Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сім'я Евномії — це велика сім'я астероїдів у центральній частині головного поясу, яка складається з силікатних астероїдів типу S. До складу цієї сім'ї входить близько 5 % всіх астероїдів головного поясу. Сім'я отримала свою назву на честь астероїда 15 Евномія. Ця сім'я є однією з , названих на честь японського астронома Хіраями.
Характеристики сім'ї
Як і деякі інші сім'ї астероїдів, сім'я Евномії утворилася під час руйнування батьківського астероїда в результаті зіткнення з ним іншого великого астероїда. Астероїд 15 Евномія розташовується поблизу центру мас сім'ї, у ньому зосереджено близько 70—75 % речовини батьківського тіла. Він є найбільшим представником своєї сім'ї, а також найбільшим «кам'яним» астероїдом спектрального класу S серед усіх астероїдів головного поясу. Евномія має сильно витягнуту форму з поперечником вздовж поздовжньої осі 300 км та середнім діаметром 250 км. А середній діаметр батьківського тіла до його руйнування міг становити близько 280 км. Цілком імовірно, що завдяки великим розмірам у батьківському астероїді могла відбутися часткова диференціація надр, оскільки спектри поверхні Евномії та деяких інших сімей астероїдів мають певні відмінності. При цьому деякі дослідники відзначають, що батьківський астероїд до остаточного руйнування міг пережити ще кілька великих зіткнень. Ймовірною причиною руйнування астероїда міг стати астероїд діаметром близько 50 км, що врізався в батьківський астероїд на швидкості 22 000 км/год.
Інші члени сім'ї досить рівномірно розподілені у просторі навколо Евномії. Другий за величиною астероїд 258 Тихея помітно поступається за розмірами Евномії і має лише 65 км у діаметрі, але його приналежність до сім'ї ставиться під питання. Тому зараз точно можна стверджувати, що найбільший астероїд сім'ї після Евномії не перевищує 30 км.
Спектроскопічні дослідження показують, що члени сім'ї помітно розрізняючись за хімічним складом, проте залишаються в рамках спектрального класу S. Вони мають в основному кам'яний (а не крижаний) склад поверхні, включаючи різні силікати, а також такі метали як нікель і залізо і мають досить велике альбедо.
Через пізніші зіткнення, гравітаційні збурення Юпітера або інших великих астероїдів, а також вплив ефекту Ярківського астероїди з часом залишають сім'ю і розсіюються в космічному просторі. При цьому в сім'ї Евномії збереглося чимало невеликих астероїдів, що вказує на порівняно недавнє формування цієї сім'ї.
У 2000 році апарат «Кассіні — Гюйгенс» пролетів поблизу одного з представників даного сім'ї — астероїда 2685 Мазурський. Однак, відстань у млн км, на якому апарат пролетів повз астероїд, виявилася занадто великою для того, щоб розгледіти щось на поверхні астероїда.
Розташування та розмір
Астероїди сім'ї Евномії рухаються в області простору, обмеженої орбітальними резонансами з Юпітером 3:1 та 8:3, з відносно високим нахилом орбіт.
Основний діапазон власних орбітальних елементів астероїдів сім'ї Евномії наведено в наступній таблиці
| ap | ep | ip | |
|---|---|---|---|
| min | 2,54 а. о. | 0,121 | 11,6° |
| max | 2,72 а. о. | 0,180 | 14,8° |
Для даної астрономічної епохи діапазон оскулюючих орбітальних елементів для орбіт основної маси астероїдів наведено в наступній таблиці.
| a | e | i | |
|---|---|---|---|
| min | 2,53 а. о. | 0,078 | 11,1° |
| max | 2,72 а. о. | 0,218 | 15,8° |
Так, за даними статистичного аналізу (Zappala 1995) було виявлено 439 основних членів сім'ї. А в результаті подальших досліджень їхня кількість значно зросла і на 2005 рік становила 4649 астероїдів серед 96 944 астероїдів, відкритих на той період часу, що становить близько 5 % всіх астероїдів головного поясу.
Винятки
Під час дослідження даної сім'ї були виявлені астероїди, які рухаються подібними до астероїдів сім'ї орбітами, проте не належать до сім'ї, через невідповідність спектральних характеристик параметрам більшості астероїдів. На основі вивчення спектральних характеристик були виявлені кілька астероїдів, що не входять у дану родину, але рухаються подібними до них орбітам: 85 Іо, 141 Люмен, 546 Геродіада, 657 Гунлед, 1094 Сиберія та 1275 Кімбрія.
Примітки
- P. Tanga, A. Cellino, P. Michel, В. Дзаппала, P. Paolicchi, A. Dell'Oro. On the Size Distribution of Asteroid Families: The Role of Geometry // Icarus : journal. — Elsevier, 1999. — Vol. 141 (6 July). — P. 65. — DOI:. з джерела 28 березня 2020.
- K. L. Reed, M. J. Gaffey, & L. A. Lebofsky. Shape and Albedo Variations of Asteroid 15 Eunomia // Icarus. — Elsevier, 1997. — Vol. 125 (6 July). — P. 446. — DOI:. з джерела 28 березня 2020.
- D. Lazzaro, T. Mothй-Diniz, J. M. Carvano, C. A. Angeli, A. S. Betzler, M. Florczak, A. Cellino, M. Di Martino, A. Doressoundiram, M. A. Barucci, E. Dotto, P. Bendjoya. The Eunomia Family: A Visible Spectroscopic Survey // Icarus. — Elsevier, 1999. — Vol. 142 (6 July). — P. 445. — DOI:. з джерела 28 березня 2020.
- A. Nathues, S. Mottola, M. Kaasalainen, G. Neukum. Spectral study of the Eunomia asteroid family; // Icarus. — Elsevier, 2005. — Vol. 175 (6 July). — P. 452. — DOI:. з джерела 28 березня 2020.
- P. Michel, W. Benz, & D. C. Richardson. Catastrophic disruption of pre-shattered parent bodies // Icarus : journal. — Elsevier, 2004. — Vol. 168 (6 July). — P. 420. — DOI:. з джерела 28 березня 2020.
- P. Michel, W. Benz, P. Tanga, D. C. Richardson. Collisional and Gravitational Reaccumulation: Forming Asteroid Families and Satellites // Science : journal. — 2001. — Vol. 294, no. 5547 (6 July). — P. 1696. — DOI:. — PMID 11721050 .
- В. Дзаппала, [fr], [d], [en] and [d]. Asteroid Families: Search of a 12,487-Asteroid Sample Using Two Different Clustering Techniques // Icarus : journal. — Elsevier, 1995. — Vol. 116, no. 2 (8). — P. 291 — 314. — DOI:. з джерела 28 березня 2020.
- P. Michel, P. Tanga, W. Benz, D. C. Richardson. Formation of Asteroid Families by Catastrophic Disruption: Simulations with Fragmentation and Gravitational Reaccumulation // Icarus : journal. — Elsevier, 2002. — Vol. 160 (6 July). — P. 10. — DOI:.
- . AstDys site. Архів оригіналу за 23 грудня 2005. Процитовано 9 травня 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sim ya Evnomiyi ce velika sim ya asteroyidiv u centralnij chastini golovnogo poyasu yaka skladayetsya z silikatnih asteroyidiv tipu S Do skladu ciyeyi sim yi vhodit blizko 5 vsih asteroyidiv golovnogo poyasu Sim ya otrimala svoyu nazvu na chest asteroyida 15 Evnomiya Cya sim ya ye odniyeyu z nazvanih na chest yaponskogo astronoma Hirayami Harakteristiki sim yiRoztashuvannya ta struktura sim yi Evnomiyi Yak i deyaki inshi sim yi asteroyidiv sim ya Evnomiyi utvorilasya pid chas rujnuvannya batkivskogo asteroyida v rezultati zitknennya z nim inshogo velikogo asteroyida Asteroyid 15 Evnomiya roztashovuyetsya poblizu centru mas sim yi u nomu zoseredzheno blizko 70 75 rechovini batkivskogo tila Vin ye najbilshim predstavnikom svoyeyi sim yi a takozh najbilshim kam yanim asteroyidom spektralnogo klasu S sered usih asteroyidiv golovnogo poyasu Evnomiya maye silno vityagnutu formu z poperechnikom vzdovzh pozdovzhnoyi osi 300 km ta serednim diametrom 250 km A serednij diametr batkivskogo tila do jogo rujnuvannya mig stanoviti blizko 280 km Cilkom imovirno sho zavdyaki velikim rozmiram u batkivskomu asteroyidi mogla vidbutisya chastkova diferenciaciya nadr oskilki spektri poverhni Evnomiyi ta deyakih inshih simej asteroyidiv mayut pevni vidminnosti Pri comu deyaki doslidniki vidznachayut sho batkivskij asteroyid do ostatochnogo rujnuvannya mig perezhiti she kilka velikih zitknen Jmovirnoyu prichinoyu rujnuvannya asteroyida mig stati asteroyid diametrom blizko 50 km sho vrizavsya v batkivskij asteroyid na shvidkosti 22 000 km god Inshi chleni sim yi dosit rivnomirno rozpodileni u prostori navkolo Evnomiyi Drugij za velichinoyu asteroyid 258 Tiheya pomitno postupayetsya za rozmirami Evnomiyi i maye lishe 65 km u diametri ale jogo prinalezhnist do sim yi stavitsya pid pitannya Tomu zaraz tochno mozhna stverdzhuvati sho najbilshij asteroyid sim yi pislya Evnomiyi ne perevishuye 30 km Spektroskopichni doslidzhennya pokazuyut sho chleni sim yi pomitno rozriznyayuchis za himichnim skladom prote zalishayutsya v ramkah spektralnogo klasu S Voni mayut v osnovnomu kam yanij a ne krizhanij sklad poverhni vklyuchayuchi rizni silikati a takozh taki metali yak nikel i zalizo i mayut dosit velike albedo Cherez piznishi zitknennya gravitacijni zburennya Yupitera abo inshih velikih asteroyidiv a takozh vpliv efektu Yarkivskogo asteroyidi z chasom zalishayut sim yu i rozsiyuyutsya v kosmichnomu prostori Pri comu v sim yi Evnomiyi zbereglosya chimalo nevelikih asteroyidiv sho vkazuye na porivnyano nedavnye formuvannya ciyeyi sim yi U 2000 roci aparat Kassini Gyujgens proletiv poblizu odnogo z predstavnikiv danogo sim yi asteroyida 2685 Mazurskij Odnak vidstan u mln km na yakomu aparat proletiv povz asteroyid viyavilasya zanadto velikoyu dlya togo shob rozglediti shos na poverhni asteroyida Roztashuvannya ta rozmirAsteroyidi sim yi Evnomiyi ruhayutsya v oblasti prostoru obmezhenoyi orbitalnimi rezonansami z Yupiterom 3 1 ta 8 3 z vidnosno visokim nahilom orbit Osnovnij diapazon vlasnih orbitalnih elementiv asteroyidiv sim yi Evnomiyi navedeno v nastupnij tablici ap ep ip min 2 54 a o 0 121 11 6 max 2 72 a o 0 180 14 8 Dlya danoyi astronomichnoyi epohi diapazon oskulyuyuchih orbitalnih elementiv dlya orbit osnovnoyi masi asteroyidiv navedeno v nastupnij tablici a e i min 2 53 a o 0 078 11 1 max 2 72 a o 0 218 15 8 Tak za danimi statistichnogo analizu Zappala 1995 bulo viyavleno 439 osnovnih chleniv sim yi A v rezultati podalshih doslidzhen yihnya kilkist znachno zrosla i na 2005 rik stanovila 4649 asteroyidiv sered 96 944 asteroyidiv vidkritih na toj period chasu sho stanovit blizko 5 vsih asteroyidiv golovnogo poyasu VinyatkiPid chas doslidzhennya danoyi sim yi buli viyavleni asteroyidi yaki ruhayutsya podibnimi do asteroyidiv sim yi orbitami prote ne nalezhat do sim yi cherez nevidpovidnist spektralnih harakteristik parametram bilshosti asteroyidiv Na osnovi vivchennya spektralnih harakteristik buli viyavleni kilka asteroyidiv sho ne vhodyat u danu rodinu ale ruhayutsya podibnimi do nih orbitam 85 Io 141 Lyumen 546 Gerodiada 657 Gunled 1094 Siberiya ta 1275 Kimbriya PrimitkiP Tanga A Cellino P Michel V Dzappala P Paolicchi A Dell Oro On the Size Distribution of Asteroid Families The Role of Geometry Icarus journal Elsevier 1999 Vol 141 6 July P 65 DOI 10 1006 icar 1999 6148 z dzherela 28 bereznya 2020 K L Reed M J Gaffey amp L A Lebofsky Shape and Albedo Variations of Asteroid 15 Eunomia Icarus Elsevier 1997 Vol 125 6 July P 446 DOI 10 1006 icar 1996 5627 z dzherela 28 bereznya 2020 D Lazzaro T Mothj Diniz J M Carvano C A Angeli A S Betzler M Florczak A Cellino M Di Martino A Doressoundiram M A Barucci E Dotto P Bendjoya The Eunomia Family A Visible Spectroscopic Survey Icarus Elsevier 1999 Vol 142 6 July P 445 DOI 10 1006 icar 1999 6213 z dzherela 28 bereznya 2020 A Nathues S Mottola M Kaasalainen G Neukum Spectral study of the Eunomia asteroid family Icarus Elsevier 2005 Vol 175 6 July P 452 DOI 10 1016 j icarus 2004 12 013 z dzherela 28 bereznya 2020 P Michel W Benz amp D C Richardson Catastrophic disruption of pre shattered parent bodies Icarus journal Elsevier 2004 Vol 168 6 July P 420 DOI 10 1016 j icarus 2003 12 011 z dzherela 28 bereznya 2020 P Michel W Benz P Tanga D C Richardson Collisional and Gravitational Reaccumulation Forming Asteroid Families and Satellites Science journal 2001 Vol 294 no 5547 6 July P 1696 DOI 10 1126 science 1065189 PMID 11721050 V Dzappala fr d en and d Asteroid Families Search of a 12 487 Asteroid Sample Using Two Different Clustering Techniques Icarus journal Elsevier 1995 Vol 116 no 2 8 P 291 314 DOI 10 1006 icar 1995 1127 z dzherela 28 bereznya 2020 P Michel P Tanga W Benz D C Richardson Formation of Asteroid Families by Catastrophic Disruption Simulations with Fragmentation and Gravitational Reaccumulation Icarus journal Elsevier 2002 Vol 160 6 July P 10 DOI 10 1006 icar 2002 6948 AstDys site Arhiv originalu za 23 grudnya 2005 Procitovano 9 travnya 2006