Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Суад Дервіш (1903 або 1905–1972) — турецька журналістка, письменниця і політична активістка, одна із засновниць Асоціації жінок-соціалісток.
| Суад Дервіш | ||||
|---|---|---|---|---|
| тур. Suat Derviş | ||||
| Народилася | 1905[1] Константинополь | |||
| Померла | 23 липня 1972 Стамбул, Туреччина | |||
| Поховання | d | |||
| Країна |  Туреччина | |||
| Діяльність | письменниця, журналістка, активістка за права жінок, письменниця-романістка, політична активістка | |||
| Magnum opus | d | |||
| Партія | d | |||
| У шлюбі з | d і d | |||
| | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис
Народилася, за різними даними, 1903 чи 1905 року в Стамбулі в сім'ї аристократів. Батько Суад, Ісмаїл Дервіш, працював гінекологом, а також викладав на медичному факультеті Стамбульського університету. Мати Суад, Хесна-ханим, була дочкою невільниці, що перебувала при свиті османського султана Абдул-Азіза. Суад мала сестру на ім'я Хамієт, яка здобула музичну освіту в декількох консерваторіях Німеччини. У дитинстві Суад носила паранджу.
Дервіш здобула приватну освіту в галузі музики та літератури, їй також викладали німецьку і французьку мови. У 1919—1920 роках вона жила зі своєю сестрою в Німеччині, де навчалася в Берлінському університеті. Під час перебування в Німеччині Суад писала статті про Туреччину для німецьких журналів, зокрема Berliner Zeitung, 1920 року опублікувала свою першу книгу під назвою «Чорна книга» (Kara Kitap). Між 1920 і 1933 роками видано ще десять написаних нею книг. Великий вплив на Суад мала спільна з Назимом Хікметом робота в журналі «». У ранніх творах Суад порушувалися такі теми жіночої психології, гендерні та класові проблеми. Також дія значної кількості творів, написаних Суад, відбувалося в місті, що було нетипово для творів того часу. На думку одного з критиків: «[Суад Дервіш] більш об'єктивна і сучасна, ніж Халіде Едіб, але не менш прониклива». Крім написання книжок Суад також підробляла журналісткою. Серед подій, матеріали про які вона написала, була Лозаннська конференція, на якій визначалася доля Туреччини. Її ранні романи вважаються першими готичними романами, написаними турецькою мовою.
Повернення в Туреччину
Після смерті батька 1932 року, Суад повернулася до Туреччини і увійшла в інтелектуальні кола. 1930 року вона стала членом [en], яка крім іншого, виступала за надання жінкам виборчих прав. У 1930-х роках Суад безуспішно балотувалася від партії на місцевих виборах. Після ліберальної республіканської партії потрапила під вплив марксизму. У 1940-41 роках видавала газету «Yeni Edebiyat» (Нова література).
Продовжувала журналістську діяльність. 1936 року написала матеріал про конференцію, на якій обговорювався режим Чорноморських проток. Під час роботи в газеті «Джумхурієт» взяла інтерв'ю у 12 феміністок з різних країн світу, серед яких [en]. Двічі відвідувала СРСР, 1944 року написала книгу «Чому я друг Радянського Союзу?» (тур. Niçin Sovyetler Birliği’nin Dostuyum?), яка викликала в Туреччині гарячу полеміку.
Політична діяльність
Тричі була заміжня, подружжям Суад були Селамі Іззет Седес, Нізаметтін Назіф Тепеделенліоглу і Решад Фуад Баранер. Баранер був членом забороненої на той момент [ru]. 10 березня 1944 року Суад та її чоловіка заарештовано за звинуваченням у «незаконному комуністичній діяльності», крім них також заарештовано інших членів партії. Суад засудили до 8 місяців ув'язнення, на момент арешту вона була вагітною, у неї стався викидень. Чоловік Суад перебував у в'язниці до 1950 року, 1951 року його знову заарештовано. Внаслідок своїх політичних поглядів і арешту Суад було складно знайти роботу і вона публікувався під псевдонімом. 1953 року Суад мусила покинути Туреччину.
У 1953-63 роках жила в низці країн, але більшість часу провела у Франції. Її роботи, в яких Суад підтримувала боротьбу за розширення прав жінок, видані в цей період, тепло зустріли у Франції, але в Туреччині відгуки не були настільки однозначними, оскільки навіть серед турецьких лівих на той момент не існувало єдиної думки з цього питання. 1963 року Суад знову повернулася до Туреччини і жила з Баранером до його смерті 1968 року. Того ж року вона опублікувала роман «Фосфорична Джевріє» (тур. Fosforlu Cevriye), в якому описувалося життя маргіналізованих жінок, що живуть у Стамбулі. «Фосфорична Джевріє» вважається найвідомішим твором Суад, 1969 року на основі цього роману знято фільм, а 2016 року його поставлено на театральній сцені. 1970 року Суад взяла участь у створенні асоціації жінок-соціалісток (тур. Devrimci Kadınlar Birliği), заявленими цілями якої були створення революційного руху серед жінок і підвищення їхньої самосвідомості.
Смерть
Суад Дервіш померла 23 липня 1972 року. У 1990-2000-х роках її біографія привернула увагу багатьох дослідників. Видано біографію Суад під заголовком «Bir Kadın Bir Dönem: Suat Derviş».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Record #134753253 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Berktay, Fatmagül (2006). DERVİŞ, Suat (Saadet Baraner) (1905–1972). A Biographical Dictionary of Women’s Movements and Feminisms. Будапешт: Central European University Press. с. 109—113. ISBN .
- Ottoman women in postcards compiled in book. Daily Sabah. Процитовано 11 січня 2017.
- Суад Дервиш // Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
- Akdik, Hazel Melek. . Radikal. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
- Rosa Manus (1881–1942): The International Life and Legacy of a Jewish Dutch Feminist / Everard, Myriam; de Haan, Francisca. — BRILL, 2016. — С. 15. — .
- Suat Derviş’ in "Fosforlu Cevriye" ROMANINDAN TUNCER CÜCENOĞLU UYARLAMASI. magazinci.com. Процитовано 11 січня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suad Dervish 1903 abo 1905 1972 turecka zhurnalistka pismennicya i politichna aktivistka odna iz zasnovnic Asociaciyi zhinok socialistok Suad Dervishtur Suat DervisNarodilasya1905 1 KonstantinopolPomerla23 lipnya 1972 1972 07 23 Stambul TurechchinaPohovannyadKrayina TurechchinaDiyalnistpismennicya zhurnalistka aktivistka za prava zhinok pismennicya romanistka politichna aktivistkaMagnum opusdPartiyadU shlyubi zd i d Roboti u VikidzherelahZhittyepisNarodilasya za riznimi danimi 1903 chi 1905 roku v Stambuli v sim yi aristokrativ Batko Suad Ismayil Dervish pracyuvav ginekologom a takozh vikladav na medichnomu fakulteti Stambulskogo universitetu Mati Suad Hesna hanim bula dochkoyu nevilnici sho perebuvala pri sviti osmanskogo sultana Abdul Aziza Suad mala sestru na im ya Hamiyet yaka zdobula muzichnu osvitu v dekilkoh konservatoriyah Nimechchini U ditinstvi Suad nosila parandzhu Dervish zdobula privatnu osvitu v galuzi muziki ta literaturi yij takozh vikladali nimecku i francuzku movi U 1919 1920 rokah vona zhila zi svoyeyu sestroyu v Nimechchini de navchalasya v Berlinskomu universiteti Pid chas perebuvannya v Nimechchini Suad pisala statti pro Turechchinu dlya nimeckih zhurnaliv zokrema Berliner Zeitung 1920 roku opublikuvala svoyu pershu knigu pid nazvoyu Chorna kniga Kara Kitap Mizh 1920 i 1933 rokami vidano she desyat napisanih neyu knig Velikij vpliv na Suad mala spilna z Nazimom Hikmetom robota v zhurnali U rannih tvorah Suad porushuvalisya taki temi zhinochoyi psihologiyi genderni ta klasovi problemi Takozh diya znachnoyi kilkosti tvoriv napisanih Suad vidbuvalosya v misti sho bulo netipovo dlya tvoriv togo chasu Na dumku odnogo z kritikiv Suad Dervish bilsh ob yektivna i suchasna nizh Halide Edib ale ne mensh pronikliva Krim napisannya knizhok Suad takozh pidroblyala zhurnalistkoyu Sered podij materiali pro yaki vona napisala bula Lozannska konferenciya na yakij viznachalasya dolya Turechchini Yiyi ranni romani vvazhayutsya pershimi gotichnimi romanami napisanimi tureckoyu movoyu Povernennya v TurechchinuPislya smerti batka 1932 roku Suad povernulasya do Turechchini i uvijshla v intelektualni kola 1930 roku vona stala chlenom en yaka krim inshogo vistupala za nadannya zhinkam viborchih prav U 1930 h rokah Suad bezuspishno balotuvalasya vid partiyi na miscevih viborah Pislya liberalnoyi respublikanskoyi partiyi potrapila pid vpliv marksizmu U 1940 41 rokah vidavala gazetu Yeni Edebiyat Nova literatura Prodovzhuvala zhurnalistsku diyalnist 1936 roku napisala material pro konferenciyu na yakij obgovoryuvavsya rezhim Chornomorskih protok Pid chas roboti v gazeti Dzhumhuriyet vzyala interv yu u 12 feministok z riznih krayin svitu sered yakih en Dvichi vidviduvala SRSR 1944 roku napisala knigu Chomu ya drug Radyanskogo Soyuzu tur Nicin Sovyetler Birligi nin Dostuyum yaka viklikala v Turechchini garyachu polemiku Politichna diyalnistTrichi bula zamizhnya podruzhzhyam Suad buli Selami Izzet Sedes Nizamettin Nazif Tepedelenlioglu i Reshad Fuad Baraner Baraner buv chlenom zaboronenoyi na toj moment ru 10 bereznya 1944 roku Suad ta yiyi cholovika zaareshtovano za zvinuvachennyam u nezakonnomu komunistichnij diyalnosti krim nih takozh zaareshtovano inshih chleniv partiyi Suad zasudili do 8 misyaciv uv yaznennya na moment areshtu vona bula vagitnoyu u neyi stavsya vikiden Cholovik Suad perebuvav u v yaznici do 1950 roku 1951 roku jogo znovu zaareshtovano Vnaslidok svoyih politichnih poglyadiv i areshtu Suad bulo skladno znajti robotu i vona publikuvavsya pid psevdonimom 1953 roku Suad musila pokinuti Turechchinu U 1953 63 rokah zhila v nizci krayin ale bilshist chasu provela u Franciyi Yiyi roboti v yakih Suad pidtrimuvala borotbu za rozshirennya prav zhinok vidani v cej period teplo zustrili u Franciyi ale v Turechchini vidguki ne buli nastilki odnoznachnimi oskilki navit sered tureckih livih na toj moment ne isnuvalo yedinoyi dumki z cogo pitannya 1963 roku Suad znovu povernulasya do Turechchini i zhila z Baranerom do jogo smerti 1968 roku Togo zh roku vona opublikuvala roman Fosforichna Dzhevriye tur Fosforlu Cevriye v yakomu opisuvalosya zhittya marginalizovanih zhinok sho zhivut u Stambuli Fosforichna Dzhevriye vvazhayetsya najvidomishim tvorom Suad 1969 roku na osnovi cogo romanu znyato film a 2016 roku jogo postavleno na teatralnij sceni 1970 roku Suad vzyala uchast u stvorenni asociaciyi zhinok socialistok tur Devrimci Kadinlar Birligi zayavlenimi cilyami yakoyi buli stvorennya revolyucijnogo ruhu sered zhinok i pidvishennya yihnoyi samosvidomosti SmertSuad Dervish pomerla 23 lipnya 1972 roku U 1990 2000 h rokah yiyi biografiya privernula uvagu bagatoh doslidnikiv Vidano biografiyu Suad pid zagolovkom Bir Kadin Bir Donem Suat Dervis PrimitkiBibliotheque nationale de France Record 134753253 BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Berktay Fatmagul 2006 DERVIS Suat Saadet Baraner 1905 1972 A Biographical Dictionary of Women s Movements and Feminisms Budapesht Central European University Press s 109 113 ISBN 978 963 7326 39 4 Ottoman women in postcards compiled in book Daily Sabah Procitovano 11 sichnya 2017 Suad Dervish Bolshaya sovetskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Akdik Hazel Melek Radikal Arhiv originalu za 13 sichnya 2017 Procitovano 11 sichnya 2017 Rosa Manus 1881 1942 The International Life and Legacy of a Jewish Dutch Feminist Everard Myriam de Haan Francisca BRILL 2016 S 15 ISBN 9789004333185 Suat Dervis in Fosforlu Cevriye ROMANINDAN TUNCER CUCENOGLU UYARLAMASI magazinci com Procitovano 11 sichnya 2017