Східна Нова Британія

Координати: 5°10′04″ пд. ш. 151°45′00″ сх. д. / 5.16778° пд. ш. 151.75000° сх. д. / -5.16778; 151.75000

Східна Нова Британія (англ. East New Britain, ток-пісін Is Niu Briten) — провінція Папуа Нової Гвінеї, розташована в північно-східній частині острова Нова Британія, а також включає в себе острови . Адміністративний центр — місто Кокопо (39 014 осіб — 2013), яке знаходиться недалеко від колишньої столиці провінції, міста Рабаул, яке сильно потерпіло в результаті вулканічного виверження 1994 року.

Східна Нова Британія
Is Niu Briten
Прапор
провінція
Адміні. центр	Кокопо
Країна	Папуа Нова Гвінея
Регіон	Острови (Айлендс)
Межує з: сусідні адмінодиниці Західна Нова Британія ^?
Підрозділи	Райони
Номерний знак	Кокопо
Населення
- повне	▲328 369 (11-те) 2011
- густота	21,50 осіб/км²
Площа
- повна	15 724 км² (10-те)
Часовий пояс
Дата заснування	1976
Губернатор	Лео Діон (2000-)
Код ISO 3166-2	PG-EBR
Провінція Східна Нова Британія на мапі Папуа Нової Гвінеї
Провінція Східна Нова Британія на мапі Папуа Нової Гвінеї
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Східна Нова Британія

Географія

Загальна площа провінції — 15 724 км², більша частина з якої являє собою гористі райони, вкриті густими тропічними лісами. Чисельність населення Східної Нової Британії — 220 133 осіб (2000). Місцеві жителі розмовляють на шістнадцяти корінних австронезійських мовах, найпоширенішою з який є мова . Багато жителів вільно спілкуються англійською мовою. Основу місцевої економіки становить сільське господарство. Для експорту виробляються какао та копра. Активно розвивається туризм.

Населення

За результатами перепису населення у 2000 році чисельність жителів становила 220 133 осіб, що відповідало 10-му місцю серед провінцій країни. За переписом 2011 року населення провінції становило 328 369 осіб (11-те місце).

Таблиця демографії
(Джерело : )

1980	1990	2000	2011
133 197	▲185 459	▲220 133	▲328 369

Історія

Перші ради місцевого самоврядування з'явилися в регіоні ще в колоніальний період. В 1960–1970 роках вони були об'єднані в три великі ради — Газель, Грейтер-Тома та Менген. В 1976 році була сформована провінція Східна Нова Британія, в якій став діяти провінційний уряд у складі шістнадцяти осіб.

Перші люди оселилися в районі сучасної провінції близько 12 тисяч років тому. Представники племені толай, які складають дві третини населення Східної Нової Британії, які заселили цей регіон, імовірно, є вихідцями з південної частини острова Нова Ірландія. Європейськими першовідкривачами тутешніх земель стали німецькі мандрівники та торговці, які вже у 1874 році оселилися на острові (входить до складу островів ). Займалися вони переважно торгівлею, або організацією місцевих плантацій по вирощуванню кокосових пальм, плоди яких використовували для виробництва копри, що йшла на експорт. Перша плантація в регіоні з'явилася в 1883 році недалеко від сучасного міста Кокопо. В 1884 році німці підняли над островом прапор Німецької імперії, оголосивши Нову Гвінею підопічною територією. В 1899 році було відкрито представництво німецької колоніальної влади в місті Хербертсхое (сучасний Кокопо), яке в 1910 році було переведено в місто Рабаул.

В 1914 році острів Нова Британія перейшов під контроль Австралії, яка з 1921 року управляла ним як частиною підопічної території за мандатом Ліги націй. Тоді Рабаул став столицею підопічної . У роки Другої світової війни на території провінції велися великі бої австралійських та американських військ з озброєними силами Японії, які, тим не менше, були повністю розгромлені до 1945 року.

В 1966 році острів Нова Британія був розділений на провінції Східна та Західна Нова Британія. З 1975 року вони є частиною незалежної держави Папуа Нова Гвінея.

Примітки

1. Перепис населення в Папуа Новій Гвінеї (2011) Geohive
2. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 17 липня 2016.
3. East New Britain Provincial Administration. EAST NEW BRITAIN (англійською) . Архів Gov.pg/ оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2010.
4. . Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 17 липня 2016.
5. East New Britain Provincial Administration. BRIEF POLITICAL HISTORY (англійською) . Архів Gov.pg/history.htm оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2010.
6. East New Britain Tourism Authority. East New Britain Province History (англійською) . Архів Org. pg/abouteastnewbritain/enbhistory.html оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2010.