Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Сутінки Бріарею» (англ. The Twilight of Briareus) — науково-фантастичний роман Джона Міддлтона Маррі-молодшого, написаний під псевдонімом Річард Каупер. «...поєднує теми катастрофи та вторгнення». Один з критиків побачив цю книгу такою, якою інші романи Каупера повинні були в душі автора.
| Сутінки Бріарею | ||||
|---|---|---|---|---|
| The Twilight of Briareus | ||||
| Жанр | наукова фантастика | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Річард Каупер (Джон Міддлтон Маррі-мол.) | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | 1964 | |||
| Країна |  Велика Британія | |||
| Видавництво | Віктор Голланц Лтд | |||
| | ||||
Написання та публікація
За словами самого Каупера, він написав книгу майже відразу після того, як його роман «Кулдесак» був успішно опублікований у 1970 році, а «Сутінки» стали «суттєвішою роботою в усіх відношеннях». Його видавці відкинули роман, і, попри відсутність особливого бажання, все ж розпочав роман «Клон» з ідеєю сатиризувати людей-фантастів, яким не подобалися «Сутінки». Видавці з задоволенням сприйняли «Клон», роман добре продавався, тому вони вирішили взяти й «Сутінки Бріарею», які мали ще більший комерційний успіх.
Місце розгортання подій роману та оповідач
Події роману розгортаються у часовому проміжку між 1983 по 1999 роком, переважно в Англії. Розпочинаються вони у, вочевидь, вигаданому прибережному містечку, яке називається Гемптон, згодом переносяться до інших місць, таких як Оксфорд та швейцарська Женева, а завершуються на фермі в Лінкольнширі.
Зірка Дельта Бріарея, яка фігурує в романі, також вигадана; немає сузір’я, яке називається Бріарей (велетень у грецькій міфології).
Більша частина книги — розповідь від першої особи, написана головним героєм Келвіном Джонсоном. Розпочинається зі сцени його знаходження ферми в Лінкольнширі і триває довгою ретроспективою, викладається у хронологічному порядку до цього моменту. За цим переказом йде його щоденник на фермі. Книга закінчується «припискою» її редактора, іншого героя.
Сюжет
Дельта Бріарея стає надновою лише за 130 світлових років від Землі. Милуючись полярним сяйвом, викладач англійської мови в загальноосвітній школі Келвін Джонсон зустрічає одну зі своїх учениць Маргарет Гарді. Шоковані від смерчу, спричиненого надновою, Келвін та Маргарет загадково виступають у безрадісний сексуальний акт. Келвін дізнається, що Маргарет та багато інших шістнадцятирічних дівчат тоді спали або протягом цілої доби, або ще й довше, при цьому бачачи дивні сни.
Декілька місяців по тому виявилося, що вагітність у дівчат розпочалася не з часу наднової. Келвін та інші стикаються з можливістю вимирання людства. Хоча більшість вчених розгублені, пенсіонер-професор зоології Ангус Макгарті припускає, що деякі могутні сутності скористалися надновою, щоб спробувати «оволодіти» людством, і зачаття не трапляються, оскільки на підсвідомому рівні люди віддають перевагу вимирання, аніж втраті людської ідентичності.
Люди, які спали, переважно дівчата, стають відомими як «зета-мутанти» після нового «зета-ритму», який спостерігається в їхніх мозкових хвилях. Іноді їх розум «зливається» разом, і вони можуть бачити видіння, які здаються передсвідомими. Вони схильні приймати події в міру їх появи — «шаблон повинен реалізовуватися сам». Принаймні деякі дівчата серед них відчувають у себе примус до сексу з Келвіном, але він чинить опір. Дослідники беруть Зет під варту, оскільки, схоже, вони можуть завагітніти, але Кальвін рятується за допомогою симпатій Зет. Здається, дослідницький проєкт Zeta не дав життєздатних дітей, і більшість випробовуваних були вбиті або зазнали психічних збитків. Осоромлений світ починає добре ставитися до решти Зет.
Келвін виявляється «диплодевіантом», одним з дуже небагатьох людей, чиї зета та альфа ритми перебувають у фазі. Макгарті припускає, що Зети значною мірою приєдналися до захоплення «бріарейцями» і що диплодевіанти, які менш фаталістичні, ніж більшість Зет, мають вирішальний голос у тому, чи прийме його людство в цілому.
Келвін знову зустрічає Маргарет, і вони стають коханцями. Діти, зачаті безпосередньо перед надновою, «Сутінкове покоління», виявляються Зетами, які поділяють почуття та ясновидіння ще сильніше, ніж їхні старші «колеги». Більшість із них доставляються до центру в Женеві, який працює за гуманітарною лінією. Наднова порушила Гольфстрим, і клімат Великої Британії стає холодним, що змушує більшість її жителів виїхати. Келвін і Маргарет на декілька років переїжджають до Женеви.
Келвін та Маргарет мають видіння певної ферми в Англії, яку, на їхню думку, вони повинні знайти. Після важкої поїздки до Лінкольнширу (де сніг ще не повністю тарне в червні) вони виявляють ферму з сиротою-рідлітком Елізабет та її кузена-орфана Тоні. Елізабет — чи не єдина представниця «Сутінкового покоління», яка є дитиною Зети; Келвін приходить до висновку, що вона також єдина жінка-диплодевіант. Тоні та Маргарет закохуються, а потім Келвін та Елізабет роблять те саме. Елізабет завагітніла. Спенсер, містично та релігійно налаштований Зета, який проживав на фермі, повертається до неї.
Келвін має все чіткіші видіння, а потім розмовляє з «бріарейцем». Він дізнається, що його покликли для вибору: старе людство з його боротьбою, або групову свідомість та блаженне життя, пропоновані бріарейцями. Спенсер порівнює роль Келвіна з роллю Христа.
«Приписка» Спенсера розповідає, як під час роботи Елізабет, дикі собаки атакують ферму. Келвін бере рушницю, щоб розправитися з ними, але вона стріляє, вбиваючи його. Спенсер приходить до висновку, що Келвін навмисно пожертвував своїм життям, оскільки знав, що цей вчинок був єдиним, яку могли прийняти як старе людство, так і зети та бріарейці. Народжується дитина. У цей момент Зети отримують можливість зачати нове життя, починається відродження світу, керуючись духовними силами нового покоління.
Критика
«Сутінки Бріарея» посіли десяте місце в опитуванні премії «Локус» за звання найкращого науково-фантастичного роману 1974 року..
Стівен Е. Ендрюс і Нік Реннісон опустили «Сутінки Бріарею» зі свого списку «100 науково-фантастичних романів, які потрібно прочитати», але у своїй передмові Крістофер Пріст зазначив, що там може бути «Дорога до Карлея» Коупера й «повинна бути».
Іден Робінсон у цій книзі високо оцінила «широту фантазії Каупера, делікатність його характеристик, непередбачуваність його сюжету». «Я вважаю, що це найкрутіша книга, яку я коли-небудь читала, і відтоді я не читала багато науково-фантастичних книг, які відповідають оригінальності темного бачення „Сутінків“».
Англійський «Оксфордський супутник літературі ХХ століття» назвав його «чи не найкращим романом» і згрупував «як один із своїх елегійних науково-фантастичних портретів тендітної Англії, якій загрожують трансцендентні зміни».
Браян Стейблфорд відніс «Сутінки Бріарею» до групи з ранніх романів Дж. Г. Балларда, «Сивої бороди» Браяна В. Олдіса (ще одна книга, в яких відтворення людини зупиняється) та «Фурії» Кіта Робертса як частини «більш клінічної та цинічної фази» британської (затишної катастрофи), zrs вийшли за Днем триффідів та іншими трилерами.
Ніл Баррон порівняв науку «Сутінок Бріарею» з наукою про «Пекло» Фреда та Джоффрі Гойла. Він сказав, що його теми схожі на теми «Кінець дитинства» Артура Кларка, але йому «бракує ясності щодо людської трансцендентності». Однак Річард Блейлер оцінив роман Коупера «загострення» повідомлення з «Кінця дитинства», при цьому зазначив, що людству може більше знадобитися допомога, а ніж тріумф.
Примітки
- Nicholls, Peter; Clute, John (1979). The Encyclopedia of Science Fiction: An Illustrated A to Z: Part 2. Granada. с. 173. ISBN .
- Bleiler, Richard (1999). Science Fiction Writers: Critical Studies of the Major Authors From the Early Nineteenth Century to the Present Day. Charles Scribner's Sons. с. 225–226. ISBN .
- Elliott, Jeffrey M. (May 1981). Interview: Richard Cowper. Fantasy Newsletter (36).
- von Ruff, Al (1995–2011). 1975 Locus Poll Award. Internet Science Fiction Database. Процитовано 31 January 2012.
- Priest, Christopher (2006). Foreword. У Andrews, Stephen E.; Rennison, Nick (ред.). 100 Must-Read Science Fiction Novels. A. & C. Black. с. vi. ISBN . Коупер та Роберт Шеклі були єдиними авторами, яких не було в книзі, і яких Пріст додав би.
- Robinson, Eden. The Twilight of Briareus—Richard Cowper. У Ondaatje, Michael; Redhill, Michael; Spalding, Esta; Spalding, Linda (ред.). Lost Classics. Anchor Books. с. 189—190. ISBN . Процитовано 31 January 2012.
- Stringer, Jenny, ред. (1996). The Oxford Companion to Twentieth-Century Literature in English. Oxford University Press. с. 145. ISBN . Процитовано 31 January 2012.
- Stableford, Brian M. (2006). Science Fact and Science Fiction: An Encyclopedia. CRC Press. с. 131. ISBN . Процитовано 31 January 2012.
- Barron, Neil (1981). Anatomy of Wonder: A Critical Guide to Science Fiction. Bowker. с. 183. ISBN .
Посилання
- «Сутінки Бріарею» на сайті goodreads.com (англ.)
- «Сутінки Бріарею» на сайті fantasticfiction.com (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sutinki Briareyu angl The Twilight of Briareus naukovo fantastichnij roman Dzhona Middltona Marri molodshogo napisanij pid psevdonimom Richard Kauper poyednuye temi katastrofi ta vtorgnennya Odin z kritikiv pobachiv cyu knigu takoyu yakoyu inshi romani Kaupera povinni buli v dushi avtora Sutinki BriareyuThe Twilight of BriareusZhanrnaukova fantastikaFormaromanAvtorRichard Kauper Dzhon Middlton Marri mol MovaanglijskaOpublikovano1964Krayina Velika BritaniyaVidavnictvoViktor Gollanc LtdNapisannya ta publikaciyaZa slovami samogo Kaupera vin napisav knigu majzhe vidrazu pislya togo yak jogo roman Kuldesak buv uspishno opublikovanij u 1970 roci a Sutinki stali suttyevishoyu robotoyu v usih vidnoshennyah Jogo vidavci vidkinuli roman i popri vidsutnist osoblivogo bazhannya vse zh rozpochav roman Klon z ideyeyu satirizuvati lyudej fantastiv yakim ne podobalisya Sutinki Vidavci z zadovolennyam sprijnyali Klon roman dobre prodavavsya tomu voni virishili vzyati j Sutinki Briareyu yaki mali she bilshij komercijnij uspih Misce rozgortannya podij romanu ta opovidachPodiyi romanu rozgortayutsya u chasovomu promizhku mizh 1983 po 1999 rokom perevazhno v Angliyi Rozpochinayutsya voni u vochevid vigadanomu priberezhnomu mistechku yake nazivayetsya Gempton zgodom perenosyatsya do inshih misc takih yak Oksford ta shvejcarska Zheneva a zavershuyutsya na fermi v Linkolnshiri Zirka Delta Briareya yaka figuruye v romani takozh vigadana nemaye suzir ya yake nazivayetsya Briarej veleten u greckij mifologiyi Bilsha chastina knigi rozpovid vid pershoyi osobi napisana golovnim geroyem Kelvinom Dzhonsonom Rozpochinayetsya zi sceni jogo znahodzhennya fermi v Linkolnshiri i trivaye dovgoyu retrospektivoyu vikladayetsya u hronologichnomu poryadku do cogo momentu Za cim perekazom jde jogo shodennik na fermi Kniga zakinchuyetsya pripiskoyu yiyi redaktora inshogo geroya SyuzhetDelta Briareya staye nadnovoyu lishe za 130 svitlovih rokiv vid Zemli Miluyuchis polyarnim syajvom vikladach anglijskoyi movi v zagalnoosvitnij shkoli Kelvin Dzhonson zustrichaye odnu zi svoyih uchenic Margaret Gardi Shokovani vid smerchu sprichinenogo nadnovoyu Kelvin ta Margaret zagadkovo vistupayut u bezradisnij seksualnij akt Kelvin diznayetsya sho Margaret ta bagato inshih shistnadcyatirichnih divchat todi spali abo protyagom ciloyi dobi abo she j dovshe pri comu bachachi divni sni Dekilka misyaciv po tomu viyavilosya sho vagitnist u divchat rozpochalasya ne z chasu nadnovoyi Kelvin ta inshi stikayutsya z mozhlivistyu vimirannya lyudstva Hocha bilshist vchenih rozgubleni pensioner profesor zoologiyi Angus Makgarti pripuskaye sho deyaki mogutni sutnosti skoristalisya nadnovoyu shob sprobuvati ovoloditi lyudstvom i zachattya ne traplyayutsya oskilki na pidsvidomomu rivni lyudi viddayut perevagu vimirannya anizh vtrati lyudskoyi identichnosti Lyudi yaki spali perevazhno divchata stayut vidomimi yak zeta mutanti pislya novogo zeta ritmu yakij sposterigayetsya v yihnih mozkovih hvilyah Inodi yih rozum zlivayetsya razom i voni mozhut bachiti vidinnya yaki zdayutsya peredsvidomimi Voni shilni prijmati podiyi v miru yih poyavi shablon povinen realizovuvatisya sam Prinajmni deyaki divchata sered nih vidchuvayut u sebe primus do seksu z Kelvinom ale vin chinit opir Doslidniki berut Zet pid vartu oskilki shozhe voni mozhut zavagitniti ale Kalvin ryatuyetsya za dopomogoyu simpatij Zet Zdayetsya doslidnickij proyekt Zeta ne dav zhittyezdatnih ditej i bilshist viprobovuvanih buli vbiti abo zaznali psihichnih zbitkiv Osoromlenij svit pochinaye dobre stavitisya do reshti Zet Kelvin viyavlyayetsya diplodeviantom odnim z duzhe nebagatoh lyudej chiyi zeta ta alfa ritmi perebuvayut u fazi Makgarti pripuskaye sho Zeti znachnoyu miroyu priyednalisya do zahoplennya briarejcyami i sho diplodevianti yaki mensh fatalistichni nizh bilshist Zet mayut virishalnij golos u tomu chi prijme jogo lyudstvo v cilomu Kelvin znovu zustrichaye Margaret i voni stayut kohancyami Diti zachati bezposeredno pered nadnovoyu Sutinkove pokolinnya viyavlyayutsya Zetami yaki podilyayut pochuttya ta yasnovidinnya she silnishe nizh yihni starshi kolegi Bilshist iz nih dostavlyayutsya do centru v Zhenevi yakij pracyuye za gumanitarnoyu liniyeyu Nadnova porushila Golfstrim i klimat Velikoyi Britaniyi staye holodnim sho zmushuye bilshist yiyi zhiteliv viyihati Kelvin i Margaret na dekilka rokiv pereyizhdzhayut do Zhenevi Kelvin ta Margaret mayut vidinnya pevnoyi fermi v Angliyi yaku na yihnyu dumku voni povinni znajti Pislya vazhkoyi poyizdki do Linkolnshiru de snig she ne povnistyu tarne v chervni voni viyavlyayut fermu z sirotoyu ridlitkom Elizabet ta yiyi kuzena orfana Toni Elizabet chi ne yedina predstavnicya Sutinkovogo pokolinnya yaka ye ditinoyu Zeti Kelvin prihodit do visnovku sho vona takozh yedina zhinka diplodeviant Toni ta Margaret zakohuyutsya a potim Kelvin ta Elizabet roblyat te same Elizabet zavagitnila Spenser mistichno ta religijno nalashtovanij Zeta yakij prozhivav na fermi povertayetsya do neyi Kelvin maye vse chitkishi vidinnya a potim rozmovlyaye z briarejcem Vin diznayetsya sho jogo poklikli dlya viboru stare lyudstvo z jogo borotboyu abo grupovu svidomist ta blazhenne zhittya proponovani briarejcyami Spenser porivnyuye rol Kelvina z rollyu Hrista Pripiska Spensera rozpovidaye yak pid chas roboti Elizabet diki sobaki atakuyut fermu Kelvin bere rushnicyu shob rozpravitisya z nimi ale vona strilyaye vbivayuchi jogo Spenser prihodit do visnovku sho Kelvin navmisno pozhertvuvav svoyim zhittyam oskilki znav sho cej vchinok buv yedinim yaku mogli prijnyati yak stare lyudstvo tak i zeti ta briarejci Narodzhuyetsya ditina U cej moment Zeti otrimuyut mozhlivist zachati nove zhittya pochinayetsya vidrodzhennya svitu keruyuchis duhovnimi silami novogo pokolinnya Kritika Sutinki Briareya posili desyate misce v opituvanni premiyi Lokus za zvannya najkrashogo naukovo fantastichnogo romanu 1974 roku Stiven E Endryus i Nik Rennison opustili Sutinki Briareyu zi svogo spisku 100 naukovo fantastichnih romaniv yaki potribno prochitati ale u svoyij peredmovi Kristofer Prist zaznachiv sho tam mozhe buti Doroga do Karleya Koupera j povinna buti Iden Robinson u cij knizi visoko ocinila shirotu fantaziyi Kaupera delikatnist jogo harakteristik neperedbachuvanist jogo syuzhetu Ya vvazhayu sho ce najkrutisha kniga yaku ya koli nebud chitala i vidtodi ya ne chitala bagato naukovo fantastichnih knig yaki vidpovidayut originalnosti temnogo bachennya Sutinkiv Anglijskij Oksfordskij suputnik literaturi HH stolittya nazvav jogo chi ne najkrashim romanom i zgrupuvav yak odin iz svoyih elegijnih naukovo fantastichnih portretiv tenditnoyi Angliyi yakij zagrozhuyut transcendentni zmini Brayan Stejblford vidnis Sutinki Briareyu do grupi z rannih romaniv Dzh G Ballarda Sivoyi borodi Brayana V Oldisa she odna kniga v yakih vidtvorennya lyudini zupinyayetsya ta Furiyi Kita Robertsa yak chastini bilsh klinichnoyi ta cinichnoyi fazi britanskoyi zatishnoyi katastrofi zrs vijshli za Dnem triffidiv ta inshimi trilerami Nil Barron porivnyav nauku Sutinok Briareyu z naukoyu pro Peklo Freda ta Dzhoffri Gojla Vin skazav sho jogo temi shozhi na temi Kinec ditinstva Artura Klarka ale jomu brakuye yasnosti shodo lyudskoyi transcendentnosti Odnak Richard Blejler ociniv roman Koupera zagostrennya povidomlennya z Kincya ditinstva pri comu zaznachiv sho lyudstvu mozhe bilshe znadobitisya dopomoga a nizh triumf PrimitkiNicholls Peter Clute John 1979 The Encyclopedia of Science Fiction An Illustrated A to Z Part 2 Granada s 173 ISBN 0 246 11020 1 Bleiler Richard 1999 Science Fiction Writers Critical Studies of the Major Authors From the Early Nineteenth Century to the Present Day Charles Scribner s Sons s 225 226 ISBN 0 684 80593 6 Elliott Jeffrey M May 1981 Interview Richard Cowper Fantasy Newsletter 36 von Ruff Al 1995 2011 1975 Locus Poll Award Internet Science Fiction Database Procitovano 31 January 2012 Priest Christopher 2006 Foreword U Andrews Stephen E Rennison Nick red 100 Must Read Science Fiction Novels A amp C Black s vi ISBN 0 7136 7585 3 Kouper ta Robert Shekli buli yedinimi avtorami yakih ne bulo v knizi i yakih Prist dodav bi Robinson Eden The Twilight of Briareus Richard Cowper U Ondaatje Michael Redhill Michael Spalding Esta Spalding Linda red Lost Classics Anchor Books s 189 190 ISBN 0 385 72086 6 Procitovano 31 January 2012 Stringer Jenny red 1996 The Oxford Companion to Twentieth Century Literature in English Oxford University Press s 145 ISBN 0 19 212271 1 Procitovano 31 January 2012 Stableford Brian M 2006 Science Fact and Science Fiction An Encyclopedia CRC Press s 131 ISBN 0 415 97460 7 Procitovano 31 January 2012 Barron Neil 1981 Anatomy of Wonder A Critical Guide to Science Fiction Bowker s 183 ISBN 0 8352 1339 0 Posilannya Sutinki Briareyu na sajti goodreads com angl Sutinki Briareyu na sajti fantasticfiction com angl