Суттунг (супутник)

Суттунг
Suttungr

Суттунг (обведено), фото зроблено телескопом CFHT у вересні 2000 року
Дані про відкриття
Дата відкриття	23 вересня 2000 року
Відкривач(і)	Б. Гледмен, Дж. Кавеларс, Ж.-М. Петі, Г. Шоль, М. Голмен, Б. Марсден, Ф. Ніколсон, Дж. Бернс
Планета	Сатурн
Номер	XXIII
Орбітальні характеристики
Велика піввісь	19 667 000 км
Перицентр	17 091 000 км
Апоцентр	22 243 000 км
Орбітальний період	−1029,703 діб
Ексцентриситет орбіти	0,131
Нахил орбіти	174° до площини екліптики (151° до площини екватора планети)
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина	{{{видима зоряна величина}}}
Діаметр	5,6 км
Маса	~2,1× 10^14 кг
Атмосфера	відсутня
Інші позначення
S/2000 S 12, Сатурн XXIII
Суттунг у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Суттунг.

Суттунг (лат. Suttungr, давньоскан. Suttungr) — сорок сьомий за віддаленістю від планетисупутник Сатурна. Відкритий 23 вересня 2000 року.

У скандинавській міфології Суттунґ (інша назва — Ґуттунґ) — йотун, син Ґіллінґа.

Посилання

1. http://planetarynames.wr.usgs.gov/append7.html
2. Перицентр ${\displaystyle q}$ і апоцентр ${\displaystyle Q}$ обчислені за формулами ${\displaystyle q=a\cdot (1-e)}$, ${\displaystyle Q=a\cdot (1+e)}$, де ${\displaystyle a}$ — довжина великої півосі орбіти, ${\displaystyle e}$ — ексцентриситет орбіти; значення округлені до тисяч кілометрів.
3. Негативний період обертання означає, що супутник рухається в напрямку, протилежному до напрямку добового обертання Сатурна.
4. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2007. Процитовано 22 квітня 2007.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
5. За довжиною великої півосі орбіти [1].

Корисні посилання

• Циркуляр МАС №7548: Відкриття супутника S/2000 S 12 (англ.)
• Електронний циркуляр Центру малих планет №2000-Y33: S/2000 S 12(англ.)
• Циркуляр МАС №8177: Назви нових супутників великих і малих планет(англ.)
• Циркуляр МАС №8471: Уточнення назв супутників Сатурна(англ.)
• Супутники Сонячної системи — Суттунг(англ.)(пол.)
• Суттунг, Трюм та Імір(фр.)