«Тайпі» (англ. Typee, повна оригінальна назва англ. Typee: A Peep at Polynesian Life — в перекладі «Тайпі: спостереження полінезійського життя») — пригодницька, частково автобіографічна повість (іноді визначається як роман) американського письменника Германа Мелвілла. Створена 1846 року і є першим твором в бібліографії цього письменника. В ній автор описує своє перебування на острові Нуку-Хіва серед племені полінезійських канібалів тайпі. Повість викликала публічний резонанс критичними висловлюваннями письменника, спрямованими проти колоніалізму. В сучасній літературі «Тайпі» вважають класикою пригодницького жанру.
Титульний аркуш першого видання. | |
Автор | Герман Мелвілл |
---|---|
Назва мовою оригіналу | Typee: A Peep at Polynesian Life |
Країна | Велика Британія, США |
Мова | англійська |
Тема | пригоди |
Жанр | пригодницький |
Місце | Лондон, Нью-Йорк |
Видавництво | (Лондон), Вайлі і Патнем (Нью-Йорк) |
Видано | лютий — березень 1846 |
Тип носія | на папері |
Наступний твір | |
У «Гутенберзі» | 1900 |
|
Історія
Юний Герман Мелвілл, рано втративши батька, був змушений перепробувати різні заняття. Щоб позбутися залежності від родичів він спочатку найнявся юнгою на торговельне судно, а 1841 року став матросом на китоловному кораблі «Акушнет». Після тривалого рейсу 23 червня того ж року корабель зробив зупинку на Маркізьких островах у бухті острова Нуку-Хіва. Там майбутній письменник разом зі своїм другом Тобіасом Гріном здійснили втечу, не витримавши тяжких умов служби. З 9 липня по 9 серпня вони перебували серед племені полінезійських канібалів, які поставилися до них як до поважних заручників, там же Герман втратив зв'язок із Тобіасом. Врятувавшись черговою втечею від тубільців, Мелвілл найнявся на австралійське китоловне судно . Після кількох років буремних мандрів морем він повернувся до США.
У грудні 1844 року Герман Мелвілл почав роботу над своїм першим твором. Рукопис він спочатку запропонував видавництву «Гарпер і брати», однак там відмовились його друкувати як «надто фантастичний, щоб викликати довіру». Друком повість вийшла одразу в двох країнах: у лютому 1846 року англійський видавець опублікував її в Лондоні, а в березні того ж року твір був виданий у Нью-Йорку видавництвом «Вайлі і Патнем». Повість викликала публічний резонанс, після чого на зв'язок з Германом Мелвіллом вийшов його загублений друг Тобіас Грін. 1 липня 1846 року журнал «Commercial Advertiser», що виходив у Баффало, опублікував лист Гріна, в якому той підтвердив правдивість написаного у повісті. У пізніших виданнях історія останнього була включена до твору як додаток.
Сюжетним продовженням «Тайпі» стали дві наступних книги письменника — (1847) і (1849).
Сюжет
Після піврічного плавання китобійне судно зупиняється на рейді в бухті острова Нуку-Хіва. Два матроси з цього корабля, змучені тяжкими умовами праці, здійснюють втечу. Вони планують дочекатись на березі відплиття власного судна, а потім сісти на інше, однак ховаючись на узбережжі, Том і Тобі заблукали. Довга мандрівка приводить вкрай зголоднілих втікачів до мальовничої долини, в якій живуть тубільці. Матроси чули, що серед місцевих племен найжорстокішими канібалами є тайпі, втім, білі люди сподіваються, що долина населена їхніми миролюбнішими сусідами.
Діставшись долини, вони дізнаються, що потрапили саме до канібалів тайпі, однак ті приймають їх гостинно. Скоро на узбережжя долини прибувають якісь човни. Тобі йде у розвідку дізнатись як справи, а Том залишається в поселенні, бо в нього болить ушкоджена нога. Тобі зникає. Том мучиться між двома страшними здогадками — або товариш його зрадливо кинув, або самого Тобі вбили тубільці. Між тим поведінка тайпі досить дивна: вони оточують гостя усілякою увагою і разом з тим тримають у заручниках, не дозволяючи покидати долину. Значна частина твору присвячена опису їхніх звичаїв, культури, побуту. Письменник підкреслює гармонійність їхньої натури, світогляду, способу життя, навіть попри мерзенні канібальські звичаї; він наводить факти руйнування автохтонної культури білими колонізаторами і місіонерами, засуджує зверхнє лицемірство білої людини.
На узбережжя Тай-Пі знову прибуває човен, Тому з великими труднощами вдається дістатися до нього. В останню мить тайпі починають переслідування, не бажаючи втратити улюбленого гостя, однак Тому вдається вирватися. Він прибуває до бухти Нуку-Хіва, звідки відпливає на австралійському кораблі. Доля Тобі для нього залишається невідомою. Історію друга він розкриває у додатку «Що трапилось з Тобі».
Критика
Оповідь у «Тайпі» ведеться від першої особи, однак ім'я автора в ній спочатку не згадується (трохи згодом він постає перед читачем як Том). Автор подає свою історію як істинно правдиву, посилається на багато автобіографічних подробиць, цитує твори реальних дослідників, мандрівників, місіонерів, а також описує історичні події, свідком яких він був. Ці посилання, описи і спостереження, здійсненні ним, є науково достовірними. До того ж Тобіас Грін після виходу першого видання повністю підтвердив викладені в повісті факти. Однак заради зв'язності сюжету Герман Мелвілл іноді перебільшує реальні події та перекомпоновує їх. Наприклад, долина Тай-Пі, яка за твором оточена високими горами, насправді не межує із подібними гірськими хребтами; реальне чотиритижневе перебування серед тубільців письменник перетворює на чотиримісячне; змінює назви суден, на яких він перебував, тощо. Це дає підставу розглядати повість «Тайпі» як частково автобіографічну, тобто таку, що не є ані буквальною біографією, ані чистою фантазією.
Відразу після виходу з друку повість привернула увагу інших американських письменників. Її високо оцінили Генрі Лонгфелло, Волт Вітмен, Натаніель Готорн і Вашингтон Ірвінг. Нью-йоркський видавець писав Натаніелю Готорну що «це жива і приємна книга, можливо, не надто філософська». Разом з тим публіка не сприйняла критичний характер твору, зокрема описи завойовницьких дій з боку європейських колонізаторів на Маркізах, згадки про відносини між матросами і місцевими жінками, поширення ними хвороб, нечесну торгівлю із тубільцями, ганебну поведінку місіонерів. Обурення пуританської публіки було настільки сильним, що згадки про місіонерів і деякі сексуальні сцени були видалені з другого американського видання. Це, а також певна ідеологічна ідеалізація тубільців, виправдання їхніх нападів «згубним впливом цивілізації», дали привід деяким критикам звинуватити Германа Мелвілла у вигадництві, а то й у відвертій брехні.
Незважаючи на це, «Тайпі» витримала неодноразове перевидання, була перекладена іншими мовами і вважалася одним з найвідоміших творів Германа Мелвілла, доки її не затьмарила слава «Мобі Діка» (а вона прийшла до цього роману вже після смерті письменника).
Джерела
- Мелвилл Г. Тайпи. — Симферополь: Таврия, 1990. — С. 336.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tajpi angl Typee povna originalna nazva angl Typee A Peep at Polynesian Life v perekladi Tajpi sposterezhennya polinezijskogo zhittya prigodnicka chastkovo avtobiografichna povist inodi viznachayetsya yak roman amerikanskogo pismennika Germana Melvilla Stvorena 1846 roku i ye pershim tvorom v bibliografiyi cogo pismennika V nij avtor opisuye svoye perebuvannya na ostrovi Nuku Hiva sered plemeni polinezijskih kanibaliv tajpi Povist viklikala publichnij rezonans kritichnimi vislovlyuvannyami pismennika spryamovanimi proti kolonializmu V suchasnij literaturi Tajpi vvazhayut klasikoyu prigodnickogo zhanru Tajpi Titulnij arkush pershogo vidannya Avtor German MelvillNazva movoyu originalu Typee A Peep at Polynesian LifeKrayina Velika Britaniya SShAMova anglijskaTema prigodiZhanr prigodnickijMisce London Nyu JorkVidavnictvo London Vajli i Patnem Nyu Jork Vidano lyutij berezen 1846Tip nosiya na paperiNastupnij tvirU Gutenberzi 1900 Tajpi u VikishovishiIstoriyaRichard Tobias Grin odin z geroyiv romanu v rik vihodu pershogo vidannya 1846 Yunij German Melvill rano vtrativshi batka buv zmushenij pereprobuvati rizni zanyattya Shob pozbutisya zalezhnosti vid rodichiv vin spochatku najnyavsya yungoyu na torgovelne sudno a 1841 roku stav matrosom na kitolovnomu korabli Akushnet Pislya trivalogo rejsu 23 chervnya togo zh roku korabel zrobiv zupinku na Markizkih ostrovah u buhti ostrova Nuku Hiva Tam majbutnij pismennik razom zi svoyim drugom Tobiasom Grinom zdijsnili vtechu ne vitrimavshi tyazhkih umov sluzhbi Z 9 lipnya po 9 serpnya voni perebuvali sered plemeni polinezijskih kanibaliv yaki postavilisya do nih yak do povazhnih zaruchnikiv tam zhe German vtrativ zv yazok iz Tobiasom Vryatuvavshis chergovoyu vtecheyu vid tubilciv Melvill najnyavsya na avstralijske kitolovne sudno Pislya kilkoh rokiv buremnih mandriv morem vin povernuvsya do SShA U grudni 1844 roku German Melvill pochav robotu nad svoyim pershim tvorom Rukopis vin spochatku zaproponuvav vidavnictvu Garper i brati odnak tam vidmovilis jogo drukuvati yak nadto fantastichnij shob viklikati doviru Drukom povist vijshla odrazu v dvoh krayinah u lyutomu 1846 roku anglijskij vidavec opublikuvav yiyi v Londoni a v berezni togo zh roku tvir buv vidanij u Nyu Jorku vidavnictvom Vajli i Patnem Povist viklikala publichnij rezonans pislya chogo na zv yazok z Germanom Melvillom vijshov jogo zagublenij drug Tobias Grin 1 lipnya 1846 roku zhurnal Commercial Advertiser sho vihodiv u Baffalo opublikuvav list Grina v yakomu toj pidtverdiv pravdivist napisanogo u povisti U piznishih vidannyah istoriya ostannogo bula vklyuchena do tvoru yak dodatok Syuzhetnim prodovzhennyam Tajpi stali dvi nastupnih knigi pismennika 1847 i 1849 SyuzhetIlyustraciya vidannya 1892 roku zobrazhaye aborigenku Fayavej v yaku buv zakohanij golovnij geroj Pislya pivrichnogo plavannya kitobijne sudno zupinyayetsya na rejdi v buhti ostrova Nuku Hiva Dva matrosi z cogo korablya zmucheni tyazhkimi umovami praci zdijsnyuyut vtechu Voni planuyut dochekatis na berezi vidplittya vlasnogo sudna a potim sisti na inshe odnak hovayuchis na uzberezhzhi Tom i Tobi zablukali Dovga mandrivka privodit vkraj zgolodnilih vtikachiv do malovnichoyi dolini v yakij zhivut tubilci Matrosi chuli sho sered miscevih plemen najzhorstokishimi kanibalami ye tajpi vtim bili lyudi spodivayutsya sho dolina naselena yihnimi mirolyubnishimi susidami Distavshis dolini voni diznayutsya sho potrapili same do kanibaliv tajpi odnak ti prijmayut yih gostinno Skoro na uzberezhzhya dolini pribuvayut yakis chovni Tobi jde u rozvidku diznatis yak spravi a Tom zalishayetsya v poselenni bo v nogo bolit ushkodzhena noga Tobi znikaye Tom muchitsya mizh dvoma strashnimi zdogadkami abo tovarish jogo zradlivo kinuv abo samogo Tobi vbili tubilci Mizh tim povedinka tajpi dosit divna voni otochuyut gostya usilyakoyu uvagoyu i razom z tim trimayut u zaruchnikah ne dozvolyayuchi pokidati dolinu Znachna chastina tvoru prisvyachena opisu yihnih zvichayiv kulturi pobutu Pismennik pidkreslyuye garmonijnist yihnoyi naturi svitoglyadu sposobu zhittya navit popri merzenni kanibalski zvichayi vin navodit fakti rujnuvannya avtohtonnoyi kulturi bilimi kolonizatorami i misionerami zasudzhuye zverhnye licemirstvo biloyi lyudini Na uzberezhzhya Taj Pi znovu pribuvaye choven Tomu z velikimi trudnoshami vdayetsya distatisya do nogo V ostannyu mit tajpi pochinayut peresliduvannya ne bazhayuchi vtratiti ulyublenogo gostya odnak Tomu vdayetsya virvatisya Vin pribuvaye do buhti Nuku Hiva zvidki vidplivaye na avstralijskomu korabli Dolya Tobi dlya nogo zalishayetsya nevidomoyu Istoriyu druga vin rozkrivaye u dodatku Sho trapilos z Tobi KritikaTatujovanij meshkanec Markizkih ostroviv Takimi zobraziv tajpi German Melvill Opovid u Tajpi vedetsya vid pershoyi osobi odnak im ya avtora v nij spochatku ne zgaduyetsya trohi zgodom vin postaye pered chitachem yak Tom Avtor podaye svoyu istoriyu yak istinno pravdivu posilayetsya na bagato avtobiografichnih podrobic cituye tvori realnih doslidnikiv mandrivnikiv misioneriv a takozh opisuye istorichni podiyi svidkom yakih vin buv Ci posilannya opisi i sposterezhennya zdijsnenni nim ye naukovo dostovirnimi Do togo zh Tobias Grin pislya vihodu pershogo vidannya povnistyu pidtverdiv vikladeni v povisti fakti Odnak zaradi zv yaznosti syuzhetu German Melvill inodi perebilshuye realni podiyi ta perekomponovuye yih Napriklad dolina Taj Pi yaka za tvorom otochena visokimi gorami naspravdi ne mezhuye iz podibnimi girskimi hrebtami realne chotiritizhneve perebuvannya sered tubilciv pismennik peretvoryuye na chotirimisyachne zminyuye nazvi suden na yakih vin perebuvav tosho Ce daye pidstavu rozglyadati povist Tajpi yak chastkovo avtobiografichnu tobto taku sho ne ye ani bukvalnoyu biografiyeyu ani chistoyu fantaziyeyu Vidrazu pislya vihodu z druku povist privernula uvagu inshih amerikanskih pismennikiv Yiyi visoko ocinili Genri Longfello Volt Vitmen Nataniel Gotorn i Vashington Irving Nyu jorkskij vidavec pisav Natanielyu Gotornu sho ce zhiva i priyemna kniga mozhlivo ne nadto filosofska Razom z tim publika ne sprijnyala kritichnij harakter tvoru zokrema opisi zavojovnickih dij z boku yevropejskih kolonizatoriv na Markizah zgadki pro vidnosini mizh matrosami i miscevimi zhinkami poshirennya nimi hvorob nechesnu torgivlyu iz tubilcyami ganebnu povedinku misioneriv Oburennya puritanskoyi publiki bulo nastilki silnim sho zgadki pro misioneriv i deyaki seksualni sceni buli vidaleni z drugogo amerikanskogo vidannya Ce a takozh pevna ideologichna idealizaciya tubilciv vipravdannya yihnih napadiv zgubnim vplivom civilizaciyi dali privid deyakim kritikam zvinuvatiti Germana Melvilla u vigadnictvi a to j u vidvertij brehni Nezvazhayuchi na ce Tajpi vitrimala neodnorazove perevidannya bula perekladena inshimi movami i vvazhalasya odnim z najvidomishih tvoriv Germana Melvilla doki yiyi ne zatmarila slava Mobi Dika a vona prijshla do cogo romanu vzhe pislya smerti pismennika DzherelaMelvill G Tajpi Simferopol Tavriya 1990 S 336 ros