Сушно (Польща)

Сушно (пол. Suszno) — село в Польщі, у гміні Володава Володавського повіту Люблінського воєводства. Населення — 1053 особи (2011).

Село Сушно пол. Suszno Координати 51°34′ пн. ш. 23°33′ сх. д. / 51.567° пн. ш. 23.550° сх. д. / 51.567; 23.550Координати: 51°34′ пн. ш. 23°33′ сх. д. / 51.567° пн. ш. 23.550° сх. д. / 51.567; 23.550 Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Володавський повіт Гміна Володава Населення 1053 особи (2011) Часовий пояс , влітку Телефонний код (+48) 82 Поштовий індекс 22-200 Автомобільний код LWL SIMC 0109850 GeoNames 757724 OSM ↑2792590 ·R (Ґміна Володава) Сушно Сушно (Польща) Сушно Сушно (Люблінське воєводство)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сушно.

Історія

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою.

У 1921 році село входило до складу гміни Володава Володавського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки.

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 96 будинків та 532 мешканці, з них:

• 249 чоловіків та 283 жінки;
• 465 православних, 67 римо-католиків;
• 339 українців, 193 поляки.

У 1944 році, вже за радянської окупації, у селі діяла українська школа, у якій навчалося 72 учні. 29 травня 1946 року польська армія примусово виселила українців з села з метою їхньої депортації з Польщі до УРСР.

У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	538	141	369	28
Жінки	515	119	323	73
Разом	1053	260	692	101

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
3. . Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 121. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
4. Wysocki J. Szkolnictwo ukraińskie w województwie lubelskim w okresie PRL (1944- 1965) // Państwo i Społeczeństwo. — 2009. — № 1. — С. 127.
5. Тактичний відтинок УПА 28-й «Данилів»: Холмщина і Підляшшя (Документи і матеріяли) / зібр. П. Й. Потічний [та ін.] ; ред. П. Й. Потічний. — Торонто ; Л. : Літопис УПА, 2003. — С. 619. — (Літопис УПА; т. 39)
6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.