ТЕС Ал Губра колишня теплова електростанція в Омані котра знаходилась у столичному місті Маскат ТЕС Ал Губра23 36 12 пн

ТЕС Ал-Губра — колишня теплова електростанція в Омані, котра знаходилась у столичному місті Маскат.

ТЕС Ал-Губра
ідентифікатори і посилання
23°36′12″ пн. ш. 58°24′41″ сх. д. / 23.603333° пн. ш. 58.411389° сх. д. / 23.603333; 58.411389
Країна	Оман
Розташування	Оман, Маскат
Введення в експлуатацію	1978—1997
Вид палива	природний газ
Енергоблоки	морська вода
Котельні агрегати	2 котли-утилізатори John Brown (для турбін General Electric Frame 9)
Турбіни	газові: 9 General Electric Frame 5 + 2 General Electric Frame 6 + 2 General Electric Frame 9, парові: 6 BBC та ABB
Встановлена електрична потужність	509,6 (2009)
Материнська компанія	Nama Group (Electricity Holding Company SAOC)



ТЕС Ал-Губра

Станцію спорудили в межах комбінованого проекту, котрий мав забезпечити столицю султанату електроенергією та водою. У 1977—1979 роках тут ввели в експлуатацію дев'ять встановлених на роботу у відкритому циклі газових турбін General Electric Frame 5 потужністю по 17,5 МВт. В подальшому генераторні пможливості зросли внаслідок встановлення двох газових турбін General Electric Frame 6 потужністю по 27 МВт та двох General Electric Frame 9 з показником по 95 МВт (останні ввели в експлуатацію у 1995-му). Крім того, на майданчику змонтували шість парових турбін, дві останні з яких потужністю по 30 МВт запустили у 1993-му та 1997-му.

Продуковане під час генерації електроенергії тепло використовували для опріснення води за технологією багатостадійного випаровування (Multi Stage Flash). У підсумку після шести етапів розширення комплекс досяг показника у 205 тис. м³ на добу.

Станом на початок 2010-х ТЕС використовувала всі 13 газових та 4 парові турбіни. При цьому зареєстрована потужність Frame 5 коливалась від 15,4 МВт до 17,8 МВт, Frame 6 мали показники у 27,4 МВт, а Frame 9 — 95,7 МВт та 96,4 МВт. Парові турбіни № 3 — 6 мали показники у 8,3 МВт, 39,2 МВт, 31,8 МВт та 30,2 МВт. Таким чином, загальна потужність станції становила 509,6 МВт, проте 28 МВт забирало опріснювальне виробництво.

У 2018-му на тлі введення нових, значно ефективніших опріснювальних заводів, ТЕС Ал-Гурба закрили.

Як паливо станція споживала природний газ, постачений по трубопроводу Їбал — Маскат.

Для охолодження використовували морську воду.

Зв'язок з енергосистемою відбувався за допомогою ЛЕП, розрахованою на роботу під напругою 132 кВ.

Протягом усього свого життєвого цикла станція належала державі Оман. З 2002-го це здійснювалось через Electricity Holding Company SAOC, в подальшому перейменовану у Nama Holding.

Примітки

5 Year Annual Transmission Capability Statement 2009-2013 (PDF).
OPWP’s 7-YEAR STATEMENT (2019 – 2025) (PDF).
Sogex Oman Experience. sogexoman (англ.). Процитовано 4 травня 2020.
OMAN ENGINEERING FOR POWER AND URBAN WATER SUPPLY LOAN 1442-OM.
Ghubrah IV OCGT Power and Desalination Plant Oman - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 4 травня 2020.
Projects. www.elsaie-engineering.com. Процитовано 4 травня 2020.
CORMIX Simulations of Surface Brine Discharges: A Case Study.
Oman Power and Water Procurement Company (OPWP) member of Nama Group. [Архівовано 2021-06-25 у Wayback Machine.]

[1] 5 Year Annual Transmission Capability Statement 2009-2013 (PDF).

[2] OPWP’s 7-YEAR STATEMENT (2019 – 2025) (PDF).

[3] Sogex Oman Experience. sogexoman (англ.). Процитовано 4 травня 2020.

[4] OMAN ENGINEERING FOR POWER AND URBAN WATER SUPPLY LOAN 1442-OM.

[5] Ghubrah IV OCGT Power and Desalination Plant Oman - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 4 травня 2020.

[6] Projects. www.elsaie-engineering.com. Процитовано 4 травня 2020.

[7] CORMIX Simulations of Surface Brine Discharges: A Case Study.

[8] Oman Power and Water Procurement Company (OPWP) member of Nama Group. [Архівовано 2021-06-25 у Wayback Machine.]