Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Литовська Таріба лит Lietuvos Taryba Рада Литви орган влади в Литві створений 18 22 вересня 1917 що проголосив незалежні

Таріба

Таріба

Литовська Таріба (лит. Lietuvos Taryba — Рада Литви) — орган влади в Литві, створений 18-22 вересня 1917, що проголосив незалежність Литви та згодом перетворився в Державну Раду Литви.

image
Литовська Таріба, Каунас, 1918
image
Акт про незалежність Литви

Утворення

Обрана на Вільнюській конференції за участю 214 делегатів, що проходила під керівництвом Йонаса Басанавічюса 18—22 вересня 1917 в . Головою обрано Антанаса Смятону. Було зарезервовано 5 місць для представників білоруського, єврейського та польського населення.

Діяльність

11 грудня 1917, тобто невдовзі після початку Брестських переговорів, Таріба прийняла декларацію про відновлення незалежності Литви та «вічні союзні зв'язки Литовської держави з Німеччиною». «За» проголосувало 14 членів, 2 утрималося, 4 проголосувало «проти». Вони (Й. Вілейшіс, С. Кайрис, С. Нарутовіч, Й. Сміглявічюс) 18 січня 1918 представили свій варіант акту незалежності, який проголошував свободу Литви від будь-яких союзних зобов'язань та надавав Установчому сейму рішення долі держави. Під їх тиском Таріба 16 лютого 1918 прийняла «Акт про незалежність Литви». Його підписали всі 20 членів Таріби. Номер газети «Летувос Айдас», в якому був опублікований Акт незалежності, німецькі власті конфіскували; друкарня Мартіна Кухти, в якій Акт незалежності був видрукуваний окремим листом, була закрита.

21 лютого канцлер Німеччини повідомив Тарібу, що німецька держава не може визнати незалежність Литви на інших засадах, ніж тих, які зафіксовані в грудневій декларації. 28 лютого президія Таріби заявила, що обидві декларації не суперечать одна одній, груднева декларація встановлює основи майбутніх відносин Литви та Німеччини, і що Таріба згодна на визнання незалежності відповідно до принципів декларації 24 грудня 1917.

23 березня 1918 імператор Вільгельм II визнав незалежність Литви. На підставі акта про визнання литовської державності, підписаного Вільгельмом II, Таріба 11 липня 1918 перетворена в Державну Раду Литви (лит. Lietuvos Valstybės Taryba).

Державна Рада

image
Королівство Литва на карті розпаду Російської імперії

13 липня 1918 Державна Рада Литви ухвалила встановити в Литві конституційну монархію та запропонувати Вюртемберзькому принцу Вільгельму фон Ураху корону Королівства Литва (під ім'ям Міндовга II). 2 листопада 1918 це рішення відкликали. Були прийняті основні положення Тимчасової конституції Литви. Керуючись цими положеннями, Президія Державної Ради 11 листопада 1918 затвердила перший тимчасовий уряд Литви з шести міністрів під керівництвом Аугустінаса Вольдемараса, тим самим давши початок створенню державного апарату Литви.

Російська агресія

У зв'язку з наступом на Вільнюс червоних частин 2 січня 1919 Рада переїхала в Каунас. 4 квітня 1919 Державна Рада прийняла другу тимчасову Конституцію Литви, яка встановлювала введення посади президента. Першим президентом Литви обраний Антанас Сметона.

16 квітня Рада розпущена, але незабаром відновила свою діяльність, що припинилася зі скликанням Установчого сейму (15 травня 1920).

Склад

image
Державна Рада Литви

Спочатку було вибрано 6 священників (крім 4, що увійшли до Таріби — Юозас Станкявічюс з Вільнюса та Пранцішкус Урбанавічюс з Тельше), однак через протести частини присутніх Юозас Станкявічюс та Пранцішкус Урбанавічюс поступилися своїми місцями Станіславу Нарутовічу та Йонасу Вілейшісу.

У Президії, крім голови Антанаса Сметони, увійшли Стяпонас Кайрис (віце-голова), Юстінас Стаугайтіс (віцеголова), Юргіс Шауліс (генеральний секретар), Пятрас Клімас (секретар).

18 липня 1918 в Тарібу були залучені , Аугустінас Вольдемарас, , Мартінас Ічас, Вітаутас Пятруліс, Юозас Пуріцкіс.

Див. також

Література

  • Варонка Я. Беларускі рух ад 1917 да 1920 г.: Кароткі агляд. 2 выд. — Коўна, 1920 [ 31 березня 2022 у Wayback Machine.] // на pawet.net

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Litovska Tariba lit Lietuvos Taryba Rada Litvi organ vladi v Litvi stvorenij 18 22 veresnya 1917 sho progolosiv nezalezhnist Litvi ta zgodom peretvorivsya v Derzhavnu Radu Litvi Litovska Tariba Kaunas 1918Akt pro nezalezhnist LitviUtvorennyaObrana na Vilnyuskij konferenciyi za uchastyu 214 delegativ sho prohodila pid kerivnictvom Jonasa Basanavichyusa 18 22 veresnya 1917 v Golovoyu obrano Antanasa Smyatonu Bulo zarezervovano 5 misc dlya predstavnikiv biloruskogo yevrejskogo ta polskogo naselennya Diyalnist11 grudnya 1917 tobto nevdovzi pislya pochatku Brestskih peregovoriv Tariba prijnyala deklaraciyu pro vidnovlennya nezalezhnosti Litvi ta vichni soyuzni zv yazki Litovskoyi derzhavi z Nimechchinoyu Za progolosuvalo 14 chleniv 2 utrimalosya 4 progolosuvalo proti Voni J Vilejshis S Kajris S Narutovich J Smiglyavichyus 18 sichnya 1918 predstavili svij variant aktu nezalezhnosti yakij progoloshuvav svobodu Litvi vid bud yakih soyuznih zobov yazan ta nadavav Ustanovchomu sejmu rishennya doli derzhavi Pid yih tiskom Tariba 16 lyutogo 1918 prijnyala Akt pro nezalezhnist Litvi Jogo pidpisali vsi 20 chleniv Taribi Nomer gazeti Letuvos Ajdas v yakomu buv opublikovanij Akt nezalezhnosti nimecki vlasti konfiskuvali drukarnya Martina Kuhti v yakij Akt nezalezhnosti buv vidrukuvanij okremim listom bula zakrita 21 lyutogo kancler Nimechchini povidomiv Taribu sho nimecka derzhava ne mozhe viznati nezalezhnist Litvi na inshih zasadah nizh tih yaki zafiksovani v grudnevij deklaraciyi 28 lyutogo prezidiya Taribi zayavila sho obidvi deklaraciyi ne superechat odna odnij grudneva deklaraciya vstanovlyuye osnovi majbutnih vidnosin Litvi ta Nimechchini i sho Tariba zgodna na viznannya nezalezhnosti vidpovidno do principiv deklaraciyi 24 grudnya 1917 23 bereznya 1918 imperator Vilgelm II viznav nezalezhnist Litvi Na pidstavi akta pro viznannya litovskoyi derzhavnosti pidpisanogo Vilgelmom II Tariba 11 lipnya 1918 peretvorena v Derzhavnu Radu Litvi lit Lietuvos Valstybes Taryba Derzhavna RadaKorolivstvo Litva na karti rozpadu Rosijskoyi imperiyi 13 lipnya 1918 Derzhavna Rada Litvi uhvalila vstanoviti v Litvi konstitucijnu monarhiyu ta zaproponuvati Vyurtemberzkomu princu Vilgelmu fon Urahu koronu Korolivstva Litva pid im yam Mindovga II 2 listopada 1918 ce rishennya vidklikali Buli prijnyati osnovni polozhennya Timchasovoyi konstituciyi Litvi Keruyuchis cimi polozhennyami Prezidiya Derzhavnoyi Radi 11 listopada 1918 zatverdila pershij timchasovij uryad Litvi z shesti ministriv pid kerivnictvom Augustinasa Voldemarasa tim samim davshi pochatok stvorennyu derzhavnogo aparatu Litvi Rosijska agresiyaU zv yazku z nastupom na Vilnyus chervonih chastin 2 sichnya 1919 Rada pereyihala v Kaunas 4 kvitnya 1919 Derzhavna Rada prijnyala drugu timchasovu Konstituciyu Litvi yaka vstanovlyuvala vvedennya posadi prezidenta Pershim prezidentom Litvi obranij Antanas Smetona 16 kvitnya Rada rozpushena ale nezabarom vidnovila svoyu diyalnist sho pripinilasya zi sklikannyam Ustanovchogo sejmu 15 travnya 1920 SkladDerzhavna Rada Litvi Spochatku bulo vibrano 6 svyashennikiv krim 4 sho uvijshli do Taribi Yuozas Stankyavichyus z Vilnyusa ta Prancishkus Urbanavichyus z Telshe odnak cherez protesti chastini prisutnih Yuozas Stankyavichyus ta Prancishkus Urbanavichyus postupilisya svoyimi miscyami Stanislavu Narutovichu ta Jonasu Vilejshisu Jonas Basanavichyus lit Jonas Basanavicius Salyamonas Banajtis lit Saliamonas Banaitis Mikolas Birzhishka lit Mykolas Birziska Kazis Bizauskas lit Kazys Bizauskas Jonas Vajlokajtis lit Jonas Vailokaitis Jonas Vilejshis lit Jonas Vileisis Pranas Dovidajtis lit Pranas Dovydaitis Styaponas Kajris lit Steponas Kairys social demokrat Pyatras Klimas lit Petras Klimas Donatas Malinauskas lit Donatas Malinauskas Vladas Mironas lit Vladas Mironas svyashennik Stanislav Narutovich lit Stanislovas Narutavicius Alfonsas Pyatrulis lit Alfonsas Petrulis svyashennik Antanas Smetona lit Antanas Smetona Jonas Smilgyavichus lit Jonas Smilgevicius Yustinas Staugajtis lit Justinas Staugaitis svyashennik Aleksandras Stulginskis lit Aleksandras Stulginskis Yurgis Shaulis lit Jurgis Saulys bezpartijnij Kazimeras Styaponas Shaulis lit Kazimieras Steponas Saulys svyashennik Jokubas Shyarnas lit Jokubas Sernas U Prezidiyi krim golovi Antanasa Smetoni uvijshli Styaponas Kajris vice golova Yustinas Staugajtis vicegolova Yurgis Shaulis generalnij sekretar Pyatras Klimas sekretar 18 lipnya 1918 v Taribu buli zalucheni Augustinas Voldemaras Martinas Ichas Vitautas Pyatrulis Yuozas Purickis Div takozhAkt pro nezalezhnist Litvi Litovske korolivstvo 1918 LiteraturaVaronka Ya Belaruski ruh ad 1917 da 1920 g Karotki aglyad 2 vyd Koyna 1920 31 bereznya 2022 u Wayback Machine na pawet net

Дата публікації:
Топ