Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Суміщені технологічні процеси англ Combined processes два або більше технологічних процеси які суміщаються в часі і прос

Суміщені технологічні процеси

Суміщені технологічні процеси

Суміщені технологічні процеси (англ. Combined processes) — два або більше технологічних процеси, які суміщаються в часі і просторі. Це нарівні з гео-, нано- та IT-технологіями один з перспективних напрямів розвитку сучасної науки і техніки.

Історія

Суміщені процеси відомі і використовуються давно. Ось як про це згадує Георг Агрікола у 8 розділі своєї праці «Про гірничу справу та металургію» (De Re Metallica) (1556 р.):

Деякі налагоджують пристрій, який одночасно дробить, розмелює й промиває золоту руду й змішує її зі ртуттю.

Тут Г.Агрікола фіксує суміщення в одному апараті 4-х процесів.

Загальний опис

Суміщення процесів дає змогу отримати позитивний синергетичний ефект — як правило, такі технологічні процеси вигідно відрізняються меншими енергетичними затратами, простішими технологічними схемами (меншою кількістю машин і апаратів), екологічними перевагами та ін.

Виділяють:

  • А). Практично злиті (нероз'єднувальні) процеси;
  • В). Поєднані процеси, які в певних рамках і допусках можна розглядати як одночасні, але окремі;
  • С). Послідовні (в часі), паралельні і послідовно-паралельні суміщені процеси.

Суть суміщення технологічних процесів (в часі і просторі) — реалізація двох і більше процесів в одному апараті (робочому просторі) і в один час. Це дає змогу, по-перше, скоротити сукупну тривалість технологічних операцій, і, по-друге, зменшити кількість необхідного обладнання, спростити технологічну схему гірничого підприємства (цеху, дільниці тощо).

Цікаво, що Георгіусом Агріколою в його відомому творі «De Re Metallica» («Про гірництво та металургію», 1556 р.). описано «пристрій, який одночасно дробить, розмелює і промиває золоту руду і змішує її з ртуттю». Це, можливо, один з перших фахово описаних суміщених технологічних процесів.

Приклади суміщених процесів

Наприклад, у гірництві і дотичних галузях можна виділити ряд груп суміщених процесів, зокрема:

Процеси «видобування-збагачення»

Процеси «видобування-збагачення» включають операції по власне добуванню корисних копалин з надр в результаті їхньої розробки та операції первинної обробки мінеральної сировини, що мають на меті відділення всіх цінних мінералів від порожньої породи, а також взаємне розділення цінних мінералів. Приклади таких процесів, які вже освоєні в промисловості: комплексна технологія «рідинна екстракція (в пласті) — електроліз», яка суттєво здешевлює процес видобування деяких металів, зокрема міді. Це, зокрема, промислове підземне вилуговування міді, урану (SX/EW — технологія), промислово-експериментально — марганцю, заліза, кобальту, нікелю, цинку, селену, молібдену, золота, титану, ванадію та ін. У світі частка SX/EW міді весь час зростає і сьогодні сягає понад 13 %. У Чилі виробництво екстракційної міді активно зростає складає понад 20 % на рік.

Прикладом можливого (ще не розробленого) процесу «видобування-збагачення» може бути гідровидобуток «солоного вугілля», який включатиме: а) гідровидобуток (шахтний або свердловинний) вугілля, б) передачу гідросуміші вугілля гідротранспортом на поверхню — під час цього органічна речовина вугілля знесолюється, а глини розмокають та дезінтегрують (подрібнюються до тонких класів), в) розділення гідросуміші в осаджувальній центрифузі (з підвищеним числом Фруда), що забезпечує зневоднення і водночас збагачення по солі (видалення солей з водною фазою) та відокремлення глин. В результаті такого суміщеного процесу одержують знесолене вугілля і фугат, що містить солі та зольні фракції (хвости).

Процеси «видобування-газифікація»

Процеси «видобування-газифікація» вугілля, сланців, сірки і ін. копалин, що містять горючі компоненти. Перша у світі промислова станція підземної газифікації вугілля стала до ладу 1937 року в Горлівці (Донбас). В різні роки працювало до шести дослідно-промислових і промислових станцій. Сьогодні використовується дві з них — Південно-Абінська (Росія, Кузбас) та Ангренська (Сер. Азія) [5]. Дослідно-промислові установки є в США, ФРН, Великій Британії, Канаді, Австралії. Наукові дослідження з підземної газифікації в Україні ведуться в Національному гірничому університеті, Донбаському державному технічному університеті. Зокрема, в останні роки активізувалися роботи по підземній газифікації тонких пластів вугілля. У 2007—2010 рр. виконувався міжнародний науково-дослідний проект: "HUGE: Hydrogen Oriented Underground Coal Gasification for Europe (Воднево-орієнтована підземна газифікація вугілля для Європи).

Процеси «гідротранспорт-селективна агрегація» та «мокре подрібнення-селективна агрегація»

Ці процеси об'єднує наявність спеціального процесу збагачення та зневоднення тонкодисперсного гідрофобного матеріалу «масляна агломерація» (oil agglomeration), для реалізації якого необхідно і достатньо забезпечити перемішування водо-вугле-масляної суміші певного складу у турбулентному режимі.

Суміщений процес «гідротранспорт-селективна агрегація» має місце як у випадку промислового, так і магістрального гідротранспорту. При промисловому гідротранспорті водовугільної пульпи з добавкою 1-3 мас.% гідрофобного реагенту в умовах вуглезбагачувальних фабрик відбувається селективна флокуляція та агломерація вугільної фази безпосередньо у гідротранспортній системі, що підвищує флотованість вугілля ультратонких класів крупності. Турбулентність гідросуміші підтримується самим режимом транспортування, проте, як показано в роботах, для інтенсифікації цього процесу можуть бути використані насоси, місцеві опори (коліна і згини трубопроводів, байпаси тощо. Іноді використовують імпелери та внутрішні гвинтові нарізки. Ця технологія була запропонована у 1980-х роках в Японії і паралельно — в Україні (ДонНТУ). У 2010-х роках вона докладно опрацьована в роботах Білецького В. та Сургової Н.

При магістральному гідротранспорті водовугільної пульпи з добавкою 1-3 мас.% гідрофобного реагента або суміші «вугілля — вуглемасляний гранулят» масляна агломерація вугілля здійснюється безпосередньо в гідротранспортному трубопроводі, тобто гідравлічний транспорт вугілля і його масляна агломерація відбуваються одночасно. Окремі аспекти цього процесу — як з точки зору збагачення корисних копалин, так і з точки зору гідравлічного транспортування вуглемасляного агломерату — досліджувалися в ДонНТУ, НВО «Хаймек», Інституті фізико-органічної хімії та вуглехімії НАН України (В.Білецький, А.Єлішевич, Ю.Світлий, Т.Карліна, В.Рибаченко та ін.) і були запропоновані для використання в магістральних гідротранспортних системах як енергетичного так і коксівного вугілля. У 2010-х роках технологія одержала свій розвиток в роботах В. С. Білецького, П. В. Сергєєва та Д. В. Павлова.

Процес «мокре подрібнення-селективна агрегація» (Процес CFRI) опрацьована в Індії у 1970-х роках. Технологія детермінується фундаментальним чинником фізико-хімічної активації вугільної поверхні, її механо-хімічною деструкцією, яка суттєво підвищує агломераційну здатність вугілля і є основною відмінністю процесу, що вигідно відрізняє його від аналогів. Процес CFRI розроблений в Центральному дослідному інституті палива (Central Fuel Research Institute) Індії. Розробники технології — Д. Саркар та ін.

Процес «подрібнення-сушка»

Процес «подрібнення-сушка» широко використовується в паливно-енергетичній галузі для підготовки вугілля на ТЕС. При факельному спалюванні вугілля подрібнюється до крупності –(100) мкм і водночас піддається термічній сушці до рівня 1-3 % вологості у млинах-сушарках. Сухий вугільний порошок пневмотранспортом подається в ядро факела і спалюється з «підсвічуванням» природним газом, мазутом або без них.

Специфічні відмінності суміщених технологічних процесів

Суміщені технологічні процеси мають свої специфічні відмінності, як в їх теоретичному описі, так і в практичній реалізації. Зупинимося на головних з них докладніше.

Феноменологічна (факторна) модель суміщених процесів суттєво відрізняється від традиційних. Якщо операції в останніх відбуваються послідовно і паралельно, але відокремлено, то в суміщених процесах картина значно інша — вхідні фактори діють одночасно. При цьому «коридор варіативності» ряду з них звужений внаслідок «своїх» обмежень у кожного з окремих субпроцесів (які, як правило, не збігаються), що, зрозуміло, погіршує можливості для автоматизації та оптимізації. Наприклад, в парі «видобування-збагачення» процес підземного вилуговування (збагачення) залежить від природної пористості гірських порід (рудного тіла), а такий фактор як крупність оброблюваної руди, що має місце у класичному вилуговуванні, взагалі відсутній, що утруднює як сам технологічний процес вилучення корисного компоненту в розчин, так і його автоматичне регулювання. Водночас вилуговування і є по суті видобуванням, тобто може розглядатися як один єдиний процес хоча і зі специфічними обмеженнями окремих чинників. До такого ж класу суміщених процесів можна зарахувати і пару «видобування-газифікація».

В іншій парі процесів «гідротранспорт-селективна агрегація» селективна агрегація (скажімо, тонкодисперсного вугілля аполярним реагентом) протікатиме практично за будь-яких умов гідротранспорту — від цих умов залежатиме механізм зустрічі агрегуємих зерен і кінетика процесу, а параметри гідротранспорту (режим течії, втрати напору по трубопроводу) будуть залежати від структури крупності і структури твердої фази гідросуміші. Тобто субпроцеси суттєво взаємозалежні, але в окремих часових або просторових рамках можуть розглядатися як окремі (при певних обмеженнях параметрів). Уявляється, що до цього класу процесів можна зарахувати і пару «подрібнення-сушка».

Література

  • Білецький В. С. Суміщені технологічні процеси — перспективний напрямок розвитку в гірництві // Розробка родовищ, 2015, с. 167—174.
  • Білецький В. С. Теорія і практика селективної масляної агрегації вугілля / В. С. Білецький, П. В. Сергєєв, Ю. Л. Папушин. — Донецьк: Грань, 1996. — 264 с.
  • Самилін В., Білецький В. Спеціальні методи збагачення корисних копалин (курс лекцій). — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 116 с.
  • Prasad, M. S.; Kenyen, V. P.; Assar, D. N. (1992). «Development of SX-EW Process for Copper Recovery—An Overview». Mineral Processing and Extractive Metallurgy Review 8: 95.
  • Фальштинський В. С., Дичковський Р. О., Кшиштоф Станьчик, Єжи Свядровскі. Газифікація вугільних пластів у шахтних умовах // Матер. ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. «Школа підземної розробки». — Д.: НГУ, 2009. — С. 477—486.
  • Викладена заявка № 58-104997 , Японія. МКІ3 C10L5/00. Пристрій грудкування вугілля у трубопроводі. Заявл. 22.06.83.
  • Викладена заявка № 58-114721 , Японія. МКІ3 ВО1 J2/00. Пристрій масляної агломерації вугілля в насосі. Заявл. 23.07.83.
  • Білецький В. С., Сургова Н. В. Селективна агрегація тонкодисперсного вугілля у гідротранспортній мережі збагачувальної фабрики // Вісті Донецького гірничого інституту. № 2 (30), 2011. — С. 32—38.
  • Білецький В. С., Сургова Н. В. Застосування статичних змішувачів для селективної агрегації тонкодисперсного вугілля // Вісті Донецького гірничого інституту. № 2 (30), 2011. — С. 56—59.
  • Частичная масляная грануляция угля в магистральном трубопроводе — перспективный метод интенсификации обезвоживания гидросмеси / В. С. Белецкий, Т. В. Карлина, А. Т. Елишевич // Обогащение полезных ископаемых. — К.: Техніка. — 1985. — Вып. 35. — С. 76–80.
  • Технические решения по масляной агломерации при гидротранспорте угля / В. С. Белецкий, А. Т. Елишевич, Т. В. Карлина, Ю. Г. Свитлый // Стр-во трубопроводов. — 1988. — № 5. С. 38—39 : табл.
  • Studies on coal preparation in India / comp. by G.G.Sarkar et al. for the Central Fuel Research Inst. Dhanbad, Bihar: C.F.R.I., 1972. 261 р.
  • Гайко Г. И., Заев В. В., Шульгин П. Н. Утилизация тепловой энергии при подземной термохимической переработке угольных пластов: Монография. Алчевск: ДонГТУ, 2012. — 141 с.
  • Левит Г. Т. Пылеприготовление на тепловых электростанциях. // М.: Энергоатомиздат. — 1991. — 381 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sumisheni tehnologichni procesi angl Combined processes dva abo bilshe tehnologichnih procesi yaki sumishayutsya v chasi i prostori Ce narivni z geo nano ta IT tehnologiyami odin z perspektivnih napryamiv rozvitku suchasnoyi nauki i tehniki IstoriyaSumisheni procesi vidomi i vikoristovuyutsya davno Os yak pro ce zgaduye Georg Agrikola u 8 rozdili svoyeyi praci Pro girnichu spravu ta metalurgiyu De Re Metallica 1556 r Deyaki nalagodzhuyut pristrij yakij odnochasno drobit rozmelyuye j promivaye zolotu rudu j zmishuye yiyi zi rtuttyu Tut G Agrikola fiksuye sumishennya v odnomu aparati 4 h procesiv Zagalnij opisSumishennya procesiv daye zmogu otrimati pozitivnij sinergetichnij efekt yak pravilo taki tehnologichni procesi vigidno vidriznyayutsya menshimi energetichnimi zatratami prostishimi tehnologichnimi shemami menshoyu kilkistyu mashin i aparativ ekologichnimi perevagami ta in Vidilyayut A Praktichno zliti neroz yednuvalni procesi V Poyednani procesi yaki v pevnih ramkah i dopuskah mozhna rozglyadati yak odnochasni ale okremi S Poslidovni v chasi paralelni i poslidovno paralelni sumisheni procesi Sut sumishennya tehnologichnih procesiv v chasi i prostori realizaciya dvoh i bilshe procesiv v odnomu aparati robochomu prostori i v odin chas Ce daye zmogu po pershe skorotiti sukupnu trivalist tehnologichnih operacij i po druge zmenshiti kilkist neobhidnogo obladnannya sprostiti tehnologichnu shemu girnichogo pidpriyemstva cehu dilnici tosho Cikavo sho Georgiusom Agrikoloyu v jogo vidomomu tvori De Re Metallica Pro girnictvo ta metalurgiyu 1556 r opisano pristrij yakij odnochasno drobit rozmelyuye i promivaye zolotu rudu i zmishuye yiyi z rtuttyu Ce mozhlivo odin z pershih fahovo opisanih sumishenih tehnologichnih procesiv Prikladi sumishenih procesivNapriklad u girnictvi i dotichnih galuzyah mozhna vidiliti ryad grup sumishenih procesiv zokrema 1 vidobuvannya zbagachennya pidzemne vilugovuvannya pidzemne rozchinennya 2 vidobuvannya gazifikaciya pidzemna gazifikaciya korisnih kopalin 3 gidrotransport selektivna agregaciya 4 mokre podribnennya selektivna agregaciya 5 podribnennya sushka Procesi vidobuvannya zbagachennya Procesi vidobuvannya zbagachennya vklyuchayut operaciyi po vlasne dobuvannyu korisnih kopalin z nadr v rezultati yihnoyi rozrobki ta operaciyi pervinnoyi obrobki mineralnoyi sirovini sho mayut na meti viddilennya vsih cinnih mineraliv vid porozhnoyi porodi a takozh vzayemne rozdilennya cinnih mineraliv Prikladi takih procesiv yaki vzhe osvoyeni v promislovosti kompleksna tehnologiya ridinna ekstrakciya v plasti elektroliz yaka suttyevo zdeshevlyuye proces vidobuvannya deyakih metaliv zokrema midi Ce zokrema promislove pidzemne vilugovuvannya midi uranu SX EW tehnologiya promislovo eksperimentalno margancyu zaliza kobaltu nikelyu cinku selenu molibdenu zolota titanu vanadiyu ta in U sviti chastka SX EW midi ves chas zrostaye i sogodni syagaye ponad 13 U Chili virobnictvo ekstrakcijnoyi midi aktivno zrostaye skladaye ponad 20 na rik Prikladom mozhlivogo she ne rozroblenogo procesu vidobuvannya zbagachennya mozhe buti gidrovidobutok solonogo vugillya yakij vklyuchatime a gidrovidobutok shahtnij abo sverdlovinnij vugillya b peredachu gidrosumishi vugillya gidrotransportom na poverhnyu pid chas cogo organichna rechovina vugillya znesolyuyetsya a glini rozmokayut ta dezintegruyut podribnyuyutsya do tonkih klasiv v rozdilennya gidrosumishi v osadzhuvalnij centrifuzi z pidvishenim chislom Fruda sho zabezpechuye znevodnennya i vodnochas zbagachennya po soli vidalennya solej z vodnoyu fazoyu ta vidokremlennya glin V rezultati takogo sumishenogo procesu oderzhuyut znesolene vugillya i fugat sho mistit soli ta zolni frakciyi hvosti Procesi vidobuvannya gazifikaciya Procesi vidobuvannya gazifikaciya vugillya slanciv sirki i in kopalin sho mistyat goryuchi komponenti Persha u sviti promislova stanciya pidzemnoyi gazifikaciyi vugillya stala do ladu 1937 roku v Gorlivci Donbas V rizni roki pracyuvalo do shesti doslidno promislovih i promislovih stancij Sogodni vikoristovuyetsya dvi z nih Pivdenno Abinska Rosiya Kuzbas ta Angrenska Ser Aziya 5 Doslidno promislovi ustanovki ye v SShA FRN Velikij Britaniyi Kanadi Avstraliyi Naukovi doslidzhennya z pidzemnoyi gazifikaciyi v Ukrayini vedutsya v Nacionalnomu girnichomu universiteti Donbaskomu derzhavnomu tehnichnomu universiteti Zokrema v ostanni roki aktivizuvalisya roboti po pidzemnij gazifikaciyi tonkih plastiv vugillya U 2007 2010 rr vikonuvavsya mizhnarodnij naukovo doslidnij proekt HUGE Hydrogen Oriented Underground Coal Gasification for Europe Vodnevo oriyentovana pidzemna gazifikaciya vugillya dlya Yevropi Procesi gidrotransport selektivna agregaciya ta mokre podribnennya selektivna agregaciya Ci procesi ob yednuye nayavnist specialnogo procesu zbagachennya ta znevodnennya tonkodispersnogo gidrofobnogo materialu maslyana aglomeraciya oil agglomeration dlya realizaciyi yakogo neobhidno i dostatno zabezpechiti peremishuvannya vodo vugle maslyanoyi sumishi pevnogo skladu u turbulentnomu rezhimi Sumishenij proces gidrotransport selektivna agregaciya maye misce yak u vipadku promislovogo tak i magistralnogo gidrotransportu Pri promislovomu gidrotransporti vodovugilnoyi pulpi z dobavkoyu 1 3 mas gidrofobnogo reagentu v umovah vuglezbagachuvalnih fabrik vidbuvayetsya selektivna flokulyaciya ta aglomeraciya vugilnoyi fazi bezposeredno u gidrotransportnij sistemi sho pidvishuye flotovanist vugillya ultratonkih klasiv krupnosti Turbulentnist gidrosumishi pidtrimuyetsya samim rezhimom transportuvannya prote yak pokazano v robotah dlya intensifikaciyi cogo procesu mozhut buti vikoristani nasosi miscevi opori kolina i zgini truboprovodiv bajpasi tosho Inodi vikoristovuyut impeleri ta vnutrishni gvintovi narizki Cya tehnologiya bula zaproponovana u 1980 h rokah v Yaponiyi i paralelno v Ukrayini DonNTU U 2010 h rokah vona dokladno opracovana v robotah Bileckogo V ta Surgovoyi N Pri magistralnomu gidrotransporti vodovugilnoyi pulpi z dobavkoyu 1 3 mas gidrofobnogo reagenta abo sumishi vugillya vuglemaslyanij granulyat maslyana aglomeraciya vugillya zdijsnyuyetsya bezposeredno v gidrotransportnomu truboprovodi tobto gidravlichnij transport vugillya i jogo maslyana aglomeraciya vidbuvayutsya odnochasno Okremi aspekti cogo procesu yak z tochki zoru zbagachennya korisnih kopalin tak i z tochki zoru gidravlichnogo transportuvannya vuglemaslyanogo aglomeratu doslidzhuvalisya v DonNTU NVO Hajmek Instituti fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi NAN Ukrayini V Bileckij A Yelishevich Yu Svitlij T Karlina V Ribachenko ta in i buli zaproponovani dlya vikoristannya v magistralnih gidrotransportnih sistemah yak energetichnogo tak i koksivnogo vugillya U 2010 h rokah tehnologiya oderzhala svij rozvitok v robotah V S Bileckogo P V Sergyeyeva ta D V Pavlova Proces mokre podribnennya selektivna agregaciya Proces CFRI opracovana v Indiyi u 1970 h rokah Tehnologiya determinuyetsya fundamentalnim chinnikom fiziko himichnoyi aktivaciyi vugilnoyi poverhni yiyi mehano himichnoyu destrukciyeyu yaka suttyevo pidvishuye aglomeracijnu zdatnist vugillya i ye osnovnoyu vidminnistyu procesu sho vigidno vidriznyaye jogo vid analogiv Proces CFRI rozroblenij v Centralnomu doslidnomu instituti paliva Central Fuel Research Institute Indiyi Rozrobniki tehnologiyi D Sarkar ta in Proces podribnennya sushka Proces podribnennya sushka shiroko vikoristovuyetsya v palivno energetichnij galuzi dlya pidgotovki vugillya na TES Pri fakelnomu spalyuvanni vugillya podribnyuyetsya do krupnosti 100 mkm i vodnochas piddayetsya termichnij sushci do rivnya 1 3 vologosti u mlinah susharkah Suhij vugilnij poroshok pnevmotransportom podayetsya v yadro fakela i spalyuyetsya z pidsvichuvannyam prirodnim gazom mazutom abo bez nih Specifichni vidminnosti sumishenih tehnologichnih procesivSumisheni tehnologichni procesi mayut svoyi specifichni vidminnosti yak v yih teoretichnomu opisi tak i v praktichnij realizaciyi Zupinimosya na golovnih z nih dokladnishe Fenomenologichna faktorna model sumishenih procesiv suttyevo vidriznyayetsya vid tradicijnih Yaksho operaciyi v ostannih vidbuvayutsya poslidovno i paralelno ale vidokremleno to v sumishenih procesah kartina znachno insha vhidni faktori diyut odnochasno Pri comu koridor variativnosti ryadu z nih zvuzhenij vnaslidok svoyih obmezhen u kozhnogo z okremih subprocesiv yaki yak pravilo ne zbigayutsya sho zrozumilo pogirshuye mozhlivosti dlya avtomatizaciyi ta optimizaciyi Napriklad v pari vidobuvannya zbagachennya proces pidzemnogo vilugovuvannya zbagachennya zalezhit vid prirodnoyi poristosti girskih porid rudnogo tila a takij faktor yak krupnist obroblyuvanoyi rudi sho maye misce u klasichnomu vilugovuvanni vzagali vidsutnij sho utrudnyuye yak sam tehnologichnij proces viluchennya korisnogo komponentu v rozchin tak i jogo avtomatichne regulyuvannya Vodnochas vilugovuvannya i ye po suti vidobuvannyam tobto mozhe rozglyadatisya yak odin yedinij proces hocha i zi specifichnimi obmezhennyami okremih chinnikiv Do takogo zh klasu sumishenih procesiv mozhna zarahuvati i paru vidobuvannya gazifikaciya V inshij pari procesiv gidrotransport selektivna agregaciya selektivna agregaciya skazhimo tonkodispersnogo vugillya apolyarnim reagentom protikatime praktichno za bud yakih umov gidrotransportu vid cih umov zalezhatime mehanizm zustrichi agreguyemih zeren i kinetika procesu a parametri gidrotransportu rezhim techiyi vtrati naporu po truboprovodu budut zalezhati vid strukturi krupnosti i strukturi tverdoyi fazi gidrosumishi Tobto subprocesi suttyevo vzayemozalezhni ale v okremih chasovih abo prostorovih ramkah mozhut rozglyadatisya yak okremi pri pevnih obmezhennyah parametriv Uyavlyayetsya sho do cogo klasu procesiv mozhna zarahuvati i paru podribnennya sushka LiteraturaBileckij V S Sumisheni tehnologichni procesi perspektivnij napryamok rozvitku v girnictvi Rozrobka rodovish 2015 s 167 174 Bileckij V S Teoriya i praktika selektivnoyi maslyanoyi agregaciyi vugillya V S Bileckij P V Sergyeyev Yu L Papushin Doneck Gran 1996 264 s Samilin V Bileckij V Specialni metodi zbagachennya korisnih kopalin kurs lekcij Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 116 s Prasad M S Kenyen V P Assar D N 1992 Development of SX EW Process for Copper Recovery An Overview Mineral Processing and Extractive Metallurgy Review 8 95 Falshtinskij V S Dichkovskij R O Kshishtof Stanchik Yezhi Svyadrovski Gazifikaciya vugilnih plastiv u shahtnih umovah Mater III mizhnar nauk prakt konf Shkola pidzemnoyi rozrobki D NGU 2009 S 477 486 Vikladena zayavka 58 104997 Yaponiya MKI3 C10L5 00 Pristrij grudkuvannya vugillya u truboprovodi Zayavl 22 06 83 Vikladena zayavka 58 114721 Yaponiya MKI3 VO1 J2 00 Pristrij maslyanoyi aglomeraciyi vugillya v nasosi Zayavl 23 07 83 Bileckij V S Surgova N V Selektivna agregaciya tonkodispersnogo vugillya u gidrotransportnij merezhi zbagachuvalnoyi fabriki Visti Doneckogo girnichogo institutu 2 30 2011 S 32 38 Bileckij V S Surgova N V Zastosuvannya statichnih zmishuvachiv dlya selektivnoyi agregaciyi tonkodispersnogo vugillya Visti Doneckogo girnichogo institutu 2 30 2011 S 56 59 Chastichnaya maslyanaya granulyaciya uglya v magistralnom truboprovode perspektivnyj metod intensifikacii obezvozhivaniya gidrosmesi V S Beleckij T V Karlina A T Elishevich Obogashenie poleznyh iskopaemyh K Tehnika 1985 Vyp 35 S 76 80 Tehnicheskie resheniya po maslyanoj aglomeracii pri gidrotransporte uglya V S Beleckij A T Elishevich T V Karlina Yu G Svitlyj Str vo truboprovodov 1988 5 S 38 39 tabl Studies on coal preparation in India comp by G G Sarkar et al for the Central Fuel Research Inst Dhanbad Bihar C F R I 1972 261 r Gajko G I Zaev V V Shulgin P N Utilizaciya teplovoj energii pri podzemnoj termohimicheskoj pererabotke ugolnyh plastov Monografiya Alchevsk DonGTU 2012 141 s Levit G T Pyleprigotovlenie na teplovyh elektrostanciyah M Energoatomizdat 1991 381 s

Дата публікації:
Топ