В теорії графів стягування ребра — це операція, яка видаляє ребро з графу, а до цього зв'язані ребром вершини зливаються в одну вершину. Стягування ребра є фундаментальною операцією в теорії про мінори графів. Ототожнення вершин — інша форма цієї операції зі слабшими обмеженнями.
Визначення
Операція стягування ребра виконується над конкретним ребром e. Ребро e видаляється, а дві інцидентні йому вершини u і v, зливаються в нову вершину w, де ребра, інцидентні w, відповідають ребрам, інцидентним або u або v. Загальніше, операцію можна провести на множині ребер шляхом стягування ребер із множини (в будь-якому порядку).
Як визначено нижче, операція стягування ребра може дати граф із кратними ребрами навіть якщо початковий граф був простим графом. Однак деякі автори не дозволяють створення кратних ребер, так що стягування ребер на простому графі завжди дають прості графи.
Формальне визначення
Нехай G=(V,E) — граф (чи орієнтований граф), що містить ребро e=(u,v) з u≠v. Нехай f — функція, яка відображає будь-яку вершину в V\{u,v} в себе, а в іншому випадку — у вершину w. Стягування e призводить до нового графу G'=(V',E'), де V'=(V\{u,v})∪{w}, E'=E\{e}, і для будь-якої вершини x∈V, вершина x'=f(x)∈V' інцидентна ребру e'∈E' тоді й лише тоді, коли відповідне ребро e∈E інцидентне x у G.
Ототожнення вершин
Ототожнення вершин (іноді називається стягуванням вершин) не використовує обмеження, що стягування повинне проводитися з вершинами, інцидентними одному ребру (таким чином, стягання ребра є частковим випадком ототожнення вершин). Цю операцію можна провести з будь-якою парою (або підмножиною) вершин у графі. Ребра між двома стягуваними вершинами іноді видаляються. Якщо v і v' — вершини різних компонент графу G, то ми можемо створити новий граф G' через ототожнення v і v' в G в нову вершину v в G'.
Розщеплення вершин
Розщеплення вершин означає заміну однієї вершини двома, і ці дві нові вершини суміжні вершинам, яким була суміжна початкова вершина. Операція є оберненою ототожненню вершин.
Стягування шляху
Стягування шляху здійснюється з множиною ребер у шляху, які стягуються, утворюючи одне ребро між кінцевими вершинами шляху. Ребра, інцидентні вершинам уздовж шляху, або відкидаються, або випадковим чином (чи за певною системою) з'єднуються з однією з кінцевих вершин.
Скручування
Нехай дано два графи G1 і G2, що не перетинаються, де G1 містить вершини u1 і v1, а G2 містить вершини u2 v2. Припустимо, що ми отримали граф G шляхом ототожнення вершин u1 графу G1 і u2 графу G2, отримавши вершину u в G, і ототожнення вершин v1 графу G1 і v2 графу G2, отримавши вершину v в G. В скручуванні G' графу G відносно пари вершин {u, v}, ми ототожнюємо замість зазначених вище вершини u1 з v2 і v1 з u2.
Застосування
Як стягування ребра, так і стягування вершин мають важливе значення для доведення за математичною індукцією за кількістю вершин або ребер графу, де можна припустити, що властивість виконується для всіх менших графів і це можна використати для доведення властивостей великих графів.
Стягування ребра використовується в рекурсивній формулі числа стягувальних дерев довільного зв'язного графу і в рекурентній формулі для хроматичного полінома простого графу.
Стягування також корисне в структурах, де потрібно спростити граф шляхом ототожнення вершин, які представляють істотно еквівалентні об'єкти. Найвідомішим прикладом є зведення загального орієнтованого графу до орієнтованого ациклічного графу стягуванням усіх вершин у кожній компоненті сильної зв'язності. Якщо відношення, описуване графом є транзитивним, ніяка інформація не втрачається, якщо позначити кожну вершину множиною позначок вершин, які стягнуто в цю вершину.
Інший приклад — злиття, проведене в розфарбуванні графу при глобальному розподілі регістрів, де вершини зливаються (де можна) для виключення операцій переміщення даних між різними змінними.
Стягування ребра використовується в пакунках тривимірного моделювання (або вручну, або за допомогою моделювальних програм) для послідовного скорочення числа вершин з метою створення моделей у вигляді багатокутників з малим числом сторін.
Див. також
Примітки
- Gross, Yellen, 1998, с. 264.
- Можуть також з'явитися петлі, якщо початковий граф мав кратні ребра. Петлі можуть з'явитися і з простого графу, якщо стягнути декілька ребер.
- Rosen, 2011, с. 664.
- Oxley, 1992, с. 147—148.
- Oxley, 1992, с. 148.
- West, 2001, с. 221.
Література
- Jonathan Gross, Jay Yellen. Graph Theory and its applications. — CRC Press, 1998. — .
- James Oxley. Matroid Theory. — Oxford University Press, 1992.
- Kenneth Rosen. Discrete Mathematics and Its Applications. — 7th. — , 2011. — .
- Douglas B. West. Introduction to Graph Theory. — 2nd. — Prentice-Hall, 2001. — .
Посилання
- Weisstein, Eric W. Edge Contraction(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V teoriyi grafiv styaguvannya rebra ce operaciya yaka vidalyaye rebro z grafu a do cogo zv yazani rebrom vershini zlivayutsya v odnu vershinu Styaguvannya rebra ye fundamentalnoyu operaciyeyu v teoriyi pro minori grafiv Ototozhnennya vershin insha forma ciyeyi operaciyi zi slabshimi obmezhennyami Styaguvannya rebra mizh poznachenimi vershinami ViznachennyaOperaciya styaguvannya rebra vikonuyetsya nad konkretnim rebrom e Rebro e vidalyayetsya a dvi incidentni jomu vershini u i v zlivayutsya v novu vershinu w de rebra incidentni w vidpovidayut rebram incidentnim abo u abo v Zagalnishe operaciyu mozhna provesti na mnozhini reber shlyahom styaguvannya reber iz mnozhini v bud yakomu poryadku Yak viznacheno nizhche operaciya styaguvannya rebra mozhe dati graf iz kratnimi rebrami navit yaksho pochatkovij graf buv prostim grafom Odnak deyaki avtori ne dozvolyayut stvorennya kratnih reber tak sho styaguvannya reber na prostomu grafi zavzhdi dayut prosti grafi Formalne viznachennya Nehaj G V E graf chi oriyentovanij graf sho mistit rebro e u v z u v Nehaj f funkciya yaka vidobrazhaye bud yaku vershinu v V u v v sebe a v inshomu vipadku u vershinu w Styaguvannya e prizvodit do novogo grafu G V E de V V u v w E E e i dlya bud yakoyi vershini x V vershina x f x V incidentna rebru e E todi j lishe todi koli vidpovidne rebro e E incidentne x u G Ototozhnennya vershin Ototozhnennya vershin inodi nazivayetsya styaguvannyam vershin ne vikoristovuye obmezhennya sho styaguvannya povinne provoditisya z vershinami incidentnimi odnomu rebru takim chinom styagannya rebra ye chastkovim vipadkom ototozhnennya vershin Cyu operaciyu mozhna provesti z bud yakoyu paroyu abo pidmnozhinoyu vershin u grafi Rebra mizh dvoma styaguvanimi vershinami inodi vidalyayutsya Yaksho v i v vershini riznih komponent grafu G to mi mozhemo stvoriti novij graf G cherez ototozhnennya v i v v G v novu vershinu v v G Rozsheplennya vershin Rozsheplennya vershin oznachaye zaminu odniyeyi vershini dvoma i ci dvi novi vershini sumizhni vershinam yakim bula sumizhna pochatkova vershina Operaciya ye obernenoyu ototozhnennyu vershin Styaguvannya shlyahu Styaguvannya shlyahu zdijsnyuyetsya z mnozhinoyu reber u shlyahu yaki styaguyutsya utvoryuyuchi odne rebro mizh kincevimi vershinami shlyahu Rebra incidentni vershinam uzdovzh shlyahu abo vidkidayutsya abo vipadkovim chinom chi za pevnoyu sistemoyu z yednuyutsya z odniyeyu z kincevih vershin Skruchuvannya Nehaj dano dva grafi G1 i G2 sho ne peretinayutsya de G1 mistit vershini u1 i v1 a G2 mistit vershini u2 v2 Pripustimo sho mi otrimali graf G shlyahom ototozhnennya vershin u1 grafu G1 i u2 grafu G2 otrimavshi vershinu u v G i ototozhnennya vershin v1 grafu G1 i v2 grafu G2 otrimavshi vershinu v v G V skruchuvanni G grafu G vidnosno pari vershin u v mi ototozhnyuyemo zamist zaznachenih vishe vershini u1 z v2 i v1 z u2 ZastosuvannyaYak styaguvannya rebra tak i styaguvannya vershin mayut vazhlive znachennya dlya dovedennya za matematichnoyu indukciyeyu za kilkistyu vershin abo reber grafu de mozhna pripustiti sho vlastivist vikonuyetsya dlya vsih menshih grafiv i ce mozhna vikoristati dlya dovedennya vlastivostej velikih grafiv Styaguvannya rebra vikoristovuyetsya v rekursivnij formuli chisla styaguvalnih derev dovilnogo zv yaznogo grafu i v rekurentnij formuli dlya hromatichnogo polinoma prostogo grafu Styaguvannya takozh korisne v strukturah de potribno sprostiti graf shlyahom ototozhnennya vershin yaki predstavlyayut istotno ekvivalentni ob yekti Najvidomishim prikladom ye zvedennya zagalnogo oriyentovanogo grafu do oriyentovanogo aciklichnogo grafu styaguvannyam usih vershin u kozhnij komponenti silnoyi zv yaznosti Yaksho vidnoshennya opisuvane grafom ye tranzitivnim niyaka informaciya ne vtrachayetsya yaksho poznachiti kozhnu vershinu mnozhinoyu poznachok vershin yaki styagnuto v cyu vershinu Inshij priklad zlittya provedene v rozfarbuvanni grafu pri globalnomu rozpodili registriv de vershini zlivayutsya de mozhna dlya viklyuchennya operacij peremishennya danih mizh riznimi zminnimi Styaguvannya rebra vikoristovuyetsya v pakunkah trivimirnogo modelyuvannya abo vruchnu abo za dopomogoyu modelyuvalnih program dlya poslidovnogo skorochennya chisla vershin z metoyu stvorennya modelej u viglyadi bagatokutnikiv z malim chislom storin Div takozhGomeomorfizm grafiv Faktor grafPrimitkiGross Yellen 1998 s 264 Mozhut takozh z yavitisya petli yaksho pochatkovij graf mav kratni rebra Petli mozhut z yavitisya i z prostogo grafu yaksho styagnuti dekilka reber Rosen 2011 s 664 Oxley 1992 s 147 148 Oxley 1992 s 148 West 2001 s 221 LiteraturaJonathan Gross Jay Yellen Graph Theory and its applications CRC Press 1998 ISBN 0 8493 3982 0 James Oxley Matroid Theory Oxford University Press 1992 Kenneth Rosen Discrete Mathematics and Its Applications 7th 2011 ISBN 9780073383095 Douglas B West Introduction to Graph Theory 2nd Prentice Hall 2001 ISBN 0 13 014400 2 PosilannyaWeisstein Eric W Edge Contraction angl na sajti Wolfram MathWorld