Сусеньйос, Сизиній (амх. ሱስንዮስ)— імператор Ефіопії з Соломонової династії.
Сусеньйос I ሱስንዮስ | ||
| ||
---|---|---|
1606 — 14 червня 1632 року | ||
Попередник: | Якоб | |
Наступник: | Фасілідес | |
Народження: | 1572 d, Ефіопська імперія | |
Смерть: | 17 вересня 1632 | |
Релігія: | римо-католик[d] | |
Рід: | Соломонова династія | |
Діти: | Фасілідес |
Правління
Перші три роки його правління позначились постійними смутами; деякий час йому довелось навіть жити у галла. Негус постійно вів війни та придушував повстання; відбивав навали галла та заспокоював фалаша. Сусеньйос поширив свій вплив на північ до Албаси й Така, на південь — до Енаргі. Водночас, щоб утриматися на престолі, Сизиній охоче йшов на поступки володарям провінцій і місцевій знаті, а державні посади роздавав зазвичай родичам, насамперед братам. Відносини імператора з церквою при цьому залишалися напруженими.
Сусеньйос постійно закликав європейських монархів надати йому допомогу для захисту від «невірних» і ворогів всередині власної держави. Але на Заході до скарг далекого володаря в цей час ставилися здебільшого скептично. Імператор дозволив католикам проповідувати в своїх володіннях, відновив богословські диспути за участю єзуїтів і зрештою таємно перейшов до католицтва — разом з найближчими родичами, повідомивши про це лише папу римського та іспанського короля. Але невдозі про це дізнався патріарх Симон, який відлучив Сусеньйос від церкви і закликав співвітчизників усунути «єретика» від влади. Проте військо, зібране Симоном, було розгромлене в бою, а сам патріарх загинув.
Після перемоги єзуїти лише посилили свій вплив на імператора, який був вдячний їм за те, що вони збудували для нього кілька кам'яних мостів і палац. В країні почали запроваджувати католицькі обряди — попри те, що вони були не знайомі місцевим християнам і часто викликали в них відразу. Було скасовано вшанування суботи, змінений календар постів, заохочували вживання заячини та свинини. Від ефіопів, навіть представників знаті вимагали ставати на коліна перед католицьким очільником. Католицизм поширювали і серед оточуючих племен. Проте після того, як Сусеньйос офіційно оголосив про підпорядкування ефіопської церкви папі римському, в країні спалахнуло нове повстання. Опозиція імператорському курсу виникла навіть при дворі. На чолі її став рідний син імператора Фасілідес.
Покинутий навіть найближчими родичами, Сусеньйос проголосив у країні свободу віросповідання. А в 1632 році визнав помилки, розкаявся і зрікся престолу. Новим імператором став Фасілідес.
Примітки
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Мустафін О. Халепи, що визначили долю народів. Х., 2021, с.76-77
- Мустафін О. Халепи, що визначили долю народів. Х., 2021, с.77-78
- Andrzej Bartnicki: Historia Etiopii. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1987, с. 166
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Susenjos Sizinij amh ሱስንዮስ imperator Efiopiyi z Solomonovoyi dinastiyi Susenjos I ሱስንዮስSusenjos I40 j Imperator Efiopiyi1606 14 chervnya 1632 rokuPoperednik YakobNastupnik Fasilides Narodzhennya 1572 1572 d Efiopska imperiyaSmert 17 veresnya 1632 1632 09 17 Religiya rimo katolik d Rid Solomonova dinastiyaDiti FasilidesPravlinnyaPershi tri roki jogo pravlinnya poznachilis postijnimi smutami deyakij chas jomu dovelos navit zhiti u galla Negus postijno viv vijni ta pridushuvav povstannya vidbivav navali galla ta zaspokoyuvav falasha Susenjos poshiriv svij vpliv na pivnich do Albasi j Taka na pivden do Enargi Vodnochas shob utrimatisya na prestoli Sizinij ohoche jshov na postupki volodaryam provincij i miscevij znati a derzhavni posadi rozdavav zazvichaj rodicham nasampered bratam Vidnosini imperatora z cerkvoyu pri comu zalishalisya napruzhenimi Susenjos postijno zaklikav yevropejskih monarhiv nadati jomu dopomogu dlya zahistu vid nevirnih i vorogiv vseredini vlasnoyi derzhavi Ale na Zahodi do skarg dalekogo volodarya v cej chas stavilisya zdebilshogo skeptichno Imperator dozvoliv katolikam propoviduvati v svoyih volodinnyah vidnoviv bogoslovski disputi za uchastyu yezuyitiv i zreshtoyu tayemno perejshov do katolictva razom z najblizhchimi rodichami povidomivshi pro ce lishe papu rimskogo ta ispanskogo korolya Ale nevdozi pro ce diznavsya patriarh Simon yakij vidluchiv Susenjos vid cerkvi i zaklikav spivvitchiznikiv usunuti yeretika vid vladi Prote vijsko zibrane Simonom bulo rozgromlene v boyu a sam patriarh zaginuv Pislya peremogi yezuyiti lishe posilili svij vpliv na imperatora yakij buv vdyachnij yim za te sho voni zbuduvali dlya nogo kilka kam yanih mostiv i palac V krayini pochali zaprovadzhuvati katolicki obryadi popri te sho voni buli ne znajomi miscevim hristiyanam i chasto viklikali v nih vidrazu Bulo skasovano vshanuvannya suboti zminenij kalendar postiv zaohochuvali vzhivannya zayachini ta svinini Vid efiopiv navit predstavnikiv znati vimagali stavati na kolina pered katolickim ochilnikom Katolicizm poshiryuvali i sered otochuyuchih plemen Prote pislya togo yak Susenjos oficijno ogolosiv pro pidporyadkuvannya efiopskoyi cerkvi papi rimskomu v krayini spalahnulo nove povstannya Opoziciya imperatorskomu kursu vinikla navit pri dvori Na choli yiyi stav ridnij sin imperatora Fasilides Pokinutij navit najblizhchimi rodichami Susenjos progolosiv u krayini svobodu virospovidannya A v 1632 roci viznav pomilki rozkayavsya i zriksya prestolu Novim imperatorom stav Fasilides PrimitkiEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Mustafin O Halepi sho viznachili dolyu narodiv H 2021 s 76 77 Mustafin O Halepi sho viznachili dolyu narodiv H 2021 s 77 78 Andrzej Bartnicki Historia Etiopii Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1987 s 166LiteraturaSaneiano L Abyssinie dans la II moitie du XVI Siecle Lejpcig Buhara 1892