Вікторія Костянтинівна Суханцева (нар. 19 січня 1949, Ворошиловград — 10 січня 2019) — українська філософ-естетка, культурологиня, поетеса та письменниця. Основоположник української філософії музики. Проросійська колаборантка.
Вікторія Суханцева | |
---|---|
Народилася | 19 січня 1949 Ворошиловград, Українська РСР, СРСР |
Померла | 10 січня 2019 |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | філософ, письменниця, музикознавиця |
Alma mater | Російська академія музики імені Гнесіних |
Галузь | німецька класична філософія, філософія культури, філософія музики, естетика |
Заклад | Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філософських наук |
Відома завдяки: | історик філософії, естетик, музикознавець, культуролог, письменник, поет |
Нагороди | Заслужений діяч науки і техніки України |
Біографія
Народилася в Луганську (у 1949 р. — Ворошиловград). Батько — заступник редактора газети «Ворошиловградська правда», мати — викладач музики. 1964—1968 — учениця Середньої спеціальної музичної школи ім. Гнєсіних (спеціалізація: фортепіано). Серед товаришів по навчанню багато видатних вчених і музикантів зі світовим ім'ям, громадських діячів і педагогів: І. А. Монігетті, О. В. Івашкін, М. Секлер, О. І. Кузнєцова, О.Соколов, В. Єфімов.
- 1968—1973 — студентка фортепіанного факультету Державного музично-педагогічного інституту імені Гнесіних. Диплом з відзнакою.
- У числі педагогів — професійних наставників В. К. Суханцевої — О. Л. Іохелес, В. П. Стародубовський, С. Р. Раппопорт, Г. І. Куніцин, Р. К. Ширинян, Ю. М. Рагс, К. К. Розеншильд, О. Д. Алексєєв.
- 1969 −1973 — студентка Літературного інституту ім. О. М. Горького, відділення поезії, вірші друкувалися в журналі «Юність», була випущена власна збірка поезії.
- У 1970 вийшла заміж за Євгена Васильовича Козлова, випускника МДУ за спеціальністю «філософія», з яким щасливо прожила 35 років.
- 1976—1994 — викладач Ворошиловградського державного педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка, завідувач кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах, декан факультету музики та музичної культури.
- 1984 — захист кандидатської дисертації на тему: "Гносеологічний аналіз ролі ритму в процесі художньої творчості (присвоєно вчений ступінь кандидата філософських наук, спеціальність: «естетика»).
- 1991 — захист докторської дисертації на тему: «Категорія часу в музичній культурі» (присвоєно вчений ступінь доктора філософських наук).
- 1994 −1997 — ректор інституту підвищення кваліфікації післядипломної освіти (ЛІПО).
- 1997 −2000 — професор кафедри філософії СНУ імені Володимира Даля.
- 2000—2013 — зав. кафедрою світової філософії та естетики СНУ ім. В. Даля. З 2001 — декан філософського факультету. З 2003 — голова Спеціалізованої наукової ради Д 29.051.05 по захисту кандидатських і докторських дисертацій (спеціальності: «естетика» і «філософська антропологія, філософія культури»).
Науково-педагогічна діяльність
В. К. Суханцева є засновником наукової школи філософії музики. У 1991 році В. К. Суханцева захищає в Києві докторську дисертацію за темою: «Категорія часу в музичній культурі», яка була першою дисертацією в Радянському Союзі з філософії музики. Всі, хто захищається по близьких темах сьогодні, посилаються на її монографії. Німецький письменник Ліон Фейхтвангер стверджував, що талановита людина є талановитою в усіх галузях. Вікторія Суханцева на власному прикладі підтвердила правдивість цього вислову. Блискуча гуманітарна освіта допомогла Вікторії Костянтинівні зрозуміти філософію, відкрити ті точки дотику між музикою і філософією, які згодом стали центральною темою її наукових інтересів. На рахунку Вікторії Костянтинівни близько трьохсот наукових робіт, три з яких — монографії. Завдяки Вікторії Костянтинівні, сьогодні в Луганську сформована потужна наукова школа, філософський факультет щорічно випускає студентів — філософів і аналітиків, 10 років працює Наукова Рада по захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальностями: «естетика» і «філософська антропологія, філософія культури». «Найсильніший напрямок факультету — це естетика, у нас найкраща в Україні школа з естетики. На кафедрі викладають філософію і естетику вісім докторів наук, у Київському університеті їх всього два», — зазначає директор інституту філософії та психології В. К. Суханцева. Вчені з усієї України захищають свої дисертації в Луганську, а учні Вікторії Костянтинівни опановують нові напрямки сучасної науки. Під її керівництвом захищено більше 20 кандидатських і 6 докторських дисертацій, студенти, аспіранти та докторанти не просто поважають, а й люблять свого педагога, в студентському середовищі вона користується великим авторитетом. Вона володіє особливою енергетикою, вміє привернути до себе і заряджати оточуючих незвичайною мудрістю і бажанням пізнання. Примітно, що де б не працювала Вікторія Костянтинівна Суханцева, вона скрізь займала керівні посади. Вікторія Костянтинівна Суханцева не тільки професор і доктор філософських наук, талановитий керівник і педагог, що володіє величезним багажем знань, а й по-справжньому неординарна особистість, приголомшливий співрозмовник і просто красива жінка. Вона говорить: «Філософія — це свого роду магніт, який „витягує“ з натовпу людей з певним самостійним гуманітарним мисленням».
В. К. Суханцева — член Науково-методичної комісії з філософської освіти Міністерства освіти і науки України, головний редактор фахової збірки «Філософські дослідження». Відмінник народної освіти України (1987 р.), Відмінник освіти України (1995 р.), має Подяку Кабінету мінїстрів України (2001 р.), Почесний знак «За розвиток регіону» (2006 р.); Заслужений діяч науки і техніки України (2009 р.)
З 2014 року виступала як активна колаборантка і запеклий ворог України. В ЛНР займала посади проректора з наукової роботи «Луганской государственной академии культуры и искусств имени М. Матусовского» та голови «Высшей аттестационной комиссии при Министерстве образования и науки ЛНР».
Примітки
- З історії Академії імені Гнесіних (gnesin-academy.ru)
Література
- Суханцева В. К. Категория времени в музыкальной культуре/ В. К. Суханцева. — Киев: КГУ «Либідь», 1990. — 183 с.
- Суханцева В. К. Музыка как мир человека (От идеи Вселенной — к философии музыки) / В. К. Суханцева. — Киев.: Факт, 2000. — 186 с.
- Суханцева В. К. Метафизика культуры / В. К. Суханцева. — К.: Факт, 2006. — 368 с. — .
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Це незавершена стаття про українську науковицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Viktoriya Kostyantinivna Suhanceva nar 19 sichnya 1949 Voroshilovgrad 10 sichnya 2019 ukrayinska filosof estetka kulturologinya poetesa ta pismennicya Osnovopolozhnik ukrayinskoyi filosofiyi muziki Prorosijska kolaborantka Viktoriya SuhancevaNarodilasya19 sichnya 1949 1949 01 19 Voroshilovgrad Ukrayinska RSR SRSRPomerla10 sichnya 2019 2019 01 10 Krayina SRSR UkrayinaDiyalnistfilosof pismennicya muzikoznavicyaAlma materRosijska akademiya muziki imeni GnesinihGaluznimecka klasichna filosofiya filosofiya kulturi filosofiya muziki estetikaZakladShidnoukrayinskij nacionalnij universitet imeni Volodimira DalyaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filosofskih naukVidoma zavdyaki istorik filosofiyi estetik muzikoznavec kulturolog pismennik poetNagorodiZasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Zmist 1 Biografiya 2 Naukovo pedagogichna diyalnist 3 Primitki 4 LiteraturaBiografiyared Narodilasya v Lugansku u 1949 r Voroshilovgrad Batko zastupnik redaktora gazeti Voroshilovgradska pravda mati vikladach muziki 1964 1968 uchenicya Serednoyi specialnoyi muzichnoyi shkoli im Gnyesinih specializaciya fortepiano Sered tovarishiv po navchannyu bagato vidatnih vchenih i muzikantiv zi svitovim im yam gromadskih diyachiv i pedagogiv I A Monigetti O V Ivashkin M Sekler O I Kuznyecova O Sokolov V Yefimov 1968 1973 studentka fortepiannogo fakultetu Derzhavnogo muzichno pedagogichnogo institutu imeni Gnesinih Diplom z vidznakoyu U chisli pedagogiv profesijnih nastavnikiv V K Suhancevoyi O L Ioheles V P Starodubovskij S R Rappoport G I Kunicin R K Shirinyan Yu M Rags K K Rozenshild O D Aleksyeyev 1 1969 1973 studentka Literaturnogo institutu im O M Gorkogo viddilennya poeziyi virshi drukuvalisya v zhurnali Yunist bula vipushena vlasna zbirka poeziyi U 1970 vijshla zamizh za Yevgena Vasilovicha Kozlova vipusknika MDU za specialnistyu filosofiya z yakim shaslivo prozhila 35 rokiv 1976 1994 vikladach Voroshilovgradskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu im T G Shevchenka zaviduvach kafedri teoriyi istoriyi muziki ta gri na muzichnih instrumentah dekan fakultetu muziki ta muzichnoyi kulturi 1984 zahist kandidatskoyi disertaciyi na temu Gnoseologichnij analiz roli ritmu v procesi hudozhnoyi tvorchosti prisvoyeno vchenij stupin kandidata filosofskih nauk specialnist estetika 1991 zahist doktorskoyi disertaciyi na temu Kategoriya chasu v muzichnij kulturi prisvoyeno vchenij stupin doktora filosofskih nauk 1994 1997 rektor institutu pidvishennya kvalifikaciyi pislyadiplomnoyi osviti LIPO 1997 2000 profesor kafedri filosofiyi SNU imeni Volodimira Dalya 2000 2013 zav kafedroyu svitovoyi filosofiyi ta estetiki SNU im V Dalya Z 2001 dekan filosofskogo fakultetu Z 2003 golova Specializovanoyi naukovoyi radi D 29 051 05 po zahistu kandidatskih i doktorskih disertacij specialnosti estetika i filosofska antropologiya filosofiya kulturi Naukovo pedagogichna diyalnistred V K Suhanceva ye zasnovnikom naukovoyi shkoli filosofiyi muziki U 1991 roci V K Suhanceva zahishaye v Kiyevi doktorsku disertaciyu za temoyu Kategoriya chasu v muzichnij kulturi yaka bula pershoyu disertaciyeyu v Radyanskomu Soyuzi z filosofiyi muziki Vsi hto zahishayetsya po blizkih temah sogodni posilayutsya na yiyi monografiyi Nimeckij pismennik Lion Fejhtvanger stverdzhuvav sho talanovita lyudina ye talanovitoyu v usih galuzyah Viktoriya Suhanceva na vlasnomu prikladi pidtverdila pravdivist cogo vislovu Bliskucha gumanitarna osvita dopomogla Viktoriyi Kostyantinivni zrozumiti filosofiyu vidkriti ti tochki dotiku mizh muzikoyu i filosofiyeyu yaki zgodom stali centralnoyu temoyu yiyi naukovih interesiv Na rahunku Viktoriyi Kostyantinivni blizko trohsot naukovih robit tri z yakih monografiyi Zavdyaki Viktoriyi Kostyantinivni sogodni v Lugansku sformovana potuzhna naukova shkola filosofskij fakultet shorichno vipuskaye studentiv filosofiv i analitikiv 10 rokiv pracyuye Naukova Rada po zahistu doktorskih i kandidatskih disertacij za specialnostyami estetika i filosofska antropologiya filosofiya kulturi Najsilnishij napryamok fakultetu ce estetika u nas najkrasha v Ukrayini shkola z estetiki Na kafedri vikladayut filosofiyu i estetiku visim doktoriv nauk u Kiyivskomu universiteti yih vsogo dva zaznachaye direktor institutu filosofiyi ta psihologiyi V K Suhanceva Vcheni z usiyeyi Ukrayini zahishayut svoyi disertaciyi v Lugansku a uchni Viktoriyi Kostyantinivni opanovuyut novi napryamki suchasnoyi nauki Pid yiyi kerivnictvom zahisheno bilshe 20 kandidatskih i 6 doktorskih disertacij studenti aspiranti ta doktoranti ne prosto povazhayut a j lyublyat svogo pedagoga v studentskomu seredovishi vona koristuyetsya velikim avtoritetom Vona volodiye osoblivoyu energetikoyu vmiye privernuti do sebe i zaryadzhati otochuyuchih nezvichajnoyu mudristyu i bazhannyam piznannya Primitno sho de b ne pracyuvala Viktoriya Kostyantinivna Suhanceva vona skriz zajmala kerivni posadi Viktoriya Kostyantinivna Suhanceva ne tilki profesor i doktor filosofskih nauk talanovitij kerivnik i pedagog sho volodiye velicheznim bagazhem znan a j po spravzhnomu neordinarna osobistist prigolomshlivij spivrozmovnik i prosto krasiva zhinka Vona govorit Filosofiya ce svogo rodu magnit yakij vityaguye z natovpu lyudej z pevnim samostijnim gumanitarnim mislennyam V K Suhanceva chlen Naukovo metodichnoyi komisiyi z filosofskoyi osviti Ministerstva osviti i nauki Ukrayini golovnij redaktor fahovoyi zbirki Filosofski doslidzhennya Vidminnik narodnoyi osviti Ukrayini 1987 r Vidminnik osviti Ukrayini 1995 r maye Podyaku Kabinetu minyistriv Ukrayini 2001 r Pochesnij znak Za rozvitok regionu 2006 r Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 2009 r Z 2014 roku vistupala yak aktivna kolaborantka i zapeklij vorog Ukrayini V LNR zajmala posadi prorektora z naukovoyi roboti Luganskoj gosudarstvennoj akademii kultury i iskusstv imeni M Matusovskogo ta golovi Vysshej attestacionnoj komissii pri Ministerstve obrazovaniya i nauki LNR Primitkired Z istoriyi Akademiyi imeni Gnesinih gnesin academy ru Literaturared Suhanceva V K Kategoriya vremeni v muzykalnoj kulture V K Suhanceva Kiev KGU Libid 1990 183 s Suhanceva V K Muzyka kak mir cheloveka Ot idei Vselennoj k filosofii muzyki V K Suhanceva Kiev Fakt 2000 186 s Suhanceva V K Metafizika kultury V K Suhanceva K Fakt 2006 368 s ISBN 966 359 112 9 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2016 nbsp Ce nezavershena stattya pro ukrayinsku naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org wiki Suhanceva Viktoriya Kostyantinivna