Сінчі Рока Sinchi Ruq a д н бл 1260 2 й Капак Інка володар міста держави Куско близько у 1230 1260 роках Намагався розши

Сінчі Рока (*Sinchi Ruq'a, д/н — бл. 1260) — 2-й Капак Інка, володар міста-держави Куско, близько у 1230–1260 роках. Намагався розширити успадковані володіння та остаточно впровадити культ Сонця в Куско.

Сінчі Рока

Народився	невідомо Куско або Тампукуіро
Помер	бл. 1260 м.Куско
Поховання	Куско
Країна	Королівство Куско
Діяльність	суверен
Титул	Капак Інка
Посада	Сапа Інка
Термін	1230-1260 роки
Попередник	Манко Капак
Наступник	Льоке Юпанкі
Рід	династія Нижнього Куско
Батько	Манко Капак
Мати	Мама Оклло
У шлюбі з	Мама Кока
Діти	Льоке Юпанкі
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з династії Нижнього Куско. Син Манко Капак, засновника міста-держави Куско. Перша частина ім'я — Сінчі — походить від титулу його батька, що значив військовика-вождя у племені тамбо. Виконавши церемонію похорону свого батька і прийнявши різнобарвну тасьму-л'яауту (заміняло корону), від самого початку новий Капак Інка вирішив підкорити всю долину Куско та навколишні міста-держави. Для обговорення планів походів Сінчі Рока скликав нараду наймогутніших курак (на кшталт касиків-князів), де заявив про намір слідувати завітам свого батька про навернення кечуа до пізнання і поклонінню Сонцю, для чого запропонував підкорити сусідні народи.

У своїх намірах розширити кордони держави Куско віддавав перевагу ідеологічній зброї перед військовим конфліктом. Ймовірно, це пов'язано з миролюбним характером цього володаря. Оголосивши свого батька сином бога Сонця, Сінчі Рока намагався за допомогою підтримки з боку сусідніх народів зробити релігійний вплив для подальшого підкорення цих земель.

Водночас як дипломатичний крок порушив звичай брати шлюб з рідною сестрою, оженившись на Мамі Корі, доньці Сутік Уамана, володаря міста-держави Саньо (теперішній Сан-Себастьян). Тесть надав Сінчі Рокі військову допомогу, також допомагав інкав в охороні їх кордонів. Після цього володар інків розпочав зміцнювати свою держави зсередини. Він займався осушення боліт в околицях Куско, зміцнив обидві річки в околицях Куско і побудував на місці, де нині височіє Саксайуаман, потужну фортецю. Водночас став фундатором великого торговельного центру — базара-кату. Саме за час володарювання Сінчі Рокі Куско остаточно оформився як місто-столиця інків.

За легендами, народи пучина та чанча були підкорені лише силою доброго слова, добровільно прийняли васальну залежність і панування Інки і поклоніння Сонцю. Міфи інків розповідають, що протягом свого володарювання Сінчі Рока без зброї розширив кордони до міста-держави Чункара. Достеменно відомо, що 2-й Капак Інка домігся від сусідів — племен саусірай, антасайя й алькауїса — визнання законними загарбань свого батька Манко Капака.

За різними хроніками, він правив 19 або 30 років. Помер близько 1260 року, передавши владу своєму сину від законної дружини-сестри Мама Коко — Льоке Юпанкі.

Особисті якості

За розповідями інків, Сінчі Рока відзначався великою фізичною силою й діловитістю. Був надзвичайно швидким бігуном. Саме тому він обрав своєю «гербовою» твариною сокола, який для гірських індіанців був символом швидкості.

Джерела

Гарсиласо де ла Вега: История государства инков — Ленинград: Наука, 1974
de Gamboa, P.S., 2015, History of the Incas, Lexington,

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сінчі Рока