Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Танці у Мулен де ла Галетт (фр. Bal du moulin de la Galette) — картина, котру створив французький художник П'єр-Огюст Ренуар 1876 року.
| фр. Bal du moulin de la Galette | |
|---|---|
 | |
| Творець: | П'єр-Огюст Ренуар |
| Час створення: | 1876 рік |
| Розміри: | 131 х 175 см |
| Висота: | 131 см |
| Ширина: | 175 см |
| Матеріал: | олія на полотні |
| Жанр: | побутовий жанр |
| Зберігається: | Париж, Франція |
| Музей: | Музей д'Орсе |
 «Танці у Мулен де ла Галетт» у Вікісховищі | |
Історія
«Скільки парижан залишаються провінціалами і самі про це не підозрюють». Огюст Ренуар.
Про створення картини «Танці у Мулен де ла Галетт» відомо зі спогадів Жоржа Рівьєра, котий сповіщав, що задум належав до травня 1876 року. Ренуар, що тривалий час не мав фінансового успіху, підгледів танці, котрі відбувались у дешевому кафе неподалік старого млина, назва котрого перейшла також і у назву нового твору. Ренуар не мав на той час постійної студії і влаштував її у покинутому будинку на вулиці Корто з маленьким садом.
Жорж Рівьєр, з котрим Ренуар тоді підтримував дружні стосунки, назвав декількох персон, що потрапили у картину (серед них і він сам). Танцульки у Мулен де ла Галетт не були зразком добропорядності, як і декотрі персонажі твору. Сюди збігалися дівчата і парубки з Монмартра пофліртувати, потанцювати і поспілкуватись, щось випити і зав'язати необов'язкові стосунки… Знаючи про це, декотрі матері супроводжували на танцульки власних доньок. Така мати в чорній сукні (котра контролює поведінку доньок) якраз присутня і в картині Ренуара. Вона спілкується з молодиком на передньому плані картини, поклавши руку на плече доньки в рожевій сукні з блакитними стрічками.
Небагатий на той час Ренуар не мав можливості запросити на позування професійних моделей. Ними в картині стануть знайомі художника та колеги-художники, журналісти або маловідомі.
Опис твору
Дві лави і стіл ніби вводять глядача у картину, водночас відкремлюючи його від присутніх. Влітку і у теплу погоду танці влаштовували просто у садку. Вечір, гостре бажання свята і танці перетворилися в очах бідного художника дешеве монмартрське кафе у значущу подію небагатого на приємні події життя. Серед танцюристів за першим планом привертає увагу пара ліворуч, подана митцем у повний зріст. Їх вдалося ідентифікувати. Це художник з острова Куба Педро Віда де Солярес у строкатих жовтих панталонах та дівча з Монмартру «Маленька Марго». «Маленька Марго» на той час крутила одного парубка, а про неї вже мріяв Ренур, котрому було 35… «Маленька Марго» (в житті Маргеріта Легран) стане коханкою Ренуара після його розриву з Лізою Трео. Відомо, що Маргеріта Легран померла молодою у лютому 1879 року від несподіваної хвороби. Ренуар викликав лікарів, сплатив її лікування, але все було марно. Поховання коханки Ренуар влаштував за власні кошти. (Згодом він утішився у обіймах швачки Аліни Шаріго.)
Картина «Танці у Мулен де ла Галетт» існує у двох варіантах. Відомо, що була створена ще одна з тією ж темою, але помітно меншого розміру. Вона вважається авторською реплікою, хоча створена у дещо ескізній манері. Обидві картини задокументовані, але без вказівки їх розміру. Тому неможливо сказати, чи була менша картина підготовчим варіантом чи вона має самостійне значення. Менший варіант був проданий у Японію.
Історія побутування (провенанс)
Картина первісно була приватним майном багатого художника Густава Кайбота. По його смерті картина стала часткою виплати податку на спадок, що діє у Франції при успадкуванні майна значного розміру родичами. Таким чином картина роботи Ренуара перейшла у французьке державне майно. Її розмістили у Музеї Люксембург. 1929 року її передали до музею Лувр, як і частку інших картин французьких імпресіоністів. Зі створенню музею д'Орсе, котрий фактично продовжив експозиції музею Лувр періоду кінця 19 і початку 20 століть, картину передали на експонування у музей д'Орсе з 1986 року, як один з шедеврів доби французького імпресіонізму.
Див. також
Джерела
- Жан Ренуар. «Огюст Ренуар». Ростов-на-Дону: изд-во «Феникс», 1997. — 416 с.
- Google Arts and Culture
- Make Lists, Not War — 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tanci u Mulen de la Galett fr Bal du moulin de la Galette kartina kotru stvoriv francuzkij hudozhnik P yer Ogyust Renuar 1876 roku Tanci u Mulen de la Galett fr Bal du moulin de la GaletteTvorec P yer Ogyust RenuarChas stvorennya 1876 rikRozmiri 131 h 175 smVisota 131 smShirina 175 smMaterial oliya na polotniZhanr pobutovij zhanrZberigayetsya Parizh FranciyaMuzej Muzej d Orse Tanci u Mulen de la Galett u VikishovishiIstoriya Skilki parizhan zalishayutsya provincialami i sami pro ce ne pidozryuyut Ogyust Renuar Pro stvorennya kartini Tanci u Mulen de la Galett vidomo zi spogadiv Zhorzha Rivyera kotij spovishav sho zadum nalezhav do travnya 1876 roku Renuar sho trivalij chas ne mav finansovogo uspihu pidglediv tanci kotri vidbuvalis u deshevomu kafe nepodalik starogo mlina nazva kotrogo perejshla takozh i u nazvu novogo tvoru Renuar ne mav na toj chas postijnoyi studiyi i vlashtuvav yiyi u pokinutomu budinku na vulici Korto z malenkim sadom Zhorzh Rivyer z kotrim Renuar todi pidtrimuvav druzhni stosunki nazvav dekilkoh person sho potrapili u kartinu sered nih i vin sam Tanculki u Mulen de la Galett ne buli zrazkom dobroporyadnosti yak i dekotri personazhi tvoru Syudi zbigalisya divchata i parubki z Monmartra poflirtuvati potancyuvati i pospilkuvatis shos vipiti i zav yazati neobov yazkovi stosunki Znayuchi pro ce dekotri materi suprovodzhuvali na tanculki vlasnih donok Taka mati v chornij sukni kotra kontrolyuye povedinku donok yakraz prisutnya i v kartini Renuara Vona spilkuyetsya z molodikom na perednomu plani kartini poklavshi ruku na pleche donki v rozhevij sukni z blakitnimi strichkami Nebagatij na toj chas Renuar ne mav mozhlivosti zaprositi na pozuvannya profesijnih modelej Nimi v kartini stanut znajomi hudozhnika ta kolegi hudozhniki zhurnalisti abo malovidomi Opis tvoruDvi lavi i stil nibi vvodyat glyadacha u kartinu vodnochas vidkremlyuyuchi jogo vid prisutnih Vlitku i u teplu pogodu tanci vlashtovuvali prosto u sadku Vechir gostre bazhannya svyata i tanci peretvorilisya v ochah bidnogo hudozhnika desheve monmartrske kafe u znachushu podiyu nebagatogo na priyemni podiyi zhittya Sered tancyuristiv za pershim planom privertaye uvagu para livoruch podana mitcem u povnij zrist Yih vdalosya identifikuvati Ce hudozhnik z ostrova Kuba Pedro Vida de Solyares u strokatih zhovtih pantalonah ta divcha z Monmartru Malenka Margo Malenka Margo na toj chas krutila odnogo parubka a pro neyi vzhe mriyav Renur kotromu bulo 35 Malenka Margo v zhitti Margerita Legran stane kohankoyu Renuara pislya jogo rozrivu z Lizoyu Treo Vidomo sho Margerita Legran pomerla molodoyu u lyutomu 1879 roku vid nespodivanoyi hvorobi Renuar viklikav likariv splativ yiyi likuvannya ale vse bulo marno Pohovannya kohanki Renuar vlashtuvav za vlasni koshti Zgodom vin utishivsya u obijmah shvachki Alini Sharigo Kartina Tanci u Mulen de la Galett isnuye u dvoh variantah Vidomo sho bula stvorena she odna z tiyeyu zh temoyu ale pomitno menshogo rozmiru Vona vvazhayetsya avtorskoyu replikoyu hocha stvorena u desho eskiznij maneri Obidvi kartini zadokumentovani ale bez vkazivki yih rozmiru Tomu nemozhlivo skazati chi bula mensha kartina pidgotovchim variantom chi vona maye samostijne znachennya Menshij variant buv prodanij u Yaponiyu Istoriya pobutuvannya provenans Kartina pervisno bula privatnim majnom bagatogo hudozhnika Gustava Kajbota Po jogo smerti kartina stala chastkoyu viplati podatku na spadok sho diye u Franciyi pri uspadkuvanni majna znachnogo rozmiru rodichami Takim chinom kartina roboti Renuara perejshla u francuzke derzhavne majno Yiyi rozmistili u Muzeyi Lyuksemburg 1929 roku yiyi peredali do muzeyu Luvr yak i chastku inshih kartin francuzkih impresionistiv Zi stvorennyu muzeyu d Orse kotrij faktichno prodovzhiv ekspoziciyi muzeyu Luvr periodu kincya 19 i pochatku 20 stolit kartinu peredali na eksponuvannya u muzej d Orse z 1986 roku yak odin z shedevriv dobi francuzkogo impresionizmu Div takozhRealizm Pobutovij zhanr Impresionizm Tanok u Buzhivali Portret roboti Frederika Bazilya Divchina z viyalom Portret madam Sharpantye Liza kartina Renuara DzherelaPortal Mistectvo Zhan Renuar Ogyust Renuar Rostov na Donu izd vo Feniks 1997 416 s Google Arts and CultureMake Lists Not War 2013 d Track Q97309629