Тавастгуська (Тавастехуська) губернія (фін. Hämeen lääni, рос. Тавастгусская губерния, швед. Tavastehus län) — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії (Велике герцогство Фінляндія) в 1831—1917 та Фінляндії в 1917—1997 роках (була перейменована на губернію Гяме).
Тавастгуська губернія | ||||
Центр | Тавастгус (1831—1917 роки) Гямеенлінна (1917—1997) | |||
---|---|---|---|---|
Існування | 1831–1997 роки | |||
Утворено | 1831 | |||
Площа | 21 584 км² (20 184 верст²) 22 246 | |||
Населення | 330 823 688 200 осіб () | |||
Наступники | Південна Фінляндія Західна Фінляндія | |||
Географія
Губернія займала частину південно-західної Фінляндії і межувала на півночі з Вазаською губернією, на заході і частково на південному заході — Або-Б'єніборзькою губернією, на півдні — Нюландською губернією, на сході — Санкт-Міхельской.
Північна і східна частини губернії гористі з порівняно високими (понад 200 м над рівнем моря) і крутими височинами. По західній частині проходить гряда Сатакуннанселькя з озом Кангасала. Південна частина більш рівнинна. Озера становили 16,8 % території.
Історія
До 1809 року перебувала у складі Шведської Фінляндії під назвою губернія Нюланд і Тавастех (в російському варіанту Нюландо-Тавастгуська губернія). Утворено самостійну Тавастгуську губернію було 1831 року внаслідок адміністративної реформи імператора Миколи I. Втім до 1868 року діяли лангманські суди з використанням шведського права.
1870 року частина повітів Кеуруу і Руовесі з Вазаської губернії було приєднано до Тавастгуської. Водночас невеличкі поселення перейшли з Або-Б'єніборзької і Санкт-Міхельської губерній, а 4 села з Тавастгуської — до Або-Б'єніборзької.
Після здобуття Фінляндією незалежності 1917 року губернія зберегла свої кордони, але змінила назву на Гяме. Тавастгус було перейменовано на Гямеенлінну.
1960 з меж губьернії було передано повіти Ямся, Ямсянкоскі, Коскенпяя, Корпілахті, Муураме та Сяняцало до новоствореної губернії Центральна Фінляндія. 1969 року округ Віррат з Вазаської губернії було приєднано до губернії Гяме. 1973 року муніципалітет Суоніємі приєднано до повіту Нокія губернії Гяме. 1974 року повіт Кухмайнен було передано до губернії Центральна Фінляндія.
1990 року мініціпалітет Сомеро перейшов до губернії Турку-Порі. 1993 року до губернії Гяме з губернії турку-Порі було передано громади Хямеенкюрьо, Ікаалінен, Кіхніо, Моугіярві, Паркано, Вільякалла.
У 1997 році південна частина губернії була приєднана до губерній Уусімаа і , утворивши губернію Південна Фінляндія. Північна частина — до Вазаської губернії, Центральна Фінляндія, Турку-Порі, увторивши губернію Західна Фінляндія.
Адміністративний устрій
За часів російської імперії губернія поділялася на наступні повіти: Пірккала, Руовесі, Таммела, Гауха, Голлола, Ямся.
Протягом існування в незалежній Фінляндії з 1960 року кордони та адміністративни устрій губернії постійно змінювався. На момент її ліквідації існувало 54 громади, з яких 14 були міськими.
Губернатори тавастгуські
- (1831)
- (1831—1841)
- (1841—1863)
- (1863—1865)
- (1865—1869)
- (1870—1875)
- (1875—1887)
- (1887—1895)
- (1895—1899)
- (1900—1901)
- (1901—1904)
- (1904—1906)
- (1906—1910)
- (1910—1911)
- 1911—1917
Губернатори Гяме
- (1917—1918)
- Антті Туленгеймо (1918—1919)
- (1919—1930)
- (1930—1959)
- (1959—1972)
- (1973—1979)
- (1979—1994)
- (1994—1997)()
Населення
За часів Російської імперії та незалежної Фінляндії мешкають переважно фіни (нащадки племені ям). У 1887 році в губернії мешкало 330 823 осіб. За відомостями 1890 року фіни становили 98,6 % населення, шведи — 1,4 %. У 1905 році чисельність населення склала 317 326 осіб.
На 1974 рік населення становило 656 тис. осіб, з яких близько 2/3 мешкало у містах. Відповідно до перепису 1993 року в губернії мешкало 688 200 осіб.
Економіка
В період Російської імперії основними напрямками діяльності були тваринництво (переважно вівчарство, розведення великої рогатої худоби і коней) і землеробство (вирощувалося жито, овес, ячмінь, картопля). Розвиток також набуло традиційне рибальство.
За розмірами фабричної і заводської діяльності Тавастгуська губернія займала в великого князівстві Фінлянсдькому друге місце, ставши до 1913 року значним промисловим регіоном. У 1896 році їх було 908, з яких більшість припадало на ливарні й металургійні заводи, хімічні підприємства і ткацькі фабрики. Лісопильних заводів в 1896 році було 70, зокрема 51 — паровий.
Торгівля була зосередженва в містах Тавастгус і Таммерфорсі, де знаходилися в часи Великого князівства Фінляндського свої митниці. Транспорутвання вантажів відбувалося переважно залізницею. Було прокладено залізничні лінії Гельсінгфорс — Тавастгус (1862 рік), Санкт-Петербург — Рійгімякі (1870 рік), Тавастгус — Таммерфорс і Тойя — Або (обидві 1876 року), Таммерфорс — Миколайстад (1883), Таммерфорс — Б'єніборг (1895 рік).
За часів існування в незалежній Фінляндії губернія зберегла свою промислово-аграрну структуру. Були розвинені целюлозно-паперова, деревообробна (в містах Мянття, Нокіа, Валкеакоскі, Лахті), текстильна (міста Тампере і Форсса) промисловість, металообробка і машинобудування (Тампере і Лахті). Вирощували зернові і кормові культури. Були розвинені молочне тваринництво, лісовий і рибний промисли.
Примітки
- На 1917 рік
- На 1993 рік
- На 1887 рік
Джерела
- Книпович Н. М. Тавастгусская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Tuominen, Jorma ym.: Hämeen historia 4:3, Noin vuodesta 1870 vuoteen 1945. Hämeenlinna: Hämeen heimoliitto, 1979. .
- Tuominen, Jorma ym.: Hämeen historia 5, Toisen maailmansodan jälkeinen aika. Hämeenlinna: Hämeen heimoliitto, 1986. .
- Provinces of Finland 1634—2009[недоступне посилання з вересня 2019]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тавастгуська губернія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tavastguska Tavastehuska guberniya fin Hameen laani ros Tavastgusskaya guberniya shved Tavastehus lan administrativno teritorialna odinicya Rosijskoyi imperiyi Velike gercogstvo Finlyandiya v 1831 1917 ta Finlyandiyi v 1917 1997 rokah bula perejmenovana na guberniyu Gyame Tavastguska guberniyaCentr Tavastgus 1831 1917 roki Gyameenlinna 1917 1997 Isnuvannya 1831 1997 rokiUtvoreno 1831Plosha 21 584 km 20 184 verst 22 246Naselennya 330 823 688 200 osib Nastupniki Pivdenna Finlyandiya Zahidna FinlyandiyaGeografiyaGuberniya zajmala chastinu pivdenno zahidnoyi Finlyandiyi i mezhuvala na pivnochi z Vazaskoyu guberniyeyu na zahodi i chastkovo na pivdennomu zahodi Abo B yeniborzkoyu guberniyeyu na pivdni Nyulandskoyu guberniyeyu na shodi Sankt Mihelskoj Pivnichna i shidna chastini guberniyi goristi z porivnyano visokimi ponad 200 m nad rivnem morya i krutimi visochinami Po zahidnij chastini prohodit gryada Satakunnanselkya z ozom Kangasala Pivdenna chastina bilsh rivninna Ozera stanovili 16 8 teritoriyi IstoriyaDo 1809 roku perebuvala u skladi Shvedskoyi Finlyandiyi pid nazvoyu guberniya Nyuland i Tavasteh v rosijskomu variantu Nyulando Tavastguska guberniya Utvoreno samostijnu Tavastgusku guberniyu bulo 1831 roku vnaslidok administrativnoyi reformi imperatora Mikoli I Vtim do 1868 roku diyali langmanski sudi z vikoristannyam shvedskogo prava 1870 roku chastina povitiv Keuruu i Ruovesi z Vazaskoyi guberniyi bulo priyednano do Tavastguskoyi Vodnochas nevelichki poselennya perejshli z Abo B yeniborzkoyi i Sankt Mihelskoyi gubernij a 4 sela z Tavastguskoyi do Abo B yeniborzkoyi Pislya zdobuttya Finlyandiyeyu nezalezhnosti 1917 roku guberniya zberegla svoyi kordoni ale zminila nazvu na Gyame Tavastgus bulo perejmenovano na Gyameenlinnu 1960 z mezh guberniyi bulo peredano poviti Yamsya Yamsyankoski Koskenpyaya Korpilahti Muurame ta Syanyacalo do novostvorenoyi guberniyi Centralna Finlyandiya 1969 roku okrug Virrat z Vazaskoyi guberniyi bulo priyednano do guberniyi Gyame 1973 roku municipalitet Suoniyemi priyednano do povitu Nokiya guberniyi Gyame 1974 roku povit Kuhmajnen bulo peredano do guberniyi Centralna Finlyandiya 1990 roku minicipalitet Somero perejshov do guberniyi Turku Pori 1993 roku do guberniyi Gyame z guberniyi turku Pori bulo peredano gromadi Hyameenkyuro Ikaalinen Kihnio Mougiyarvi Parkano Vilyakalla U 1997 roci pivdenna chastina guberniyi bula priyednana do gubernij Uusimaa i utvorivshi guberniyu Pivdenna Finlyandiya Pivnichna chastina do Vazaskoyi guberniyi Centralna Finlyandiya Turku Pori uvtorivshi guberniyu Zahidna Finlyandiya Administrativnij ustrijPovitovij podil guberniyi v 1917 roci Za chasiv rosijskoyi imperiyi guberniya podilyalasya na nastupni poviti Pirkkala Ruovesi Tammela Gauha Gollola Yamsya Protyagom isnuvannya v nezalezhnij Finlyandiyi z 1960 roku kordoni ta administrativni ustrij guberniyi postijno zminyuvavsya Na moment yiyi likvidaciyi isnuvalo 54 gromadi z yakih 14 buli miskimi Gubernatori tavastguski 1831 1831 1841 1841 1863 1863 1865 1865 1869 1870 1875 1875 1887 1887 1895 1895 1899 1900 1901 1901 1904 1904 1906 1906 1910 1910 1911 1911 1917 Gubernatori Gyame 1917 1918 Antti Tulengejmo 1918 1919 1919 1930 1930 1959 1959 1972 1973 1979 1979 1994 1994 1997 NaselennyaZa chasiv Rosijskoyi imperiyi ta nezalezhnoyi Finlyandiyi meshkayut perevazhno fini nashadki plemeni yam U 1887 roci v guberniyi meshkalo 330 823 osib Za vidomostyami 1890 roku fini stanovili 98 6 naselennya shvedi 1 4 U 1905 roci chiselnist naselennya sklala 317 326 osib Na 1974 rik naselennya stanovilo 656 tis osib z yakih blizko 2 3 meshkalo u mistah Vidpovidno do perepisu 1993 roku v guberniyi meshkalo 688 200 osib EkonomikaV period Rosijskoyi imperiyi osnovnimi napryamkami diyalnosti buli tvarinnictvo perevazhno vivcharstvo rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi i konej i zemlerobstvo viroshuvalosya zhito oves yachmin kartoplya Rozvitok takozh nabulo tradicijne ribalstvo Za rozmirami fabrichnoyi i zavodskoyi diyalnosti Tavastguska guberniya zajmala v velikogo knyazivstvi Finlyansdkomu druge misce stavshi do 1913 roku znachnim promislovim regionom U 1896 roci yih bulo 908 z yakih bilshist pripadalo na livarni j metalurgijni zavodi himichni pidpriyemstva i tkacki fabriki Lisopilnih zavodiv v 1896 roci bulo 70 zokrema 51 parovij Torgivlya bula zoseredzhenva v mistah Tavastgus i Tammerforsi de znahodilisya v chasi Velikogo knyazivstva Finlyandskogo svoyi mitnici Transporutvannya vantazhiv vidbuvalosya perevazhno zalizniceyu Bulo prokladeno zaliznichni liniyi Gelsingfors Tavastgus 1862 rik Sankt Peterburg Rijgimyaki 1870 rik Tavastgus Tammerfors i Tojya Abo obidvi 1876 roku Tammerfors Mikolajstad 1883 Tammerfors B yeniborg 1895 rik Za chasiv isnuvannya v nezalezhnij Finlyandiyi guberniya zberegla svoyu promislovo agrarnu strukturu Buli rozvineni celyulozno paperova derevoobrobna v mistah Myanttya Nokia Valkeakoski Lahti tekstilna mista Tampere i Forssa promislovist metaloobrobka i mashinobuduvannya Tampere i Lahti Viroshuvali zernovi i kormovi kulturi Buli rozvineni molochne tvarinnictvo lisovij i ribnij promisli PrimitkiNa 1917 rik Na 1993 rik Na 1887 rikDzherelaKnipovich N M Tavastgusskaya guberniya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Tuominen Jorma ym Hameen historia 4 3 Noin vuodesta 1870 vuoteen 1945 Hameenlinna Hameen heimoliitto 1979 ISBN 951 23 1437 1 Tuominen Jorma ym Hameen historia 5 Toisen maailmansodan jalkeinen aika Hameenlinna Hameen heimoliitto 1986 ISBN 951 99761 9 1 Provinces of Finland 1634 2009 nedostupne posilannya z veresnya 2019 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tavastguska guberniya