Таланов Іона Миколайович

Тала́нов Іо́на (Іван) Микола́йович (рос. Таланов Иона Николаевич; ? — 1926) — російський та український актор німого кіно.

Іона Талановрос. Иона Таланов

Іона Таланов у кадрі з фільму «Наполеон-газ»

Дата народженняневідомоДата смерті1926(1926)Громадянство Російська імперія
→  СРСРПрофесіяакторРоки активності1914 — 1926IMDbID 0847809

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

У кіно — з 1914 року. Працював у «Російській золотій серії» П. Тімана, «Кінострічці» і в Торговому домі «І. Ермольєв». У 1920-х роках — на ВУФКУ, потім — на «Севзапкіно» у Ленінграді.

Знімався в українських фільмах: «Німий страж» (1918), «Гріх і спокутування» (1919), «Остання ставка містера Енніока», «Привид блукає Європою», «Отаман Хміль» (1923), «Слюсар і канцлер», «Поміщик», «Хазяїн чорних скель» (1924) та ін.

Фільмографія

• 1914 : Арена помсти
• 1914 : Живий манекен
• 1915 : Кар'єра Боба
• 1915 : Кривавий схід
• 1915 : Наташа Проскурова
• 1915 : Не скажи «гоп», поки не перескочиш
• 1915 : Петербурзькі нетрі
• 1915 : Проведемте, друзі, цю ніч веселіше
• 1915 : Таємниця нижегородського ярмарку
• 1917 : Справа Болотіної
• 1917 : Догора, моя лучина…
• 1917 : Жінка-вампір — лікар
• 1917 : Кабачок смерті — Джеко, коханець Ванди
• 1917 : Кривава слава — візниця
• 1917 : Куліси екрану
• 1917 : Отець Сергій — купець
• 1917-1918 : Світлична Дженні — Франсуа, камердинер
• 1918 : Його злочин — Шармон, ювелір
• 1918 : Законів усіх сильніше
• 1918 : Крихітка Еллі — лікар
• 1918 : Німий страж
• 1918 : Людина біля ґрат — лікар
• 1918 : Чорна зграя
• 1918 : Я буду там… — слуга
• 1919 : Гріх і спокутування
• 1919 : Життя — Батьківщині, честь — нікому
• 1919 : Люди гинуть за метал — мільйонер Горностаєв
• 1919 : Павутина — Віктор Петрович Грузинський, колишній професор
• 1919 : Правда — чоловік
• 1919 : Фатальний гість — Міхо, брат князя
• 1919 : Страх
• 1919 : Таємниця королеви, голова державної ради
• 1920 : Дитя чужого — граф Сергій Володарський
• 1922 : Привид блукає Європою — камергер
• 1923 : Дипломатична таємниця — Мірза Ахмед-Хан
• 1923 : Поміщик — Кашкарєв, поміщик
• 1923 : Остання ставка містера Енніока — містер Енніок, фабрикант
• 1923 : Отаман Хміль — Вонський, управитель
• 1923 : Хазяїн чорних скель — панотець Дікей, настоятель монастиря
• 1924 : Біднякові про запас — кулаку у бік — Парамонов, куркуль
• 1924 : Кінець роду Луніч — Цвібуш, батько Ільки
• 1924 : Прості серця
• 1924 : Руки геть! — Арлозоров, представник міжнародної промислової компанії
• 1924 : Слюсар і канцлер — Беренберг, генерал-ад'ютант
• 1924 : Каплиця святого Іоанна — Дубасов, управитель Хрущова
• 1925 : Мінарет смерті — Шахрух-бек, син еміра
• 1925 : На життя і на смерть — директор заводу
• 1925 : Наполеон-газ — воєнний міністр
• 1925 : Півні — диякон Гормоній
• 1925 : Степан Халтурін — губернатор
• 1926 : Волзькі бунтівники — Яснитський, справник

Примітки

1. Миславський В. Н. Том 2, 2016, с. 0.

Джерела

• Миславський В. Н. Фактографічна історія кіно в Україні. 1896—1930. — Харків : «Дім Реклами», 2016. — Т. 2. — 464 с. — 50 прим. — .(рос.)

Посилання