Субтропічні вічнозелені ліси Південного Китаю та В'єтнаму (ідентифікатор WWF: IM0149) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в Південному Китаї та Північному В'єтнамі.
Гори Ехуанчжан поблизу міста Маомін (Гуандун) | |
Екозона | Індомалайя |
---|---|
Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
Статус збереження | критичний/зникаючий |
WWF | IM0149 |
Межі | Субтропічні вічнозелені ліси Цзяннаню Субтропічні вічнозелені ліси Юньнанського плато Субтропічні ліси Північного Індокитаю Прісноводні заболочені ліси дельти Червоної річки Індокитайські мангри Мусонні дощові ліси острова Хайнань |
Площа, км² | 221 314 |
Країни | КНР, В'єтнам |
Охороняється | 13 453 км² (6 %) |
Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Географія
Екорегіон субтропічних вічнозелених лісів Південного Китаю та В'єтнаму охоплює невисокі гори та горбисті рівнини [en], які простягаються від Північно-Східного В'єтнаму через південну частину Гуансі-Чжуанського автономного району до півдня провінції Гуандун. Крім того, екорегіон охоплює в'єтнамський архіпелаг [en], розташований в бухті Халонг на північному сході Тонкінської затоки, та значну частину китайського острова Хайнань, відділеного від півострова Лейчжоу Хайнанською протокою. Гористу внутрішню частину Хайнаню виділяють у окремий екорегіон мусонних дощових лісів острова Хайнань. В [en], розташованих на північ від регіону, поширені субтропічні вічнозелені ліси Цзяннаню, а в горах Юньнань-Гуйчжоуського плато, розташованого на північний захід від регіону, поширені субтропічні вічнозелені ліси Юньнанського плато. На захід від регіону поширені субтропічні ліси Північного Індокитаю та прісноводні заболочені ліси дельти Червоної річки.
Західна частина регіону входить до басейну Хонгхи, або Червоної річки, а східна частина — до басейну Чжуцзяну, або Перлинної річки. Чжуцзян, третя за довжиною річка Китаю, бере свій початок на [ru], тече на південний схід і впадає у Південнокитайське море, утворюючи велику дельту, в якій розташований архіпелаг Ваньшань. З геологічної точки зору основу регіону складають давні метаморфічні породи фундаменту та осадові породи, які сформувалися в пізньому палеозої та на початку тріасу. Ерозія вапнякових порід призвела до формування численних карстових форм рельєфу.
Територія екорегіону є однією з найбільш густонаселених у світі. В дельті Чжуцзяну розташовані такі міста, як Гуанчжоу, Шеньчжень і Гонконг, загальне населення яких становить близько 60 мільйонів осіб.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією кліматів Кеппена), а на Хайнані — тропічний саванний клімат (Aw за класифікацією Кеппена). Середньорічна кількість опадів коливається від 1800 мм в басейні Хонгхи до 2850 мм на китайсько-в'єтнамському кордоні. Більшість опадів випадає влітку, в період мусонів. Взимку триває короткий сухий сезон. На півночі регіону сезонність більш виражена, літо спекотне і вологе, а зима прохолодна. Влітку та восени в регіоні часто трапляються тайфуни.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є субтропічні вічнозелені ліси, флора яких тісно пов'язана з флорою Південного і Центрального Китаю. Наразі в регіоні збереглося дуже мало первинних лісів: більшість з них були знищені або значно деградовані. В субтропічних лісах регіону переважають дерева з родин Букові (Fagaceae), Лаврові (Lauraceae) та Мелієві (Meliaceae), зокрема [sv] (Castanopsis chinensis), [en] (Schima superba), [sv] (Syzygium rehderianum), [sv] (Aidia canthioides), [pl] (Cryptocarya concinna), [en] (Cryptocarya chinensis), [sv] (Craibiodendron scleranthum), [sv] (Aporosa yunnanensis), [pl] (Ardisia quinquegona) та [sv] (Blastus cochinchinensis). Дерева в цих лісах зазвичай досягають висоти 30-35 м, але в лісах, що ростуть на вапнякових субстратах, дерева є відносно нижчими, і досягають висоти 15-20 м.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити індійського замбара (Rusa unicolor), суматранського серау (Capricornis sumatraensis), [en] (Moschus berezovskii), китайського мунтжака (Muntiacus reevesi), [en] (Muntiacus vaginalis), дику свиню (Sus scrofa), макаку-резуса (Macaca mulatta), ассамського макаку (Macaca assamensis), ведмежого макаку (Macaca arctoides), китайського зайця (Lepus sinensis), східну смугасту білку (Tamiops maritimus), малайського їжатця (Hystrix brachyura) та китайського панголіна (Manis pentadactyla). Серед хижих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити уссурійського єнота (Nyctereutes procyonoides), гімалайського ведмедя (Ursus thibetanus), бенгальського кота (Prionailurus bengalensis) та дуже рідкісних індокитайських леопардів (Panthera pardus delacouri) і димчастих пантер (Neofelis nebulosa).
Серед майже ендемічних ссавців, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити тонкінського лангура (Trachypithecus francoisi), тонкінського рінопітека (Rhinopithecus avunculus) та хайнанського зайця (Lepus hainanus). Ендеміками екорегіону є східні чорночубі гібони (Nomascus nasutus), поширені на китайсько-в'єтнамському кордоні, [en] (Trachypithecus leucocephalus), поширені на південному заході Гуансі, та золотоголові лангури (Trachypithecus poliocephalus), ендеміки острова Катба. Останні є найрідкіснішими мавпами світу, а їх популяція становить лише близько 60 особин. Раніше в екорегіоні зустрічалися індокитайські тигри (Panthera tigris corbetti) та [en] (Cervus nippon pseudaxis), однак наразі вони в регіоні вимерли.
Орнітофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. Зокрема, лише в Гонконзі зареєстровано близько 600 видів птахів, або більше третини від загальної кількості птахів, зареєстрованих в Китаї. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити звичайного фазана (Phasianus colchicus), [en] (Francolinus pintadeanus), сріблястого лофура (Lophura nycthemera), банківську курку (Gallus gallus), рудокрилого коукала (Centropus sinensis), [en] (Psittacula roseata), [en] (Psittacula alexandri), хайнанську сіпараю (Aethopyga christinae), китайського окулярника (Zosterops simplex), чорноголову вивільгу (Oriolus chinensis), китайського бюльбюля (Pycnonotus sinensis), індокитайського бюльбюля (Pycnonotus aurigaster), рудошию тимелію-криводзьоба (Pomatorhinus ruficollis), маскову чагарницю (Pterorhinus perspicillatus), [en] (Turdus mandarinus) та іржасту мунію (Lonchura punctulata). Ендеміками екорегіону є китайські тимелії-темнодзьоби (Stachyris nonggangensis).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 13 453 км², або 6 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en] в Китаї, а також [en], [en] та [en] у В'єтнамі.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 21 грудня 2023.
Посилання
- «South China–Vietnam subtropical evergreen forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «South China-Vietnam Subtropical Evergreen Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Subtropichni vichnozeleni lisi Pivdennogo Kitayu ta V yetnamu identifikator WWF IM0149 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v Pivdennomu Kitayi ta Pivnichnomu V yetnami Subtropichni vichnozeleni lisi Pivdennogo Kitayu ta V yetnamu Gori Ehuanchzhan poblizu mista Maomin Guandun Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0149 Mezhi Subtropichni vichnozeleni lisi Czyannanyu Subtropichni vichnozeleni lisi Yunnanskogo plato Subtropichni lisi Pivnichnogo Indokitayu Prisnovodni zabolocheni lisi delti Chervonoyi richki Indokitajski mangri Musonni doshovi lisi ostrova Hajnan Plosha km 221 314 Krayini KNR V yetnam Ohoronyayetsya 13 453 km 6 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Subtropichni lisi v poviti Lyanczyan Guandun GeografiyaEkoregion subtropichnih vichnozelenih lisiv Pivdennogo Kitayu ta V yetnamu ohoplyuye nevisoki gori ta gorbisti rivnini en yaki prostyagayutsya vid Pivnichno Shidnogo V yetnamu cherez pivdennu chastinu Guansi Chzhuanskogo avtonomnogo rajonu do pivdnya provinciyi Guandun Krim togo ekoregion ohoplyuye v yetnamskij arhipelag en roztashovanij v buhti Halong na pivnichnomu shodi Tonkinskoyi zatoki ta znachnu chastinu kitajskogo ostrova Hajnan viddilenogo vid pivostrova Lejchzhou Hajnanskoyu protokoyu Goristu vnutrishnyu chastinu Hajnanyu vidilyayut u okremij ekoregion musonnih doshovih lisiv ostrova Hajnan V en roztashovanih na pivnich vid regionu poshireni subtropichni vichnozeleni lisi Czyannanyu a v gorah Yunnan Gujchzhouskogo plato roztashovanogo na pivnichnij zahid vid regionu poshireni subtropichni vichnozeleni lisi Yunnanskogo plato Na zahid vid regionu poshireni subtropichni lisi Pivnichnogo Indokitayu ta prisnovodni zabolocheni lisi delti Chervonoyi richki Zahidna chastina regionu vhodit do basejnu Honghi abo Chervonoyi richki a shidna chastina do basejnu Chzhuczyanu abo Perlinnoyi richki Chzhuczyan tretya za dovzhinoyu richka Kitayu bere svij pochatok na ru teche na pivdennij shid i vpadaye u Pivdennokitajske more utvoryuyuchi veliku deltu v yakij roztashovanij arhipelag Vanshan Z geologichnoyi tochki zoru osnovu regionu skladayut davni metamorfichni porodi fundamentu ta osadovi porodi yaki sformuvalisya v piznomu paleozoyi ta na pochatku triasu Eroziya vapnyakovih porid prizvela do formuvannya chislennih karstovih form relyefu Teritoriya ekoregionu ye odniyeyu z najbilsh gustonaselenih u sviti V delti Chzhuczyanu roztashovani taki mista yak Guanchzhou Shenchzhen i Gonkong zagalne naselennya yakih stanovit blizko 60 miljoniv osib KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a na Hajnani tropichnij savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu Keppena Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 1800 mm v basejni Honghi do 2850 mm na kitajsko v yetnamskomu kordoni Bilshist opadiv vipadaye vlitku v period musoniv Vzimku trivaye korotkij suhij sezon Na pivnochi regionu sezonnist bilsh virazhena lito spekotne i vologe a zima proholodna Vlitku ta voseni v regioni chasto traplyayutsya tajfuni FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye subtropichni vichnozeleni lisi flora yakih tisno pov yazana z floroyu Pivdennogo i Centralnogo Kitayu Narazi v regioni zbereglosya duzhe malo pervinnih lisiv bilshist z nih buli znisheni abo znachno degradovani V subtropichnih lisah regionu perevazhayut dereva z rodin Bukovi Fagaceae Lavrovi Lauraceae ta Meliyevi Meliaceae zokrema sv Castanopsis chinensis en Schima superba sv Syzygium rehderianum sv Aidia canthioides pl Cryptocarya concinna en Cryptocarya chinensis sv Craibiodendron scleranthum sv Aporosa yunnanensis pl Ardisia quinquegona ta sv Blastus cochinchinensis Dereva v cih lisah zazvichaj dosyagayut visoti 30 35 m ale v lisah sho rostut na vapnyakovih substratah dereva ye vidnosno nizhchimi i dosyagayut visoti 15 20 m FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti indijskogo zambara Rusa unicolor sumatranskogo serau Capricornis sumatraensis en Moschus berezovskii kitajskogo muntzhaka Muntiacus reevesi en Muntiacus vaginalis diku svinyu Sus scrofa makaku rezusa Macaca mulatta assamskogo makaku Macaca assamensis vedmezhogo makaku Macaca arctoides kitajskogo zajcya Lepus sinensis shidnu smugastu bilku Tamiops maritimus malajskogo yizhatcya Hystrix brachyura ta kitajskogo pangolina Manis pentadactyla Sered hizhih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti ussurijskogo yenota Nyctereutes procyonoides gimalajskogo vedmedya Ursus thibetanus bengalskogo kota Prionailurus bengalensis ta duzhe ridkisnih indokitajskih leopardiv Panthera pardus delacouri i dimchastih panter Neofelis nebulosa Sered majzhe endemichnih ssavciv sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti tonkinskogo langura Trachypithecus francoisi tonkinskogo rinopiteka Rhinopithecus avunculus ta hajnanskogo zajcya Lepus hainanus Endemikami ekoregionu ye shidni chornochubi giboni Nomascus nasutus poshireni na kitajsko v yetnamskomu kordoni en Trachypithecus leucocephalus poshireni na pivdennomu zahodi Guansi ta zolotogolovi languri Trachypithecus poliocephalus endemiki ostrova Katba Ostanni ye najridkisnishimi mavpami svitu a yih populyaciya stanovit lishe blizko 60 osobin Ranishe v ekoregioni zustrichalisya indokitajski tigri Panthera tigris corbetti ta en Cervus nippon pseudaxis odnak narazi voni v regioni vimerli Ornitofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Zokrema lishe v Gonkonzi zareyestrovano blizko 600 vidiv ptahiv abo bilshe tretini vid zagalnoyi kilkosti ptahiv zareyestrovanih v Kitayi Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti zvichajnogo fazana Phasianus colchicus en Francolinus pintadeanus sriblyastogo lofura Lophura nycthemera bankivsku kurku Gallus gallus rudokrilogo koukala Centropus sinensis en Psittacula roseata en Psittacula alexandri hajnansku siparayu Aethopyga christinae kitajskogo okulyarnika Zosterops simplex chornogolovu vivilgu Oriolus chinensis kitajskogo byulbyulya Pycnonotus sinensis indokitajskogo byulbyulya Pycnonotus aurigaster rudoshiyu timeliyu krivodzoba Pomatorhinus ruficollis maskovu chagarnicyu Pterorhinus perspicillatus en Turdus mandarinus ta irzhastu muniyu Lonchura punctulata Endemikami ekoregionu ye kitajski timeliyi temnodzobi Stachyris nonggangensis ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 13 453 km abo 6 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en v Kitayi a takozh en en ta en u V yetnami PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 21 grudnya 2023 Posilannya South China Vietnam subtropical evergreen forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund South China Vietnam Subtropical Evergreen Forests One Earth