Тарас Марусик

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Марусик.

Тара́с Па́влович Мару́сик (нар. 5 травня 1955, с. Яблуниця (Поляниця), Надвірнянський район, Івано-Франківська область) — український журналіст, державний службовець, фахівець з мовної політики, громадський діяч, перекладач.

Марусик Тарас Павлович
Народився	5 травня 1955(1955-05-05) (69 років) Яблуниця
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Київ
Діяльність	журналіст державний службовець перекладач
Галузь	журналістика^[1], публіцистика^[1] і ^d^[1]
Відомий завдяки	голова Координаційної ради з питань захисту української мови
Alma mater	Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Знання мов	українська^[1] і французька^[1]
Родичі	Петро Марусик
У шлюбі з	Кошова Наталя Миколаївна
Діти	3 (сини Микола, Павло, донька Ірина)
Бурґундський університет, факультет права (1994—1995), «Культурна політика і мистецька діяльність». Кар'єра 1976 — 1977 — учитель французької мови в Яблуницькій СШ Івано-Франківської області 1977 — 1986 — учитель французької мови в Сокирницькій СШ Закарпатській області 1986 — 1989 — аспірант лабораторії навчання іноземних мов Українського НДІ педагогіки. 1 вересня 1990 — секретар Республіканської асоціації українознавців. 1 липня 1990 — викладач французької мови в Київському державному педагогічному інституті іноземних мов. 1990 — 1993 — головний консультант в Верховної Ради України. 1993 — 1994 — український французького уряду, Міністерства культури і франкомовности, Міністерства закордонних справ, Національної французької комісії ЮНЕСКО, Бурґундського університету. З грудня 1994 по грудень1995 — радник міністра в Міністерстві культури України. 1996 — старший науковий співробітник . З березня 1997 по грудень 2000 — головний консультант Комітету з питань культури та духовности ВР України. З грудня 2000 по серпень 2001 — завідувач сектору моніторинґу мовної політики, національної політики й релігій, Секретаріат КМ України. 2002 — головний редактор газети «Le français». з 2006 — керівник української секції . з березня 2007 по липень2010 — Секретаріат Президента України, завідувач відділу з питань мовної і етнонаціональної політики та державно-церковних відносин департаменту культури та духовності Головної служби гуманітарної політики та з питань збереження національного культурного надбання; 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014 — помічник-консультант народного депутата України Фаріон Ірини Дмитрівни. Засновник та головний редактор інтернет-проєкту «Нова мова», кореспондент, автор та ведучий програм у Київському бюро радіо «Свобода», зокрема рубрики «А мова як море». З 2010 року голова при Київській міській організації «Меморіал» імені В. Стуса. Діяльність Співорганізатор перевезення в Україну робочого кабінету В. Винниченка з Мужену (Франція) у Кіровоградський історико-краєзнавчий музей (1992). Автор близько 2000 передач (радіо «Свобода»), понад 300 статей та інтерв'ю. Переклав з французької книги: Володимир Косик. «Франція та Україна: Становлення української дипломатії (березень 1917 — лютий 1918)». Пер. з фр. Т. П. Марусик // Львів, Видавничий центр імені Івана Франка, 2004. — 262 с. Франсуаза Том. «Кінець комунізму». Пер. з фр. Т. Марусик // Видавничий дім «Козаки», Київ, 1999. — 197 с. — . — Ален Безансон. «Лихо століття. Про комунізм, нацизм та окремість Катастрофи» // Видавництво «Пульсари», Київ, 2007. — 135 с. (2007) Ален Безансон. «Свята Русь». Пер. з фр. Т. Марусик // Видавництво «Кліо», Київ, 2017. — 111 с.  Член Національної спілки журналістів України, Спілки франкомовної преси (), Національної спілки письменників України. Громадська діяльність Голова творчого об'єднання перекладачів Київської організації Національної спілки письменників України. Різне Державний службовець 4-го рангу (травень 2007). Володіє французькою мовою. Захоплення: гори, мандри, книги, футбол. Примітки Czech National Authority Database d:Track:Q13550863 . Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 31 серпня 2016. . Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 31 серпня 2016. Косик Володимир — Франція та Україна. Становлення української дипломатії (березень 1917 — лютий 1918) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Библіотека ХНУ Тетяна Фольварочна очолила Київську організацію НСПУ. НСПУ. 28 лютого 2024. Процитовано 19 березня 2024. Посилання  Марусик Тарас Павлович у соцмережі «Facebook» Хто є хто в Україні^[недоступне посилання з липня 2019] Марусик Тарас Павлович [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] ТАРАС МАРУСИК для УП [ 8 липня 2019 у Wayback Machine.]