Східноафганські гірські хвойні ліси

Східноафганські гірські хвойні ліси — екорегіон охоплює низку непоєднаних хвойних лісів уздовж кордону між Афганістаном та Пакистаном на висотах 2000 — 3400 м над рівнем моря. В екорегіоні зустрічається — національна тварина Пакистану. Ліси екорегіону були сильно проріджені на деревину.

Східноафганські гірські хвойні ліси

Місто Арьоб, провінція Пактія, Афганістан
Екозона	Палеарктика
Біом	Хвойні ліси помірної зони
Площа, км²	20128
Країни	Афганістан, Пакистан
Екорегіон позначено фіолетовим

Розташування та опис

Захід сонця над горами взимку у провінції Пактія

Найпівнічніший сектор — найменший, розташований на південному краю гір Гіндукуш, у провінції Нуристан приблизно за 60 км на північ від Джелалабада. Цей субрегіон обмежений на півночі та півдні екорегіоном , а на заході та сході — (Белуджистанські склерофітні рідколісся). Середній сектор зосереджений в провінції Пактія, на південь від Кабула. Він охоплює гори на схід від долини (Гардез). Південний сектор екорегіону розташовується в горах над Кветтою і ^[en] у Пакистані.

Ґрунт у північній частині — гравій і органічна речовина на глиняному субстраті. На півдні підмурівком є вапняк.

Клімат

Клімат екорегіону — вологий континентальний клімат з теплим літом (за класифікацією клімату Кеппена (Dfb)). Цей клімат характеризується великими сезонними перепадами температур і теплим літом (принаймні чотири місяці з середньою температурою понад 10 °C, але жодного місяця з середньою температурою вище 22 °C. Середнє кількість опадів в екорегіоні 200-400 мм/рік

Флора і фауна

Лише близько 40% екорегіону вкриті рослинністю, як правило, чагарниками, трав’янистим покривом і відкритими лісами. Тип лісу здебільшого визначається висотними поясами. На висоті 2100-2500 м ліс сухіший, серед флори варто відзначити: (Pinus gerardiana), (Quercus baloot), Fagaceae, Cedrus, та (Sambucus ebulus).

На висоті 2500-3100 метрів випадають дощі з мусонів, і серед хвойних дерев зустрічається більше листяних дерев, тут зустрічається: (Picea smithiana), Pinus wallichiana, (Quercus semecarpifolia) та (Cedrus deodara). Вище 3100 метрів ліс переходить у ялівець ((Juniperus seravschanica)).

Озера північних секторів містять велику кількість перелітних і гніздуючих птахів: (Gallinula), (Podiceps nigricollis) тощо.

Заповідні території

Близько 8% екорегіону офіційно охороняється. :

• ^[en]
• Національний парк провінції Нурістан

Примітки

1. (англ.). World Wildlife Federation. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
2. (англ.). Resolve, using WWF data. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 14 вересня 2019.
3. (англ.). Digital Observatory for Protected Areas. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
4. (англ.). The Encyclopedia of Earth. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 28 серпня 2020.
5. Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2010. Процитовано 14 вересня 2019.
6. (англ.). World Bank. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.