Тапосіріс Магна або Тапосіріс Великий (грец. Ταπόσιρις η μεγάλη) — античне місто-храм, розташоване біля Абусіру, зведене за наказом царя Птолемея II. Висувається версія, що є місцем поховання Клеопатри VII та Марка Антонія. Назва перекладається як «Поховання Осіріса». Територія тепер перебуває під контролем Вищої ради старожитностей Єгипту.
Тапосіріс-Магна | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
30°57′00″ пн. ш. 29°31′00″ сх. д. / 30.95000000002777795771180536° пн. ш. 29.51667000002777996315° сх. д.Координати: 30°57′00″ пн. ш. 29°31′00″ сх. д. / 30.95000000002777795771180536° пн. ш. 29.51667000002777996315° сх. д. | ||||
Країна | Єгипет | |||
Адмінодиниця | Александрія | |||
Висота НРМ | 14 м | |||
Часовий пояс | Egypt Standard Time, Daylight saving time in Egypt (Александрія) | |||
GeoNames | 362072 | |||
OSM | ↑3061846 ·R (Александрія) | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Тапосіріс-Магна у Вікісховищі |
Розташування
Знаходилося на судноплавному рукаві нині висохлого русла древнього озера Мареотида, у північній частині дельти Нілу.
Історія
Зведено між 280 і 270 роками до н. е. Невдовзі стало місцем релігійного святкування Хоіак. В часи Держави Птолемеїв, Римської і Візантійської імперії було важливим портом. Торговці із заходу могли скористатися водним транспортом до гавані Тапосіріса, а потім рушити караванним шляхом вглиб Єгипту. Подібним чином крам з Лівії можна було відправити на борту човнів до Тапосіріса і транспортувати до внутрішніх міст Єгипту. Також в околицях вирощували особливі сорти винограду, з якого виробляли місцеве вино.
Птолемей IV Філопатор звів тут великий храм з вапняку. Остаточно залишене у VII ст. н. е., ймовірно під час арабської навали часів Візантійської імперії.
Після того, як Османська імперія захопила місто в 1801 році, губернатор Єгипетського хедівата Мохаммед Алі вирішив відбудувати сучасне місто Олександрія на вершині руїн старого міста.
Опис
На вершині хребта Тенія, звільнено від вапняку, що відокремлює море від озера Меротіда, стоять два пам'ятники, які були частково відновлені в 1930-х роках. Одна вежа заввишки — 17 м, яка була використана для реконструкції Александрійського маяка, а друга — залишки храму Осіріса, що був ймовірно ключовим місцем Тапосіріса поруч з власне гаваню. Втім вежа на думку сучасних дослідників не була маяком, а ймовірніше поховальним пам'ятником.
По сусідству разом із цистернами та церквами знайдені як приватні, так і громадські будівлі. Некрополь демонструє різноманітні стилі поховання — від саркофагів чи пірамід до колон або пілястр, особливо значними є численні мумії у греко-римському стилі. Також 2010 року археологи виявили величезну безголову гранітну статую царя Птолемея II або Птолемея IV та оригінальні ворота до храму, присвяченого богу Осірісу.
Все те, що залишилося від Тапосіріс сьогодні, відноситься до греко-римського періоду. До числа римських споруд відносяться громадські лазні, побудовані за часів імператора Юстиніана, давильні для масла і інші споруди. Деякі з них прикрашені ліпниною і мозаїками. Найбільш важливою спорудою був храм, присвячений Осірісу та його цариці, богині Ісіді. Його територія була оточена вапняковими стінами розміром 84 на 84 м. Висота стін, що в деяких місцях досягає 10 м. Зі східного боку був побудований кам'яний пілон, але спорудження храму, мабуть, так і не було закінчено, він був залишений без написів, тому точний час його побудови невідомо. Поблизу знаходився некрополь священних тварин. Храм зазнав сильних руйнувань в візантійську епоху, коли в його внутрішньому дворі була побудована християнська церква.
Дослідження
Вперше археологічні дослідження було здійснено французькими науковцями у 1798 році за наказом Наполеона Бонапарта, що зайняв Абусір. У ХХ столітті розкопки цього місця були розпочаті під керівництвом губернатора Еварісто Бреччі.
Нові дослідження здійснювала американська експедиція у 1970-х роках. Значні дослідження почалися угорськими археологами з 1998 року (тривали до 2004 року). Самофінансована експедиція під керівництвом Кетлін Мартінес з Автономного університету Санто-Домінго (UASD), Домініканська Республіка, яка була розпочата в 2002 році, виявила 27 гробниць, 20 з яких за формою нагадують склепінчасті саркофаги, частково під землею, а частково над землею. Решта 7 складаються зі сходів, що ведуть до простих поховальних камер. Всередині цих гробниць знайдено 10 мумій, 2 з них позолочені. Відкриття цього кладовища свідчить про те, що важлива особу, яка ймовірно має царський статус, могла бути похована всередині храму. Мартінес заявляє, що експедиція розкопала храм у Тапосіріс Магна, присвячений богині Ісіді, виявлено бюст цієї богині з чорного граніту і монети із зображенням обличчя Александра Македонського.
2008 року виявлено гіпсовий бюст Клеопатри VII і маску Марка Антонія, та 22 монети із зображеннями обличчя Клеопатри та бронзовою статуєю грецької богині Афродіти.
У 2012 році було виявлено, що на руїни також вплинула Друга битва за Ель-Аламейн. Команда виявила в її тунелях декілька бомб, які не вибухнули, а також обгорілі рештки італійських та новозеландських солдатів.
У 2022 році під час розкопок і дослідження Тапосіріс Магна, археологи команди Кетлін Мартінес виявили величезний вражаючий тунель, який експерти назвали «геометричним дивом». Споруда знаходилася на глибині 13 метрів (43 футів) під землею. Тунель заввишки 2 метри був прорубаний крізь неймовірні 1305 метрів (4281 футів) пісковику. Згідно повідомлень, тунель не має собі рівних, оскільки його інженерія є вражаючою.
Примітки
- Археологи, які шукали гробницю Клеопатри, натрапили на тунель “геометричного дива”. // Автор: Андрій Неволін. 07.05.2023
Джерела
- Brinton J. Y. Restoration of the Temple of Abusir // Archaeology, 1, 1948. P. 186—187
- Ochsenschlager E. L. Taposiris Magna: 1975 Season // Acts. First International Congress of Egyptology. Berlin, 1979. Р. 503—506
- Voros G. Taposiris Magna 1998—2004. Egypt Excavation — Hungary. 2004
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Taposiris Magna abo Taposiris Velikij grec Taposiris h megalh antichne misto hram roztashovane bilya Abusiru zvedene za nakazom carya Ptolemeya II Visuvayetsya versiya sho ye miscem pohovannya Kleopatri VII ta Marka Antoniya Nazva perekladayetsya yak Pohovannya Osirisa Teritoriya teper perebuvaye pid kontrolem Vishoyi radi starozhitnostej Yegiptu Taposiris Magna Osnovni dani30 57 00 pn sh 29 31 00 sh d 30 95000000002777795771180536 pn sh 29 51667000002777996315 sh d 30 95000000002777795771180536 29 51667000002777996315 Koordinati 30 57 00 pn sh 29 31 00 sh d 30 95000000002777795771180536 pn sh 29 51667000002777996315 sh d 30 95000000002777795771180536 29 51667000002777996315 Krayina YegipetAdminodinicya AleksandriyaVisota NRM 14 mChasovij poyas Egypt Standard Time Daylight saving time in Egypt Aleksandriya GeoNames 362072OSM 3061846 R Aleksandriya Miska vlada Mapa Taposiris Magna u Vikishovishi Ruyini mayaku Taposiris MagniRoztashuvannyaZnahodilosya na sudnoplavnomu rukavi nini visohlogo rusla drevnogo ozera Mareotida u pivnichnij chastini delti Nilu IstoriyaZvedeno mizh 280 i 270 rokami do n e Nevdovzi stalo miscem religijnogo svyatkuvannya Hoiak V chasi Derzhavi Ptolemeyiv Rimskoyi i Vizantijskoyi imperiyi bulo vazhlivim portom Torgovci iz zahodu mogli skoristatisya vodnim transportom do gavani Taposirisa a potim rushiti karavannim shlyahom vglib Yegiptu Podibnim chinom kram z Liviyi mozhna bulo vidpraviti na bortu chovniv do Taposirisa i transportuvati do vnutrishnih mist Yegiptu Takozh v okolicyah viroshuvali osoblivi sorti vinogradu z yakogo viroblyali misceve vino Ptolemej IV Filopator zviv tut velikij hram z vapnyaku Ostatochno zalishene u VII st n e jmovirno pid chas arabskoyi navali chasiv Vizantijskoyi imperiyi Pislya togo yak Osmanska imperiya zahopila misto v 1801 roci gubernator Yegipetskogo hedivata Mohammed Ali virishiv vidbuduvati suchasne misto Oleksandriya na vershini ruyin starogo mista OpisNa vershini hrebta Teniya zvilneno vid vapnyaku sho vidokremlyuye more vid ozera Merotida stoyat dva pam yatniki yaki buli chastkovo vidnovleni v 1930 h rokah Odna vezha zavvishki 17 m yaka bula vikoristana dlya rekonstrukciyi Aleksandrijskogo mayaka a druga zalishki hramu Osirisa sho buv jmovirno klyuchovim miscem Taposirisa poruch z vlasne gavanyu Vtim vezha na dumku suchasnih doslidnikiv ne bula mayakom a jmovirnishe pohovalnim pam yatnikom Po susidstvu razom iz cisternami ta cerkvami znajdeni yak privatni tak i gromadski budivli Nekropol demonstruye riznomanitni stili pohovannya vid sarkofagiv chi piramid do kolon abo pilyastr osoblivo znachnimi ye chislenni mumiyi u greko rimskomu stili Takozh 2010 roku arheologi viyavili velicheznu bezgolovu granitnu statuyu carya Ptolemeya II abo Ptolemeya IV ta originalni vorota do hramu prisvyachenogo bogu Osirisu Vse te sho zalishilosya vid Taposiris sogodni vidnositsya do greko rimskogo periodu Do chisla rimskih sporud vidnosyatsya gromadski lazni pobudovani za chasiv imperatora Yustiniana davilni dlya masla i inshi sporudi Deyaki z nih prikrasheni lipninoyu i mozayikami Najbilsh vazhlivoyu sporudoyu buv hram prisvyachenij Osirisu ta jogo carici bogini Isidi Jogo teritoriya bula otochena vapnyakovimi stinami rozmirom 84 na 84 m Visota stin sho v deyakih miscyah dosyagaye 10 m Zi shidnogo boku buv pobudovanij kam yanij pilon ale sporudzhennya hramu mabut tak i ne bulo zakincheno vin buv zalishenij bez napisiv tomu tochnij chas jogo pobudovi nevidomo Poblizu znahodivsya nekropol svyashennih tvarin Hram zaznav silnih rujnuvan v vizantijsku epohu koli v jogo vnutrishnomu dvori bula pobudovana hristiyanska cerkva DoslidzhennyaVpershe arheologichni doslidzhennya bulo zdijsneno francuzkimi naukovcyami u 1798 roci za nakazom Napoleona Bonaparta sho zajnyav Abusir U HH stolitti rozkopki cogo miscya buli rozpochati pid kerivnictvom gubernatora Evaristo Brechchi Novi doslidzhennya zdijsnyuvala amerikanska ekspediciya u 1970 h rokah Znachni doslidzhennya pochalisya ugorskimi arheologami z 1998 roku trivali do 2004 roku Samofinansovana ekspediciya pid kerivnictvom Ketlin Martines z Avtonomnogo universitetu Santo Domingo UASD Dominikanska Respublika yaka bula rozpochata v 2002 roci viyavila 27 grobnic 20 z yakih za formoyu nagaduyut sklepinchasti sarkofagi chastkovo pid zemleyu a chastkovo nad zemleyu Reshta 7 skladayutsya zi shodiv sho vedut do prostih pohovalnih kamer Vseredini cih grobnic znajdeno 10 mumij 2 z nih pozolocheni Vidkrittya cogo kladovisha svidchit pro te sho vazhliva osobu yaka jmovirno maye carskij status mogla buti pohovana vseredini hramu Martines zayavlyaye sho ekspediciya rozkopala hram u Taposiris Magna prisvyachenij bogini Isidi viyavleno byust ciyeyi bogini z chornogo granitu i moneti iz zobrazhennyam oblichchya Aleksandra Makedonskogo 2008 roku viyavleno gipsovij byust Kleopatri VII i masku Marka Antoniya ta 22 moneti iz zobrazhennyami oblichchya Kleopatri ta bronzovoyu statuyeyu greckoyi bogini Afroditi U 2012 roci bulo viyavleno sho na ruyini takozh vplinula Druga bitva za El Alamejn Komanda viyavila v yiyi tunelyah dekilka bomb yaki ne vibuhnuli a takozh obgorili reshtki italijskih ta novozelandskih soldativ U 2022 roci pid chas rozkopok i doslidzhennya Taposiris Magna arheologi komandi Ketlin Martines viyavili velicheznij vrazhayuchij tunel yakij eksperti nazvali geometrichnim divom Sporuda znahodilasya na glibini 13 metriv 43 futiv pid zemleyu Tunel zavvishki 2 metri buv prorubanij kriz nejmovirni 1305 metriv 4281 futiv piskoviku Zgidno povidomlen tunel ne maye sobi rivnih oskilki jogo inzheneriya ye vrazhayuchoyu PrimitkiArheologi yaki shukali grobnicyu Kleopatri natrapili na tunel geometrichnogo diva Avtor Andrij Nevolin 07 05 2023DzherelaBrinton J Y Restoration of the Temple of Abusir Archaeology 1 1948 P 186 187 Ochsenschlager E L Taposiris Magna 1975 Season Acts First International Congress of Egyptology Berlin 1979 R 503 506 Voros G Taposiris Magna 1998 2004 Egypt Excavation Hungary 2004