Тавастгус

Гя́меенлі́нна (фін. Hämeenlinna, або Тавастехус від швед. Tavastehus) — місто і муніципалітет в Фінляндії в провінції Канта-Гяме, губернія Південна Фінляндія. Є адміністративним центром губернії і . Розташований на березі озера . Площа муніципалітету — 185,1 км², з яких 19,1 км² припадає на це озеро.

Гямеенлінна фін. Hämeenlinnan kaupunki швед. Tavastehus stads
^d
Основні дані
60°59′40″ пн. ш. 24°28′00″ сх. д. / 60.9944444444722222° пн. ш. 24.4666666666944436769881577° сх. д. / 60.9944444444722222; 24.4666666666944436769881577Координати: 60°59′40″ пн. ш. 24°28′00″ сх. д. / 60.9944444444722222° пн. ш. 24.4666666666944436769881577° сх. д. / 60.9944444444722222; 24.4666666666944436769881577
Країна	Фінляндія^[1]
Адмінодиниця	Канта-Гяме
Столиця для	Канта-Гяме
Межує з — сусідні нас. пункти ^d^[2], Акаа^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], Валкеакоскі^[2] ^?
Засновано	1639
Площа	1785,35 км²^[3]
Населення	68 288 осіб (29 лютого 2024)
Клімат	теплий вологий континентальний (Dfb)^d
Офіційна мова	фінська^[5]^[6]
Часовий пояс	і
GeoNames	659181
OSM	r2388843  ·R
Поштові індекси	13100
Міська влада
Мер міста	^d
Вебсайт	hameenlinna.fi
Мапа
Гямеенлінна у Вікісховищі

Згідно з рішенням Державної Ради 1 січня 2009 року до муніципалітету були приєднані , , , і .

Історія

Місто спочатку виникло як поселення біля замку, побудованого шведами в кінці XIII століття. Це поселення отримало статус міста в 1639 році за пропозицією генерал-губернатора Пера Браге.

Гямеенлінна є батьківщиною композитора Яна Сібеліуса. Багато видатних фінів були випускниками навчальних закладів цього міста.

У 1862 році Гямеенлінна було сполучено з Гельсінкі залізницею. Це була перша залізниця прокладена у Фінляндії.

З цього міста походить популярна фолк-метал група Turisas.

Населення

Ринкова площа в центрі міста

Станом на 1 січня 2015 року населення міста становило 68,02 тис. осіб. (14-е за величиною у Фінляндії).

Адміністративно-територіальний поділ

Карта субпровінції Хямеенлінна (написи — російською мовою):

   Хямеенлінна

   Хаттула

   Янаккала

До об'єднання з п'ятьма сусідніми муніципалітетами (до 1.1.2009) Гямеенлінна офіційно поділялась на 41 район:

Keskusta — Linnanniemi Keskusta — Koilliskulma Keskusta — Hämeensaari Keskusta — Saaristenmäki Keinusaari Sairio Myllymäki Kauriala Ahvenisto (Poltinaho) Pullerinmäki (Tiiriö, Viisari, Rinkelinmäki) Ojoinen

Puistonmäki (Hakalanniemi) Kirstula Aulanko Hätilä (Asemantaka) Idänpää (Laaniitty) Katinen Katumajärvi Kantola Kankaantausta (Visamäki) / Kankaantaka Miemala Hattelmala

Munakas Luolaja Voutila (Lakee, Jukola) Loimalahti (Hirsimäki) Majalahti Vuorentaka (Lakee, Kurala) Tiirinkoski Pikku-Parola Luhtiala Ruununmylly (Kukostensyrjä, Papinniitty, Aulangontorpan alue) Taka-Hätilä

Hangasmäki Kankainen Mäskälä (Harvoilanmäki) Kappola Hakumäki Vanaja Käikälä (Tarvasmäki) Harviala

Села колишньої кунти : Aikkola, Ajoranta, , Apoo, Eteläinen, Hahkiala, Hakkala, Hankala, Hauhontausta, Heinäkangas, Hyvikkälä, Hyömäki, Ilmoila, Joki (Jokioinen), Juntula, Kalaila, Keso, Kirkonkylä, Kokkala, Kokkila, Kukkola, Kyttälä, Lautsia, Lehdesmäki, Lehtelä, Matkantaka, Miehoila, Mustila, Okerla, Pappila, Porras, Porsoo, Rukkoila, Saha, Sappee, Sotjala, , Tuittula, Tuulimylly, Uusikylä, Vihavuosi, Villantila, Vitsiälä, Vuolijoki.

Села колишньої кунти : Ahlajärvi, Heinu, Hietajärvi, Hitumaa, Iittala, Kanajärvi, Kankaanpää, Kautio, Keikkala (Kalvolan entinen keskusta), Kotkajärvi, Kutila, Kutinen, Kuurila, Könnölä, Lintumaa, Niemi, Ohtinen, Ojajärvi, Orjanhirsi, Paakkonen, Sauvala, Saviniemi, Sittala, Sääksniemi, Taljala, Turkinmäki, Unonen, Rimmilä, Pirttikoski

Села колишньої кунти : Arrankorpi, , Hauhiala, , , Jahkola, Kataloinen, Kostila, Kuurikka, Kättärlä, Lampelto, Lieso, Montola, Mulkoila, Niipala, Oinen, Onnenvuori, Paakkola, Pakkasela, Palonen, Parikkala, Perinkää, Pienistö, Porraskoski, Rantonen, Riikonen, Ronni, Sankola, Syrjäntausta, Takaperä, Tanttila, Tommala, Vilkkilä, Vähä-Evo, Ylänne, Ylännäinen

Села колишньої кунти : Ahoinen, Asemi, Kaloinen, Kuittila, Lietsa, Muurila, Nevilä, Oinaala, Uusikylä, Vaimare, Vehmainen, Nummenkylä

Села колишньої кунти : Juttila, Karutta, Lakkola, Pohjoinen, Sairiala, , , Teuro, Toivaala

З усіх муніципалітетів Фінляндії Гямеенлінна друга за кількістю літніх котеджів. На початку 2009 року їх було зареєстровано 7600.

Транспорт

Залізнична станція (вокзал)

Залізниця

Через місто проходить найстаріша залізниця Гельсінкі — Гямеенлінна — Тампере, збудована в 1862 році.

Автошляхи

Через Гямеенлінна та його агломерацію прямує одна автострада (Гельсінкі — Гямеенлінна — Тампере, яка дублює залізницю), 3 регіональні (Турку — Ренко — Гямеенлінна — Туулос — Ювяскюля, Тампере — Хаухо — Туулос — Лахті, Гямеенлінна — Парола — Тампере) та багато районних.

Визначні пам'ятки

Фортеця Гяме

 — головна визначна пам'ятка міста. Це найпопулярніше місце відвідин туристів у Гямеенлінна. На території фортеці знаходяться кілька музеїв:

• Історичний музей міста Гямеенлінна
• Артилерійський музей Фінляндії. Серед його експонатів багато гармат російського виробництва: 6-дюймова облогова гармата зразка 1877 року, 6-дюймова облогова гармата зразка 1904, 42-лінійна гармата зразка 1877 року, 87 — мм польова легка гармата зразка 1877 року та інші.
• Тюремний музей.

На території фортеці щорічно проводиться середньовічний ярмарок, відзначається свято Івановаго дня та численні інші події в культурному житті міста.

Також в місті є:

• Будинок-музей Яна Сібеліуса
• Художній музей міста Гямеенлінна

Уродженці

• Армас Лауніс (1884—1959) — фінський композитор, етномузикознавець, музичний педагог, письменник і журналіст.

Примітки

1. archINFORM — 1994.
   d:Track:Q265049
2. https://www.stat.fi/org/avoindata/paikkatietoaineistot/kuntapohjaiset_tilastointialueet.html
3. Suomen pinta-ala kunnitain 1.1.2023 — MML.
   d:Track:Q979330d:Track:Q117800624
4. Finland's preliminary population figure was 5,608,218 at the end of February 2024 — Statistics Finland.
   d:Track:Q798557
5. http://www.stat.fi/meta/luokitukset/kunta/001-2012/luokitusavain_ks.html
6. Kuntien ja kielisuhdeluokituksen 2024 välinen luokitusavain, Klassificeringsnyckeln mellan kommuner och språklig indelning år 2024, The correspondence table between municipalities and language distribution in 2024 — Statistics Finland, 2024.
   d:Track:Q798557d:Track:Q125824619
7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2012. Процитовано 5 березня 2011.

Посилання