback Machine.] (nuu.uz) (рос.)
- Юрий Флыгин. Ранние страницы истории Национального университета Узбекистана (ziyouz.uz, 05.09.2013) (рос.)
- Академия наук в интеллектуальной истории Узбекистана. Глава I. Часть 1. У истоков Академии наук Республики Узбекистан: Поиск и формирование (рос.)
- Из истории Среднеазиатского университета (рос.)
- Alma mater Ташкентская и Среднеазиатская [ 23 вересня 2017 у Wayback Machine.] (mytashkent.uz)
- Советский энциклопедический словарь/Гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М.: Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1305.
- Ўзбекистон Миллий Энциклопедияси (Ў ҳарфи), б. 40-41.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національний університет Узбекистану імені М. Улугбека |
- Офіційна сторінка університету (узб.) (рос.) (англ.)
- Ўзбекистон миллий университети // Ўзбекистон Миллий Энциклопедияси, Ў ҳарфи. — Тошкент: Давлат илмий нашриёти. — Б. 38-40.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij universitet Uzbekistanu imeni Mirzo Ulugbeka uzb Mirzo Ulugʻbek nomidagi Oʻzbekiston milliy universiteti Mirzo Ulugbek nomidagi Ўzbekiston millij universiteti najstarishij vishij navchalnij zaklad v Uzbekistani pershij radyanskij vish u Serednij Aziyi Zasnovanij 1918 roku Nacionalnij universitet UzbekistanuUzNU den universitetu riven akreditaciyi41 21 03 pn sh 69 12 18 sh d 41 351111110027773066 pn sh 69 20500000002778052 sh d 41 351111110027773066 69 20500000002778052 Koordinati 41 21 03 pn sh 69 12 18 sh d 41 351111110027773066 pn sh 69 20500000002778052 sh d 41 351111110027773066 69 20500000002778052TipnacionalnijKrayina UzbekistanRoztashuvannyaTashkentZasnovano1918RektorStudentiv11 000 1 VipusknikiKategoriya Vipuskniki Nacionalnogo universitetu UzbekistanuSajtnuu uz National University of Uzbekistan u Vikishovishi Kolishni nazvi Turkestanskij derzhavnij universitet do 1923 Serednoazijskij derzhavnij universitet do 1960 Tashkentskij derzhavnij universitet do 2000 Rektor doktor tehnichnih nauk profesor Avazzhon Rahimovich Marahimov IstoriyaNa pochatku XX storichchya dzhadidi j misceva rosijska inteligenciya zapochatkuvali ruh dlya organizaciyi Turkestanskogo musulmanskogo narodnogo universitetu Dlya koordinaciyi dij stvoreno radu zi 45 osib Vijna zamorozila aktivnist stvorennya universitetu j vodnochas pislya revolyucijnih podij 1917 roku j znachnih suspilnih zmin virisheno navesni 1918 roku rozpochati navchannya Musulmanskij narodnij universitet buv zaplanovanij yak navchalnij zaklad sho daye vishu serednyu ta serednyu specialnu osvitu Dlya zdobuttya vishoyi osviti peredbachalosya 5 richne navchannya Radyanska vlada deklaruvala viznannya narodnogo universitetu ale naspravdi zovsim po inshomu bachila jogo diyalnist Voseni 1918 roku dzhadidi zasnovniki vishu stali zhertvami komunistichnih represij 21 kvitnya bulo ogolosheno pro stvorennya Turkestanskogo narodnogo universitetu TNU a 14 travnya 1918 roku opublikovano rozporyadzhennya 145 vladi Turkestanskoyi avtonomnoyi respubliki pidpisane golovoyu Radi narodnih komisariv Kolesovim i komisarom z narodnoyi osviti Uspenskim Vono informuvalo nadali skasovuyutsya vsi obmezhennya ta pereponi do vstupu ohochih uchitisya v tomu chi inshomu klasi bud yakogo navchalnogo zakladu Turkestanskoyi radyanskoyi respubliki Shkoli vsih rangiv i vidomstv vidkriti teper dlya vsih ohochih uchitisya v nih nezalezhno vid viku nacionalnosti virospovidannya i svidoctv Yedinoyu umovoyu dlya vstupnikiv do bud yakogo klasu bud yakoyi shkoli Turkestanskoyi radyanskoyi respubliki vidteper ye bazhannya vchitisya Dokumenti pro nayavnist bud yakogo osviti ne buli potribni navit pid chas vstupu do universitetu ne bulo i vstupnih ispitiv Pershim rektorom stav Oleksandr Vasilovich Popov pedagog vikladach vihovanec Sankt Peterburzkoyi duhovnoyi seminariyi navchavsya v Sankt Peterburzkomu universiteti Poyizd nauki z rosijskimi vchenimi yaki yihali pracyuvati v Turkestanskomu derzhavnomu universiteti 1920 rik Pershi misyaci navchannya bulo haotichnim na lekciyi zapisuvalisya lyudi shob pogovoriti j provesti chas voni diskutuvali j hodili po avditoriyi zavazhayuchi vikladacham Do vishoyi shkoli primikali serednya ta nizhcha shkoli do yakih zapisuvalisya navit 7 richni diti koli podivishsya na avditoriyu mimovoli vinikaye dumka sho vona porozhnya bo nema tih dlya kogo stvorenij universitet nemaye robitnikiv sluzhbovciv prislugi i t d doroslih sluhachiv duzhe malo v deyakih grupah yih nema zovsim Z 1919 r universitet perejmenovano v Turkestanskij derzhavnij universitet Z 1920 roku v strukturi universitetu bulo 6 fakultetiv medichnij fiziko matematichnij socialno ekonomichnij tehnichnij istoriko filologichnij i robitnichij fakulteti Istorik Yurij Fligin vidznachaye sho povnocinne stanovlennya TNU yak vishogo navchalnogo zakladu vidbulosya 1920 roku z pributtyam do Tashkenta tak zvanih potyagiv nauki iz kvalifikovanimi rosijskimi vchenimi ta pedagogami Pershij potyag virushiv iz Moskvi do Tashkenta v lyutomu a pribuv azh u kvitni 1920 roku U serpni zhovtni 1920 vidpravleno she chotiri esheloni yaki dostavili profesoriv i vikladachiv obladnannya ta biblioteku Dostavleno laboratorne obladnannya gerbariyi kolekciyi kart i ponad 50 tisyach tomiv naukovoyi ta navchalnoyi literaturi 1921 roku universitetu peredali teritoriyu pid Turkestanskij derzhavnij botanichnij sad do togo perebuvav u pidporyadkuvanni Turkestanskogo komitetu u spravah muzeyiv i ohoroni pam yatnikiv starovini prirodi i mistectva ros Turkomstaris 1921 roku vpershe vidbuvsya vipusk 12 fahivciv medikiv a nastupnogo roku kilkist vipusknikiv medichnogo fakultetu dosyagla 17 osib 1923 roku vidbutisya vipuski na silskogospodarskomu fakulteti na fakulteti melioraciyi miscevogo gospodarstva ta yuridichnomu fakulteti Togo zh 1923 roku zakinchenu vishu osvitu otrimali 76 studentiv sered nih 25 likariv 14 agronomiv 8 inzheneriv i 32 yurista Zrostala j kilkist sluhachiv vid 153 stanom na 1920 rik do 460 cherez dva roki i 784 studentiv 1923 roku 1925 roku Rada mizhfakultetskih ustanov ob yednuvala taki instituti himichnij fizichnij chistoyi ta prikladnoyi matematiki geologichnij gruntoznavstva ta geobotaniki botanichnij zoologichnij pedagogiki i psihologiyi Krim togo do yiyi skladu vhodili samostijni kabineti geodeziyi zemleznavstva fiziologiyi roslin ta inshi Do 1927 28 navchalnogo roku buli organizovani novi kabineti fiziologiyi tvarin mikrobiologiyi genetiki i stvorena samostijna laboratoriya specialnih metodiv tehnichnogo doslidzhennya Fakulteti universitetu nastilki rozroslisya sho z nih pochali formuvati novi okremi vishi navchalni zakladi ta naukovo doslidni ustanovi Tak u 1929 31 rokah universitet zaznav dokorinnoyi reorganizaciyi p yat jogo fakultetiv z shesti medichnij shidnij silskogospodarskij fakultet radyanskogo gospodarstva i prava inzhenerno meliorativnij z povnim komplektom profesorsko vikladackogo skladu laboratoriyami ta obladnannyam vidililisya v samostijni vishi i vishi tehnichni navchalni zakladi v 1929 r Serednoazijskij silskogospodarskij SASHI Leninabadskij plodovo ovochevij Ashhabadskij zooveterinarnij Serednoazijskij bavovnyano irigacijnij Politehnichnij i Serednoazijskij geologorozviduvalnij Sagro instituti Piznishe vid universitetu vidbrunkuvalisya Tadzhickij vishij pedagogichnij institut Serednoazijski medichnij i planovij instituti TAVPI SAMI SAPI U 1930 h rokah nazrila potreba stvorennya istorichnogo fakultetu a 1 veresnya 1935 roku na istorichnij fakultet zarahovano pershih 75 studentiv 1954 roku Serednoazijskomu universitetu prisvoyeno im ya Volodimira Lenina 1960 roku perejmenovanij na Tashkentskij universitet im Lenina 1970 roku otrimav orden Trudovogo Chervonogo Prapora Stanom na 1980 rik u Tashkentskomu universiteti navchalosya 17 tisyach studentiv i buli taki fakulteti fizichnij matematichnij prikladnoyi matematiki i mehaniki biologo gruntovij geologichnij georgafichnij istorichnij filosofsko ekonomichnij filologichnij yuridichnij romano germanskoyi filologiyi shodoznavstva zhurnalistiki Stanom na 1990 rik v universiteti pracyuvalo 1200 vikladachiv stanom na 2008 rik 536 sered nih 126 doktoriv nauk i profesoriv BibliotekaU Naukovij biblioteci universitetu golovna biblioteka i biblioteki fakultetiv znahoditsya bl 3 mln odinic zberigannya Ce odna z najstarishih i najbilshih bibliotek Uzbekistanu stvorena yak knigozbirnya Narodnogo universitetu 1918 roku Z 1926 roku otrimuye obov yazkovij primirnik knig i zhurnaliv nadrukovanih u Serednij Aziyi z 1938 roku nadrukovanih u vsomu SRSR 1969 roku biblioteka otrimala status naukovoyi a z 1976 roku stala naukovo metodichnim centrom vishiv Uzbeckoyi RSR FakultetiU skladi Nacionalnogo universitet Uzbekistanu diyut taki fakulteti biologichnij geografichnij ekonomichnij zhurnalistiki zarubizhnoyi filologiyi matematichnij uzbeckoyi filologiyi fiziki filosofiyi himiyi yuridichnijVipusknikiSered vipusknikiv Abdurayimov Azamat Beradorovich uzbeckij futbolist futzalist futbolnij trener ta zhurnalist vipusnik fakultetu zhurnalistiki ministr vnutrishnih sprav Uzbekistanu 2013 2017 fizikohimik literaturoznavec molekulyarnij biolog volejbolistka movoznavec meteorolog Kanash Sergij Stepanovich selekcioner Karimova Gulnara Islamivna donka Islama Karimova movoznavec geobotanik arheolog Slonim Yudif Mojseyivna astronom Aali Tokombayev pismennik Cukervanik Isaak Platonovich himik Yuldashev Nigmatilla Tulkinovich v o prezidenta Uzbekistanu u veresni 2016 roku Yushenko Katerina Logvinivna kibernetikPrimitkihttp yubiley nuu uz index php lk main amp ln ru Batu Dzhahanov K 90 letiyu Tashkentskogo Gosudarstvennogo universiteta fergananews com 2008 ros Obrazovanie nacionalnogo universiteta uzbekistana Etapy stanovleniya 30 listopada 2017 u Wayback Machine nuu uz ros Yurij Flygin Rannie stranicy istorii Nacionalnogo universiteta Uzbekistana ziyouz uz 05 09 2013 ros Akademiya nauk v intellektualnoj istorii Uzbekistana Glava I Chast 1 U istokov Akademii nauk Respubliki Uzbekistan Poisk i formirovanie ros Iz istorii Sredneaziatskogo universiteta ros Alma mater Tashkentskaya i Sredneaziatskaya 23 veresnya 2017 u Wayback Machine mytashkent uz Sovetskij enciklopedicheskij slovar Gl red A M Prohorov 3 e izd M Sov enciklopediya 1985 S 1305 Ўzbekiston Millij Enciklopediyasi Ў ҳarfi b 40 41 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nacionalnij universitet Uzbekistanu imeni M Ulugbeka Oficijna storinka universitetu uzb ros angl Ўzbekiston millij universiteti Ўzbekiston Millij Enciklopediyasi Ў ҳarfi Toshkent Davlat ilmij nashriyoti B 38 40