Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тасгетіум (лат. Tasg(a)etium) — назва кельтсько-римського поселення (вікусу) на території сучасної громади Ешенц у швейцарському кантоні Тургау і розташованого за 500 метрів на захід від нього каструму на території міського району Vor der Brugg (з нім. перед мостом) міста Штайн-ам-Райн у кантоні Шаффгаузен.
| Тасгетіум | |
|---|---|
 | |
| 47°39′23″ пн. ш. 8°51′31″ сх. д. / 47.65650000002777631° пн. ш. 8.85869000002777618° сх. д.Координати: 47°39′23″ пн. ш. 8°51′31″ сх. д. / 47.65650000002777631° пн. ш. 8.85869000002777618° сх. д. | |
| Країна |  Швейцарія |
| Розташування | Шаффгаузен Тургау |
| Тип | Каструм давньоримська будівля[d] і археологічна пам'ятка |
  Тасгетіум Тасгетіум (Швейцарія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Географія та назва поселення
Тасгетіум перебував на лівому, південному березі Рейну, біля його витоку з так званого Нижнього озера (лат. Lacus Acronius). Прирейнські землі, які римляни завоювали близько 15 року до н. е. в результаті альпійського походу Друза і Тиберія, входили спочатку до складу провінції Реція і від кінця III століття у провінцію Максима Секванорум (лат. Maxima Sequanorum). Римляни використали природну можливість побудови тут пальового моста через острови Верд, що лежать посередині течії Рейну; так Тасгетіум було включено до системи римських торгових і військових шляхів з виходом до каструмів Ad Fines (сучасний Пфін) і Vitudurum (сучасний Вінтертур) — на півдні, і в бік Дунаю — на півночі. На північному березі Рейну в'їзд на міст прикривала оборонна вежа, тоді як на південному березі вздовж дороги поступово виникло невелике поселення, яке при римлянах отримало назву Тасгетіум. Однак міст існував тут і до приходу римлян, принаймні (за різними датуваннями) між 50 і 82 роками до н. е., що говорить на користь доримського кельтського поселення, ймовірно, заснованого якимось Тасго, або названого на його честь.
Каструм Тасгетіум
Згідно з археологічними даними, Вікус Тасгетіум був успішним ремісничим поселенням із власним ринком та змішаним населенням. Однак, падіння в III столітті вивело на перший план проблеми безпеки, змістивши північний кордон Імперії на південь до Рейну, що призвело до будівництва в Тасгетіумі каструму, одного з багатьох на Дунай-Іллер-Рейнському лімесі, який входив у оборонну лінію Базилія (Базель) — Тене (Цурцах) — Констанція (Констанц) — Фелікс Арбор (Арбон) — Бригантинум (Брегенц). Укріплення на пагорбі навпроти сучасного Штайн-ам-Райна, що займало всього близько 0,8 га (88 х 91 м), остаточно облаштовано після закінчення періоду внутрішніх негараздів, мабуть, за правління імператора Діоклетіана між 293 і 305 роками, про що свідчить знайдений під час розкопок напис. Під захистом каструму незабаром облаштовано новий, можливо, кам'яний міст через Рейн, захищений на північному березі, як і раніше, потужною вежею, фундаменти якої знайшли під час розкопок у колишньому середньовічному монастирі Св. Георгія. Приблизно у цей час, на початку IV століття на південь від каструму виникло нове цивільне поселення.
Які саме військові підрозділи розташовувалися в Тасгетіумі, залишається нез'ясованим, але, зважаючи на дуже скромні розміри каструму, найпевніш ідеться про допоміжні підрозділи.
Також невідомо, коли саме каструм залишено і що сталося з населенням вікусу після падіння Римської імперії. Достовірно встановлено лише, що взимку 401—402 років каструм додатково укріплено, але, найпевніше, залишено невдовзі після прориву рейнського кордону 406—407 років. З археологічної та історичної точки зору можна припустити, що каструм використовували й надалі, а римські солдати, які перестали отримувати платню, якщо такі залишалися в Тасгетіумі, асимілювалися. Під час розкопок на початку XX століття в каструмі ідентифіковано сліди алеманського поселення кінця V — початку VI століття, а поза його стінами — низку поховань цього неспокійного періоду. Також виявлено фундаменти церкви середини VI століття, ймовірно, ранньохристиянської церкви Св. Івана, згаданої 799 року як церква auf Burg (з нім. «у замку», або «на пагорбі»).
Археологічні дослідження
Завдяки вологим ґрунтам, що зберігають не лише кераміку, а й численні органічні фрагменти (деревину, шкіру, тканину), археологічний район Штайн-ам-Райна та Ешенца вважають одним із найважливіших та перспективних у північній Швейцарії. Причому перші археологічні пошуки біля колишнього каструму Тасгетіум породжено знайденого 1741 року під час будівництва стіни цвинтаря напису, присвяченого річковому богу Рейну. Пізніше, в 1874—1875 роках руїни римських терм досліджував Бернгард Шенк. У 1931—1935 роках здійснено комплексні розкопки на островах Верд, під час яких знайдено як кістяки старих мостових конструкцій, так і численні фрагменти кераміки.
Найцікавіші знахідки виставлено в [de] у Шаффгаузені, а також в Археологічному музеї кантону Тургау у Фрауенфельді.
Крім того, Тасгетіум є пунктом на «Римському шляху Неккар-Альб-Ааре» (нім. Römerstrasse Neckar-Alb-Aare) і на велосипедному маршруті навколо Боденського озера (нім. Bodenseeradweg).
Примітки
- Чи є тут якийсь зв'язок із Тасгецієм часів Галльських воєн Цезаря, сказати складно, але навряд.
Література
- Amt für Archeologie des Kantons Thurgau (Hg.), Tasgetium I — das römische Eschenz. Frauenfeld 2011. .
- B.Fatzer, Frühe Römer-Siedlungen in Tasgetium // CH-Forschung 6, 1998. S. 4ff.
- M.Höneisen, Frühgeschichte der Region Stein am Rhein // Schaffhauser Archeologie 1, 1993.
Посилання
- Фрагмент стіни каструму на сторінці «Римського шляху Неккар-Альб-Ааре»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tasgetium lat Tasg a etium nazva keltsko rimskogo poselennya vikusu na teritoriyi suchasnoyi gromadi Eshenc u shvejcarskomu kantoni Turgau i roztashovanogo za 500 metriv na zahid vid nogo kastrumu na teritoriyi miskogo rajonu Vor der Brugg z nim pered mostom mista Shtajn am Rajn u kantoni Shaffgauzen Tasgetium47 39 23 pn sh 8 51 31 sh d 47 65650000002777631 pn sh 8 85869000002777618 sh d 47 65650000002777631 8 85869000002777618 Koordinati 47 39 23 pn sh 8 51 31 sh d 47 65650000002777631 pn sh 8 85869000002777618 sh d 47 65650000002777631 8 85869000002777618Krayina ShvejcariyaRoztashuvannyaShaffgauzen TurgauTipKastrum davnorimska budivlya d i arheologichna pam yatkaTasgetiumTasgetium Shvejcariya Mediafajli u Vikishovishi Zagalna shema roztashuvannya kastrumu ta civilnogo poselennya 1 kastrum III V st 2 poselennya I II st 3 pohovannya III V st 4 kam yanij rimskij mist 5 vezha na pivnichnomu berezi RejnuGeografiya ta nazva poselennyaTasgetium perebuvav na livomu pivdennomu berezi Rejnu bilya jogo vitoku z tak zvanogo Nizhnogo ozera lat Lacus Acronius Prirejnski zemli yaki rimlyani zavoyuvali blizko 15 roku do n e v rezultati alpijskogo pohodu Druza i Tiberiya vhodili spochatku do skladu provinciyi Reciya i vid kincya III stolittya u provinciyu Maksima Sekvanorum lat Maxima Sequanorum Rimlyani vikoristali prirodnu mozhlivist pobudovi tut palovogo mosta cherez ostrovi Verd sho lezhat poseredini techiyi Rejnu tak Tasgetium bulo vklyucheno do sistemi rimskih torgovih i vijskovih shlyahiv z vihodom do kastrumiv Ad Fines suchasnij Pfin i Vitudurum suchasnij Vintertur na pivdni i v bik Dunayu na pivnochi Na pivnichnomu berezi Rejnu v yizd na mist prikrivala oboronna vezha todi yak na pivdennomu berezi vzdovzh dorogi postupovo viniklo nevelike poselennya yake pri rimlyanah otrimalo nazvu Tasgetium Odnak mist isnuvav tut i do prihodu rimlyan prinajmni za riznimi datuvannyami mizh 50 i 82 rokami do n e sho govorit na korist dorimskogo keltskogo poselennya jmovirno zasnovanogo yakimos Tasgo abo nazvanogo na jogo chest Kastrum TasgetiumShematichnij plan kastrumu Zgidno z arheologichnimi danimi Vikus Tasgetium buv uspishnim remisnichim poselennyam iz vlasnim rinkom ta zmishanim naselennyam Odnak padinnya v III stolitti vivelo na pershij plan problemi bezpeki zmistivshi pivnichnij kordon Imperiyi na pivden do Rejnu sho prizvelo do budivnictva v Tasgetiumi kastrumu odnogo z bagatoh na Dunaj Iller Rejnskomu limesi yakij vhodiv u oboronnu liniyu Baziliya Bazel Tene Curcah Konstanciya Konstanc Feliks Arbor Arbon Brigantinum Bregenc Ukriplennya na pagorbi navproti suchasnogo Shtajn am Rajna sho zajmalo vsogo blizko 0 8 ga 88 h 91 m ostatochno oblashtovano pislya zakinchennya periodu vnutrishnih negarazdiv mabut za pravlinnya imperatora Diokletiana mizh 293 i 305 rokami pro sho svidchit znajdenij pid chas rozkopok napis Pid zahistom kastrumu nezabarom oblashtovano novij mozhlivo kam yanij mist cherez Rejn zahishenij na pivnichnomu berezi yak i ranishe potuzhnoyu vezheyu fundamenti yakoyi znajshli pid chas rozkopok u kolishnomu serednovichnomu monastiri Sv Georgiya Priblizno u cej chas na pochatku IV stolittya na pivden vid kastrumu viniklo nove civilne poselennya Yaki same vijskovi pidrozdili roztashovuvalisya v Tasgetiumi zalishayetsya nez yasovanim ale zvazhayuchi na duzhe skromni rozmiri kastrumu najpevnish idetsya pro dopomizhni pidrozdili Takozh nevidomo koli same kastrum zalisheno i sho stalosya z naselennyam vikusu pislya padinnya Rimskoyi imperiyi Dostovirno vstanovleno lishe sho vzimku 401 402 rokiv kastrum dodatkovo ukripleno ale najpevnishe zalisheno nevdovzi pislya prorivu rejnskogo kordonu 406 407 rokiv Z arheologichnoyi ta istorichnoyi tochki zoru mozhna pripustiti sho kastrum vikoristovuvali j nadali a rimski soldati yaki perestali otrimuvati platnyu yaksho taki zalishalisya v Tasgetiumi asimilyuvalisya Pid chas rozkopok na pochatku XX stolittya v kastrumi identifikovano slidi alemanskogo poselennya kincya V pochatku VI stolittya a poza jogo stinami nizku pohovan cogo nespokijnogo periodu Takozh viyavleno fundamenti cerkvi seredini VI stolittya jmovirno rannohristiyanskoyi cerkvi Sv Ivana zgadanoyi 799 roku yak cerkva auf Burg z nim u zamku abo na pagorbi Arheologichni doslidzhennyaZnajdena v pohovanni IV stolittya sklyana chasha zi scenami polyuvannya ta greckim napisom Pij i zhivi Zavdyaki vologim gruntam sho zberigayut ne lishe keramiku a j chislenni organichni fragmenti derevinu shkiru tkaninu arheologichnij rajon Shtajn am Rajna ta Eshenca vvazhayut odnim iz najvazhlivishih ta perspektivnih u pivnichnij Shvejcariyi Prichomu pershi arheologichni poshuki bilya kolishnogo kastrumu Tasgetium porodzheno znajdenogo 1741 roku pid chas budivnictva stini cvintarya napisu prisvyachenogo richkovomu bogu Rejnu Piznishe v 1874 1875 rokah ruyini rimskih term doslidzhuvav Berngard Shenk U 1931 1935 rokah zdijsneno kompleksni rozkopki na ostrovah Verd pid chas yakih znajdeno yak kistyaki starih mostovih konstrukcij tak i chislenni fragmenti keramiki Najcikavishi znahidki vistavleno v de u Shaffgauzeni a takozh v Arheologichnomu muzeyi kantonu Turgau u Frauenfeldi Krim togo Tasgetium ye punktom na Rimskomu shlyahu Nekkar Alb Aare nim Romerstrasse Neckar Alb Aare i na velosipednomu marshruti navkolo Bodenskogo ozera nim Bodenseeradweg PrimitkiChi ye tut yakijs zv yazok iz Tasgeciyem chasiv Gallskih voyen Cezarya skazati skladno ale navryad LiteraturaAmt fur Archeologie des Kantons Thurgau Hg Tasgetium I das romische Eschenz Frauenfeld 2011 ISBN 978 3 905405 20 0 B Fatzer Fruhe Romer Siedlungen in Tasgetium CH Forschung 6 1998 S 4ff M Honeisen Fruhgeschichte der Region Stein am Rhein Schaffhauser Archeologie 1 1993 PosilannyaFragment stini kastrumu na storinci Rimskogo shlyahu Nekkar Alb Aare