Сугандха гінді ਸ ਗ ਧ д н 914 володарка Кашмірської держави у 904 906 роках СугандхаПомерла914ДіяльністьправителькаУ шлюб

Сугандха (гінді ਸੁਗੰਧਾ; д/н — 914) — володарка Кашмірської держави у 904—906 роках.

Сугандха
Померла	914
Діяльність	правителька
У шлюбі з	Шанкараварман
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Була донькою Сваміраджі, васального раджи Кашміру. Між 883 і 885 роками вийшла заміж за магараджу Шанкаравармана. Супроводжувала останнього в його військових походах. Разом з чоловіком присвятила Махадеві два храми Шанкара Гауреса та Сугандхешвара в новій столиці Шанкарапурі (сучасний Паттан).

902 року після загибелі чоловіка у війні з державою Кабулшахів відмовилася здійснити саті як інші дружини і стає регентшею при малолітньому синові . Здійснювала керування державою за підтримки першого міністра Прабхакарадеви, якого сучасники підозрювали в інтимному зв'язку з Сугандхою. 903 року придшено повстання залежного кабулшаха Камалавармана (Камалуки).

Внаслідок інтриг першого міністра (того Гопалаварман викрив на розкраданні державної скарбниці) його родич Рамадева 904 року ймовірно отруїв Гопалавармана, а потім самого Рамадеву було страчено.

За цим магарджею було оголошено зведено брата Гопалавармана — , але той раптово помер через 4 дні. За цим кашмірська знать оголосила Сугандху магарані (володаркою) Кашміра. Стала карбувати власні монети з написом (письмом шарада) Шрі Сугадхадева, зображенням сидячої богині Лакшмі. Займалася активним будівництвом: засновано міста Сугандхапур і Гопалапур, храм Вішну Гопалакесава і монастир Гопаламатха.

Сама Сугандха планувала передати трон ще ненародженому онуку від Гопалавармана, але той народився мертвим. Після цього вона оголосила своїм спадкоємцем , внучатого небожа магарджі Авантівармана. У відповідь знать повстала, поваливши за підтримки тантринів (пішої гвардії) 906 року Суганджу, поставивши на трон Партху, 10-річного сина Нірджитавармана. В результаті вплив особистої царської охорони (екангів) було знищено.

Сугандха перебралася до (поблизу сучасного Барамула), де готувалася до боротьби за владу. 914 року виступила проти Партхи, але зазнала поразки в битві біля Срінагара, потрапила в полон. Невдовзі її було вбито у вігарі Ніспалака.

Джерела

Stein, Mark Aurel (1989a) [1900], Kalhana's Rajatarangini: a chronicle of the kings of Kasmir, Volume 1 (Reprinted ed.), Motilal Banarsidass,
Sen, Sailendra Nath (1999). Ancient Indian History and Civilization. New Age International. p. 296. .