Східноафганські гірські хвойні ліси — екорегіон охоплює низку непоєднаних хвойних лісів уздовж кордону між Афганістаном та Пакистаном на висотах 2000 — 3400 м над рівнем моря. В екорегіоні зустрічається — національна тварина Пакистану. Ліси екорегіону були сильно проріджені на деревину.
Місто Арьоб, провінція Пактія, Афганістан | |
Екозона | Палеарктика |
---|---|
Біом | Хвойні ліси помірної зони |
Площа, км² | 20128 |
Країни | Афганістан, Пакистан |
Екорегіон позначено фіолетовим |
Розташування та опис
Найпівнічніший сектор — найменший, розташований на південному краю гір Гіндукуш, у провінції Нуристан приблизно за 60 км на північ від Джелалабада. Цей субрегіон обмежений на півночі та півдні екорегіоном альпійських луків Гіндукушу, а на заході та сході — Белуджистанські склерофітні рідколісся. Середній сектор зосереджений в провінції Пактія, на південь від Кабула. Він охоплює гори на схід від долини Гардез. Південний сектор екорегіону розташовується в горах над Кветтою і [en] у Пакистані.
Ґрунт у північній частині — гравій і органічна речовина на глиняному субстраті. На півдні підмурівком є вапняк.
Клімат
Клімат екорегіону — вологий континентальний клімат з теплим літом (за класифікацією клімату Кеппена (Dfb)). Цей клімат характеризується великими сезонними перепадами температур і теплим літом (принаймні чотири місяці з середньою температурою понад 10 °C, але жодного місяця з середньою температурою вище 22 °C. Середнє кількість опадів в екорегіоні 200-400 мм/рік
Флора і фауна
Лише близько 40% екорегіону вкриті рослинністю, як правило, чагарниками, трав’янистим покривом і відкритими лісами. Тип лісу здебільшого визначається висотними поясами. На висоті 2100-2500 м ліс сухіший, серед флори варто відзначити: Pinus gerardiana, Quercus baloot, Fagaceae, Cedrus, та Sambucus ebulus.
На висоті 2500-3100 метрів випадають дощі з мусонів, і серед хвойних дерев зустрічається більше листяних дерев, тут зустрічається: Picea smithiana, Pinus wallichiana, Quercus semecarpifolia та Cedrus deodara. Вище 3100 метрів ліс переходить у ялівець (Juniperus seravschanica).
Озера північних секторів містять велику кількість перелітних і гніздуючих птахів: Gallinula, Podiceps nigricollis тощо.
Заповідні території
Близько 8% екорегіону офіційно охороняється. :
- [en]
- Національний парк провінції Нурістан
Примітки
- (англ.). World Wildlife Federation. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- (англ.). Resolve, using WWF data. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 14 вересня 2019.
- (англ.). Digital Observatory for Protected Areas. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
- (англ.). The Encyclopedia of Earth. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 28 серпня 2020.
- Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2010. Процитовано 14 вересня 2019.
- (англ.). World Bank. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidnoafganski girski hvojni lisi ekoregion ohoplyuye nizku nepoyednanih hvojnih lisiv uzdovzh kordonu mizh Afganistanom ta Pakistanom na visotah 2000 3400 m nad rivnem morya V ekoregioni zustrichayetsya nacionalna tvarina Pakistanu Lisi ekoregionu buli silno proridzheni na derevinu Shidnoafganski girski hvojni lisi Misto Arob provinciya Paktiya Afganistan Ekozona Palearktika Biom Hvojni lisi pomirnoyi zoni Plosha km 20128 Krayini Afganistan Pakistan Ekoregion poznacheno fioletovimRoztashuvannya ta opisZahid soncya nad gorami vzimku u provinciyi Paktiya Najpivnichnishij sektor najmenshij roztashovanij na pivdennomu krayu gir Gindukush u provinciyi Nuristan priblizno za 60 km na pivnich vid Dzhelalabada Cej subregion obmezhenij na pivnochi ta pivdni ekoregionom alpijskih lukiv Gindukushu a na zahodi ta shodi Beludzhistanski sklerofitni ridkolissya Serednij sektor zoseredzhenij v provinciyi Paktiya na pivden vid Kabula Vin ohoplyuye gori na shid vid dolini Gardez Pivdennij sektor ekoregionu roztashovuyetsya v gorah nad Kvettoyu i en u Pakistani Grunt u pivnichnij chastini gravij i organichna rechovina na glinyanomu substrati Na pivdni pidmurivkom ye vapnyak KlimatKlimat ekoregionu vologij kontinentalnij klimat z teplim litom za klasifikaciyeyu klimatu Keppena Dfb Cej klimat harakterizuyetsya velikimi sezonnimi perepadami temperatur i teplim litom prinajmni chotiri misyaci z serednoyu temperaturoyu ponad 10 C ale zhodnogo misyacya z serednoyu temperaturoyu vishe 22 C Serednye kilkist opadiv v ekoregioni 200 400 mm rikFlora i faunaLishe blizko 40 ekoregionu vkriti roslinnistyu yak pravilo chagarnikami trav yanistim pokrivom i vidkritimi lisami Tip lisu zdebilshogo viznachayetsya visotnimi poyasami Na visoti 2100 2500 m lis suhishij sered flori varto vidznachiti Pinus gerardiana Quercus baloot Fagaceae Cedrus ta Sambucus ebulus Na visoti 2500 3100 metriv vipadayut doshi z musoniv i sered hvojnih derev zustrichayetsya bilshe listyanih derev tut zustrichayetsya Picea smithiana Pinus wallichiana Quercus semecarpifolia ta Cedrus deodara Vishe 3100 metriv lis perehodit u yalivec Juniperus seravschanica Ozera pivnichnih sektoriv mistyat veliku kilkist perelitnih i gnizduyuchih ptahiv Gallinula Podiceps nigricollis tosho Zapovidni teritoriyiBlizko 8 ekoregionu oficijno ohoronyayetsya en Nacionalnij park provinciyi NuristanPrimitki angl World Wildlife Federation Arhiv originalu za 17 veresnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 angl Resolve using WWF data Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2021 Procitovano 14 veresnya 2019 angl Digital Observatory for Protected Areas Arhiv originalu za 16 veresnya 2020 Procitovano 1 serpnya 2020 angl The Encyclopedia of Earth Arhiv originalu za 7 kvitnya 2019 Procitovano 28 serpnya 2020 Kottek M J Grieser C Beck B Rudolf and F Rubel 2006 PDF angl Gebruder Borntraeger 2006 Arhiv originalu PDF za 1 chervnya 2010 Procitovano 14 veresnya 2019 angl World Bank Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 14 veresnya 2019