Тайфунник Піла | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pterodroma inexpectata (J. R. Forster, 1844) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Procellaria inexpectata | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Тайфу́нник Піла (Pterodroma inexpectata) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae). Мешкає в Тихому океані, гніздовий ендемік Нової Зеландії, или тайфунник Пита.
Опис
Тайфунник Піла — морський птах середнього розміру, середня довжина якого становить 32-36 см, розмах крил 74-92 см, вага 247-441 г. Довжина крила у самців становить 242-259 мм, у самиць 247-268 мм, довжина хвоста у самців становить 98-105 мм, у самиць 102-108 мм, довжина дзьоба у самців становить 25-27 мм, у самиць 26-29 мм. Верхня частина голови темно-бура, передня частина голови і скроні білі, поцятковані темними плямками, навколо очей темні плями. Верхня частина тіла сіра, на верхній стороні крил помітний темний М-подібний візерунок. Горло і нижня сторона хвоста білі, груди і живіт сірі, поцятковані темними плямками, нижня сторона крил біла з сірими краями, від згину крила до його центру ідуть чорні смуги. Дзьоб чорний, лапи зверху тілесного кольору, знизу чорні.
Поширення і екологія
Тайфунники Піла гніздяться на острівцях біля південного і східного узбережжя Південного острова у Новій Зеландії, зокрема на острівцях Фіордленду, на [en], на островах протоки Фово, на островах поблизу острова Стюарт (зокрема, на островах [en], [en], [en] та на острівцях поблизу [en]), а також на островах [en]. Раніше вони гніздилися на Південному і Північному островах, а також, ймовірно, на островах Чатем і Баунті, на Оклендських островах та на островах Антиподів.
Тайфунники Піла регулярно здійснюють трансекваторіальні міграції. У грудні-березні вони зустрічаються в Південній півкулі, переважно у помірних і антарктичних водах Тихого океану, залітаючи на південь так далеко, як це дозволяють пакові льоди. В квітні птахи починають міграцію на північ, у субарктичні води на півночі Тихого океану. В першій половині літа основні скупчення тайфунників Піла спостерігаються від північних Курильських островів і Камчатського півострова до Британської Колумбії і Аляски. У другій половині літа значна кількість птахів долітає до Берингового моря, невелика кількість птахів також з'являється в Охотському морі. У вересні тайфунники Піла мігрують до Південної півкулі.
Тайфунники Піла ведуть пелагічний спосіб життя, рідко наближуються до суходолу, за винятком гніздування. Їх політ плавний, ковзаючий, плануючий. При вітряній погоді птахи різко підіймаються вверх, після чого плавно спускаються. В тиху погоду літають низько над поверхнею води. Плануючий політ чергується з неглибокими, однак потужними помахами крил. Активність птахів відмічена протягом всієї доби. В місцях гніздування птахи ведуть нічний спосіб життя, активність у них починається через годину після заходу сонця. Тайфунники Піла живляться рибою, головоногими молюсками і планктоном. Вони зустрічаються парами або невеликими групами, в місцях скупчення кормових організмів іноді утворюють зграї.
Тайфунники Піла є моногамними птахами. На місцях гніздування вони з'являються наприкінці жовтня. Гніздяться зазвичай в норах, які можуть досягати понад 70-90 см. Нори зазвичай розташовуються в місцях, порослих трав'янистою або деревною рослинністю. Іноді птахи гніздяться в тріщинах серед скель.
Сезон розмноження починається в листопаді або першій половині грудня. У цей час птахи формують пари, споруджують нори і гнізда, здійснюють шлюбні ігри. Яйця відкладаються у другій половині грудні. В кладці 1 біле яйце розміром 55-65 × 40-49 мм, вагою 54-69 г. Інкубаційний період триває 50-51 день, насиджують і самиці, і самці, підміняючи один одного кожні 13-14 днів. Пташенята вилуплюються у лютому. Вони відлітають в море через 90-105 днів після вилуплення, у травні-на початку червня.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, станом на 2004 рік загальна популяція тайфунників Піла становила приблизно 1,5 мільйони птахів.
Примітки
- BirdLife International (2016). Pterodroma inexpectata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 вересня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 вересня 2022.
- Птицы СССР. История изучения. Гагары, поганки, трубконосые / Иличев В. Д., Флинт В. Е. (отв. редакторы) — М.: Наука, 1982. — 446 с.
- Шунтов В. П. Птицы Дальневосточных морей России. Т. 1. — Владивосток. ТИНРО-центр, 1998—423 с.
- , Пятиязычный словарь названий животных. Птицы. Латинский, русский, английский, немецкий, французский / под общей ред. акад. . — М. : Рус. яз., «РУССО», 1994. — 845 с. — 2 030 прим. — .
Джерела
- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK.
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987,
- Marchant S, Higgins PJ (1990) Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic birds, Volume 1, Part A: Ratites to Petrels, Vol. Oxford University Press, Melbourne
Посилання
- Mottled petrel profile - Birdweb.org
- Mottled Petrel, New Zealand Birds Online
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tajfunnik Pila Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Burevisnikopodibni Procellariiformes Rodina Burevisnikovi Procellariidae Rid Tajfunnik Pterodroma Vid Tajfunnik Pila Binomialna nazva Pterodroma inexpectata J R Forster 1844 Areal vidu Sinonimi Procellaria inexpectata Posilannya Vikishovishe Pterodroma inexpectata Vikividi Pterodroma inexpectata ITIS 174569 MSOP 22697963 NCBI 37066 Fossilworks 143746 Tajfu nnik Pila Pterodroma inexpectata vid burevisnikopodibnih ptahiv rodini burevisnikovih Procellariidae Meshkaye v Tihomu okeani gnizdovij endemik Novoyi Zelandiyi ili tajfunnik Pita OpisTajfunnik Pila morskij ptah serednogo rozmiru serednya dovzhina yakogo stanovit 32 36 sm rozmah kril 74 92 sm vaga 247 441 g Dovzhina krila u samciv stanovit 242 259 mm u samic 247 268 mm dovzhina hvosta u samciv stanovit 98 105 mm u samic 102 108 mm dovzhina dzoba u samciv stanovit 25 27 mm u samic 26 29 mm Verhnya chastina golovi temno bura perednya chastina golovi i skroni bili pocyatkovani temnimi plyamkami navkolo ochej temni plyami Verhnya chastina tila sira na verhnij storoni kril pomitnij temnij M podibnij vizerunok Gorlo i nizhnya storona hvosta bili grudi i zhivit siri pocyatkovani temnimi plyamkami nizhnya storona kril bila z sirimi krayami vid zginu krila do jogo centru idut chorni smugi Dzob chornij lapi zverhu tilesnogo koloru znizu chorni Poshirennya i ekologiyaTajfunnik Pila Tajfunnik Pila Tajfunniki Pila gnizdyatsya na ostrivcyah bilya pivdennogo i shidnogo uzberezhzhya Pivdennogo ostrova u Novij Zelandiyi zokrema na ostrivcyah Fiordlendu na en na ostrovah protoki Fovo na ostrovah poblizu ostrova Styuart zokrema na ostrovah en en en ta na ostrivcyah poblizu en a takozh na ostrovah en Ranishe voni gnizdilisya na Pivdennomu i Pivnichnomu ostrovah a takozh jmovirno na ostrovah Chatem i Baunti na Oklendskih ostrovah ta na ostrovah Antipodiv Tajfunniki Pila regulyarno zdijsnyuyut transekvatorialni migraciyi U grudni berezni voni zustrichayutsya v Pivdennij pivkuli perevazhno u pomirnih i antarktichnih vodah Tihogo okeanu zalitayuchi na pivden tak daleko yak ce dozvolyayut pakovi lodi V kvitni ptahi pochinayut migraciyu na pivnich u subarktichni vodi na pivnochi Tihogo okeanu V pershij polovini lita osnovni skupchennya tajfunnikiv Pila sposterigayutsya vid pivnichnih Kurilskih ostroviv i Kamchatskogo pivostrova do Britanskoyi Kolumbiyi i Alyaski U drugij polovini lita znachna kilkist ptahiv dolitaye do Beringovogo morya nevelika kilkist ptahiv takozh z yavlyayetsya v Ohotskomu mori U veresni tajfunniki Pila migruyut do Pivdennoyi pivkuli Tajfunniki Pila vedut pelagichnij sposib zhittya ridko nablizhuyutsya do suhodolu za vinyatkom gnizduvannya Yih polit plavnij kovzayuchij planuyuchij Pri vitryanij pogodi ptahi rizko pidijmayutsya vverh pislya chogo plavno spuskayutsya V tihu pogodu litayut nizko nad poverhneyu vodi Planuyuchij polit cherguyetsya z neglibokimi odnak potuzhnimi pomahami kril Aktivnist ptahiv vidmichena protyagom vsiyeyi dobi V miscyah gnizduvannya ptahi vedut nichnij sposib zhittya aktivnist u nih pochinayetsya cherez godinu pislya zahodu soncya Tajfunniki Pila zhivlyatsya riboyu golovonogimi molyuskami i planktonom Voni zustrichayutsya parami abo nevelikimi grupami v miscyah skupchennya kormovih organizmiv inodi utvoryuyut zgrayi Tajfunniki Pila ye monogamnimi ptahami Na miscyah gnizduvannya voni z yavlyayutsya naprikinci zhovtnya Gnizdyatsya zazvichaj v norah yaki mozhut dosyagati ponad 70 90 sm Nori zazvichaj roztashovuyutsya v miscyah poroslih trav yanistoyu abo derevnoyu roslinnistyu Inodi ptahi gnizdyatsya v trishinah sered skel Sezon rozmnozhennya pochinayetsya v listopadi abo pershij polovini grudnya U cej chas ptahi formuyut pari sporudzhuyut nori i gnizda zdijsnyuyut shlyubni igri Yajcya vidkladayutsya u drugij polovini grudni V kladci 1 bile yajce rozmirom 55 65 40 49 mm vagoyu 54 69 g Inkubacijnij period trivaye 50 51 den nasidzhuyut i samici i samci pidminyayuchi odin odnogo kozhni 13 14 dniv Ptashenyata viluplyuyutsya u lyutomu Voni vidlitayut v more cherez 90 105 dniv pislya viluplennya u travni na pochatku chervnya ZberezhennyaMSOP klasifikuye stan zberezhennya cogo vidu yak blizkij do zagrozlivogo Za ocinkami doslidnikiv stanom na 2004 rik zagalna populyaciya tajfunnikiv Pila stanovila priblizno 1 5 miljoni ptahiv PrimitkiBirdLife International 2016 Pterodroma inexpectata informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 22 veresnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Petrels albatrosses IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 22 veresnya 2022 Pticy SSSR Istoriya izucheniya Gagary poganki trubkonosye Ilichev V D Flint V E otv redaktory M Nauka 1982 446 s Shuntov V P Pticy Dalnevostochnyh morej Rossii T 1 Vladivostok TINRO centr 1998 423 s Pyatiyazychnyj slovar nazvanij zhivotnyh Pticy Latinskij russkij anglijskij nemeckij francuzskij pod obshej red akad M Rus yaz RUSSO 1994 845 s 2 030 prim ISBN 5 200 00643 0 DzherelaBrooke M 2004 Albatrosses and Petrels Across the World Oxford University Press Oxford UK ISBN 0 19 850125 0 Onley Derek and Paul Scofield 2007 Albatrosses Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978 971 36 4332 9 Harrison Peter Seabirds of the World A Photographic Guide Princeton University Press Princeton New Jersey 1987 ISBN 0 691 01551 1 Marchant S Higgins PJ 1990 Handbook of Australian New Zealand amp Antarctic birds Volume 1 Part A Ratites to Petrels Vol Oxford University Press MelbournePosilannyaMottled petrel profile Birdweb org Mottled Petrel New Zealand Birds Online Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi