Сучасна монетарна теорія, або сучасна грошова теорія (часто скорочено: ММТ від англ. Modern Monetary Theory), неохарталізм, — неортодоксальна макроекономічна теорія, відгалуження посткейнсіанства, для якого центральним є аналіз грошової системи. На відміну від неокласичних економічних теорій, у яких банкам не надається значна роль в економіці, сучасна монетарна теорія наголошує роль банків як інституцій, які відповідальні за створення більшої частини грошової маси у вигляді кредитів. В цій теорії використовується метод подвійного бухгалтерського обліку, за допомогою якого аналізується створення кредитів, інструменти центрального банку та фіскальні операції. Наріжними каменями для теорії є так зване ендогенне кредитування або створення грошей, згідно з яким банки надають кредит під заставу, не вдаючись до заощаджень, а також теорія Георга Фрідріха Кнаппа, відома як харталізм, згідно з якою держава вперше вносить гроші в обіг перш ніж він знищить їх податками. Важливими для сучасної грошової теорії є також роботи про поділ галузей економіки на державні, приватні (домогосподарства і підприємства) і зовнішні (решта світу), а також А. Лернера.
В сучасній монетарній теорії значна увага приділяється відмінностям у значенні боргів приватного та державного секторів економіки. Згідно з теорією, значна заборгованість держави у власній валюті перед своїми громадянами не призводить до негативних наслідків і слугує стимулом для економіки (критики сучасної монетарної теорії висловлюють занепокоєність, що зростання грошової маси може призводити до інфляції та навіть гіперінфляції). Натомість заборгованість привітних осіб та підприємств призводить до зменшення інтенсивності економічної діяльності і швидкості обігу грошей оскільки значна частина прибутків має бути спрямованою на обслуговування боргу.
Сучасна монетарна теорія привернула до себе увагу через значну заборгованість розвинених країн після світової фінансової кризи 2008 року. Аргументом на користь теорії наводиться досвід Японії, яка має рекордну суму боргу у власній валюті, що не призвело до значної інфляції.
Провідними представниками сучасної монетарної теорії є , , Рендал Рей, , Павліна Чернева, , і . Також до цієї економічної школи зараховують , , , а також європейських економістів , та . Багато з цих економістів працюють або працювали у в Нью-Йорку або в .
Див. також
Література
- Рендал Рей. Сучасна теорія грошей. К: Наш формат, 2017
Посилання
- Майкл Робертс. Сучасна теорія грошей: критика [ 6 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Спільне. — 5 квітня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suchasna monetarna teoriya abo suchasna groshova teoriya chasto skorocheno MMT vid angl Modern Monetary Theory neohartalizm neortodoksalna makroekonomichna teoriya vidgaluzhennya postkejnsianstva dlya yakogo centralnim ye analiz groshovoyi sistemi Na vidminu vid neoklasichnih ekonomichnih teorij u yakih bankam ne nadayetsya znachna rol v ekonomici suchasna monetarna teoriya nagoloshuye rol bankiv yak institucij yaki vidpovidalni za stvorennya bilshoyi chastini groshovoyi masi u viglyadi kreditiv V cij teoriyi vikoristovuyetsya metod podvijnogo buhgalterskogo obliku za dopomogoyu yakogo analizuyetsya stvorennya kreditiv instrumenti centralnogo banku ta fiskalni operaciyi Narizhnimi kamenyami dlya teoriyi ye tak zvane endogenne kredituvannya abo stvorennya groshej zgidno z yakim banki nadayut kredit pid zastavu ne vdayuchis do zaoshadzhen a takozh teoriya Georga Fridriha Knappa vidoma yak hartalizm zgidno z yakoyu derzhava vpershe vnosit groshi v obig persh nizh vin znishit yih podatkami Vazhlivimi dlya suchasnoyi groshovoyi teoriyi ye takozh roboti pro podil galuzej ekonomiki na derzhavni privatni domogospodarstva i pidpriyemstva i zovnishni reshta svitu a takozh A Lernera V suchasnij monetarnij teoriyi znachna uvaga pridilyayetsya vidminnostyam u znachenni borgiv privatnogo ta derzhavnogo sektoriv ekonomiki Zgidno z teoriyeyu znachna zaborgovanist derzhavi u vlasnij valyuti pered svoyimi gromadyanami ne prizvodit do negativnih naslidkiv i sluguye stimulom dlya ekonomiki kritiki suchasnoyi monetarnoyi teoriyi vislovlyuyut zanepokoyenist sho zrostannya groshovoyi masi mozhe prizvoditi do inflyaciyi ta navit giperinflyaciyi Natomist zaborgovanist privitnih osib ta pidpriyemstv prizvodit do zmenshennya intensivnosti ekonomichnoyi diyalnosti i shvidkosti obigu groshej oskilki znachna chastina pributkiv maye buti spryamovanoyu na obslugovuvannya borgu Suchasna monetarna teoriya privernula do sebe uvagu cherez znachnu zaborgovanist rozvinenih krayin pislya svitovoyi finansovoyi krizi 2008 roku Argumentom na korist teoriyi navoditsya dosvid Yaponiyi yaka maye rekordnu sumu borgu u vlasnij valyuti sho ne prizvelo do znachnoyi inflyaciyi Providnimi predstavnikami suchasnoyi monetarnoyi teoriyi ye Rendal Rej Pavlina Cherneva i Takozh do ciyeyi ekonomichnoyi shkoli zarahovuyut a takozh yevropejskih ekonomistiv ta Bagato z cih ekonomistiv pracyuyut abo pracyuvali u v Nyu Jorku abo v Div takozhPostkejnsianstvo en Kreditna teoriya groshejLiteraturaRendal Rej Suchasna teoriya groshej K Nash format 2017PosilannyaMajkl Roberts Suchasna teoriya groshej kritika 6 kvitnya 2019 u Wayback Machine Spilne 5 kvitnya 2019