Тайфунник Дефіліпа Охоронний статус Уразливий МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини

Тайфунник Дефіліпа

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Буревісникоподібні (Procellariiformes)
Родина:	Буревісникові (Procellariidae)
Рід:	Тайфунник (Pterodroma)
Вид:	Тайфунник Дефіліпа

Біноміальна назва

Pterodroma defilippiana
( & Salvadori, 1869)

Ареал виду

Синоніми

Aestrelata defilippiana
Pterodroma cookii defilippiana

Посилання

Вікісховище:	Pterodroma defilippiana
Віківиди:	Pterodroma defilippiana
ITIS:	562556
МСОП:	22697990
NCBI:	2698432

Тайфу́нник Дефіліпа (Pterodroma defilippiana) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae). Мешкає на сході Тихого океану, гніздовий ендемік Чилі. Вид названий на честь італійського зоолога ^[en].

Опис

Тайфунник Дефіліпа — невеликий морський птах, середня довжина якого становить 26 см. Лоб білий, поцяткований темними плямками, верхня частина голови і обличчя навколо очей темно-сірі, над очима світлі "брови". Верхня частина тіла темно-сіра, на крилах зверху є помітний М-подібний візерунок. Крайні стернові пера більш світлі. Нижня частина тіла переважно біла. Нижня сторона крил біла з вузькими темними краями і кінчиками.

Поширення і екологія

Тайфунники Дефіліпа гніздяться на островах ^[es] і ^[en] в архіпелазі ^[en] та на острові ^[en] в архіпелазі Хуан-Фернандес (на острові ^[en] вони, ймовірно, вимерли). Більшу частину року птахи проводять у східній частині Тихого океану на південь від екватора, де Перуанська течія підіймає до поверхні холодні глибинні океанічні води, багаті на поживні речовини.

Тайфунники Дефіліпа ведуть пелагічний спосіб життя, рідко наближуються до суходолу, за винятком гніздування. Живляться кальмарами, рибою і ракоподібними. Гніздяться колоніями в тріщинах серед скель, на уступах, в печерах, серед валунів у підніжжя лавових скель. Яйця відкладаються наприкінці липня-на початку серпня, пташенята вилуплюються у вересні-на початку жовтня, а покидають колонію в грудні.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, загальна популяція тайфунників Дефіліпа становить приблизно 2777 гніздових пар. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих хижих ссавців, зокрема кішок, щурів і носух.

Примітки

BirdLife International (2016). Pterodroma defilippiana: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 вересня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 вересня 2022.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 132. ISBN .

Джерела

Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK.
Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides
Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987,

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Pterodroma defilippiana: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 вересня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 вересня 2022.

[4] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 132. ISBN .