Сусеньйос Сизиній амх ሱስንዮስ імператор Ефіопії з Соломонової династії Сусеньйос I ሱስንዮስСусеньйос I40 й Імператор Ефіопії1

Перші три роки його правління позначились постійними смутами; деякий час йому довелось навіть жити у галла. Негус постійно вів війни та придушував повстання; відбивав навали галла та заспокоював фалаша. Сусеньйос поширив свій вплив на північ до Албаси й Така, на південь — до Енаргі. Водночас, щоб утриматися на престолі, Сизиній охоче йшов на поступки володарям провінцій і місцевій знаті, а державні посади роздавав зазвичай родичам, насамперед братам. Відносини імператора з церквою при цьому залишалися напруженими.

Сусеньйос постійно закликав європейських монархів надати йому допомогу для захисту від «невірних» і ворогів всередині власної держави. Але на Заході до скарг далекого володаря в цей час ставилися здебільшого скептично. Імператор дозволив католикам проповідувати в своїх володіннях, відновив богословські диспути за участю єзуїтів і зрештою таємно перейшов до католицтва — разом з найближчими родичами, повідомивши про це лише папу римського та іспанського короля. Але невдозі про це дізнався патріарх Симон, який відлучив Сусеньйос від церкви і закликав співвітчизників усунути «єретика» від влади. Проте військо, зібране Симоном, було розгромлене в бою, а сам патріарх загинув.

Після перемоги єзуїти лише посилили свій вплив на імператора, який був вдячний їм за те, що вони збудували для нього кілька кам'яних мостів і палац. В країні почали запроваджувати католицькі обряди — попри те, що вони були не знайомі місцевим християнам і часто викликали в них відразу. Було скасовано вшанування суботи, змінений календар постів, заохочували вживання заячини та свинини. Від ефіопів, навіть представників знаті вимагали ставати на коліна перед католицьким очільником. Католицизм поширювали і серед оточуючих племен. Проте після того, як Сусеньйос офіційно оголосив про підпорядкування ефіопської церкви папі римському, в країні спалахнуло нове повстання. Опозиція імператорському курсу виникла навіть при дворі. На чолі її став рідний син імператора Фасілідес.

Покинутий навіть найближчими родичами, Сусеньйос проголосив у країні свободу віросповідання. А в 1632 році визнав помилки, розкаявся і зрікся престолу. Новим імператором став Фасілідес.

Примітки

Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Мустафін О. Халепи, що визначили долю народів. Х., 2021, с.76-77
Мустафін О. Халепи, що визначили долю народів. Х., 2021, с.77-78
Andrzej Bartnicki: Historia Etiopii. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1987, с. 166

Література

Saneiano, «L'Abyssinie dans la II moitié du XVI Siècle», (Лейпциг — Бухара, 1892)

[ЕСБЕ_1-1] Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)

[2] Мустафін О. Халепи, що визначили долю народів. Х., 2021, с.76-77

[3] Мустафін О. Халепи, що визначили долю народів. Х., 2021, с.77-78

[4] Andrzej Bartnicki: Historia Etiopii. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1987, с. 166