Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Суртсей (ісл. Surtsey, де ey озн. острів) — вулканічний острів за 33 км на південь від південного узбережжя Ісландії і є частиною Вестманових островів. Суртсей — найпівденніша точка Ісландії. Він утворився під час вулканічного вибуху, що розпочався на глибині 130 метрів від рівня океану і сягнув поверхні 14 листопада 1963 року. Виверження напевно розпочалося на декілька днів раніше і тривало до 5 червня 1967 року, коли острів досягнув свого максимального розміру 2,7 км². Відтоді ерозія від вітру та хвиль привела до поступового зменшення розмірів острова. 2007 року площа острова становила 1,4 км².
| Суртсей | |
|---|---|
| Surtsey | |
| Світова спадщина | |
 Суртсей | |
| 63°18′14″ пн. ш. 20°36′16″ зх. д. / 63.30402566092777761° пн. ш. 20.604713791528° зх. д. | |
| Країна | Ісландія |
| Тип | пр. |
| (Критерії) | ix |
| Об'єкт № | 1267 |
| Зареєстровано: | 1267 (невідомо сесія) |
| | |
 Суртсей у Вікісховищі | |
Острів складається з декількох окремих конусів, один є складеним, а інший — щитовим вулканом, і сьогодні займає територію 2,6 км², 150 м заввишки. Лише 10% вулканічного попелу і лави, з яких утворився острів є над рівнем моря, решта лави є під хвилями, утворена коли Суртсей був все ще підводним.
Вулкани острова вважаються згаслими, і на них не було жодної активності з 1967 року. Острів є сьогодні природним заповідником і подорожі на нього дозволяються лише з метою наукових досліджень, зі спеціальним дозволом.
Новий острів був названий іменем одного з велетнів — йотуна Сурта з ісландської міфології. Під час формації острів інтенсивно досліджувався вулканологами і з часу закінчення виверження, Суртсей викликав великий інтерес ботаніків і біологів, бо життя почало поступово колонізувати первинно голий острів.
Вибух
14 листопада 1963 о 07:15 ранку, кухар трейлера "Іслейвур ІІ", що пропливав неподалік від Вестманових островів на півдні Ісландії, зауважив, що на південний захід від корабля підіймаються колони темного диму. Судно попливло дослідити дим. Капітан думав, що це палаючий корабель, але замість того вони виявили вибухові виверження, з яких виходили чорні колони попелу, що вказувало на вулканічний вибух, який розпочався під морем.
Поява життя
Острів складався лише з вулканічної пемзи, однак привернув увагу вчених усього світу, тому що на його прикладі можна було вести спостереження за появою життя на острові. Доступ на острів «для чистоти експерименту» був обмежений.
Вчені визначили, що бактерії та інші мікроорганізми оселилися на острові вже в перші години народження острова.
Рослини також поступово стали з'являтися на острові. Спочатку це були мохи та лишайники, які опинилися на острові вже в 1965 році. У середині 1980-х на острові налічувалося вже понад 20 видів, а в 1998 році з'явилися перші кущі.
Суртсей лежить на шляху перельотів багатьох видів птахів. Птахи, як перелітні, так і ті, що живуть на Вестманнових островах, приземляються, удобрюючи безплідний ґрунт острова своїм послідом, в якому крім органічних і мінеральних речовин знаходяться неперетравлені насіння рослин, що сприяє поширенню нових видів.
Першими на острові були помічені буревісник і гагарки. 1986 року виявилася колонія чайок, які мали гнізда на острові. Крім того, острів відвідується такими птахами, як лебеді, дикі гуси та ворони. У XXI столітті виявлені гніздів'я тупиків.
На Суртсеї також виявлені й інші форми життя: черви, павуки, жуки, мухи, кліщі та інші.
Морське життя біля острова характерне для цього району і багате рибою і планктоном.
Ерозія
Ерозія острова — одна з головних проблем Суртсея і навколишніх острівців. За 40 років існування площа острова зменшилася майже вдвічі, однак, з середини 1980-х, темпи ерозії різко сповільнилися. За прогнозами фахівців, острів через кілька років перестане зменшуватися в розмірах.
Клімат
Клімат острова схожий на клімат Вестманнаейара і південного узбережжя Ісландії. Океан біля острова не замерзає, плавуча крига в цьому районі велика рідкість. Температура найхолоднішого періоду (січень-лютий) перевищує нульову відмітку (1 — 1,5 °C), найтеплішого (липень-серпень) — +10,5 °C. Дощі йдуть часто протягом всього року, взимку іноді випадає сніг, який швидко тане. Річна кількість опадів становить близько 1600 міліметрів.
Галерея
-
![image]()
Розташування Суртсея -
![image]()
Виверження та утворення острова -
![image]()
Суртсей з літака -
![image]()
Кратери Суртсея
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Суртсей
 | Це незавершена стаття з географії Ісландії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Surtsej isl Surtsey de ey ozn ostriv vulkanichnij ostriv za 33 km na pivden vid pivdennogo uzberezhzhya Islandiyi i ye chastinoyu Vestmanovih ostroviv Surtsej najpivdennisha tochka Islandiyi Vin utvorivsya pid chas vulkanichnogo vibuhu sho rozpochavsya na glibini 130 metriv vid rivnya okeanu i syagnuv poverhni 14 listopada 1963 roku Viverzhennya napevno rozpochalosya na dekilka dniv ranishe i trivalo do 5 chervnya 1967 roku koli ostriv dosyagnuv svogo maksimalnogo rozmiru 2 7 km Vidtodi eroziya vid vitru ta hvil privela do postupovogo zmenshennya rozmiriv ostrova 2007 roku plosha ostrova stanovila 1 4 km SurtsejSurtsey Svitova spadshinaSurtsej63 18 14 pn sh 20 36 16 zh d 63 30402566092777761 pn sh 20 604713791528 zh d 63 30402566092777761 20 604713791528Krayina IslandiyaTip pr Kriteriyi ixOb yekt 1267Zareyestrovano 1267 nevidomo sesiya Surtsej u Vikishovishi Ostriv skladayetsya z dekilkoh okremih konusiv odin ye skladenim a inshij shitovim vulkanom i sogodni zajmaye teritoriyu 2 6 km 150 m zavvishki Lishe 10 vulkanichnogo popelu i lavi z yakih utvorivsya ostriv ye nad rivnem morya reshta lavi ye pid hvilyami utvorena koli Surtsej buv vse she pidvodnim Vulkani ostrova vvazhayutsya zgaslimi i na nih ne bulo zhodnoyi aktivnosti z 1967 roku Ostriv ye sogodni prirodnim zapovidnikom i podorozhi na nogo dozvolyayutsya lishe z metoyu naukovih doslidzhen zi specialnim dozvolom Novij ostriv buv nazvanij imenem odnogo z veletniv jotuna Surta z islandskoyi mifologiyi Pid chas formaciyi ostriv intensivno doslidzhuvavsya vulkanologami i z chasu zakinchennya viverzhennya Surtsej viklikav velikij interes botanikiv i biologiv bo zhittya pochalo postupovo kolonizuvati pervinno golij ostriv Vibuh14 listopada 1963 o 07 15 ranku kuhar trejlera Islejvur II sho proplivav nepodalik vid Vestmanovih ostroviv na pivdni Islandiyi zauvazhiv sho na pivdennij zahid vid korablya pidijmayutsya koloni temnogo dimu Sudno poplivlo dosliditi dim Kapitan dumav sho ce palayuchij korabel ale zamist togo voni viyavili vibuhovi viverzhennya z yakih vihodili chorni koloni popelu sho vkazuvalo na vulkanichnij vibuh yakij rozpochavsya pid morem Poyava zhittyaPtahi na ostrovi 20 serpnya 2007 Ostriv skladavsya lishe z vulkanichnoyi pemzi odnak privernuv uvagu vchenih usogo svitu tomu sho na jogo prikladi mozhna bulo vesti sposterezhennya za poyavoyu zhittya na ostrovi Dostup na ostriv dlya chistoti eksperimentu buv obmezhenij Vcheni viznachili sho bakteriyi ta inshi mikroorganizmi oselilisya na ostrovi vzhe v pershi godini narodzhennya ostrova Roslini takozh postupovo stali z yavlyatisya na ostrovi Spochatku ce buli mohi ta lishajniki yaki opinilisya na ostrovi vzhe v 1965 roci U seredini 1980 h na ostrovi nalichuvalosya vzhe ponad 20 vidiv a v 1998 roci z yavilisya pershi kushi Surtsej lezhit na shlyahu perelotiv bagatoh vidiv ptahiv Ptahi yak perelitni tak i ti sho zhivut na Vestmannovih ostrovah prizemlyayutsya udobryuyuchi bezplidnij grunt ostrova svoyim poslidom v yakomu krim organichnih i mineralnih rechovin znahodyatsya neperetravleni nasinnya roslin sho spriyaye poshirennyu novih vidiv Pershimi na ostrovi buli pomicheni burevisnik i gagarki 1986 roku viyavilasya koloniya chajok yaki mali gnizda na ostrovi Krim togo ostriv vidviduyetsya takimi ptahami yak lebedi diki gusi ta voroni U XXI stolitti viyavleni gnizdiv ya tupikiv Na Surtseyi takozh viyavleni j inshi formi zhittya chervi pavuki zhuki muhi klishi ta inshi Morske zhittya bilya ostrova harakterne dlya cogo rajonu i bagate riboyu i planktonom EroziyaEroziya ostrova odna z golovnih problem Surtseya i navkolishnih ostrivciv Za 40 rokiv isnuvannya plosha ostrova zmenshilasya majzhe vdvichi odnak z seredini 1980 h tempi eroziyi rizko spovilnilisya Za prognozami fahivciv ostriv cherez kilka rokiv perestane zmenshuvatisya v rozmirah KlimatKlimat ostrova shozhij na klimat Vestmannaejara i pivdennogo uzberezhzhya Islandiyi Okean bilya ostrova ne zamerzaye plavucha kriga v comu rajoni velika ridkist Temperatura najholodnishogo periodu sichen lyutij perevishuye nulovu vidmitku 1 1 5 C najteplishogo lipen serpen 10 5 C Doshi jdut chasto protyagom vsogo roku vzimku inodi vipadaye snig yakij shvidko tane Richna kilkist opadiv stanovit blizko 1600 milimetriv GalereyaRoztashuvannya Surtseya Viverzhennya ta utvorennya ostrova Surtsej z litaka Krateri SurtseyaPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuPosilannyaSpisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Islandiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Surtsej Ce nezavershena stattya z geografiyi Islandiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi