Публічне акціонерне товариство «Таганрозький металургійний завод» (ПАТ «ТАГМЕТ») — російське металургійне підприємство, одне з найбільших трубних підприємств Росії. Відноситься до трубних заводів «Великої вісімки». Спеціалізується на виробництві сталі та труб. Входить до складу Трубної металургійної компанії.
Тип | підприємство |
---|---|
Організаційно-правова форма господарювання | відкрите акціонерне товариство |
Галузь | чорна металургія |
Засновано | 1896 |
Засновник(и) | d |
Штаб-квартира | Таганрог |
Продукція | сталь |
Виторг | ▲26 712 000 000 ₽ (2008) |
Чистий прибуток | 753 000 000 ₽ (2008) |
Співробітники | 6000 осіб (2016) |
tagmet.ru | |
Нагороди | |
Таганрозький металургійний завод у Вікісховищі |
Найменування заводу
- з 1896 по 1922 — Таганрозький металургійний завод
- з 1922 по 1930 — Завод «Південсталь»
- з 1930 по 1957 — Таганрозький металургійний завод їм. А. А. Андрєєва
- з 1957 по 1971 — Таганрозький металургійний завод
- з 1971 по 1992 — Таганрозький металургійний завод ордена Жовтневої революції
- з 1992 по 1998 — АТ «Таганрозький металургійний завод»
- з 1998 по 2015 — ВАТ «Таганрозький металургійний завод» / ВАТ «ТАГМЕТ»
- з 2015 по наст. час — ПАТ «Таганрозький металургійний завод» / ПАТ «ТАГМЕТ»
Історія
Заснований завод у Таганрозі в 1896 році, коли титулярний радник М. К. Фліге та бельгійські піддані граф П. де Гемптин, Л. Тразенстер та Ю. Б. Герпеньї створили акціонерне Російсько-Бельгійське товариство з будівництва металургійного заводу. Основним акціонером був бельгієць Альберт Нев. Головноуправляючий справами Таганрозького металургійного товариства А. Нев у довідці начальника Південно-Східного гірничого управління повідомляв, що ініціатива будівництва металургійного заводу належала «групі Бельгійських капіталістів, що мають на чолі учасників Акціонерне металургійне товариство в Угре (Бельгія), Французьке товариство трубопрокатних заводів у Лувроалі (Франція) і листопрокатних заводів у Жюпільї (Бельгія)…».
Обладнання старого бельгійського заводу фірми «Джон Кокеріль» у місті Льєж було демонтовано й перевезено в Таганрог.
Офіційне і урочисте відкриття заводу відбулося 28 червня 1897 року, до цього часу запустили першу доменну і мартенівські печі, підготували до пуску листопрокатний цех.
Першу продукцію завод випустив 27 вересня 1897 року. Бельгійські інженери (керівники середньої ланки) були розселені у спеціально побудованих будиночках, що утворили таганрозький район «Колонка» поблизу заводу.
У 1914 році завод випускав і військову продукцію: броньові листи, шрапнельні гранати.
Навесні 1913 року Таганрозьке металургійне товариство у власників викупив Керченський металургійний комбінат.
У 1918 році завод був націоналізований.
У 1922 році завод ледь-ледь не був закритий. Трест «Південсталь», якому підпорядковувався Таганрозький металургійний завод, у 1922 році вирішив, що відновлення заводу неможливо і він непридатний до подальшої роботи. Було розпочато демонтаж обладнання, і тільки втручання голови ВРНГ СРСР Ф. Е. Дзержинського врятувало завод від ліквідації.
У 1933 році був побудований і запущений трубопрокатний цех, оснащений пільгер-станами виробництва німецької компанії Mannesmann AG. Новий цех десятиліттями називали «маннесманновським».
Під час окупації у 1941 році, німецько-фашистські війська повністю зруйнували металургійний завод. 30 серпня 1943 року Таганрог був звільнений. З перших днів визволення робочі приступили до відновлення заводу. У листопаді був введений в експлуатацію мартенівський цех № 1 з трьома печами, слідом за ним — бандажопрокатний цех.
У 1957 рокові на завод подали ставропольский газ. Мартеновські печі переведені на магнезито-хромітові зводи і систему паровипарювального охолодження. Збудовані заводський спортивний павільйон та медсанчастина. У 1970 році було закінчене будівництво семиповерхової прибудови головної контори заводоуправління.
У 1960 році було розпочато будівництво трубозварювального цеху № 3. Запуск його відбувся у 1962 році.
У трубозварювальному цеху № 4 в 1974 році поставлений світовий рекорд прокату труб — 1200 метрів за хвилину.
У 1975 році був відкритий новий Палац культури і техніки ім. В. І. Леніна, реконструйований за проектом архітектора Р. О. Петрова.
У 1983 році освоєно випуск обсадних труб по новому ГОСТу в трубопрокатному цеху № 1. У 1985 році закінчено будівництво ділянки бурильних труб з привареними замками в трубопрокатному цеху № 2. Бурильні труби виробництва Таганрозького металургійного заводу використовувалися при будівництві Кольської надглибокої свердловини.
У 1991 році був виведений з експлуатації листопрокатний цех. У 1995 році був зупинений і виведений з експлуатації бандажопрокатний цех.
30 березня 2002 року компанія Альфа-Еко, скупила 42 % акцій заводу, та за підтримки ОМОНу і судових приставів з Ростова-на-Дону, зробила спробу силового захоплення заводоуправління заводу. Захопленню перешкодили близько тисячі працівників заводу, які прийшли до заводоуправління на захист свого підприємства за сигналом заводської сирени.
В 2002 році компанія «Рінако», що входить у холдинг МДМ, консолідувала 97 % акцій ВАТ «ТАГМЕТ».
У березні 2003 року в Таганрозі керівниками регіональної влади, інвестиційної компанії «Рінако», Трубної металургійної компанії і Таганрозького металургійного заводу, що входив до неї, було підписано угоду про соціально-економічне співробітництво в 2003 році.
У 2006 році в мартенівському цеху введена в експлуатацію машина безперервного лиття заготовок (МБЛЗ).
У 2008 році в трубопрокатному цеху № 2 був запущений новітній трубопрокатний комплекс Premium Quality Finishing (PQF)) німецької фірми [de], що прийшов на зміну пільгер-станам. Цей комплекс став першим подібним комплексом у Росії.
У серпні 2013 року була запущена електросталеплавильна піч, запуск якої завершив на Таганрозькому металургійному заводі еру мартенівських печей.
З 15 червня 2015 року «ТАГМЕТ» стає Публічним акціонерним товариством «Таганрозький металургійний завод» (офіційне скорочена назва — ПАТ «ТАГМЕТ»).
Продукція заводу
Основна продукція заводу
- Виробництво сталі
- Труби сталеві безшовні гарячедеформовані
- Бурильні труби з приварними замками
- Насосно-компресорні труби
- Обсадні труби і муфти до них
- Труби для ремонту свердловин
- Труби і профілі сталеві зварні
- Труби сталеві водогазопровідні
- Труби сталеві електрозварні прямошовні
- Труби профільні та профілі
- Різьбоущільнюючі мастила
Товари народного споживання
Виробництво продукції із кришталю
Ділянка по виготовленні кришталевих виробів була відкрита на заводі у 1973 році при трубозварювальному цеху № 3. При виробництві застосовуються різноманітні способи декорування: ручне алмазна огранка, матове гравірування, хімічне полірування. Продукція кришталевої ділянки була удостоєна ряду нагород: золоті і платинові медалі конкурсу «Всеросійська марка (III тисячоліття). Знак якості XXI століття», дипломи регіональних конкурсів «Кращі товари Дону», всеросійського конкурсу «Сто кращих товарів Росії», дипломи багатьох російських та міжнародних виставок.
В 2002 році при ділянці по виробництву кришталевих виробів була організована нова ділянка — сувенірна. Вона займалась виробництвом ексклюзивних замовлень. Одним з перших замовленнь на виготовлення був кришталевий герб Російської Федерації.
У січні 2010 року, під час візиту на ВАТ «ТАГМЕТ» президента РФ Д. А. Медведєва, йому була піднесена виготовлена місцевими майстрами кришталева ваза ручної роботи.
У 2012 році ділянку з виробництва кришталю було закрито у зв'язку з її нерентабельністю.
Чисельність співробітників
Рік | 1913 | 1914 | 1915 | 1917 | 1930 | 1934 | 2011 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Тенденція | ▲ | ▲ | ▼ | ▲ | ▼ | ▲ | ▼ | ▼ | ▼ | ▼ | ▼ |
Кількість | 4300 | 4937 | 3935 | 4799 | 3815 | 11210 | 10813 | 7500 | 7000 | 6500 | 6000 |
Директора заводу
- 2016 — С. І. Білан
- 2011—2016 — Д. А. Лівшиц
- 2003 — 2011 — М. І. Фартушний
- 2002 — 2003 — А. Г. Бровко
- 2002 — 2003 — М. І. Мірськой (исполнительный директор)
- 2002 — 2002 — О. О. Горшков (конфлікт з «Альфа-Еко»)
- 1998 — 2002 — С. А. Бідаш
- 1997 — 1998 — В. О. Шанілов
- 1986 — 1997 — О. Ф. Шулежко
- 1963 — 1986 — П. Ю. Осипенко
- 1957 — 1963 — Є. І. Леонов
- 1943 — 1957 — О. М. Астахов
- 1940 — 1941 — І. Ф. Белобров
- 1938 — 1939 — М. К. Орлов
- 1937 — 1938 — С. Й. Резніков
- 1932 — 1936 — Б. Л. Колесніков
- 1930 — 1932 — Ф. З. Лисенко
- 1927 — 1930 — А. П. Григорьев
- 1922 — 1927 — С. А. Беліков
- 1922–1922 — Г. В. Шаблієвський
- 1922–1922 — Я. С. Гугель
- 1918 — 1918 — І. Д. Матюшин
- 1900 — 1916 — А. А. Нев
- 1896 — 1900 — Ю. Б. Герпеньї
Головні інженери заводу
- 2017 — Д. А. Левченко
- 2014 — 2017 — П. Ю. Горожанін (головний інженер)
- 2003 — 2015 — В. В. Мульчін (технічний директор)
- 1997 — 2003 — М. І. Фартушний
- 1995 — 1997 — В. О. Шанілов
- 1986 — 1995 — С. В. Калібатовський
- 1981 — 1986 — О. Ф. Шулежко
- 1963 — 1981 — В. М. Коробецький
- 1963 — 1963 — О. І. Іванов
- 1943 — 1963 — О. О. Коньков
- 1939 — 1941 — А. О. Коньков
- 1936 — 1938 — О. П. Скородумов
- 1933 — 1936 — М. Г. Колесніков
- 1932 — 1933 — О. П. Скородумов
- 1930 — 1932 — Н. М. Тюбаєв
- 1927 — 1929 — Н. І. Таликов
- 1923 — 1926 — А. С. Точінський
- 1922–1922 — Г. К. Осецімський
- 1920–1922 — Є. Г. Крушель
- 1918 — 1920 — Тупе
- 1917—1918 — Г. К. Осецімський
Відомі співробітники заводу
- (1905—1938) — радянський державний і партійний діяч. Працював різноробочим, електриком, помічником сталевара.
- Голубець Іван Карпович (1916—1942) — Герой Радянського Союзу (посмертно), старший матрос-прикордонник. Працював у листопрокатному цеху заводу.
- Купін Іван Володимирович (1914—1998) — Герой Радянського Союзу, генерал-майор артилерії. Працював нарізчиком труб у ТСЦ-1.
- Ломакін Василь Іванович (1920—1944) — Герой Радянського Союзу (посмертно), рядовий гвардії . Працював у листопрокатному цеху.
- Повєткін Петро Георгійович (1906—1970) — Герой Радянського Союзу, полковник гвардії. Працював у механічному цеху.
- Старовойт Федір Степанович — творець одного з перших проектів гелікоптера (1910). Працював у доменному цеху.
- Чубуков Семен Ісаакович (1907—1983) — Герой Радянського Союзу, майор гвардії. Працював газооператором в енергетичному цеху з 1959 по 1974 рік.
- Шевельов Марк Іванович (1904—1991) — Герой Радянського Союзу, полярний дослідник. З 1919 по 1921 рік працював робітником на ТМЗ.
- Шурухін Павло Іванович (1912—1956) — Герой Радянського Союзу, генерал-лейтенант. Працював у ТСЦ-1.
Завод у кінематографі
- У 1979 році на Таганрозькому металургійному заводі знімалися епізоди художнього фільму «День весілля доведеться уточнити» (у головних ролях Євгенія Симонова, Борис Щербаков).
Посилання
- Офіційний сайт ПАТ «ТАГМЕТ»
- Відео-хроніка спроби рейдерського захоплення заводоуправління ВАТ «ТАГМЕТ» у 2002 р.
Примітки
- Собств. корр. Трубы бывают разные // Укррудпром. — 2005. — 17 июня.
- И дольше века льётся сталь / Под ред. Н. И. Фартушного. — Ростов-на-Дону: Принт-Сервис, 2006. — 288 с.
- Энциклопедия Таганрога. — Ростов-на-Дону: Ростиздат, 2003. — 512 с. — .
- Гаврюшкин О. П. Вдоль по Питерской (Хроника обывательской жизни). — Таганрог: БАННЭРплюс, 2000. — 436 с.
- Зайцев Е. В., Мухарева А. Н., Поярков Г. П. Памятные страницы. — Ростов н/Д: Ростовское книжное издательство, 1961. — С. 20.
- Киричек М. С. Музей под открытым небом. — Таганрог: ИП Стадников, 2010. — С. 75. — .
- Стальной щит Родины / Под ред. В. Г. Байсоголова. — М.: Металлургия, 1995. — 415 с.
- Дворец культуры и техники им. В. И. Ленина ООО КСК «Олимп» // Таганрог. Энциклопедия. — Таганрог: Антон, 2008. — С. 311. — .
- Строителева Е.'Курсивное начертание Таганрогская осада // Известия. — 2002. — 31 марта.
- Дранкина Е. Слиятельные персоны // www.kommersant.ru. — 2004. — 9 авг.
- Новолодская С., Мария Рожкова М. Бидаш покинул «Тагмет» // Ведомости. — 2002. — 3 сент.
- Арабов П. Трубные заводы меняют управленцев // Коммерсантъ. — 2002. — 3 дек.
- Арабов П. «Тагмет» не сдался «Альфе» // Коммерсантъ. — 2002. — 17 апр.
- Кисин С. Ростовский губернатор снял напряженность // Коммерсантъ. — 2003. — 14 марта.
- Ковтун А. Они стали первыми // Наше время. — 2010. — 2 марта.
- Собств. корр. Президент принял участие в запуске электросталеплавильной печи на «Тагмете» // www.kremlin.ru. — 2013. — 22 авг.
- Собств. корр. Реквием старой печи [ 2015-04-26 у Wayback Machine.] // Эксперт Юг. — 2013. — 18 ноября. — № 45-46.
- Ковтун А. Радуга в хрустальных гранях[недоступне посилання з травня 2019] // Наше время. — 2010. — 5 февр.
- Макаренко В. Тагметовцы сделают хрустальный герб[недоступне посилання з травня 2019] // Город N. — 2002. — 26 июля.
- Собств. корр. Назначен новый Управляющий директор Таганрогского металлургического завода [ 2016-03-22 у Wayback Machine.] // Нефть России. — 2016. — 16 марта.
- Проницательный Г. В Таганроге на «Тагмете» сменили управляющего директора // www.ruffnews.ru. — 2016. — 16 марта.
- Морозова В. Управляющим ТАГМЕТа стал Дмитрий Лившиц // Деловой квартал. — 2011. — 23 ноября.
- Таганрог. Энциклопедия. — Таганрог: Антон, 2008. — 928 c. — .
- Емельянов С. Н. Старовойт Фёдор Степанович // Таганрог. Энциклопедия. — Таганрог: Антон, 2008. — С. 650. — .
- Собств. корр. Как «Вальцовка» снималась в кино // Вальцовка. — 2014. — 11 сент.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Publichne akcionerne tovaristvo Taganrozkij metalurgijnij zavod PAT TAGMET rosijske metalurgijne pidpriyemstvo odne z najbilshih trubnih pidpriyemstv Rosiyi Vidnositsya do trubnih zavodiv Velikoyi visimki Specializuyetsya na virobnictvi stali ta trub Vhodit do skladu Trubnoyi metalurgijnoyi kompaniyi Taganrozkij metalurgijnij zavodTippidpriyemstvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyavidkrite akcionerne tovaristvoGaluzchorna metalurgiyaZasnovano1896Zasnovnik i dShtab kvartiraTaganrogProdukciyastalVitorg 26 712 000 000 2008 Chistij pributok753 000 000 2008 Spivrobitniki6000 osib 2016 tagmet ruNagorodi Taganrozkij metalurgijnij zavod u VikishovishiNajmenuvannya zavoduz 1896 po 1922 Taganrozkij metalurgijnij zavod z 1922 po 1930 Zavod Pivdenstal z 1930 po 1957 Taganrozkij metalurgijnij zavod yim A A Andryeyeva z 1957 po 1971 Taganrozkij metalurgijnij zavod z 1971 po 1992 Taganrozkij metalurgijnij zavod ordena Zhovtnevoyi revolyuciyi z 1992 po 1998 AT Taganrozkij metalurgijnij zavod z 1998 po 2015 VAT Taganrozkij metalurgijnij zavod VAT TAGMET z 2015 po nast chas PAT Taganrozkij metalurgijnij zavod PAT TAGMET IstoriyaZasnovanij zavod u Taganrozi v 1896 roci koli titulyarnij radnik M K Flige ta belgijski piddani graf P de Gemptin L Trazenster ta Yu B Gerpenyi stvorili akcionerne Rosijsko Belgijske tovaristvo z budivnictva metalurgijnogo zavodu Osnovnim akcionerom buv belgiyec Albert Nev Golovnoupravlyayuchij spravami Taganrozkogo metalurgijnogo tovaristva A Nev u dovidci nachalnika Pivdenno Shidnogo girnichogo upravlinnya povidomlyav sho iniciativa budivnictva metalurgijnogo zavodu nalezhala grupi Belgijskih kapitalistiv sho mayut na choli uchasnikiv Akcionerne metalurgijne tovaristvo v Ugre Belgiya Francuzke tovaristvo truboprokatnih zavodiv u Luvroali Franciya i listoprokatnih zavodiv u Zhyupilyi Belgiya Obladnannya starogo belgijskogo zavodu firmi Dzhon Kokeril u misti Lyezh bulo demontovano j perevezeno v Taganrog Oficijne i urochiste vidkrittya zavodu vidbulosya 28 chervnya 1897 roku do cogo chasu zapustili pershu domennu i martenivski pechi pidgotuvali do pusku listoprokatnij ceh Pershu produkciyu zavod vipustiv 27 veresnya 1897 roku Belgijski inzheneri kerivniki serednoyi lanki buli rozseleni u specialno pobudovanih budinochkah sho utvorili taganrozkij rajon Kolonka poblizu zavodu Domenni pechi Taganrog 1900 rik U 1914 roci zavod vipuskav i vijskovu produkciyu bronovi listi shrapnelni granati Navesni 1913 roku Taganrozke metalurgijne tovaristvo u vlasnikiv vikupiv Kerchenskij metalurgijnij kombinat U 1918 roci zavod buv nacionalizovanij U 1922 roci zavod led led ne buv zakritij Trest Pivdenstal yakomu pidporyadkovuvavsya Taganrozkij metalurgijnij zavod u 1922 roci virishiv sho vidnovlennya zavodu nemozhlivo i vin nepridatnij do podalshoyi roboti Bulo rozpochato demontazh obladnannya i tilki vtruchannya golovi VRNG SRSR F E Dzerzhinskogo vryatuvalo zavod vid likvidaciyi U 1933 roci buv pobudovanij i zapushenij truboprokatnij ceh osnashenij pilger stanami virobnictva nimeckoyi kompaniyi Mannesmann AG Novij ceh desyatilittyami nazivali mannesmannovskim Pid chas okupaciyi u 1941 roci nimecko fashistski vijska povnistyu zrujnuvali metalurgijnij zavod 30 serpnya 1943 roku Taganrog buv zvilnenij Z pershih dniv vizvolennya robochi pristupili do vidnovlennya zavodu U listopadi buv vvedenij v ekspluataciyu martenivskij ceh 1 z troma pechami slidom za nim bandazhoprokatnij ceh U 1957 rokovi na zavod podali stavropolskij gaz Martenovski pechi perevedeni na magnezito hromitovi zvodi i sistemu paroviparyuvalnogo oholodzhennya Zbudovani zavodskij sportivnij paviljon ta medsanchastina U 1970 roci bulo zakinchene budivnictvo semipoverhovoyi pribudovi golovnoyi kontori zavodoupravlinnya U 1960 roci bulo rozpochato budivnictvo trubozvaryuvalnogo cehu 3 Zapusk jogo vidbuvsya u 1962 roci U trubozvaryuvalnomu cehu 4 v 1974 roci postavlenij svitovij rekord prokatu trub 1200 metriv za hvilinu U 1975 roci buv vidkritij novij Palac kulturi i tehniki im V I Lenina rekonstrujovanij za proektom arhitektora R O Petrova U 1983 roci osvoyeno vipusk obsadnih trub po novomu GOSTu v truboprokatnomu cehu 1 U 1985 roci zakincheno budivnictvo dilyanki burilnih trub z privarenimi zamkami v truboprokatnomu cehu 2 Burilni trubi virobnictva Taganrozkogo metalurgijnogo zavodu vikoristovuvalisya pri budivnictvi Kolskoyi nadglibokoyi sverdlovini U 1991 roci buv vivedenij z ekspluataciyi listoprokatnij ceh U 1995 roci buv zupinenij i vivedenij z ekspluataciyi bandazhoprokatnij ceh 30 bereznya 2002 roku kompaniya Alfa Eko skupila 42 akcij zavodu ta za pidtrimki OMONu i sudovih pristaviv z Rostova na Donu zrobila sprobu silovogo zahoplennya zavodoupravlinnya zavodu Zahoplennyu pereshkodili blizko tisyachi pracivnikiv zavodu yaki prijshli do zavodoupravlinnya na zahist svogo pidpriyemstva za signalom zavodskoyi sireni V 2002 roci kompaniya Rinako sho vhodit u holding MDM konsoliduvala 97 akcij VAT TAGMET U berezni 2003 roku v Taganrozi kerivnikami regionalnoyi vladi investicijnoyi kompaniyi Rinako Trubnoyi metalurgijnoyi kompaniyi i Taganrozkogo metalurgijnogo zavodu sho vhodiv do neyi bulo pidpisano ugodu pro socialno ekonomichne spivrobitnictvo v 2003 roci U 2006 roci v martenivskomu cehu vvedena v ekspluataciyu mashina bezperervnogo littya zagotovok MBLZ U 2008 roci v truboprokatnomu cehu 2 buv zapushenij novitnij truboprokatnij kompleks Premium Quality Finishing PQF nimeckoyi firmi de sho prijshov na zminu pilger stanam Cej kompleks stav pershim podibnim kompleksom u Rosiyi U serpni 2013 roku bula zapushena elektrostaleplavilna pich zapusk yakoyi zavershiv na Taganrozkomu metalurgijnomu zavodi eru martenivskih pechej Z 15 chervnya 2015 roku TAGMET staye Publichnim akcionernim tovaristvom Taganrozkij metalurgijnij zavod oficijne skorochena nazva PAT TAGMET Produkciya zavoduKorpusu Taganrozkogo metalurgijnogo kombinatu vid z morya Osnovna produkciya zavodu Virobnictvo stali Trubi stalevi bezshovni garyachedeformovani Burilni trubi z privarnimi zamkami Nasosno kompresorni trubi Obsadni trubi i mufti do nih Trubi dlya remontu sverdlovin Trubi i profili stalevi zvarni Trubi stalevi vodogazoprovidni Trubi stalevi elektrozvarni pryamoshovni Trubi profilni ta profili Rizboushilnyuyuchi mastila Tovari narodnogo spozhivannya Virobi z krishtalyu virobnictvo zakrito v 2012 roci Ocinkovana posudaVirobnictvo produkciyi iz krishtalyuDilyanka po vigotovlenni krishtalevih virobiv bula vidkrita na zavodi u 1973 roci pri trubozvaryuvalnomu cehu 3 Pri virobnictvi zastosovuyutsya riznomanitni sposobi dekoruvannya ruchne almazna ogranka matove graviruvannya himichne poliruvannya Produkciya krishtalevoyi dilyanki bula udostoyena ryadu nagorod zoloti i platinovi medali konkursu Vserosijska marka III tisyacholittya Znak yakosti XXI stolittya diplomi regionalnih konkursiv Krashi tovari Donu vserosijskogo konkursu Sto krashih tovariv Rosiyi diplomi bagatoh rosijskih ta mizhnarodnih vistavok V 2002 roci pri dilyanci po virobnictvu krishtalevih virobiv bula organizovana nova dilyanka suvenirna Vona zajmalas virobnictvom eksklyuzivnih zamovlen Odnim z pershih zamovlenn na vigotovlennya buv krishtalevij gerb Rosijskoyi Federaciyi U sichni 2010 roku pid chas vizitu na VAT TAGMET prezidenta RF D A Medvedyeva jomu bula pidnesena vigotovlena miscevimi majstrami krishtaleva vaza ruchnoyi roboti U 2012 roci dilyanku z virobnictva krishtalyu bulo zakrito u zv yazku z yiyi nerentabelnistyu Chiselnist spivrobitnikivRik 1913 1914 1915 1917 1930 1934 2011 2013 2014 2015 2016 Tendenciya Kilkist 4300 4937 3935 4799 3815 11210 10813 7500 7000 6500 6000Direktora zavodu2016 S I Bilan 2011 2016 D A Livshic 2003 2011 M I Fartushnij 2002 2003 A G Brovko 2002 2003 M I Mirskoj ispolnitelnyj direktor 2002 2002 O O Gorshkov konflikt z Alfa Eko 1998 2002 S A Bidash 1997 1998 V O Shanilov 1986 1997 O F Shulezhko 1963 1986 P Yu Osipenko 1957 1963 Ye I Leonov 1943 1957 O M Astahov 1940 1941 I F Belobrov 1938 1939 M K Orlov 1937 1938 S J Reznikov 1932 1936 B L Kolesnikov 1930 1932 F Z Lisenko 1927 1930 A P Grigorev 1922 1927 S A Belikov 1922 1922 G V Shabliyevskij 1922 1922 Ya S Gugel 1918 1918 I D Matyushin 1900 1916 A A Nev 1896 1900 Yu B GerpenyiGolovni inzheneri zavodu2017 D A Levchenko 2014 2017 P Yu Gorozhanin golovnij inzhener 2003 2015 V V Mulchin tehnichnij direktor 1997 2003 M I Fartushnij 1995 1997 V O Shanilov 1986 1995 S V Kalibatovskij 1981 1986 O F Shulezhko 1963 1981 V M Korobeckij 1963 1963 O I Ivanov 1943 1963 O O Konkov 1939 1941 A O Konkov 1936 1938 O P Skorodumov 1933 1936 M G Kolesnikov 1932 1933 O P Skorodumov 1930 1932 N M Tyubayev 1927 1929 N I Talikov 1923 1926 A S Tochinskij 1922 1922 G K Osecimskij 1920 1922 Ye G Krushel 1918 1920 Tupe 1917 1918 G K OsecimskijVidomi spivrobitniki zavodu 1905 1938 radyanskij derzhavnij i partijnij diyach Pracyuvav riznorobochim elektrikom pomichnikom stalevara Golubec Ivan Karpovich 1916 1942 Geroj Radyanskogo Soyuzu posmertno starshij matros prikordonnik Pracyuvav u listoprokatnomu cehu zavodu Kupin Ivan Volodimirovich 1914 1998 Geroj Radyanskogo Soyuzu general major artileriyi Pracyuvav narizchikom trub u TSC 1 Lomakin Vasil Ivanovich 1920 1944 Geroj Radyanskogo Soyuzu posmertno ryadovij gvardiyi Pracyuvav u listoprokatnomu cehu Povyetkin Petro Georgijovich 1906 1970 Geroj Radyanskogo Soyuzu polkovnik gvardiyi Pracyuvav u mehanichnomu cehu Starovojt Fedir Stepanovich tvorec odnogo z pershih proektiv gelikoptera 1910 Pracyuvav u domennomu cehu Chubukov Semen Isaakovich 1907 1983 Geroj Radyanskogo Soyuzu major gvardiyi Pracyuvav gazooperatorom v energetichnomu cehu z 1959 po 1974 rik Shevelov Mark Ivanovich 1904 1991 Geroj Radyanskogo Soyuzu polyarnij doslidnik Z 1919 po 1921 rik pracyuvav robitnikom na TMZ Shuruhin Pavlo Ivanovich 1912 1956 Geroj Radyanskogo Soyuzu general lejtenant Pracyuvav u TSC 1 Zavod u kinematografiU 1979 roci na Taganrozkomu metalurgijnomu zavodi znimalisya epizodi hudozhnogo filmu Den vesillya dovedetsya utochniti u golovnih rolyah Yevgeniya Simonova Boris Sherbakov PosilannyaOficijnij sajt PAT TAGMET Video hronika sprobi rejderskogo zahoplennya zavodoupravlinnya VAT TAGMET u 2002 r PrimitkiSobstv korr Truby byvayut raznye Ukrrudprom 2005 17 iyunya I dolshe veka lyotsya stal Pod red N I Fartushnogo Rostov na Donu Print Servis 2006 288 s Enciklopediya Taganroga Rostov na Donu Rostizdat 2003 512 s ISBN 5 7509 0662 0 Gavryushkin O P Vdol po Piterskoj Hronika obyvatelskoj zhizni Taganrog BANNERplyus 2000 436 s Zajcev E V Muhareva A N Poyarkov G P Pamyatnye stranicy Rostov n D Rostovskoe knizhnoe izdatelstvo 1961 S 20 Kirichek M S Muzej pod otkrytym nebom Taganrog IP Stadnikov 2010 S 75 ISBN 978 5 9901455 3 5 Stalnoj shit Rodiny Pod red V G Bajsogolova M Metallurgiya 1995 415 s Dvorec kultury i tehniki im V I Lenina OOO KSK Olimp Taganrog Enciklopediya Taganrog Anton 2008 S 311 ISBN 978 5 88040 064 5 Stroiteleva E Kursivnoe nachertanieTaganrogskaya osada Izvestiya 2002 31 marta Drankina E Sliyatelnye persony www kommersant ru 2004 9 avg Novolodskaya S Mariya Rozhkova M Bidash pokinul Tagmet Vedomosti 2002 3 sent Arabov P Trubnye zavody menyayut upravlencev Kommersant 2002 3 dek Arabov P Tagmet ne sdalsya Alfe Kommersant 2002 17 apr Kisin S Rostovskij gubernator snyal napryazhennost Kommersant 2003 14 marta Kovtun A Oni stali pervymi Nashe vremya 2010 2 marta Sobstv korr Prezident prinyal uchastie v zapuske elektrostaleplavilnoj pechi na Tagmete www kremlin ru 2013 22 avg Sobstv korr Rekviem staroj pechi 2015 04 26 u Wayback Machine Ekspert Yug 2013 18 noyabrya 45 46 Kovtun A Raduga v hrustalnyh granyah nedostupne posilannya z travnya 2019 Nashe vremya 2010 5 fevr Makarenko V Tagmetovcy sdelayut hrustalnyj gerb nedostupne posilannya z travnya 2019 Gorod N 2002 26 iyulya Sobstv korr Naznachen novyj Upravlyayushij direktor Taganrogskogo metallurgicheskogo zavoda 2016 03 22 u Wayback Machine Neft Rossii 2016 16 marta Pronicatelnyj G V Taganroge na Tagmete smenili upravlyayushego direktora www ruffnews ru 2016 16 marta Morozova V Upravlyayushim TAGMETa stal Dmitrij Livshic Delovoj kvartal 2011 23 noyabrya Taganrog Enciklopediya Taganrog Anton 2008 928 c ISBN 978 5 88040 064 5 Emelyanov S N Starovojt Fyodor Stepanovich Taganrog Enciklopediya Taganrog Anton 2008 S 650 ISBN 978 5 88040 064 5 Sobstv korr Kak Valcovka snimalas v kino Valcovka 2014 11 sent