Увага: Не вказане значення ""
Sharqiy qoraxoniylar xoqonligi Східнокараханідське ханство | ||||
| ||||
Столиця | Баласагун, Кашгар, Узген | |||
Мови | ||||
Релігії | іслам | |||
Форма правління | монархія | |||
каган | Сулейман Арслан-хан | |||
Історичний період | Середньовіччя | |||
- Засновано | 1040 | |||
- Ліквідовано | 1213 | |||
Східнокараханідське ханство — середньовічна держава в Центральній Азії, що утворилося 1040 року внаслідок розпаду Караханідської держави. Більшу часу відбувалася боротьба з Західнокараханідським ханством, північним та східними кочовими племенами. 1141 року визнало зверхність каракитаїв. 1213 року приєднано до Каракитайського ханства.
Історія
Напочатку 1020-х років Караханідська держава поринула у кризу через суперництво двох гілок правлячої династії — Гасанідів і Алідів. Спочатку гору взяли перші. Проте невдовзі між братами Юсуфом, Алі й Мухаммадом почалася боротьба за владу. В результаті Бухара і Самарканд відкололася, де став правити Алі. Також ще інший брат отримав у власність Узген, де став напівнезалежним володарем.
В цю боротьбу був 1038 році втрутився представник Алідів — Ібрагім Тамгач-хан, який захопив Мавераннахр. Спроби великого кагана Сулеймана Арслан-хана з Гасанідів приборкати того не дали успіху. 1040 року було домовлено про поділ Караханідської держави. З цього часу відраховується існування Східнокараханідського ханства.
З початку 1050-х років держава поринула у тривалі війни за трон. Водночас відбувалися постійні сутички з Сельджукидами і Газневідами. 1062 року встановилюютьсяполітичні і торгівельні відносини з китайською Імперією Сун. Лише 1068 року укладено більш-менш міцний договір з Західнокараханідським ханством, відповідно до якого кордоном між державами стала річка Сейхун.
У 1075—1102 роках ханство переживало політичне, економічне й культурне піднесення. 1102 року було здійснено спробу об'єднати Східно- і Західнокараханідське ханства. Проте в боротьб із Сельджукидами 1103 року загинув Джабраїл Кадир-хан. Після цього відбувається занепад держави викликаний війнами з кочівниками.
У 1128 році починаються війни з каракитаями. 1130 року кагану Ібрагіму II на деякий час вдається знову підкорити Західнокараханідське ханство. Але вже через 2 роки вимушений був відступити. Внаслідок поразок від каракитаїв до 1133 року було втрачено північні землі разом із столицею Баласагун. Новою постійною резиденцією став Кашгар. До 1141 року Східнокараханідське ханство визнає зверхність каракитаїв. Натомість його правителі отримають титул ілек-туркмен (правителя тюрок).
1141 року каракитайський гурхан Єлу Даші стає володарем Середньої Азії. Водночас він сприяв розколу ханства зі столицями в Узгені і Кашгарі. З цього часу починається боротьба між їх володарями. В подальшому кашгарські і узгенські хани беруть участь у походах каракитаїв проти Хорезму, Гуридів й Сельджукидів.
1178 року Ібрагім III Богра-хан з Узгену зумів підкорити Західнокараханідське ханство. Водночас все більше послаблюється влада каракитаїв, а з 1180-х років посилюється вплив Хорезму.
Першу спробу здобути самостійність почав Юсуф Тамгач-хан з Кашагру, але зрештою 1205 року зазнав поразки. 1211 року кашгарське володіння було приєднано до Каракитайського ханства. Водночас 1209 року Ахмад Кадир-хан з Узгену визнав зверхність Хорезму. Проте 1213 року за Махмуд Арслан-хана узгенське володіння також було приєднано до Каракитайської держави. З цим припинило існування Східнокараханідське ханство.
Устрій
Столицею до 1130 року був Баласагун. Потім її було перенесено до Кашгару, а Баласагун став церемоніальним місцем. У 11390-х роках після вторгнення каракитаїв Кашгар став єдиною столицею держави. У 1141 році столицею іншої частини ханства був Узген.
Зберігалася система управління, що існувала раніше в Караханідській державі. На чолі стояв каган (хакан), при якому діяв диван. Діловодство велося караханідською (тюркською) і арабською мовами.
Економіка
Основою були землеробство, скотарство і торгівля. Стрімко розвивалися міста, з'являлися нові — Фараб, Кази-Курт. Встановлення міцних відносин з Киаєм сприяло інтенсифікації торгівлі.
Культура
Посилалася ісламізація кочових народів, разом з тим зберігав сильний вплив тюркських традицій. В ханстві працювали відомі поети й науковці , , , Махмуд аль-Кашгарі.
Джерела
- Восточный Туркестан в древности и раннем средневековье: Этнос, языки, религии. — М., 1992.
- Казахстан. Национальная энциклопедия. — Алматы: Қазақ энциклопедиясы, 2004. — Т. I. — .
- Кочнев Б. Д., Нумізматична історія Караханидского каганату (991—1211 рр.). Москва «Софія», 2006
- Айбын. Энциклопедия. / Бас ред. Б.Ө.Жақып. — Алматы: «Қазақ энциклопедиясы», 2011. — 880 бет. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uvaga Ne vkazane znachennya common name Sharqiy qoraxoniylar xoqonligi Shidnokarahanidske hanstvo 1040 1213 istorichni kordoni na karti Stolicya Balasagun Kashgar Uzgen Movi Religiyi islam Forma pravlinnya monarhiya kagan Sulejman Arslan han Istorichnij period Serednovichchya Zasnovano 1040 Likvidovano 1213 Shidnokarahanidske hanstvo serednovichna derzhava v Centralnij Aziyi sho utvorilosya 1040 roku vnaslidok rozpadu Karahanidskoyi derzhavi Bilshu chasu vidbuvalasya borotba z Zahidnokarahanidskim hanstvom pivnichnim ta shidnimi kochovimi plemenami 1141 roku viznalo zverhnist karakitayiv 1213 roku priyednano do Karakitajskogo hanstva IstoriyaNapochatku 1020 h rokiv Karahanidska derzhava porinula u krizu cherez supernictvo dvoh gilok pravlyachoyi dinastiyi Gasanidiv i Alidiv Spochatku goru vzyali pershi Prote nevdovzi mizh bratami Yusufom Ali j Muhammadom pochalasya borotba za vladu V rezultati Buhara i Samarkand vidkololasya de stav praviti Ali Takozh she inshij brat otrimav u vlasnist Uzgen de stav napivnezalezhnim volodarem V cyu borotbu buv 1038 roci vtrutivsya predstavnik Alidiv Ibragim Tamgach han yakij zahopiv Maverannahr Sprobi velikogo kagana Sulejmana Arslan hana z Gasanidiv priborkati togo ne dali uspihu 1040 roku bulo domovleno pro podil Karahanidskoyi derzhavi Z cogo chasu vidrahovuyetsya isnuvannya Shidnokarahanidskogo hanstva Z pochatku 1050 h rokiv derzhava porinula u trivali vijni za tron Vodnochas vidbuvalisya postijni sutichki z Seldzhukidami i Gaznevidami 1062 roku vstanovilyuyutsyapolitichni i torgivelni vidnosini z kitajskoyu Imperiyeyu Sun Lishe 1068 roku ukladeno bilsh mensh micnij dogovir z Zahidnokarahanidskim hanstvom vidpovidno do yakogo kordonom mizh derzhavami stala richka Sejhun U 1075 1102 rokah hanstvo perezhivalo politichne ekonomichne j kulturne pidnesennya 1102 roku bulo zdijsneno sprobu ob yednati Shidno i Zahidnokarahanidske hanstva Prote v borotb iz Seldzhukidami 1103 roku zaginuv Dzhabrayil Kadir han Pislya cogo vidbuvayetsya zanepad derzhavi viklikanij vijnami z kochivnikami U 1128 roci pochinayutsya vijni z karakitayami 1130 roku kaganu Ibragimu II na deyakij chas vdayetsya znovu pidkoriti Zahidnokarahanidske hanstvo Ale vzhe cherez 2 roki vimushenij buv vidstupiti Vnaslidok porazok vid karakitayiv do 1133 roku bulo vtracheno pivnichni zemli razom iz stoliceyu Balasagun Novoyu postijnoyu rezidenciyeyu stav Kashgar Do 1141 roku Shidnokarahanidske hanstvo viznaye zverhnist karakitayiv Natomist jogo praviteli otrimayut titul ilek turkmen pravitelya tyurok 1141 roku karakitajskij gurhan Yelu Dashi staye volodarem Serednoyi Aziyi Vodnochas vin spriyav rozkolu hanstva zi stolicyami v Uzgeni i Kashgari Z cogo chasu pochinayetsya borotba mizh yih volodaryami V podalshomu kashgarski i uzgenski hani berut uchast u pohodah karakitayiv proti Horezmu Guridiv j Seldzhukidiv 1178 roku Ibragim III Bogra han z Uzgenu zumiv pidkoriti Zahidnokarahanidske hanstvo Vodnochas vse bilshe poslablyuyetsya vlada karakitayiv a z 1180 h rokiv posilyuyetsya vpliv Horezmu Pershu sprobu zdobuti samostijnist pochav Yusuf Tamgach han z Kashagru ale zreshtoyu 1205 roku zaznav porazki 1211 roku kashgarske volodinnya bulo priyednano do Karakitajskogo hanstva Vodnochas 1209 roku Ahmad Kadir han z Uzgenu viznav zverhnist Horezmu Prote 1213 roku za Mahmud Arslan hana uzgenske volodinnya takozh bulo priyednano do Karakitajskoyi derzhavi Z cim pripinilo isnuvannya Shidnokarahanidske hanstvo UstrijStoliceyu do 1130 roku buv Balasagun Potim yiyi bulo pereneseno do Kashgaru a Balasagun stav ceremonialnim miscem U 11390 h rokah pislya vtorgnennya karakitayiv Kashgar stav yedinoyu stoliceyu derzhavi U 1141 roci stoliceyu inshoyi chastini hanstva buv Uzgen Zberigalasya sistema upravlinnya sho isnuvala ranishe v Karahanidskij derzhavi Na choli stoyav kagan hakan pri yakomu diyav divan Dilovodstvo velosya karahanidskoyu tyurkskoyu i arabskoyu movami EkonomikaOsnovoyu buli zemlerobstvo skotarstvo i torgivlya Strimko rozvivalisya mista z yavlyalisya novi Farab Kazi Kurt Vstanovlennya micnih vidnosin z Kiayem spriyalo intensifikaciyi torgivli KulturaPosilalasya islamizaciya kochovih narodiv razom z tim zberigav silnij vpliv tyurkskih tradicij V hanstvi pracyuvali vidomi poeti j naukovci Mahmud al Kashgari DzherelaVostochnyj Turkestan v drevnosti i rannem srednevekove Etnos yazyki religii M 1992 Kazahstan Nacionalnaya enciklopediya Almaty Қazak enciklopediyasy 2004 T I ISBN 9965 9389 9 7 Kochnev B D Numizmatichna istoriya Karahanidskogo kaganatu 991 1211 rr Moskva Sofiya 2006 Ajbyn Enciklopediya Bas red B Ө Zhakyp Almaty Қazak enciklopediyasy 2011 880 bet ISBN 9965 893 73 X