У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Суховоля Сухово ля село в Україні у Луцькому районі Волинсь

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Суховоля.

Сухово́ля́ — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 191 осіб.

село Суховоля
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Луцький
Рада	Радомишльська сільська рада
Основні дані
Засноване	1577
Населення	191
Площа	0,681 км²
Густота населення	280,47 осіб/км²
Поштовий індекс	45682
Телефонний код	+380 332
Географічні дані
Географічні координати	50°33′53″ пн. ш. 25°18′03″ сх. д. / 50.56472° пн. ш. 25.30083° сх. д. / 50.56472; 25.30083Координати: 50°33′53″ пн. ш. 25°18′03″ сх. д. / 50.56472° пн. ш. 25.30083° сх. д. / 50.56472; 25.30083
Середня висота над рівнем моря	201 м


Місцева влада
Адреса ради	45664, Волинська обл., Луцький р-н, с. Радомишль, вул. Центральна, 47
Карта
Суховоля
Суховоля
Мапа

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 209 осіб, з яких 89 чоловіків та 120 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 191 особа.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,43 %
російська	1,57 %

Пам'ятки археології

На території села відомі такі пам'ятки археології:

В південно-західній частині села, на схід від ґрунтової дороги, що йде через греблю ставу до південно-східн околиці с. Радомишль, на схилі лівого берега р. Забави висотою 8–10 м над рівнем заплави — поселення періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га. Уламки вінець і фрагменти стінок гончарних горщиків зібрані з території садиби М. Линика.
На південній околиці села, на північ від лінії електропередач, на схилі лівого берега р. Забави висотою 8-10 м над рівнем заплави — поселення періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею близько 1 га. Уламки вінець і фрагменти стінок гончарних горщиків зібрані з території садиб С. Косинського, І. Пилинського та П. Ястшембського.
В південно-східній частині села, на схилі лівого берега р. Забави висотою 10-12 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га. Речові матеріали зібрані з території садиб Т. Романюка, Ф. Цупришина і Я. Шабали. Комплекс знахідок доби бронзи репрезентують уламки ліпної кераміки. Серед знахідок давньоруського часу — фрагменти гончарних горщиків.
На південно-східній околиці села, на схилі лівого берега р. Забави висотою до 8 м над рівнем заплави — поселення тшинецько-комарівської культури площею близько 1 га.
За 0,5 км на південний схід від села, на мисоподібному виступі лівого берега р. Забави висотою до 6-8 м над рівнем заплави — багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур і періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 2 га

Примітки

. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література

Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк : Волинські старожитності, 2010. — С. 254–255.
Suchowola 1.) w dokum. Sucha Wola // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 542. (пол.) — S. 542. (пол.)

Посилання

Погода в селі Суховоля

Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_1989-1] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

[населення_2001-2] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.