Сфанц (молдовське звуконаслідування до німецького zwanzig — двадцять) — типове молдовське позначення цванцигера (20 австрійських срібних крейцерів 18—19 ст.), вживане поряд з іншим розмовним позначенням «сороківець». Ці популярні в Галичині та на Буковині срібні монети, що карбувалися 1753—1848 за конвенційною стопою (6,68 г 583-ї метричної проби), 1852—56 — за зміненою стопою (4,33 г 900-ї проби), 1857—67 — за стопою австрійської валюти (4,13 г 900-ї проби), а 1868—72/78 — за зменшеною вагою (2,67 г 500-ї проби), активно вивозилися через Буковину на територію Молдови. Спекуляція цими «дзвінкими монетами» (moneta sonante) була постійним джерелом прибутку буковинських та галицьких купців.
Цванцигер разом із монетою вартістю 10 крейцерів був панівною монетою на території Австрійської монархії, у т. ч. і на галицьких землях, які з 1772 перебували в її складі.
Див. також
Примітки
- Шуст Р.М Цванцигер [ 5 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — 784 с. : іл. — .
Джерела та література
- Огуй О. Д. Сфанц, монета [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 919. — .
- Шуст Р. М. Цванцигер [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 446. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sfanc moldovske zvukonasliduvannya do nimeckogo zwanzig dvadcyat tipove moldovske poznachennya cvancigera 20 avstrijskih sribnih krejceriv 18 19 st vzhivane poryad z inshim rozmovnim poznachennyam sorokivec Ci populyarni v Galichini ta na Bukovini sribni moneti sho karbuvalisya 1753 1848 za konvencijnoyu stopoyu 6 68 g 583 yi metrichnoyi probi 1852 56 za zminenoyu stopoyu 4 33 g 900 yi probi 1857 67 za stopoyu avstrijskoyi valyuti 4 13 g 900 yi probi a 1868 72 78 za zmenshenoyu vagoyu 2 67 g 500 yi probi aktivno vivozilisya cherez Bukovinu na teritoriyu Moldovi Spekulyaciya cimi dzvinkimi monetami moneta sonante bula postijnim dzherelom pributku bukovinskih ta galickih kupciv Cvanciger razom iz monetoyu vartistyu 10 krejceriv buv panivnoyu monetoyu na teritoriyi Avstrijskoyi monarhiyi u t ch i na galickih zemlyah yaki z 1772 perebuvali v yiyi skladi Div takozhMaryashPrimitkiShust R M Cvanciger 5 kvitnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Dzherela ta literaturaOguj O D Sfanc moneta 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 919 ISBN 978 966 00 1290 5 Shust R M Cvanciger 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 446 ISBN 978 966 00 1359 9