Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тайхо́ Ко́кі (яп. 大鵬幸喜, たいほう こうき, МФА: [taihoː koːkʲi]; 29 травня 1940 — 19 січня 2013) — японський спортсмен українського походження, професійний сумоїст, 48-й йокодзуна. Справжнє японське ім'я — На́я Ко́кі, українське — Іва́н Маркіянович Бори́шко. Прозваний «великим йокодзуною 20 століття». До січня 2015 року був єдиним сумоїстом, який виграв Імператорський кубок 32 рази.
яп. 大鵬幸喜
ЯпоніяСісука, Японська імперія
Токіо-сіті[d], Токіо, Японія
·серцева недостатність
Тайхо Кокі у Вікісховищі| Нагороди | |
|---|---|
| |
Біографія
Молоді роки
Мати хлопця, Ная Кійо походила із села Камоенай префектури Хоккайдо і була вчителькою з пошиття європейського одягу. Через сварку із батьками виїхала на Сахалін, де працювала у ткацькій крамниці. Там Кійо познайомилась з майбутнім батьком Тайхо Кокі, Маркіяном Карповичем Боришком, вихідцем з України.
Маркіян Боришко народився, найімовірніше, у 1885 році у селі Рунівщина Полтавської губернії (тепер — Зачепилівський район Харківської області; у цьому селі майже половина мешканців досі мають прізвище Боришко). У 1900 (за іншими даними — 1894) з родиною виїхав на Далекий Схід в складі групи українських переселенців. Мешкав з батьками на Сахаліні у селах , Красний Яр, місті Александровськ, селі Риковське. Працював з геологічними експедиціями, у тому числі — з експедицією Петра Польового. У 1905 році, після російсько-японської війни, Південний Сахалін перейшов під владу Японії. Брав участь у Першій світовій війні, дослужився до старшини. Брав участь у Громадянській війні на антибільшовицькому боці. Згодом — повернувся до Північного Сахаліну, де став власником винно-очисного заводу у місті Александровськ. Після встановлення у 1925 році на Північному Сахаліні радянської влади — перейшов до контрольованого японцями Південного Сахаліну, до містечка Одомарі (тоді — префектура Карафуто, тепер — місто Корсаков Сахалінської області, Росії. Згодом — мешкав у місті Сікука (нині — Поронайськ), де у 1928 році одружився з Наєю Кійо. Вже наступного року вони заснували власну молочну ферму. Від їхнього шлюбу народилося 3 синів і донька. Тайхо Кокі був наймолодшим з дітей, народився 29 травня 1940 року. Старших братів звали Масаесі (Володимир, народився у 1928) та Кодзі (Костянтин, народився у 1933), а сестру — Кацу (Катерина, народилася у 1937).
Під час Другої світової війни японський уряд став проводити жорстку політику щодо іноземців, тому 1943 року, за підозрою в шпигунській діяльності, поліція розлучила Маркіяна Боришка з сім'єю і помістила його в резервацію в селі Мікінай, де утримували вихідців з України та Польщі. Остаточно зв'язок Маркіяна Боришка з родиною розірвався у 1945 році через окупацію Сахаліну військами СРСР. Дружину з дітьми депортували до Японії. Три роки — з 1945 по 1948 — Маркіян Боришко працював перекладачем з японської в органах радянської контррозвідки «СМЕРШ» 10-ї повітряної армії, поки у 1949 році за сфабрикованою справою про «антирадянську діяльність» його знову не позбавили волі на 10 років. У 1957 році був амністований, працював сторожем , намагався розшукати родину в Японії. Помер 15 листопада 1960 року від запалення легень в обласній лікарні, у Южно-Сахалінську, нічого не знаючи про долю родини й успіхи сина.
Коли його дружина 1945 року повернулась додому, батьки відмовилися від неї як від жінки, що була заміжня за «шпигуном і росіянином». Через ці події малолітній Тайхо Кокі не запам'ятав батька, а мати ніколи не згадувала про нього, боячись за долю своїх дітей. Родина була змушена покинути оселю батьків Ная Кійо і постійно мандрувати по Хоккайдо в пошуках заробітку.
Кар'єра
1960 (у рік смерті батька) — Ная Кокі перейшов до вищого ешелону японської професійної ліги сумо (макіноуті), і тоді ж отримав приз за техніку боротьби. Став йокодзуною 1961 року.
1962 — виграв свій перший Кубок Імператора.
Тайхо — єдиний борець в історії сумо, який щорічно перемагав у вищій лізі макіноуті впродовж 12 років.
Закінчив кар'єру у 1971 році, одержав іменну ліцензію та очолив школу Тайхо-бея.
Після виходу на пенсію залишив школу зятю, але не пориває з нею зв'язків.
2011 — під час візиту до Японії Президент України нагородив Кокі Ная (Тайхо) орденом «За заслуги» III ступеня — за значний особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, розвиток українсько-японських гуманітарних відносин.
Відвідини України
2002 — Іван Боришко відвідав Україну. В Рунівщині зняв на відеокамеру місце, де стояла дідівська хата, набрав води із криниці, взяв рідної землі. Також побував у Харкові на турнірі з сумо, організованому місцевими ентузіастами. З благословення чемпіона змаганням присвоїли ім'я Кокі Тайхо. Відтоді Кубок Кокі Тайхо розігрують в Україні щорічно.
Хронологія
- 1940, 29 травня — народився у префектурі Карафуто.
- 1947 — поступив до початкової школи Нісі містечка Іванай.
- 1956 — поступив до сумоїстської школи . Навчався під керівництвом .
- 1956, вересень — у віці 16 років вперше взяв участь у бойових змаганнях.
- 1959, травень — пройшов відбір до вищої ліги . Прийняв сумоїстське псевдо «Тайхо» — «Великий фенікс».
- 1960, січень — пройшов відбір до найвищої ліги .
- 1960, листопад — здобув першу перемогу в турнірі ліги в Фукуоці, Кюсю. Отримав титул у 20 років.
- 1961, липень — переміг у турнірі найвищої ліги.
- 1961, вересень — переміг у турнірі найвищої ліги. Отримав титул йокодзуни у 21 рік, дві премії за хоробрість, премію за техніку бою, та одну премію золотої зірки. Наймолодший йокодзуна за всю історію сумо.
- 1971 — полишив бійцівський ринг. Перемагав 32 рази. З них двічі перемагав 6 турнірів підряд. Загалом був переможцем у 872 двобоях. Програв 182 рази. Пропустив 136 поєдинків. З них у найвищій лізі виграв 746, програв 144 і пропустив 136 боїв (83 % перемог у всіх двобоях). На пам'ять про 30 перемогу отримав титул старійшини Федерації сумо Японії.
- 1972, грудень — відкрив власну школу Тайхо.
- 1976 — отримав посаду заступника голови Відділу суддів Федерації сумо.
- 1977 — інсульт
- 1978 — отримав посаду директора Федерації сумо, голови Відділу регіональних федерацій.
- 1994 — отримав посаду голови Центру тренувань Федерації сумо.
- 1996 — отримав посаду заступника голови Відділу наставників Федерації сумо.
- 2004 — передав власну школу зятю .
- 2005 — отримав посаду директора Музею сумо Федерації сумо.
- 2008 — вийшов на пенсію, полишив Федерацію.
- 2013, 19 січня — помер (72 роки) у Токіо, Японія
Основні нагороди
- 1969 — з синьою стрічкою.
- 1970 — велика премія Асоціації професійного спорту Японії.
- 1982 — гуманістична премія від Lions Clubs International.
- 1991 — почесний громадянин містечка Тесікаґа, Хоккайдо.
- 1996 — заслужений діяч спорту Японії
- 1997 — премія професійного спорту від Токійського .
- 2000 — почесний громадянин префектури Хоккайдо.
- 2004 — з бузковою стрічкою.
- 2005 — особлива спортивна нагорода від газети .
- 2008 — почесний громадянин району Кото, Токіо.
- 2009 — заслужений діяч культури Японії.
- 2011 — Орден «За заслуги» III ступеня (Україна)
- 2015 — почесний громадянин Японії (титул присвоєно посмертно).
Результати
- Турнір Кюсю вперше відбувся 1957 року, а турнір Нагоя — 1958-го.
| Січень Хацу басьо, Токіо | Березень Хару басьо, Осака | Травень Нацу басьо, Токіо | Липень Нагоя басьо, Нагоя | Вересень Акі басьо, Токіо | Листопад Кюсю басьо, Фукуока | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1956 | x | x | x | Не проводився | () | Не проводився |
| 1957 | Захід Дзьонокуті #23 7–1 | Схід Дзьонідан #83 6–2 | Захід Дзьонідан #29 7–1 | Не проводився | Захід Санбамме #71 7–1 | Схід Санбамме #37 6–2 |
| 1958 | Захід Санбамме #20 6–2 | Схід Санбамме #1 8–0–P Чемпіон | Захід Макусіта #31 7–1–P Чемпіон | Схід Макусіта #9 7–1 | Захід Макусіта #2 3–5 | Схід Макусіта #7 6–2 |
| 1959 | Схід Макусіта #4 6–2 | Схід Макусіта #1 6–2 | Захід Дзюрьо #20 9–6 | Схід Дзюрьо #16 9–6 | Схід Дзюрьо #10 13–2 | Схід Дзюрьо #3 13–2 Чемпіон |
| 1960 | Захід Маеґасіра #13 12–3 Д | Схід Маеґасіра #4 7–8 | Схід Маеґасіра #6 11–4 Д★ | Захід Комубусі #1 11–4 | Захід Секіваке #1 12–3 Т | Схід Секіваке #1 13–2 |
| 1961 | Схід Одзекі #2 10–5 | Захід Одзекі #2 12–3 | Захід Одзекі #1 11–4 | Схід Одзекі #1 13–2 | Схід Одзекі #1 12–3–PP | Захід Йокодзуна #1 13–2 |
| 1962 | Схід Йокодзуна #1 13–2 | Схід Йокодзуна #1 13–2–P | Схід Йокодзуна #1 11–4 | Схід Йокодзуна #1 14–1 | Схід Йокодзуна #1 13–2–P | Схід Йокодзуна #1 13–2 |
| 1963 | Схід Йокодзуна #1 14–1 | Схід Йокодзуна #1 14–1 | Схід Йокодзуна #1 15–0 | Схід Йокодзуна #1 12–3 | Схід Йокодзуна #1 14–1 | Захід Йокодзуна #1 12–3 |
| 1964 | Схід Йокодзуна #1 15–0 | Схід Йокодзуна #1 15–0 | Схід Йокодзуна #1 10–5 | Схід Йокодзуна #2 1–4–10 | Захід Йокодзуна #1 14–1 | Схід Йокодзуна #1 14–1 |
| 1965 | Схід Йокодзуна #1 11–4 | Схід Йокодзуна #1 14–1 | Схід Йокодзуна #1 9–6 | Захід Йокодзуна #1 13–2 | Схід Йокодзуна #1 11–4 | Схід Йокодзуна #2 13–2 |
| 1966 | Схід Йокодзуна #1 Знявся через травму 0–0–15 | Схід Йокодзуна #2 13–2 | Схід Йокодзуна #1 14–1 | Схід Йокодзуна #1 14–1 | Схід Йокодзуна #1 13–2–P | Схід Йокодзуна #1 15–0 |
| 1967 | Схід Йокодзуна #1 15–0 | Схід Йокодзуна #1 13–2 | Схід Йокодзуна #1 14–1 | Схід Йокодзуна #1 2–1–12 | Схід Йокодзуна #2 15–0 | Схід Йокодзуна #1 11–2–2 |
| 1968 | Схід Йокодзуна #1 1–3–11 | Схід Йокодзуна #2 Знявся через травму 0–0–15 | Захід Йокодзуна #1 Знявся через травму 0–0–15 | Захід Йокодзуна #1 Знявся через травму 0–0–15 | Захід Йокодзуна #1 14–1 | Схід Йокодзуна #1 15–0 |
| 1969 | Схід Йокодзуна #1 15–0 | Схід Йокодзуна #1 3–2–10 | Захід Йокодзуна #1 13–2 | Схід Йокодзуна #1 11–4 | Схід Йокодзуна #1 11–4 | Схід Йокодзуна #1 6–4–5 |
| 1970 | Схід Йокодзуна #1 Знявся через травму 0–0–15 | Схід Йокодзуна #2 14–1 | Схід Йокодзуна #1 12–3 | Захід Йокодзуна #1 2–2–11 | Схід Йокодзуна #2 12–3 | Захід Йокодзуна #1 14–1–P |
| 1971 | Захід Йокодзуна #1 14–1–P | Захід Йокодзуна #1 12–3 | Захід Йокодзуна #1 Відставка 3–3 | |||
| Результат наведений як переміг-програв-знався Перемога Малий кубок Відставка Не виступав у макууті : Д=За бойовий дух (Канто-сьо); В=За видатний виступ (Сюкун-сьо); Т=За технічну досконалість (Гіно-сьо) | ||||||
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Ex-Sumo champ Taiho dies
- Сайт «Кіраку» [ 2011-01-03 у Wayback Machine.], Українці у світі [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.], Сайт йокодзуни Тайхо [ 1 липня 2017 у Wayback Machine.]
- яп. 納谷幸喜, なやこうき), МФА: [naja koːkʲi]
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 січня 2011.
- Роки життя:1901 — 1973
- Роки життя: 1885 або 1888 — 1960
- . Архів оригіналу за 31 січня 2011. Процитовано 29 січня 2011.
- Боришко Маркіян Карпович [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.]// Зелений Клин. Енциклопедичний довідник /Укл. В. А. Чорномаз. — Владивосток: Вид-во Далекосхідного федерального університету, 2011. — С. 44. —
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 23 липня 2010.
- Поселення, засноване у 1888 році на березі річки Дуйка (нині — річка Велика Олександрівка), в 3 верстах від села . Про Красний Яр згадує в своїй книзі «Острів Сахалін» Антон Чехов. Село припинило своє існування на початку 70-х років XX століття.
- h[ttps://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2622422-ekodzuna-ivan-borisko-tajho-koki-1-na-berezi-zatoki-terpinna.html Йокодзуна Іван Боришко — Тайхо Кокі.] [ 9 червня 2020 у Wayback Machine.] 1. На березі затоки Терпіння // www.ukrinform.ua. — 2019. — 19 січня.
- Сучасна назва — Отаке-бея
- Указ Президента України № 26/2011 від 12 січня 2011 року «Про нагородження К. Ная орденом „За заслуги“»
- . Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 29 травня 2020.
- . Sumo Reference. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 січня 2013.
Література
- Иванов О. «Сумо. Живые традиции древней Японии». — М., Стиль-МГ, 2004 г.
Див. також
Посилання
- (яп.) Офіційна сторінка Тайхо Кокі [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
- (укр.)
- Боришко Маркіян Карпович [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.]. // Зелений Клин. Енциклопедичний довідник /Укл. В. А. Чорномаз. — Владивосток: Вид-во Далекосхідного федерального університету, 2011. — С. 44. —
- (яп.)
- (рос.) Гений сумо [ 3 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tajho Ko ki yap 大鵬幸喜 たいほう こうき MFA taihoː koːkʲi 29 travnya 1940 19400529 19 sichnya 2013 yaponskij sportsmen ukrayinskogo pohodzhennya profesijnij sumoyist 48 j jokodzuna Spravzhnye yaponske im ya Na ya Ko ki ukrayinske Iva n Markiyanovich Bori shko Prozvanij velikim jokodzunoyu 20 stolittya Do sichnya 2015 roku buv yedinim sumoyistom yakij vigrav Imperatorskij kubok 32 razi Tajho Koki yap 大鵬幸喜Tajho traven 1961 rokuTajho traven 1961 rokuZagalna informaciyaGromadyanstvo YaponiyaNarodzhennya29 travnya 1940 1940 05 29 1 Sisuka Yaponska imperiyaSmert19 sichnya 2013 2013 01 19 2 1 72 roki Tokio siti d Tokio Yaponiya serceva nedostatnistPrichina smertiserceva nedostatnistZrist187 smVaga153 kgBatkoMarkiyan BorishkoSportVid sportusumoUchast i zdobutki Tajho Koki u VikishovishiNagorodid 2009 d 25 lyutogo 2013 BiografiyaMolodi roki Mati hlopcya Naya Kijo pohodila iz sela Kamoenaj prefekturi Hokkajdo i bula vchitelkoyu z poshittya yevropejskogo odyagu Cherez svarku iz batkami viyihala na Sahalin de pracyuvala u tkackij kramnici Tam Kijo poznajomilas z majbutnim batkom Tajho Koki Markiyanom Karpovichem Borishkom vihidcem z Ukrayini Markiyan Borishko narodivsya najimovirnishe u 1885 roci u seli Runivshina Poltavskoyi guberniyi teper Zachepilivskij rajon Harkivskoyi oblasti u comu seli majzhe polovina meshkanciv dosi mayut prizvishe Borishko U 1900 za inshimi danimi 1894 z rodinoyu viyihav na Dalekij Shid v skladi grupi ukrayinskih pereselenciv Meshkav z batkami na Sahalini u selah Krasnij Yar misti Aleksandrovsk seli Rikovske Pracyuvav z geologichnimi ekspediciyami u tomu chisli z ekspediciyeyu Petra Polovogo U 1905 roci pislya rosijsko yaponskoyi vijni Pivdennij Sahalin perejshov pid vladu Yaponiyi Brav uchast u Pershij svitovij vijni dosluzhivsya do starshini Brav uchast u Gromadyanskij vijni na antibilshovickomu boci Zgodom povernuvsya do Pivnichnogo Sahalinu de stav vlasnikom vinno ochisnogo zavodu u misti Aleksandrovsk Pislya vstanovlennya u 1925 roci na Pivnichnomu Sahalini radyanskoyi vladi perejshov do kontrolovanogo yaponcyami Pivdennogo Sahalinu do mistechka Odomari todi prefektura Karafuto teper misto Korsakov Sahalinskoyi oblasti Rosiyi Zgodom meshkav u misti Sikuka nini Poronajsk de u 1928 roci odruzhivsya z Nayeyu Kijo Vzhe nastupnogo roku voni zasnuvali vlasnu molochnu fermu Vid yihnogo shlyubu narodilosya 3 siniv i donka Tajho Koki buv najmolodshim z ditej narodivsya 29 travnya 1940 roku Starshih brativ zvali Masaesi Volodimir narodivsya u 1928 ta Kodzi Kostyantin narodivsya u 1933 a sestru Kacu Katerina narodilasya u 1937 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni yaponskij uryad stav provoditi zhorstku politiku shodo inozemciv tomu 1943 roku za pidozroyu v shpigunskij diyalnosti policiya rozluchila Markiyana Borishka z sim yeyu i pomistila jogo v rezervaciyu v seli Mikinaj de utrimuvali vihidciv z Ukrayini ta Polshi Ostatochno zv yazok Markiyana Borishka z rodinoyu rozirvavsya u 1945 roci cherez okupaciyu Sahalinu vijskami SRSR Druzhinu z ditmi deportuvali do Yaponiyi Tri roki z 1945 po 1948 Markiyan Borishko pracyuvav perekladachem z yaponskoyi v organah radyanskoyi kontrrozvidki SMERSh 10 yi povitryanoyi armiyi poki u 1949 roci za sfabrikovanoyu spravoyu pro antiradyansku diyalnist jogo znovu ne pozbavili voli na 10 rokiv U 1957 roci buv amnistovanij pracyuvav storozhem namagavsya rozshukati rodinu v Yaponiyi Pomer 15 listopada 1960 roku vid zapalennya legen v oblasnij likarni u Yuzhno Sahalinsku nichogo ne znayuchi pro dolyu rodini j uspihi sina Koli jogo druzhina 1945 roku povernulas dodomu batki vidmovilisya vid neyi yak vid zhinki sho bula zamizhnya za shpigunom i rosiyaninom Cherez ci podiyi malolitnij Tajho Koki ne zapam yatav batka a mati nikoli ne zgaduvala pro nogo boyachis za dolyu svoyih ditej Rodina bula zmushena pokinuti oselyu batkiv Naya Kijo i postijno mandruvati po Hokkajdo v poshukah zarobitku Kar yera Tajho Koki u 1961 roci 1960 u rik smerti batka Naya Koki perejshov do vishogo eshelonu yaponskoyi profesijnoyi ligi sumo makinouti i todi zh otrimav priz za tehniku borotbi Stav jokodzunoyu 1961 roku 1962 vigrav svij pershij Kubok Imperatora Tajho yedinij borec v istoriyi sumo yakij shorichno peremagav u vishij lizi makinouti vprodovzh 12 rokiv Zakinchiv kar yeru u 1971 roci oderzhav imennu licenziyu ta ocholiv shkolu Tajho beya Pislya vihodu na pensiyu zalishiv shkolu zyatyu ale ne porivaye z neyu zv yazkiv 2011 pid chas vizitu do Yaponiyi Prezident Ukrayini nagorodiv Koki Naya Tajho ordenom Za zaslugi III stupenya za znachnij osobistij vnesok u zmicnennya mizhnarodnogo avtoritetu Ukrayini rozvitok ukrayinsko yaponskih gumanitarnih vidnosin Vidvidini Ukrayini 2002 Ivan Borishko vidvidav Ukrayinu V Runivshini znyav na videokameru misce de stoyala didivska hata nabrav vodi iz krinici vzyav ridnoyi zemli Takozh pobuvav u Harkovi na turniri z sumo organizovanomu miscevimi entuziastami Z blagoslovennya chempiona zmagannyam prisvoyili im ya Koki Tajho Vidtodi Kubok Koki Tajho rozigruyut v Ukrayini shorichno HronologiyaTajho Koki 1940 29 travnya narodivsya u prefekturi Karafuto 1947 postupiv do pochatkovoyi shkoli Nisi mistechka Ivanaj 1956 postupiv do sumoyistskoyi shkoli Navchavsya pid kerivnictvom 1956 veresen u vici 16 rokiv vpershe vzyav uchast u bojovih zmagannyah 1959 traven projshov vidbir do vishoyi ligi Prijnyav sumoyistske psevdo Tajho Velikij feniks 1960 sichen projshov vidbir do najvishoyi ligi 1960 listopad zdobuv pershu peremogu v turniri ligi v Fukuoci Kyusyu Otrimav titul u 20 rokiv 1961 lipen peremig u turniri najvishoyi ligi 1961 veresen peremig u turniri najvishoyi ligi Otrimav titul jokodzuni u 21 rik dvi premiyi za horobrist premiyu za tehniku boyu ta odnu premiyu zolotoyi zirki Najmolodshij jokodzuna za vsyu istoriyu sumo 1971 polishiv bijcivskij ring Peremagav 32 razi Z nih dvichi peremagav 6 turniriv pidryad Zagalom buv peremozhcem u 872 dvoboyah Prograv 182 razi Propustiv 136 poyedinkiv Z nih u najvishij lizi vigrav 746 prograv 144 i propustiv 136 boyiv 83 peremog u vsih dvoboyah Na pam yat pro 30 peremogu otrimav titul starijshini Federaciyi sumo Yaponiyi 1972 gruden vidkriv vlasnu shkolu Tajho 1976 otrimav posadu zastupnika golovi Viddilu suddiv Federaciyi sumo 1977 insult 1978 otrimav posadu direktora Federaciyi sumo golovi Viddilu regionalnih federacij 1994 otrimav posadu golovi Centru trenuvan Federaciyi sumo 1996 otrimav posadu zastupnika golovi Viddilu nastavnikiv Federaciyi sumo 2004 peredav vlasnu shkolu zyatyu 2005 otrimav posadu direktora Muzeyu sumo Federaciyi sumo 2008 vijshov na pensiyu polishiv Federaciyu 2013 19 sichnya pomer 72 roki u Tokio YaponiyaOsnovni nagorodi1969 z sinoyu strichkoyu 1970 velika premiya Asociaciyi profesijnogo sportu Yaponiyi 1982 gumanistichna premiya vid Lions Clubs International 1991 pochesnij gromadyanin mistechka Tesikaga Hokkajdo 1996 zasluzhenij diyach sportu Yaponiyi 1997 premiya profesijnogo sportu vid Tokijskogo 2000 pochesnij gromadyanin prefekturi Hokkajdo 2004 z buzkovoyu strichkoyu 2005 osobliva sportivna nagoroda vid gazeti 2008 pochesnij gromadyanin rajonu Koto Tokio 2009 zasluzhenij diyach kulturi Yaponiyi 2011 Orden Za zaslugi III stupenya Ukrayina 2015 pochesnij gromadyanin Yaponiyi titul prisvoyeno posmertno RezultatiTurnir Kyusyu vpershe vidbuvsya 1957 roku a turnir Nagoya 1958 go Tajho Koki Sichen Hacu baso Tokio Berezen Haru baso Osaka Traven Nacu baso Tokio Lipen Nagoya baso Nagoya Veresen Aki baso Tokio Listopad Kyusyu baso Fukuoka1956 x x x Ne provodivsya Ne provodivsya1957 Zahid Dzonokuti 23 7 1 Shid Dzonidan 83 6 2 Zahid Dzonidan 29 7 1 Ne provodivsya Zahid Sanbamme 71 7 1 Shid Sanbamme 37 6 2 1958 Zahid Sanbamme 20 6 2 Shid Sanbamme 1 8 0 P Chempion Zahid Makusita 31 7 1 P Chempion Shid Makusita 9 7 1 Zahid Makusita 2 3 5 Shid Makusita 7 6 2 1959 Shid Makusita 4 6 2 Shid Makusita 1 6 2 Zahid Dzyuro 20 9 6 Shid Dzyuro 16 9 6 Shid Dzyuro 10 13 2 Shid Dzyuro 3 13 2 Chempion 1960 Zahid Maegasira 13 12 3 D Shid Maegasira 4 7 8 Shid Maegasira 6 11 4 D Zahid Komubusi 1 11 4 Zahid Sekivake 1 12 3 T Shid Sekivake 1 13 2 1961 Shid Odzeki 2 10 5 Zahid Odzeki 2 12 3 Zahid Odzeki 1 11 4 Shid Odzeki 1 13 2 Shid Odzeki 1 12 3 PP Zahid Jokodzuna 1 13 2 1962 Shid Jokodzuna 1 13 2 Shid Jokodzuna 1 13 2 P Shid Jokodzuna 1 11 4 Shid Jokodzuna 1 14 1 Shid Jokodzuna 1 13 2 P Shid Jokodzuna 1 13 2 1963 Shid Jokodzuna 1 14 1 Shid Jokodzuna 1 14 1 Shid Jokodzuna 1 15 0 Shid Jokodzuna 1 12 3 Shid Jokodzuna 1 14 1 Zahid Jokodzuna 1 12 3 1964 Shid Jokodzuna 1 15 0 Shid Jokodzuna 1 15 0 Shid Jokodzuna 1 10 5 Shid Jokodzuna 2 1 4 10 Zahid Jokodzuna 1 14 1 Shid Jokodzuna 1 14 1 1965 Shid Jokodzuna 1 11 4 Shid Jokodzuna 1 14 1 Shid Jokodzuna 1 9 6 Zahid Jokodzuna 1 13 2 Shid Jokodzuna 1 11 4 Shid Jokodzuna 2 13 2 1966 Shid Jokodzuna 1 Znyavsya cherez travmu 0 0 15 Shid Jokodzuna 2 13 2 Shid Jokodzuna 1 14 1 Shid Jokodzuna 1 14 1 Shid Jokodzuna 1 13 2 P Shid Jokodzuna 1 15 0 1967 Shid Jokodzuna 1 15 0 Shid Jokodzuna 1 13 2 Shid Jokodzuna 1 14 1 Shid Jokodzuna 1 2 1 12 Shid Jokodzuna 2 15 0 Shid Jokodzuna 1 11 2 2 1968 Shid Jokodzuna 1 1 3 11 Shid Jokodzuna 2 Znyavsya cherez travmu 0 0 15 Zahid Jokodzuna 1 Znyavsya cherez travmu 0 0 15 Zahid Jokodzuna 1 Znyavsya cherez travmu 0 0 15 Zahid Jokodzuna 1 14 1 Shid Jokodzuna 1 15 0 1969 Shid Jokodzuna 1 15 0 Shid Jokodzuna 1 3 2 10 Zahid Jokodzuna 1 13 2 Shid Jokodzuna 1 11 4 Shid Jokodzuna 1 11 4 Shid Jokodzuna 1 6 4 5 1970 Shid Jokodzuna 1 Znyavsya cherez travmu 0 0 15 Shid Jokodzuna 2 14 1 Shid Jokodzuna 1 12 3 Zahid Jokodzuna 1 2 2 11 Shid Jokodzuna 2 12 3 Zahid Jokodzuna 1 14 1 P 1971 Zahid Jokodzuna 1 14 1 P Zahid Jokodzuna 1 12 3 Zahid Jokodzuna 1 Vidstavka 3 3Rezultat navedenij yak peremig prograv znavsya Peremoga Malij kubok Vidstavka Ne vistupav u makuuti D Za bojovij duh Kanto so V Za vidatnij vistup Syukun so T Za tehnichnu doskonalist Gino so She pokazani P Uchast u dodatkovomu finali Ligi Rivni makuuti Jokodzuna PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Ex Sumo champ Taiho dies Sajt Kiraku 2011 01 03 u Wayback Machine Ukrayinci u sviti 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Sajt jokodzuni Tajho 1 lipnya 2017 u Wayback Machine yap 納谷幸喜 なやこうき MFA naja koːkʲi Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 21 sichnya 2011 Roki zhittya 1901 1973 Roki zhittya 1885 abo 1888 1960 Arhiv originalu za 31 sichnya 2011 Procitovano 29 sichnya 2011 Borishko Markiyan Karpovich 12 chervnya 2018 u Wayback Machine Zelenij Klin Enciklopedichnij dovidnik Ukl V A Chornomaz Vladivostok Vid vo Dalekoshidnogo federalnogo universitetu 2011 S 44 ISBN 978 5 7444 2636 1 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 23 lipnya 2010 Poselennya zasnovane u 1888 roci na berezi richki Dujka nini richka Velika Oleksandrivka v 3 verstah vid sela Pro Krasnij Yar zgaduye v svoyij knizi Ostriv Sahalin Anton Chehov Selo pripinilo svoye isnuvannya na pochatku 70 h rokiv XX stolittya h ttps www ukrinform ua rubric culture 2622422 ekodzuna ivan borisko tajho koki 1 na berezi zatoki terpinna html Jokodzuna Ivan Borishko Tajho Koki 9 chervnya 2020 u Wayback Machine 1 Na berezi zatoki Terpinnya www ukrinform ua 2019 19 sichnya Suchasna nazva Otake beya Ukaz Prezidenta Ukrayini 26 2011 vid 12 sichnya 2011 roku Pro nagorodzhennya K Naya ordenom Za zaslugi Arhiv originalu za 9 chervnya 2020 Procitovano 29 travnya 2020 Sumo Reference Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 sichnya 2013 LiteraturaIvanov O Sumo Zhivye tradicii drevnej Yaponii M Stil MG 2004 g ISBN 5 8131 0062 8Div takozhKovalyuk Roman OleksijovichPosilannya yap Oficijna storinka Tajho Koki 18 sichnya 2021 u Wayback Machine ukr Borishko Markiyan Karpovich 12 chervnya 2018 u Wayback Machine Zelenij Klin Enciklopedichnij dovidnik Ukl V A Chornomaz Vladivostok Vid vo Dalekoshidnogo federalnogo universitetu 2011 S 44 ISBN 978 5 7444 2636 1 yap ros Genij sumo 3 serpnya 2017 u Wayback Machine