Павло́ Андрі́йович Тара́н (18 жовтня 1916 — 14 вересня 2005) — радянський військовий льотчик авіації далекої дії, учасник Другої світової війни. Генерал-лейтенант авіації (1967). Двічі Герой Радянського Союзу (1942, 1944).
Павло Андрійович Таран | |
---|---|
Народження | 18 жовтня 1916 Шолохове, Нікопольська волость, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Смерть | 14 вересня 2005 (88 років) Москва, Росія |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Авіація далекої дії |
Освіта | Військова академія Генерального штабу (1958) і Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків (1938) |
Роки служби | 1937–1970 |
Партія | ВКП(б) |
Звання | Генерал-лейтенант авіації |
Війни / битви | Польський похід РСЧА Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Таран Павло Андрійович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 18 жовтня 1916 року в селі Шолохове (нині — Нікопольський район Дніпропетровської області) в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1942 року.
Після закінчення 7 класів школи працював електриком на Нікопольському металургійному заводі.
У лавах РСЧА з 1937 року. У 1938 році закінчив Качинську військову авіаційну школу льотчиків. Брав участь у радянському вторгненні до Польщі й радянсько-фінській війні.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Старший лейтенант П. А. Таран зустрів початок війни на посаді командира авіаційної ланки . Невдовзі призначений командиром ескадрильї 5-го гвардійського авіаційного полку 50-ї авіаційної дивізії 6-го авіаційного корпусу авіації далекої дії. До квітня 1944 року майор П. А. Таран — інспектор-льотчик з техніки пілотування 6-го авіаційного корпусу АДД, згодом — командир .
Всього за роки війни гвардії підполковник П. А. Таран здійснив 386 бойових вильотів.
У повоєнні роки продовжив військову службу у ВПС СРСР. У 1958 році закінчив Військову академію Генерального штабу. З 1960 року — співробітник центрального апарату міністерства оборони СРСР. Обіймав посаду начальника управління ППО і авіації Головного оперативного управління Генерального штабу ЗС СРСР. З 1970 року — у запасі, згодом — у відставці. Працював консультантом у ОКБ імені А. М. Туполєва.
Мешкав у Москві. Помер 14 вересня 2005 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 червня 1942 року за відзнаку при виконанні бойових завдань командування та виявлені при цьому героїзм і мужність Тарану Павлу Андрійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 597).
Указом Президії верховної Ради від 13 березня 1944 року за вміле командування ескадрильєю, успішні бомбові удари по об'єктах супротивника на Таманському півострові, у Криму і Донбасі, виявлені при цьому ініціативу і героїзм Таран Павло Андрійович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 18/II).
Також нагороджений орденом Жовтневої Революції (1978), двома орденами Червоного Прапора (1941, 1955), орденами Трудового Червоного Прапора (1973), Олександра Невського (1945), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (1943, 1985), двома орденами Червоної Зірки (1941, 1953), медалями та іноземними нагородами.
Przypisy
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Военно-воздушных сил Красной Армии» от 20 июня 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 30 июня (№ 24 (183)). — С. 1.
Джерела та література
- Хойнацька Л. М. Таран Павло Андрійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 27. — .
Посилання
- Таран Павло Андрійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Taran Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Taran Pavlo Shodo inshih lyudej z imenem Taran Pavlo Andrijovich div Taran Pavlo Andrijovich gajdamackij vatag Pavlo Andri jovich Tara n 18 zhovtnya 1916 19161018 14 veresnya 2005 radyanskij vijskovij lotchik aviaciyi dalekoyi diyi uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni General lejtenant aviaciyi 1967 Dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1942 1944 Pavlo Andrijovich TaranNarodzhennya18 zhovtnya 1916 1916 10 18 Sholohove Nikopolska volost Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaSmert14 veresnya 2005 2005 09 14 88 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskAviaciya dalekoyi diyiOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu 1958 i Kachinske vishe vijskove aviacijne uchilishe lotchikiv 1938 Roki sluzhbi1937 1970PartiyaVKP b Zvannya General lejtenant aviaciyiVijni bitviPolskij pohid RSChA Radyansko finska vijna Nimecko radyanska vijnaNagorodi Taran Pavlo Andrijovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 18 zhovtnya 1916 19161018 roku v seli Sholohove nini Nikopolskij rajon Dnipropetrovskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen VKP b z 1942 roku Pislya zakinchennya 7 klasiv shkoli pracyuvav elektrikom na Nikopolskomu metalurgijnomu zavodi U lavah RSChA z 1937 roku U 1938 roci zakinchiv Kachinsku vijskovu aviacijnu shkolu lotchikiv Brav uchast u radyanskomu vtorgnenni do Polshi j radyansko finskij vijni Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Starshij lejtenant P A Taran zustriv pochatok vijni na posadi komandira aviacijnoyi lanki Nevdovzi priznachenij komandirom eskadrilyi 5 go gvardijskogo aviacijnogo polku 50 yi aviacijnoyi diviziyi 6 go aviacijnogo korpusu aviaciyi dalekoyi diyi Do kvitnya 1944 roku major P A Taran inspektor lotchik z tehniki pilotuvannya 6 go aviacijnogo korpusu ADD zgodom komandir Vsogo za roki vijni gvardiyi pidpolkovnik P A Taran zdijsniv 386 bojovih vilotiv U povoyenni roki prodovzhiv vijskovu sluzhbu u VPS SRSR U 1958 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu Z 1960 roku spivrobitnik centralnogo aparatu ministerstva oboroni SRSR Obijmav posadu nachalnika upravlinnya PPO i aviaciyi Golovnogo operativnogo upravlinnya Generalnogo shtabu ZS SRSR Z 1970 roku u zapasi zgodom u vidstavci Pracyuvav konsultantom u OKB imeni A M Tupolyeva Meshkav u Moskvi Pomer 14 veresnya 2005 roku Pohovanij na Troyekurivskomu cvintari NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 20 chervnya 1942 roku za vidznaku pri vikonanni bojovih zavdan komanduvannya ta viyavleni pri comu geroyizm i muzhnist Taranu Pavlu Andrijovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 597 Ukazom Prezidiyi verhovnoyi Radi vid 13 bereznya 1944 roku za vmile komanduvannya eskadrilyeyu uspishni bombovi udari po ob yektah suprotivnika na Tamanskomu pivostrovi u Krimu i Donbasi viyavleni pri comu iniciativu i geroyizm Taran Pavlo Andrijovich nagorodzhenij drugoyu medallyu Zolota Zirka 18 II Takozh nagorodzhenij ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1978 dvoma ordenami Chervonogo Prapora 1941 1955 ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1973 Oleksandra Nevskogo 1945 dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 1943 1985 dvoma ordenami Chervonoyi Zirki 1941 1953 medalyami ta inozemnimi nagorodami PrzypisyUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza nachalstvuyushemu sostavu Voenno vozdushnyh sil Krasnoj Armii ot 20 iyunya 1942 goda Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1942 30 iyunya 24 183 S 1 Dzherela ta literaturaHojnacka L M Taran Pavlo Andrijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 27 ISBN 978 966 00 1359 9 PosilannyaTaran Pavlo Andrijovich Sajt Geroi strany ros ros